Облік грошових коштів

2.2 Облік операцій з короткостроковим векселями одержаними та поточними фінансовими інвестиціями

 Короткострокові векселі. Придбання фінансового векселя є інвестиційною операцією. Оскільки підприємство-покупець тим самим надає продавцю кошти в оборот і, з іншого боку, отримує інвестиційний дохід у вигляді дисконту. Тому придбані фінансові векселі на термін до одного року, але понад трьох місяців, потрібно враховувати на рахунку 352, відкриваючи при цьому рахунок порядку 3521 "Боргові цінні”.

 Звернемо  увагу, що товарні векселі, прийняті на баланс як фінансові інвестиції (у цьому випадку на рахунок 35), і використані згодом для розрахунків з постачальниками та іншими кредиторами за товари, роботи або послуги, перетворюють цю операцію на бартерну. Це пояснюється пунктом 1.6 Закону про оподаткування прибутку, де зазначається, що цінні папери, які використовуються в будь-яких операціях, крім операцій їх випуску (емісії) і погашення, виступають як товар. [9]

 Різниця між субрахунками рахунка 35 тільки в термінах інвестування: на рахунку 352 враховуються фінансові вкладення, зроблені на термін, що не перевищує 12 місяців, а на рахунку 351 - на термін, що не перевищує трьох місяців.

 Підприємства-векселедержателі, що здійснюють облік векселів у банку (або іншій кредитній організації), надходження коштів від дисконтування векселя відображають за дебетом рахунка 31 в кореспонденції з відповідним рахунком обліку боргових зобов'язань, залежно від термінів погашення:

 - 6011 - “Короткострокові кредити банків”  (якщо дисконтну операцію проводить банк);

 - 6012 - "Короткострокові небанківські позики" (якщо дисконтну операцію проводить інша кредитна організація);

 - 501 - "Довгострокові кредити банків" (якщо дисконтну операцію проводить банк);

 - 505 - "Інші довгострокові позики" (якщо дисконтну операцію проводить інша кредитна організація).

 Облікові  відсотки, сплачені кредитній організації, підприємство-векселедержатель зараховує  до складу витрат звітного періоду, на дебет рахунка 951 "Відсотки за кредит" або рах. 952 "Інші фінансові витрати ”.

 Операції  обліку (дисконтування) векселів та інших  боргових зобов'язань закриваються на підставі повідомлення кредитної  організації про оплату шляхом відображення вексельної суми за дебетом рахунка  розрахунків за кредитами або  позиками отриманими (відповідний рахунок обліку переданих векселів: 6011, 6012, 501, 505) і кредитом відповідних рахунків обліку дебіторської заборгованості (наприклад 36, якщо боржником був покупець). Облік векселів проводиться, як правило, з правом регресу. Це означає, що постачальник (векселедержатель) гарантує повернення банку отриманої від нього суми у разі, якщо покупець (векселедавець) не зможе або відмовиться погасити вексель.

 Якщо  векселедавець не виконує в установлений термін своїх зобов'язань з погашення  векселя, векселедержатель зобов'язаний повернути суму коштів, отриманих від кредитної організації внаслідок обліку (дисконту) цього векселя. Ця операція в бухгалтерському обліку векселедержателя відображується за дебетом рахунка обліку переданих векселів (6011, 6012, 501, 505) в кореспонденції з рахунком обліку коштів. Заборгованість за розрахунками з покупцями, замовниками та іншими дебіторами, забезпечена простроченими векселями, продовжує обліковуватися на рахунках обліку дебіторської заборгованості, з виділенням такої заборгованості на окремий субрахунок "Векселі отримані прострочені".

 Пасивні операції з фінансовими векселями. Одним з видів таких операцій кредитної організації є розміщення дисконтних і процентних векселів. До пасивних операцій також належить банківський акцепт. Якщо вексель розміщується за номіналом, то дохід визначається оголошеною відсотковою ставкою. У цьому випадку вексель визнається цінним папером з виплатою фіксованого прибутку. За векселем, виданим на умовах платежу "за пред'явленням" або "в такий-то термін після пред'явлення", відсотки нараховуються і виплачуються тільки при погашенні векселя.

 Термінові векселі (тобто векселі "на такий-то день від моменту складання") враховуються на рахунках за термінами, що залишилися до погашення.

 Процентні векселі (тобто векселі "за пред'явленням" або "в такий-то термін після пред'явлення") враховуються на рахунках до запитання, а після пред'явлення - відповідно до порядку, встановленого для термінових векселів.

 Векселі "за пред'явленням, але не раніше визначеного терміну" враховуються до настання зазначеного у векселі терміну відповідно до порядку, встановленого для термінових векселів, а після закінчення зазначеного терміну переносяться на рахунки до запитання.

 Відповідно  до такої класифікації, для обліку придбаних векселів (фінансових інвестицій) до рахунка порядку 3521 "Борговіцінні папери" відкриваються додаткові рахунки порядку:

 - 35211 - для обліку термінових векселів (з відкриттям додаткових рахунків  наступного порядку відповідно  до термінів погашення);

 - 35212 - для обліку відсоткових векселів (рахунки до запитання).

 Векселі, не подані до платежу в терміни, визначені  векселем, переносяться на рахунки  до запитання. Якщо вексель подано до погашення до настання зазначеного  у ньому терміну, то векселедавець не зобов'язаний його оплачувати. При досягненні угоди між сторонами такий вексель може бути погашено з дисконтом, тобто за ціною нижче за номінал. Аналітичний облік векселів проводиться в розрізі перших векселедержателів. Якщо кредитна організація (або будь-яке інше підприємство, що торгує цінними паперами) продає вексель, то продавець отримує кошти до моменту погашення, за що виплачує покупцю суму в розмірі дисконту (номінал векселя мінус його продажна ціна).

 Аналітичний облік векселів проводиться в розрізі векселедавців простих векселів і в розрізі акцептантів переказних векселів. Видача вексельного кредиту здійснюється попереднім перерахуванням коштів на розрахунковий рахунок клієнта, після чого клієнт подає платіжне доручення на переказ цих коштів банку для купівлі власних векселів банку. У подальшому клієнт розраховується зі своїми постачальниками придбаними таким чином векселями і, отримавши прибуток від відповідних операцій, погашає раніше отриманий від банку вексельний кредит. Погашення врахованих в банку векселів відбувається отриманням грошей останнім векселедержателем за вже відомою схемою.

 Типова  кореспонденція з рахунком обліку поточних фінансових інвестицій, наведена нижче, (табл.2.2.1 і табл.2.2.2) дещо відрізняється від кореспонденції, заданої Інструкцією №291. У таблицях наведені лише ті проведення, які, на мою думку, відповідають реальним ситуаціям у бізнесі.

 Таблиця 2.2.1

 Типова  кореспонденція за дебетом рахунка 35 "Поточні фінансові інвестиції"

 Таблиця 2.2.2

   Типова кореспонденція за кредитом  рахунка 35 "Поточні фінансові  інвестиції"

 Для поточних фінансових інвестицій використовується рахунок 35 (це рахунок бухобліку  короткострокових фінансових вкладень, в т. ч. боргових цінних паперів) і  показуються в звітному балансі за рядком 220 в складі оборотних активів. Рахунок 35 «Поточні фінансові інвестиції» розділено на два основні субрахунки: 351 - «Еквіваленти коштів», 352 - «інші поточні фінансові інвестиції». Власне, між цими двома рахунками немає великої різниці. і на рахунку 351, і на рахунку 352 однаково враховуються короткострокові боргові цінні папери і короткострокові, надані іншим особам, позики. Різниця лише в тому, що на рахунку 352 обліковуються фінансові вкладення, зроблені на термін, що не перевищує 12 місяців, а на рахунку 351 - на термін, що не перевищує трьох місяців. Враховуючи високу ліквідність останніх, яка обумовлюється її надзвичайною короткостроковістю, вони прирівнюються до ненадовго відвернених, тимчасово вилучених на користь інших осіб, коштів. Ось чому рахунок 351 називається «Еквіваленти коштів». Тому все, про що ми розповімо нижче про так звані «інші поточні фінансові інвестиції» (рахунок 352), однаково відноситься і до еквівалентів коштів (рахунок 351).

 Облік поточних фінансових інвестицій. Аналітичний облік здійснюється за видами фінансових інвестицій із забезпеченням можливості одержання інформації про інвестиції як на території країни, так і за її межами. Фінансові інвестиції початково оцінюються і відображаються в бухгалтерському обліку за собівартістю. Враховуючи, що поточні фінансові інвестиції здійснюються з метою перепродажу, вони є об'єктом податкового обліку, який має свої особливості. Питання податкового обліку операцій з фінансовими інвестиціями регламентується пунктом 7.6 Закону України від 22.05.97 р. "Про оподаткування прибутку підприємств". Відповідно до зазначеного Закону, "фінансова інвестиція" - це господарська операція, яка передбачає придбання корпоративних прав, цінних паперів, деривативів та інших фінансових інвестицій. З метою податкового обліку фінансові інвестиції поділяються на прямі та портфельні. Якщо доходи від продажу (вибуття) цінних паперів менші від витрат з їх придбання, то одержані балансові збитки переносяться на зменшення доходів від таких операцій у майбутньому, тобто в період їх одержання не зменшується прибуток до оподаткування.

 2.3 Облік  заборгованості покупців та замовників

 Поточна дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги визначається активом  одночасно з визначенням доходу від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послух і оцінюється за первинною вартістю. У разі відстрочення платежу з утворенням від цього різниці між справедливою вартістю дебіторської заборгованості та номінальною сумою грошових коштів (їх еквівалентів), що підлягають отриманню за товари, така різниця визначається дебіторською заборгованістю за нарахованими доходами (процентами) в період її нарахування.

 У балансі поточна дебіторська  заборгованість поділяється на заборгованість покупців і замовників та іншу поточну  дебіторську заборгованість.

 Покупці – це фізичні або юридичні особи, які купують товари (роботи, послуги).

 Замовники – це учасники договору, на підставі замовлення яких виготовляється конкретна продукція, надаються послуги, виконуються роботи іншим учасником договору.

 Порядок і форми розрахунків між постачальником і покупцем визначаються у господарських  договорах. Бухгалтер повинен звернути увагу на відповідальність істотних умов договору вимогам чинного законодавства.