Митно-тарифне регулювання як складова частина зовнішньоторговельної політики держави

       Обчислені в грошовому виразі експорт і  імпорт є основними економічними показниками, на базі яких розраховуються середні ціни, ефективність зовнішньої торгівлі, визначаються сальдо зовнішньоторговельного балансу, роль і місце зовнішньої торгівлі в платіжному балансі країни.

       Облік товарів, що обертаються в зовнішній  торгівлі, здійснюється за допомогою  не тільки вартісних, а й кількісних (натуральних) показників, що дає змогу  одержувати дані про ціни конкретних угод або середньостатистичні ціни.

       Для формування митної статистики зовнішньої торгівлі використовуються такі показники:

• звітний період;
• напрямок товаропотоку (ввіз або вивіз);
• країна походження при ввозі;
• країна призначення при вивозі;
• статистична вартість;
• код і найменування товару;
• вага нетто;
• код і найменування додаткових одиниць виміру;
• кількість за додатковими одиницями виміру;
• характер угоди;
• вид митного режиму;
• категорія відправника (одержувача) товару;
• регіон;
• інші показники.

       Наведені  показники дають змогу забезпечити  підготовку не тільки періодичних публікацій з митної статистики зовнішньої торгівлі, а й різних аналітичних досліджень, зокрема одержати дані про розвиток зовнішньої торгівлі в регіональному аспекті (регіональна статистика), а також проводити аналіз експортно-імпортних операцій за окремими категоріями учасників зовнішньоекономічних зв'язків.

       Найбільш  повно обсяги міжнародного товарообігу  відбиває кількісний облік. Велика частина  товарів, що обертаються у світовій торгівлі, вимірюється у вагових  одиницях: тоннах, англійських футах, центнерах, кілограмах тощо.

       У митній статистиці зовнішньої торгівлі кількісний облік товарів ведеться за вагою нетто. Крім вагових одиниць  виміру, у необхідних випадках для  збору й опрацювання статистичних даних облік товарів ведеться й у специфічних одиницях виміру (штуки, літри, кубічні метри й ін.). У цих випадках статистичний облік ведеться за кількістю, вираженою в додаткових одиницях виміру, і вказується у відповідному стовпчику ТН ЗЕД.

       Крім  даних про кількість експортних і імпортних товарів, митна статистика зовнішньої торгівлі містить, як уже зазначалося, їх вартісну оцінку.

       Статистичні дані з експорту й імпорту у  вартісному виразі є важливими економічними показниками, на базі яких розраховується цілий ряд абсолютних і відносних  величин, що характеризують розвиток зовнішньої торгівлі країни.

       При цьому слід враховувати, що з огляду на обов'язки продавця і покупця  щодо доставляння товару з однієї країни в іншу, зовнішньоторговельний  контракт укладається на основі 13 видів  комерційних умов поставок. Залежно від комерційних умов постачання ціна в рахунку-фактурі (інвойсі), виставленій продавцем покупцю, буде різною. У рахунок-фактуру продавець включає тільки ті витрати, які він мусить робити відповідно до своїх обов'язків з даного виду комерційної умови постачання. Зважаючи на різні комерційні умови укладення зовнішньоторговельних контрактів, а звідси і неоднакову методологію розрахунку фактурної вартості товару, для одержання зведених даних з товарообігу недостатньо лише підсумовувати вартість окремих товарів, оскільки ці вартісні оцінки різнорідні і складаються з різних елементів. З метою одержання порівнянних даних необхідно привести всі ціни до єдиного базису, установленого для всіх експортних і імпортних товарів. Розрахунок статистичної вартості експорту товарів провадиться на базі цін фоб - порт країни-експортера або даф - межа країни-експортера.

       Оцінка  вартості імпорту провадиться на базі цін сіф - порт країни-імпортера  або сіп - пункт призначення на межі країни-імпортера.

       Статистична вартість товарів визначається в доларах США за цінами контрактів, приведеними до єдиного базису. Перерахунок у долари США провадиться за курсом, що котирується національним (центральним) банком держави на дату прийняття ВМД до митного оформлення.

       Наведемо  приклад порядку перерахунку валют у долари США.

       Статистична вартість товарів, у тому числі за контрактами, що укладаються в клірингових  валютах, перераховується з фактурної  вартості, зазначеної у валюті контракту, на основі курсів, що публікуються НБУ. При цьому величина фактурної вартості у валюті контракту множиться на курс національної грошової одиниці відносно валюти контракту на день прийняття вмд і ділиться на курс національної грошової одиниці відносно долара США.

       Так, якщо товар продано (куплено) за 150 тис. Фунтів стерлінгів, то перерахунок здійснюється в такий спосіб:

       1 англійський фунт стерлінгів - 7,89 грн.

       1 американський долар - 5,15 грн.

       150 000 * 7,89 : 5,15 = 229 805,67 дол. США.

       Якщо  курс валюти приведено не до одиниці, а до 10, 100 і т. Д. (наприклад, 10 000 італ. Лір за 25,004 грн.), то величина, одержана таким чином, ділиться ще на показник кратності (у даному разі на 10 000).

       Так, якщо товар продано (куплено) за 150 млн  італ. Лір, то перерахунок буде здійснено  у такий спосіб: 150 000 000 - 25,004 : 10 000 : 5,15 = 75 452,78 дол. США.

       Якщо  контракт купівлі-продажу укладено у національній валюті, відповідно до чинних законодавств країн СНД, то фактурна вартість товару, зазначена  в національній валюті, перераховується  в долари за курсом, що діє на день прийняття ВМД.

       Урахування  географічного розподілу експорту й імпорту товарів провадиться  по країнах за ознаками походження і споживання товарів:

• експорт відображається по країні призначення (споживання) товару;
• імпорт відображається по країні походження (виробництва) товару.

       Якщо  в момент поставки країна призначення  або походження товару невідома, то експорт відображається по країні продажу, а імпорт - по країні купівлі товару.

       Країна  призначення (споживання) – країна, відома на момент відвантаження для  споживання, використання або подальшої обробки товару.

       Країна  походження (виробництва) - країна, у  якій товари були зроблені або оброблені, продукти сільського господарства були вирощені, поклади - добуті, а готові вироби вироблені частково, тобто  під країною походження розуміють ту країну, у якій товар пройшов останній етап обробки.

       Країна  продажу (купівлі) – країна, на території  якої розташована фірма або організація, що продала або купила товар, незалежно  від її національної приналежності [16, 319].

       З урахуванням перелічених вихідних форм розподіл зовнішньої торгівлі здійснюється відповідно до єдиного для всіх країн СНД класифікатора країн світу і територій. Цей класифікатор розроблений статистичним відділом бюро ООН і затверджений міжнародною організацією з питань стандартизації - ісо.

       Крім  того, у митній статистиці зовнішньої торгівлі використовується ряд локальних  класифікаторів і номенклатур, що забезпечують формування показників зовнішньої торгівлі, а саме:

• класифікатор умов поставок;
• класифікатор характеру угоди;
• класифікатор процедури переміщення товарів через митний кордон.

       Важливим  кроком на шляху удосконалення державного регулювання зовнішньоекономічних зв'язків стало введення з березня 1995 р. На території України ii видання  товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності (ТН ЗЕД), застосовуваної для опису і кодування товарів у митній статистиці зовнішньої торгівлі.

       ТН  ЗЕД є національною похідною гармонізованої системи опису і кодування  товарів - гс (harmonized commodity description and coding system), розробленою міжнародною організацією - радою митного співробітництва (стс) і опублікованою в 1983 р.

       Гармонізована система опису і кодування  товарів є основою для переговорів  у межах вто/гатт, а також є  базою для узгодження із системами  класифікацій ООН.

       Товарна ТН ЗЕД відповідає комбінованій тарифно-статистичній номенклатурі європейського союзу (КН ЄС) і включає коди гс, а також  додаткову деталізацію субпозицій до 8 знаків. Набрання гс чинності з 1 січня 1988 р. Оформлено міжнародною конвенцією про гармонізовану систему опису і кодування товарів, яку на той час вже підписали 52 сторони (63 країни, оскільки єс розглядається як єдиний суб'єкт). Вони взяли на себе зобов'язання публікувати в доступній формі статистику зовнішньої торгівлі відповідно до шестизначного цифрового коду гс або (за власною ініціативою) понад цей рівень.

       ГС  є не тільки багатоцільовою шестизначною цифровою номенклатурою, а одночасно  і структурною номенклатурою, яка  базується на ряді дробових чотирицифрових товарних позиціях.

       Дев'ятизначний код ТН ЗЕД складається з таких елементів:

• перші шість цифр означають код товару за гс;
• ті самі шість цифр плюс сьома і восьма утворять код товару за комбінованою номенклатурою європейського союзу (КН ЄС);
• дев'ята цифра призначена для можливої деталізації в майбутньому тих або інших товарних позицій.

       З метою забезпечення однакового розуміння  класифікаційних угруповань ТН ЗЕД  використовуються примітки до розділів, груп і конкретних товарних позицій, а також основні правила інтерпретації  гс снд, що мають юридичну чинність. 

       3.3 Митно-тарифне регулювання 

       Державне  регулювання ЗЕД здійснюється за допомогою широкого кола засобів, кількість  яких постійно зростає.

       Класичним засобом регулювання зовнішньої торгівлі являються митні тарифи, які по характеру впливу відносяться до економічних регуляторів.

       Митний  тариф являє собою систематизований перелік (зведення) митних ставок, які визначають розмір оплати по експортних та імпортних товарах, тобто мита.

       Гатт/вто  не забороняє захист національної економіки. Згідно з принципами гатт/вто вона повинна будуватися в цілому на митних тарифах, а не на інших комерційних заходах. Мета цього правила - чітке визначення об'єму захисту і зведення до мінімуму пов'язаного з ним захисту торгівлі.

       На  протязі всіх восьми раундів переговорів гатт/вто питання про скорочення тарифів було одним із основних. За цей час ставка імпортних тарифів зменшилася з 40% в 1947 р. До 3,5% на початку 90-х рр. Незважаючи на зниження митних тарифів, роль їх в регулюванні ЗЕД різних країн залишається важливою [15, 378].

       Митно-тарифне  регулювання виконує дві функції:

1. Протекціоністську (захист вітчизняних товарів від іноземної конкуренції).
2. Фіксальну (поповнення державного бюджету).

       Крім  того, може впливати на приплив валюти, розвиток регіонів країни, особливо, якщо мова йде про вільні економічні зони та ін.

       Митні тарифи можуть бути:

       - простими (одноколонними), тобто мати  єдину ставку для одного товару  чи товарної групи незалежно  від країни походження;

       - складними (багатоколонними), коли  встановлюються дві і більше ставок по кожному товару в залежності від країни походження.

       Ставки  підрозділяються на:

       - максимальні - діють для країн,  з якими відсутні торгові угоди;