Судова система України

      КСУ складається з вісімнадцяти суддів КСУ. Президент України, ВРУ та  з’їзд суддів України призначають по шість суддів КСУ. Суддя КСУ призначається  строком на дев’ять років без права бути призначеним повторно.

      КСУ приймає рішення та дає висновки у справах щодо:

      1) конституційності  законів та інших правових актів ВРУ, актів Президента України, актів КМУ, правових актів ВР АРК;

      2) відповідності  Конституції України чинних міжнародних  договорів України або тих міжнародних договорів, що вносяться до ВРУ для надання згоди на їх обов'язковість;

      3) додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту в межах, визначених ст. 111 та 151 Конституції України;

      4) офіційного тлумачення  Конституції та законів України;

      5) відповідності  проекту закону про внесення змін до Конституції України вимогам ст. 157 і 158 Конституції України;

      6) порушення ВР АРК Конституції України або законів України.

      До  повноважень Конституційного Суду України не належать питання щодо законності актів органів державної влади, органів АРК та органів місцевого самоврядування, а також інші питання, віднесені до компетенції судів загальної юрисдикції.

      Законом встановлюються особливі вимоги щодо особи, котра бажає стати суддею КСУ. Суддею КСУ може бути громадянин України, який на день призначення досяг сорока років, має вищу юридичну освіту, стаж практичної, наукової або педагогічної роботи за фахом не менше десяти років, володіє державною мовою і проживає в Україні протягом останніх двадцяти років. Судді КСУ не можуть належати до політичних партій та профспілок, мати представницький мандат, брати участь у будь-якій політичній діяльності, обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу, крім наукової, викладацької та творчої.

      Формами звернення до Конституційного Суду України є:

1. конституційне подання - це письмове клопотання до КСУ про визнання правового акта (його окремих положень) неконституційним, про визначення відповідності проекту закону про внесення змін до Конституції України вимогам  ст. 157 і 158 Конституції України, конституційності міжнародного договору або про необхідність офіційного тлумачення Конституції України та законів України. Конституційним поданням є також звернення ВРУ про дачу висновку щодо додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту, порушення ВРУ АРК Конституції України або законів України.
2. конституційне звернення - це письмове клопотання до КСУ про необхідність офіційного тлумачення Конституції України та законів України з метою забезпечення реалізації чи захисту конституційних прав та свобод людини і громадянина, а також прав юридичної особи.

      Аналіз  закону України «Про судоустрій і  статус суддів» дозволяє окреслити  наступну систему судів загальної юрисдикції:

      1) місцеві суди. Місцевими загальними судами є районні, районні у містах, міські та міськрайонні суди. Місцевими господарськими судами є господарські суди Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя. Місцевими     адміністративними судами є окружні адміністративні суди, а також інші суди, передбачені процесуальним законом.

      Місцевий суд складається з суддів місцевого суду, з числа яких призначаються голова та заступник голови суду. У місцевому суді, кількість суддів в якому перевищує п'ятнадцять, може бути призначено не більше двох заступників голови суду.

      Місцевий  суд є судом першої інстанції і розглядає справи, віднесені процесуальним законом до його підсудності.

      2) апеляційні суди. У системі судів загальної юрисдикції діють апеляційні суди як суди апеляційної інстанції з розгляду цивільних і кримінальних, господарських, адміністративних справ, справ про адміністративні правопорушення.

      Апеляційними судами з розгляду цивільних, кримінальних справ, а також справ про адміністративні правопорушення є: апеляційні суди областей, апеляційні суди міст Києва та Севастополя, Апеляційний суд Автономної Республіки Крим.

      Апеляційними судами з розгляду господарських справ, апеляційними судами з розгляду адміністративних справ є відповідно апеляційні господарські суди та апеляційні адміністративні суди, які утворюються в апеляційних округах відповідно до указу Президента України.

      До складу апеляційного суду входять судді, які мають стаж роботи на посаді  судді не менше п'яти років, з числа яких призначаються голова суду та його заступники. В апеляційному суді, кількість суддів в якому перевищує тридцять п'ять, може бути призначено не більше трьох заступників голови суду.

      Апеляційний суд: 1) розглядає справи відповідної судової юрисдикції в апеляційному порядку згідно з процесуальним законом; 2) у випадках, передбачених процесуальним законом, розглядає справи відповідної судової юрисдикції як суд першої інстанції; 3) аналізує судову статистику, вивчає та узагальнює судову практику; 4) надає місцевим судам методичну допомогу в застосуванні законодавства; 5) здійснює інші повноваження, визначені законом.

      3) вищі спеціалізовані суди. У системі судів загальної юрисдикції діють вищі спеціалізовані суди як суди касаційної інстанції з розгляду цивільних і кримінальних, господарських, адміністративних справ. Вищими спеціалізованими судами є:

      - Вищий спеціалізований суд України  з розгляду цивільних і кримінальних  справ;

      - Вищий господарський суд України;

      - Вищий адміністративний суд України.

      До складу вищого спеціалізованого суду входять судді, обрані на посаду судді безстроково, з числа яких призначаються голова суду та його заступники. У вищому спеціалізованому суді, кількість суддів у якому перевищує сорок п'ять, може бути призначено не більше трьох заступників голови суду.

      У вищому спеціалізованому суді утворюються  палати з розгляду окремих категорій справ у межах відповідної судової юрисдикції. Судову палату очолює секретар судової палати, який призначається з числа суддів цього суду. Рішення про  утворення судової палати, її склад, а також про призначення секретаря судової палати приймаються зборами суддів вищого спеціалізованого суду за пропозицією голови суду. Секретар судової палати організовує роботу відповідної палати, контролює здійснення аналізу та узагальнення судової практики у справах, віднесених до компетенції палати, інформує збори суддів вищого спеціалізованого  
суду про діяльність судової палати.

      У вищому спеціалізованому суді діє пленум вищого спеціалізованого суду та Науково-консультативна рада.

      Вищий спеціалізований суд: 1) розглядає справи відповідної судової юрисдикції в касаційному порядку згідно з процесуальним законом; 2) у випадках, передбачених процесуальним законом, розглядає справи відповідної судової юрисдикції як суд першої або апеляційної інстанції; 3) аналізує судову статистику, вивчає та узагальнює судову практику; 4) надає методичну допомогу судам нижчого рівня з метою однакового застосування норм Конституції та законів України у судовій практиці на основі її узагальнення та аналізу судової статистики; дає спеціалізованим судам нижчого рівня рекомендаційні роз'яснення з питань застосування законодавства щодо вирішення справ відповідної судової юрисдикції; здійснює інші повноваження, визначені законом.

      4) Верховний Суд України.

      ВСУ є найвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції.

      На  думку В.В. Сердюка, найвищість ВСУ  в системі судів загальної  юрисдикції проявляється у наступному:

• найвищість в інстанційному сенсі, оскільки найвищий судовий орган не може бути підпорядкований будь-якому іншому судовому органу, а його рішення підлягати перевірці іншими судовими інстанціями, оскільки він, як правило, постановляє остаточне рішення по справі, коли сторонами вже вичерпано усі можливі способи захисту своїх прав;
• комплекс повноважень ВСУ із здійснення правосуддя у визначених процесуальним законом формах. Наразі ВСУ не розглядає цивільні і кримінальні справи по першій інстанції, а має повноваження касаційної, виняткової та виключної інстанцій. Він також уповноважений вирішувати справи за нововиявленими обставинами, судові рішення в яких ним постановлені;
• виключність здійснюваних ВСУ повноважень. Це означає, що повноваження, які він виконує, має виконувати лише він і ніякий інший суд у країні [26, с. 139-140].

      ВСУ: 1) переглядає справи з підстав неоднакового застосування судами (судом) касаційної інстанції однієї і тієї ж норми матеріального права у подібних правовідносинах у порядку, передбаченому процесуальним законом; 2) переглядає справи у разі встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом; 3) надає висновок про наявність чи відсутність у діяннях, в яких звинувачується Президент України, ознак державної зради або іншого злочину; вносить за зверненням ВРУ письмове подання про неможливість виконання Президентом України своїх повноважень за станом здоров'я; 4) звертається до КСУ щодо конституційності законів, інших правових актів, а також щодо офіційного тлумачення Конституції та законів України.

      До складу ВСУ входять двадцять суддів - по п'ять суддів від кожної спеціалізованої юрисдикції (цивільної, кримінальної, господарської, адміністративної), з числа яких обираються Голова ВСУ та його заступник.

      Суддею ВСУ може бути особа, яка має стаж роботи на посаді судді не менше п'ятнадцяти років або суддя КСУ.

      У ВСУ діє Пленум ВСУ та Науково-консультативна рада.

       Таким чином, разом з прийняттям закону України «Про судоустрій і статус суддів», в Україні було запроваджено судову реформу. Її результатом стало створення і функціонування в Україні мережі судів за принципом територіальності і спеціалізації. Інстанційна організація судової системи на сьогодні є чотирьох-ланковою, оскільки передбачає можливість розгляду справи у чотирьох судових інстанціях: місцевих загальних судах, апеляційних судах, вищих спеціалізованих судах та ВСУ. Окремою інстанцією є КСУ як єдиний орган конституційної юрисдикції в Україні, що вирішує всі питання про відповідність законів та правових актів Конституції України і дає офіційне тлумачення Конституції України. 

     2.3 Загальні положення статусу суддів 

     Сьогодні  в  Україні  широко  дискутується  питання  побудови ефективної судової системи. Вважаємо,  що одним із  головних засад ефективної судової системи є кадрове забезпечення цієї системи професіоналами.  Тому  розпочинати  судову  реформу  необхідно  з удосконалення  процедури  добору  кандидатів  на  посади  суддів  та механізму контролю за професійністю діючих суддів.

     Спробуємо окреслити загальний порядок обрання та припинення повноважень суддів на підставі Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та Конституції України.

     Суддею є громадянин України, який відповідно до Конституції України та Закону призначений чи обраний суддею, займає штатну суддівську посаду в одному з судів України і здійснює правосуддя на професійній основі.

     Загалом статус суддів забезпечується трьома обов’язковими характеристиками:

• незмінюваністю судді - судді, який обіймає посаду безстроково, гарантується перебування на посаді до досягнення ним шістдесяти п'яти років, за винятком випадків звільнення судді з посади або відставки судді відповідно до Закону;
• незалежністю судді - суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і тягне за собою відповідальність, установлену законом. Суддя не зобов'язаний давати жодних пояснень щодо суті справ, які перебувають у його провадженні, крім випадків, установлених законом. Суддя має право звернутися з повідомленням про загрозу його незалежності до Ради суддів України, яка зобов'язана невідкладно перевірити і розглянути таке звернення за участю судді та вжити необхідних заходів для усунення загрози.
• недоторканністю судді - суддя є недоторканним. Суддя не може бути без згоди ВРУ затриманий чи заарештований до винесення судом обвинувального вироку. Суддя, затриманий за підозрою у вчиненні діяння, за яке встановлена кримінальна чи адміністративна відповідальність, повинен бути негайно звільнений після з'ясування його особи. Суддя не може бути підданий приводу чи примусово доставлений до будь-якого органу чи установи, крім суду. Кримінальна справа щодо  судді може бути порушена лише Генеральним прокурором України або його заступником. Відсторонення судді від посади у зв'язку з притягненням до кримінальної відповідальності здійснюється Вищою кваліфікаційною комісією суддів України на підставі вмотивованої постанови Генерального прокурора України. Проникнення в житло або інше володіння судді чи його службове приміщення, особистий чи службовий транспорт, проведення там огляду, обшуку чи виїмки, прослуховування його телефонних розмов, особистий обшук судді, а так само огляд, виїмка його кореспонденції, речей і документів можуть провадитися лише за судовим рішенням.