Фізична особа як суб’єкт цивільних правовідносин

Висновки

Таким чином,дослідивши питання даної курсової роботи ми зрозуміли, що фізичною особою вважається людина як учасник цивільних відносин (громадяни,особи без громадянства та іноземці.) ст.24 ЦК.

Людина має природні й суспільно-юридичні властивості.До природних належить здатність розмовляти,мислити,мати свідомість тощо.Та  цих властивостей мало для того,щоб бути учасником цивільно-правових відносин, необхідно мати цивільну правоздатність і дієздатність.

Цивільна правоздатність – це здатність  мати цивільні права й обов’язки.Усі фізичні особи незалежно від віку та стану здоров’я мають цивільну правоздатність.Фізичні особи володіють цивільною правоздатністю незалежно від стану свого здоров’я.

Характерними ознаками правоздатності є :

• рівність для всіх фізичних осіб ;
• невідчужуваність на користь інших фізичних осіб ;
• неможливість обмеження її актами суб’єктів приватного чи публічного права,крім випадків прямо встановлених законом ;
• існування як природної невід’ємної властивості фізичної особи.

Правоздатність фізичної особи  виникає в момент її народження та припиняється в момент її смерті.

Цивільна дієздатність – це здатність фізичної особи  своїми діями набувати для себе цивільних  прав і самостійно їх здійснювати,а  також здатність створювати для  себе цивільні обов’язки,самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання.

Основними елементами змісту цивільної  дієздатності є :

• можливість самостійного вчинення правочинів (правочиноздатність) ;
• можливість нести самостійну майнову відповідальність (деліктоздатність) ;
• можливість складати заповіт і бути спадкоємцем (тестаментоздатність) ;
• можливість обирати собі представника та самому бути представником (трансдієздатність).

За ЦК України розрізняють такі види дієздатності :

• повна дієздатність (настає з 18 років та у інших випадках передбачених законом) ;
• неповна дієздатність (мають особи віком від 14 до 18 років) ;
• часткова дієздатність (мають фізичні особи,що не досягли 14 років).

Дієздатність,як і правоздатність,припиняється з настанням смерті фізичної особи.Однак  за життя вона може бути обмежена у дієздатності чи визнана недієздатною.

Нагадаємо,що під обмеженням дієздатності слід розуміти заборону фізичній особі на підставі рішення суду самостійно укладати правочини,пов’язані з розпоряджанням майном,одержувати заробітну плату,пенсію,стипендію,інші види доходів.

Недієздатною визнається фізична особа,якщо вона внаслідок хронічного , стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

Також фізична особа може бути оголошена  померлою,якщо вона відсутня за місцем постійного проживання протягом 3 років ; якщо протягом цього ж строку в місці постійного проживання немає відомостей про місце перебування фізичної особи ;та інше (ст.46 ЦК).

Детальніше з цією інформацією,ви можете ознайомитись у Розділі 2,даної курсової роботи.

ЦК України виділяє ряд немайнових прав фізичної особи.Глава 21 ЦК,права,що забезпечують природнє існування людини :

-право на життя (ст. 281 ЦК) ;

-право на охорону здоров’я (ст.283 ЦК) ;

-право на свободу (ст.288 ЦК) ;

-право на сім’ю (ст.291 ЦК) ;

-право на опіку та піклування (ст.292 ЦК) ; та ряд інших прав.

Глава 22 ЦК, права,що забезпечують соціальне  буття людини :

• право на ім’я (ст.294 ЦК) ;
• право на зміну імені (ст.295 ЦК) ;
• право на місце проживання (ст.310 ЦК)  ;
• право на вибір роду занять (ст.312 ЦК) ;
• право на свободу пересування (ст.313 ЦК) ;та інші права.

З деякими правами з даного переліку,ви можете ознайомитись у підрозділах 1.1,1.2 даної курсової роботи.

Також законодавство України,виділяє  таке право фізичної особи,як право на заняття підприємницькою діяльністю,яка не заборонена законом.

Підприємство – це самостійна,ініціативна,систематична на власний ризик господарська діяльність,що здійснюється суб’єктами господарювання з метою досягнення економічних і соціальних результатів,та одержання прибутку.

Отже,охарактеризувавши фізичну  особу я дізналася про історію  її походження та розвитку,права та обов’язки якими вона наділена.Порівнявши фізичну особу України з фізичною особою зарубіжних країн,можна сказати,що ці два поняття є однаковими,але законодавство виділяє деякі відмінності (наприклад,вік з  якого настає повна цивільна дієздатність).

На мою думку,для того,щоб  коло прав та обов’язків фізичних осіб було ширшим,чинному законодавству потрібно в першу чергу,не забувати власні здобутки у цій  галузі,а головне, ознайомлюватися із зарубіжним досвідом, прищеплюючи все корисне й повновартісне.

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури

1. Конституція України.Прийнята на п’ятій сесії ВРУ 28 червня,1996 р.-К.,2007.-64 с.
2. Цивільний кодекс України.-2008.- 400 с.
3. Бірюков І.А. Цивільне право України : Загальна частина  ⁄ Ю.О.Заіка,В.М.Співак.-К.,2008-440 с.
4. Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України,в чотирьох томах.Т.1 : “Загальні положення.Особисті немайнові права фізичної особи. ⁄ А.Г.Ярема,В.Я.Карабань,В.В.Кривенко,В.Г.Ротано. –К.,2004. –928 с.
5. Силенко Л.М. “Цивільне право України “.ч.1.-К.,2004.-328 с.
6. Є.О. Харитонов, О.В.Старцев “Цивільне право України “.-К.,2007.-816 с.
7. Цивільне право України  ⁄  О.Г.Братель,С.В.Губарєв,В.П.Мироненко ⁄ Посібник для підготовки до іспитів.-К.,2005.-256 с.
8. Цивільно-правові документи (зразки)  ⁄ М.Д.Бойко,В.М.Співак,М.А. Хазін..-К.,2002.
9. Юридична абетка підприємця  ⁄ Новий цивільний кодекс : “Що треба знати підприємцям ”.-К.,2004.-144 с.