Митно-тарифне регулювання як складова частина зовнішньоторговельної політики держави

       Відповідно  до митного кодексу України (ст. 14) митну статистику зовнішньої торгівлі ведуть митні органи. Законодавче  закріплення функції митних органів  щодо формування, ведення й подання (офіційних публікацій) митної статистики зовнішньої торгівлі одержали в державному митному комітеті України з 1 січня 1993 р.

       При створенні системи збору, опрацювання  й узагальнення даних митної статистики зовнішньої торгівлі використовувався узвичаєний міжнародний досвід. Методологічні положення митної статистики зовнішньої торгівлі розроблялися на основі матеріалів, які використовуються у країнах єс і в статистичному бюро ЄС (євростат), що забезпечує порівнянність даних із зовнішньої торгівлі України з даними основних її зовнішньоторговельних партнерів. Так, представниками міжнародного валютного фонду (МВФ) була проведена серія консультацій для державного митного комітету України щодо організації ведення митної статистики. Це насамперед стосувалося структури єдиного митного документа (ЄМД), який використовується під час митного оформлення вантажів, і структури інформації, що готується головним митним комітетом України і використовується при розробленні платіжного балансу України НБУ.

       Статбюро  європейської співдружності протягом 1993- 1994 pp. Також консультувало митні служби СНД із питань методології формування і ведення митної статистики зовнішньої торгівлі.

       У зв'язку з цим в Україні здійснено  ряд заходів, спрямованих на удосконалення  порядку збору, формування і надання  даних митної статистики зовнішньої торгівлі:

• узгоджено форму головного документа - вантажної митної декларації (ВМД), що відповідає формуляру так званого єдиного адміністративного документа (UAD), використовуваного закордонними партнерами України в країнах ЄС (FACT), багатьма іншими державами світу;
• уведено міжнародні класифікатори;
• приведені у відповідність із міжнародними вимогами показники статистики зовнішньої торгівлі, включаючи митну статистику, та ін.

       Дуже  важливим є питання обміну інформацією  й інформаційним забезпеченням між країнами СНД. Інтеграційні процеси потребують величезної кількості достовірної інформації з питань зовнішньої торгівлі між країнами-партнерами. Тому в рамках ради глав держав СНД, ради керівників митних служб і статистичного комітету СНД було прийнято низку важливих рішень щодо основних концептуальних і методологічних питаннях митної статистики зовнішньої торгівлі [6, 199].

       З метою уніфікації положень митної статистики зовнішньої торгівлі і спрощення  обміну інформацією між державами  в грудні 1994 р. Було прийнято рішення глав урядів СНД "про єдину методологію митної статистики зовнішньої торгівлі держав – сучасниць СНД", а в листопаді 1995 р. – угода "про єдину товарну номенклатуру зовнішньоекономічної діяльності СНД" та ін.

       Зазначені документи розроблені з урахуванням відповідних нормативних документів статистичних підрозділів ООН і європейського союзу. 

       3.1 Зміст і цілі митної статистики зовнішньої торгівлі 

       Статистика  зовнішньої торгівлі, як і інші науки, виникла з практичних потреб людей, її документальною основою стала митна звітність про ввіз і вивіз товарів через кордон. Необхідність теоретичного узагальнення досвіду роботи зі збору відомостей про експорт і імпорт і вивчення матеріалів, що накопичилися, привели до виникнення нової галузі статистичної науки – митної статистики зовнішньої торгівлі.

       Як  відомо, під статистикою розуміють  суспільну науку, що вивчає кількісний аспект масових явищ соціально-економічного життя в нерозривному зв'язку з  їх якісним змістом у конкретних умовах місця і часу. Цими масовими явищами в митній статистиці зовнішньої торгівлі є товари і цінності, що становлять експорт і імпорт країни й всі пов'язані з ними операції.

       Отже, предметом спостереження і вивчення митної статистики зовнішньої торгівлі є зовнішньоторговельний оборот країни, тобто експорт і імпорт товарів у їх кількісному і вартісному виразах, а також географічна спрямованість експорту й імпорту, його товарний склад.

       Об'єктом  спостереження митної статистики зовнішньої торгівлі є експорт (імпорт) товарів, котрий класифікований у товарній номенклатурі зовнішньоекономічної діяльності СНД (ТН ЗЕД СНД).

       У митній статистиці під експортом  розуміють вивіз товарів вітчизняного виробництва із країни, а також  реекспортні товари. Поряд із товарами вітчизняного виробництва до експортних входять товари іноземного походження, котрі були ввезені в країну і зазнали тут такого перероблення, яке змінило їх основні якісні або технічні характеристики, і після цього вони були вивезені. До реекспортних товарів належать товари, завезені в країну, а потім вивезені за її межі без перероблення [5, 132].

       Експорт товарів зменшує національні  запаси матеріальних цінностей.

       Під імпортом розуміють завезені в країну товари, призначені для споживання усередині країни (реекспорту), і  товари, що закуповуються для вітчизняних організацій за кордоном.

       Імпорт  товарів збільшує матеріальні ресурси  країни.

       Метою ведення митної статистики зовнішньої торгівлі є створення інформаційної  бази для аналізу стану і розвитку зовнішньої торгівлі країни, її торговельних, платіжних балансів і економіки загалом. Без такої бази неможливе прийняття оптимальних управлінських рішень органами державної влади.

       Виходячи  з цілей митної статистики зовнішньої торгівлі і відповідно до "єдиної методології митної статистики зовнішньої торгівлі держав – учасниць СНД" (далі - "методологія") митна статистика спрямована на вирішення таких завдань:

• забезпечення повного й достовірного обліку даних про експорт і імпорт держави;
• аналіз основних тенденцій, структури і динаміки зовнішньоторговельних товаропотоків країни разом з аналізом його макроекономічної ситуації;
• інформаційне забезпечення вищих органів державної влади й управління для прийняття ними рішень у сфері митної політики і державного регулювання зовнішньої торгівлі;
• аналіз кон’юнктури ринку держави;
• контроль за надходженням митних платежів у державний бюджет;
• здійснення валютного контролю в межах компетенції митних органів;
• надання даних митної статистики для упорядкування торговельного й окремих статей платіжних балансів держави;
• сприяння в здійсненні державами взаємного обміну інформацією з митної статистики зовнішньої торгівлі;
• вирішення інших завдань, обумовлених національною митною політикою.

       3.2 Основні методологічні положення митної статистики зовнішньої торгівлі 

       Характерною особливістю митної статистики зовнішньої торгівлі є те, що вона спирається на первинні документи, які подаються учасниками зовнішньоекономічних зв'язків незалежному від них контролюючому відомству і які містять офіційно задекларовані дані про товари, що переміщуються через митний кордон.

       Відповідно  до "методології" вихідними даними при формуванні митної статистики зовнішньої торгівлі є відомості, що містяться  у вантажних митних деклараціях (ВМД), які заповнюються декларантами при митному оформленні вантажів і які відповідають формуляру так званого єдиного адміністративного документа (UAD), використовуваного закордонними партнерами України. Дані, що містяться у ВМД, відбивають об'єктивну і достовірну картину здійснюваних конкретних зовнішньоторговельних операцій. На основі цих даних і формується митна статистика зовнішньої торгівлі.

       За  допомогою митної статистики зовнішньої торгівлі держава враховує ввіз і  вивіз товарів на основі так званої загальної (general) системи обліку зовнішньої торгівлі. Вона охоплює всі товари (у тому числі цінності, за винятком валютних цінностей, що перебувають в обігу), які надходять у межі статистичної території держави або залишають ці межі. Межею статистичної території держави є її державний кордон [3, 235].

       При "спеціальній" (special) системі обліку зовнішньої торгівлі межею статистичної території держави є її митний кордон.

       "Загальна" (the general trade system) і "спеціальна" (the special trade syste m) системи - це двіузвичаєнів  міжнародній статистичній практиці  системи обліку експортно-імпортних операцій. Відмінності між ними мають особливе значення для товарів, що проходять через вільні митні зони і вільні склади, які є частиною території держави, де вони розташовані, але не входять у митну територію і не підлягають митному контролю.

       Товари, що надходять із вільних митних зон  і вільних складів, враховуються в статистиці зовнішньої торгівлі при "спеціальній" системі обліку (спеціальний імпорт) тільки після  того, як вони вийдуть із вільних  митних зон і з вільних складів і надійдуть у вільний оборот.

       Спеціальний експорт аналогічно включає товари, вироблені, добуті, вирощені або перероблені  в країні, а також товари, завезені спочатку як спеціальний імпорт.

       З іншого боку, "загальна" система  обліку при імпорті реєструє весь обсяг ввозу іноземних товарів, у тому числі товари, завезені у вільні митні зони і розміщені в митних складах у момент увозу, навіть якщо вони пізніше надійдуть у вільний оборот.

       В експорті при "загальній" системі  обліку обліковуються товари, що були задекларовані для ввозу у вільні митні зони і вільні склади, проте згодом були реекспортовані.

       Основний  принцип обліку усіх ввезених і вивезених  товарів визначається 15 митними  режимами (експорт, імпорт, реекспорт  або реімпорт, митний склад, транзит  і т.д.).

       Визначення  основних митних режимів митної вартості і країни походження даються в "методології". У прив'язці до митних режимів міститься  чіткий перелік товарів, що враховуються митною статистикою зовнішньої торгівлі при експорті й імпорті товарів, а також товарів, що не враховуються при експорті й імпорті [12, 11].

       Терміни і визначення, які використовуються в "методології', наводяться з урахуванням  світової практики.

       Перелік товарів, які враховує митна статистика зовнішньої торгівлі, має бути досить повним і охоплювати всі товари і цінності, ввезені в країну або вивезені з неї, за винятком транзитних вантажів.

       Звичайно  виділяють три категорії товарів:

• товари, що повинні охоплюватися митною статистикою зовнішньої торгівлі;
• товари, що мають бути виключені з неї;
• товари, що враховуються окремо.

       По  суті, митна статистика зовнішньої торгівлі охоплює всі товари (у  тому числі цінності, за винятком валютних, що перебувають в обігу), ввіз і  вивіз яких зменшує або збільшує матеріальні ресурси країни.

       Митною  статистикою не враховуються товари, вартість яких не перевищує порога статистичного спостереження. Під  порогом статистичного спостереження  розуміють таку граничну величину вартості, нетто-тоннажу, інших показників, що характеризують товари, які переміщуються через кордон, нижче якої вони не враховуються в митній статистиці зовнішньої торгівлі. Статистичному спостереженню підлягають товари, митна вартість яких перевищує суму, установлену національним законодавством.

       За  вагою, кількістю й іншими показниками обмеження не встановлені.

       Визначення  кола товарів, що враховуються в митній статистиці зовнішньої торгівлі, дає  змогу упорядкувати відбір тих вантажних  митних декларацій, дані яких використовуються для формування митної статистики зовнішньої торгівлі.

       Статистична інформація з зовнішньої торгівлі містить  дані про кількість і вартість експорту й імпорту, сальдо зовнішньоторговельних  балансів, дає уявлення про країну походження того або іншого товару, умови постачання, ціни тощо [3, 412].