Праввоий статус та законодавчі засади контрольних повноважень органу державного фінансового контролю

Міністерство освіти та науки  сім’ї молоді та спорту

Тернопільський національний економічний університет (зміниш на свій)

Юридичний факультет

 

 

                                                                                                    кафедра публічного

                                                                                                   права (також зміниш)

 

 

Курсова робота

З дисципліни – Адміністративне право України

На тему:

«Правовий статус та законодавчі засади контрольних повноважень органу державного фінансового контролю України»

 

 

                                                                                Виконав:

                                                                                     студентка групи ПР-44

                                                                                        Ковальчук І.К. (зміниш)

 

 

                                                                 Перевірив:

                                                                                           Викладач  Петренко С.М.

 

 

 

 

Львів – 2013

 

План

Вступ

 

1. Правовий статус та система органів державного фінансового контролю України………………………………………………………………………6

 

2. Законодавчі засади та види контрольних повноважень органу державного фінансового котролю України…………………………………………….15

 

3. Основні функції, права та обв’язки органу державного фінансового котралю України під час здійснення ним контрольних повноважень…25

 

Висновки…………………………………………………………………………..32

 

Список використаних джерел

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

        Актуальність теми дослідження. Важливе значення має фінансовий контроль як форма контролю з боку держави за законністю та обґрунтованістю виконання фінансових операцій із визначення результатів господарської та управлінської діяльності, створення і використання фондів фінансових ресурсів на цілі економічного та соціального розвитку держави.

       Державний фінансовий контроль спрямований на виявлення відхилень від прийнятих стандартів законності, доцільності й ефективності управління фінансовими ресурсами та іншою державною власністю, а за наявності таких відхилень-на своєчасне вжиття відповідних коригувальних і запобіжних заходів. Від ефективності державного фінансового контролю залежить економічне і політичне благополуччя нації.

       Дослідженню підвищення ефективності фінансового контролю присвячено багато наукових праць. Зокрема Бєльчик С.В. підкреслює, що підготовка і прийняття відповідних нормативно-правових актів-це запорука інтенсивного розвитку контрольно-ревізійної служби, тепер органу державного фінансового контролю України та підвищення загального рівня фінансово-бюджетної дисципліни. Погляди Бєльчика С.В. розділяє Заглада І.В. Він вважає, що масові причини порушень чинного законодавства пов’язані з недосконалістю законодавчої бази. Кінащук Л.К. та Костюшко В.В. вважають ревізію і перевірку основними засобами підвищення ефективності роботи контрольно-ревізійної служби.

        Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають у сфері організації і здійснення фінансового контролю в Україні та регулюються Конституцією України, Бюджетним кодексом України, Господарським кодексом України Законами України, “ Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні ”, та багатьма іншими законами, постановами Верховної Ради України, указами Президента України, постановами Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами органів фінансового контролю.

        Предметом дослідження є теоретичні і методологічні проблеми правового регулювання здійснення контрольних повноважень органів фінансового контролю в Україні.

        Мета дослідження. Визначення сутності і значення державного фінансового контролю і системи його органів, зокрема Державної фінансової інспекції України у використанні і збереженні державних фінансових ресурсів, та окреслення заходів по підвищенню її ефективності. Виходячи з даного твердження, основною метою дослідження є :

—    висвітлення  особливостей функціонування  Державної  фінансової інспекції України та її територіальних відділень;

— розробка пропозицій щодо вдосконалення роботи Державної фінансової інспекції України задля покращення національної системи контролю в цілому.

      Завдання. У цій курсовій роботі розглянуто правовий статус та законодавчі засади функціонування та здійснення контрольних повноважень органу державного фінансового контролю України. У зв’язку з чим вважаємо за необхідне, з метою вдосконалення здійснення фінансового контролю, зосередити увагу на вирішенні таких завдань: – проведення аналізу чинного законодавства щодо функціонування Державної фінансової інспекції України всіх її підрозділів органу державного фінансового контролю України; – доведення єдності і нерозривності економічної, юридичної та управлінської складової контрольних повноважень органу державного фінансового контролю України; – правовий аналіз контрольних повноважень органу державного фінансового контролю України.

        Методи дослідження. Методологічною основою курсової роботи стали такі наукові методи: формально-догматичний (спеціально-юридичний), порівняльно-правовий та системно-структурного аналізу. За допомогою формально-догматичного методу досліджувався зміст та сутність фінансово-контрольних правовідносин,. Порівняльно-правовий метод застосовувався при аналізі законодавства України.

1. Правовий статус та система органів державного фінансового контролю України.

       Пріоритетне та основне місце серед органів, які провадять державний фінансовий контроль в Україні, займає орган державного фінансового контролю в Україні, в особі Державної фінансової інспекції України та її територіальних відділень на яку покладено завдання забезпечення цілісності державних матеріальних цінностей, зміцнення бухгалтерського обліку, а також проведення контролю правильності та обґрунтованості витрачання бюджетних коштів.

     Історія Служби фінансового контролю нерозривно пов'язана з історією становлення державності як складова її фінансової безпеки. Входячи до складу Російської імперії Україна не мала власних органів фінансового контролю. Контрольні функції, як і на всій території Росії, виконувало згідно з Положенням про місцеві контрольні установи в імперії від 3 січня 1866 року Управління державного контролю, яке працювало при Міністерстві фінансів. У такому вигляді цей орган фінансового контролю проіснував до 1919 року. Керівники молодої Української держави усвідомлювали надзвичайно важливу роль контрольних функцій Міністерства фінансів, Державної скарбниці і банків. Тому за часів Директорії був створений спеціальний апарат Державного контролера з надзвичайними правами і повноваженнями. З цього часу до 1937 року органи фінансового контролю неодноразово реорганізовувались, але функції фінансового контролю залишились незмінними. З 1937 до 1956 року фінансовий контроль в Україні здійснювало Контрольно-ревізійне управління Наркомату, пізніше Міністерство фінансів СРСР. У 1956 році Контрольно-ревізійне управління було створене у складі Мінфіну України. Після здобуття Україною незалежності виникла потреба у підвищенні ролі державного фінансового контролю, і у 1993 році прийнято Закон України „Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні”. Указом Президента України від 27.08.2000 № 1031 „Про заходи щодо підвищення ефективності контрольно-ревізійної роботи” Головному контрольно-ревізійному управлінню України надано статус центрального органу виконавчої влади. Відповідно до Указу Президента України від 09.12.2010 № 1085/2010 „Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади” Головне контрольно-ревізійне управління України реорганізовано у Державну фінансову інспекцію України [12., ст. 178-179].

        Правове регулювання діяльності органів державного фінансового контролю  Україні здійснюється відповідно до Конституції України, що встановлює основні засади, принципи та гарантії здійснення державної політики в цілому. Конституція України гарантує забезпечення спрямованого курсу до розвитку правової держави України, де права та свободи людини є найвищою державною цінністю.

      Правовий  статус органів державного фінансового контролю України  регламентується відповідно до  Закону України «Про основні засади здійснення державного контролю в Україні» від 16 жовтня 2012 року. У даному нормативно-правовому акті зазначається, що здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Президентом України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю. Під час здійснення державного фінансового контролю в Україні орган державного фінансового контролю у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України іншими законодавчими актами, актами Президента України та Кабінету Міністрів України [5].

      Потрібно  зазначити, що до прийняття  Закону України  «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності Міністерства фінансів України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, інших центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується та координується через відповідних міністрів», який був прийнятий 2 грудня 2010 року орган державного фінансового контролю в України мав назву, як Державна контрольно-ревізійна служба України (ДКРС України).  Цим законом було внесено ряд змін, до законодавчих актів України, також до Закону України «Про контрольно-ревізійну службу в Україні», який був перейменований на Закон України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні». Але все ж таки такий орган,  як контрольно-ревізійна служба України не перестав функціонувати, адже функції та контрольні повноваження залишилися майже одні й ті самі, лише змінилася назва відповідно на орган державного фінансового контролю в Україні [6].

       Відповідно  до Закону України «Про основні  засади здійснення державного  контролю в Україні»  - орган  державного фінансового контролю  в Україні  виконує  ряд важливих завдань. До головних  завдань органу державного фінансового контролю в Україні належить: 1) здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов’язань; 2) здійснення державного фінансового контролю за ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов’язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб’єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування або використовують державне чи комунальне майно; 4) контроль за дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб’єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за рішенням суду, винесеним на підставі подання прокурора або слідчого для забезпечення розслідування кримінальної справи.

       Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування. Порядок проведення органом державного фінансового контролю державного фінансового аудиту, інспектування та перевірок державних закупівель установлюється Кабінетом Міністрів України [5].

      Правове регулювання діяльності органу державного фінансового контролю в Україні здійснюється також відповідно до Указу Президента України  «Про положення про державну фінансову інспекцію України» від 23 квітня 2011 року. Даним положенням було скасовано минулий Указ Президента України від 28 листопада 2000 року "Про Положення про Головне контрольно-ревізійне управління України", який втратив чинність. З прийняттям Указу Президента України орган контрольно-ревізійного управління України був перейменований, на орган державного фінансового контролю в Україні, також була змінена  його структура та система, деякі повноваження. 

       Відповідно  до вищезгаданого указу Державна фінансова інспекція України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю. Державна фінансова інспекція України у своїй діяльності керується Конституцією  та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства фінансів України, іншими актами законодавства України, а також дорученнями Президента України [7].

      До  основних завдань Державної фінансової інспекції України належить  - реалізація державної політики у сфері державного фінансового контролю, а також внесення пропозицій щодо її формування.

      Органи Державної фінансової інспекції України здійснюють незалежний державний фінансовий контроль від імені виконавчої гілки влади. До складу органів державного фінансового контролю в Україні входять Держфінінспекція України та її територіальні органи – державні фінансові інспекції в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах або міжрайонні, об'єднані в районах та містах державні фінансові інспекції, головні державні фінансові інспектори в районах та містах.

        Державна  фінансова інспекція України є центральним органом виконавчої влади, що входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю. Держфінінспекція України та державні фінансові інспекції в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі є юридичними особами публічного права, мають печатки із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, власні бланки, рахунки в установах Державної казначейської служби України.