Організаційно-правові форми екологічної експертизи

    Крім  того, передбачено, що центр може здійснювати  комерційну діяльність, різні форми  консультування, інформаційного забезпечення й інші види діяльності сфері природокористування  і охорони навколишнього середовища.

    Однак спеціалізовані екологічні експертизи проводяться не тільки структурами, що створюються при державних  органах в галузі екології. За останні  роки особливого поширення набирає  практика проведення спеціалізованих  екологічних експертиз структурами, що утворюються громадськими організаціями  та об'єднаннями в сфері науки  і техніки, милосердя, сприяння сім"і та дитинству тощо.

    Для проведення екологічної експертизи, та реалізації інших функцій, передбачених статутами, створюються спеціалізовані Центри науково-технічних послуг.

Висновки.

    Отож  спираючись на вище викладений матеріал даної роботи, можна зробити висновок, що екологічна експертиза полягає в оцінці можливого впливу передбаченої або запланованої діяльності на стан довкілля, а також існує як вид експертної діяльності спеціально уповноважених державних органів, громадських, та інших формувань і об'єднань, що забезпечують додержання вимог екологічної безпеки при прийнятті законопроектів, обґрунтуванні програм, концепцій, рішень, проектів та об'єктів, запровадження або реалізація яких може негативно впливати на стан навколишнього природного середовища, здоров'я і життя людей.

    Українські  вчені екологи і юристи справедливо  зазначають, що екологічна експертиза перестала бути аматорством окремих  вчених та заінтересованих практиків. Вона увійшла в лексикон і життя  практично кожної людини, що вболіває за термінове вирішення екологічних  проблем. Саме в об'єктивній та незалежній екологічній експертизі більшість  людей вбачають ефективний механізм суспільства і держави, здатність  гарантувати екологічну безпеку, оскільки в ній діалектичне сполучені  гласність, демократизм, соціальна  справедливість, реальне забезпечення екологічних прав та інтересів громадськості.

    Екологічна  експертиза вже вийшла за рамки окремих  проектів. Нагромаджується позитивний досвід проведення екологічних експертиз  на об'єктах, що є джерелами підвищеної небезпеки для людей та навколишнього  природного середовища. Ведеться робота по запровадженню законодавчих основ  здійснення екологічної експертизи та розробці методик проведення експертизи стосовно конкретних об'єктів еколого-експертного дослідження і оцінки. З прийняттям Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», а пізніше і Закону України «Про екологічну експертизу» екологічна експертиза одержала законодавчий статус і є обов'язковою умовою законотворчого процесу, інвестиційної, управлінської, господарської та іншої діяльності, що впливає на стан навколишнього природного середовища.

    В Україні здійснюється державна, громадська та інші екологічні експертизи.  Висновки державної екологічної експертизи є обов’язковими для виконання. Приймаючи рішення щодо подальшої реалізації об’єктів екологічної експертизи, висновки державної екологічної експертизи враховуються керівні з іншими видами державних експертиз. Висновки громадської та іншої екологічної експертизи мають рекомендаційний характер і можуть бути враховані при проведенні державної екологічної експертизи, а також при прийнятті рішень щодо подальшої реалізації об’єкта екологічної експертизи. Гарантується реальність реалізації права громадян України на участь у проведенні громадської екологічної експертизи, забезпечується можливість громадськості проводити екологічну експертизу, обнародуй вати її результати і передавати їх органам, уповноваженим приймати рішення.

    Екологічна  експертиза являє собою процес систематичного аналізу і оцінки екологічних наслідків діяльності, що планується, консультацій із зацікавленими сторонами, а також урахування результатів цього аналізу і консультацій у плануванні, проектуванні, затвердженні і здійсненні цієї діяльності.

    Виходячи  з цього:

• екологічна експертиза розглядається як процес, а не просто як дані або документи, що утворюються в результаті цього процесу;
• екологічна експертиза розглядається як процес систематичний, тобто відповідний визначеним правилам;
• екологічна експертиза не обмежується етапом планування, вона охоплює й етап здійснення діяльності, що намічається.

    Дослідивши  дану тему можна визначити такі вади процедур екологічних експертиз:

1. Нечіткість процедур та ролі учасників державної екологічної експертизи, що дає змогу маніпулювати документами та громадською думкою
2. Відсутність законодавчо закріплених механізмів забезпечення прозорості державної екологічної експертизи
3. Відсутність законодавчо закріпленої персональної відповідальності за порушення у сфері державної екологічної експертизи, зокрема за якість експертизи, ненадання матеріалів за запитами, неврахування громадської думки, імітування процесу експертизи чи консультацій з громадськістю – висновки, погодження тощо підписують конкретні люди, а відповідальність умовно покладається на організації чи установи, тобто не відповідає ніхто!
4. Нечіткість процедур громадської екологічної експертизи та участі громадськості у підготовці висновків , висновки мають лише рекомендаційний характер.

    Отже, екологічна експертиза –це вид науково-практичної діяльності спеціально уповноважених державних органів, еколого-експертних формувань та об'єднань громадян, що грунтується на міжгалузевому екологічному дослідженні, аналізі та оцінці передпроектних, проектних та інших матеріалів чи об'єктів, реалізація і дія яких може негативно впливати або впливає на стан навколишнього природного середовища, і спрямована на підготовку висновків про відповідність запланованої чи здійснюваної діяльності нормам і вимогам законодавства про охорону. 
 
 

Список  використаних джерел.

Нормативно-правові  акти

1. Конституція-  Х.:» Одісей», 2008

2. Закон  України  «Про охорону навколишнього природного      середовища»  від  25.06.1991 року – http://zakon.rada.gov.ua
3. Закон України «Про екологічну експертизу» від 09.02.1995 року –http://zakon.rada.gov.ua
4. Закону України «Про об’єднання громадян» від 16 червня 1992 року –http://zakon.rada.gov.ua
5. Постанова Кабінету Міністрів України «Про перелік видів діяльності та об’єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку» від 27.07.1995 року – http://zakon.rada.gov.ua

Навчально – наукова література

6. Екологічна безпека України: системний аналіз перспектив покращення / А.Б. Качинський. – К.:НІСД, 2001. – 312 с.
7. Екологічне право : Особлива частина: Повний академічний курс: Підручник для студ. юрид. вузів і фак./ За ред. В.І.Андрейцева,; Київський нац. ун-т ім.Т.Г.Шевченка. Юридичний фак.. -К.: Істина, 2001. -543 с.
8. Екологічне право України : Навч. посiбник / Н.В. Ільків, Я.З. Гаєцька-Колотило . ─ К. : Істина, 2008 . ─ 296 с.
9. Екологічне право України у запитаннях і відповідях Навч. посiбник / Л.О. Бондар, В.В. Курзова . ─ Х. : Ксилон, 2006р.
10. Екологічне право України. Каракаш  І.І. Навчально-методичний посібник. – О: Фенікс, 2010. – с. – 192
11. Екологічне право України : Підручник для студентів юрид. вузів / В.К. Попов, А.П. Гетьман, С.В. Размєтаєв та ін. ; За ред. В.К. Попова, А.П. Гетьмана . ─ Х. : Право, 2001 . ─ 480 с.
12. Екологічне право Украіни. Академічний курс : Підручник / За заг. ред. Ю.С. Шемшученка . ─ К. : Юрид. думка, 2005 . ─ 848 с.
13. Екологічне право України : Навч. посібник : Рекомендовано МОН України / Н.Р. Кобецька . ─ 2-ге вид., переробл. і доповн. ─ К. : Юрінком Інтер, 2008 . ─ 352 с.
14. Екологічне право України: Навчальний посібник/ Микола Малишко; Ред. В. З. Янчук. -К.: Юридична книга, 2001. -391с.
15. Екологічна експертиза: Навч. посібник / Чернівецький національний ун-т ім. Юрія Федьковича. Баглей О.В. Сорохан В.В.– Чернівці: Рута 2007. – 128 с.
16. Екологічне право України. Підручник. Дмитренко І.А. – К.: Юрінком Інтер, 2001.
17. Екологічна експертиза: право і практика /В.І.Андрсйцсв, М.А.Пустовойт, С.В.Калиновський та ін.; За ред. В.І.Андрейцева, М.А. Пустовойга. ~ К., 1992.-208с.
18. Екологічна експертиза: теорія, методологія, практика : Монографія / О. Лазор . ─ Львів : Ліга-Прес, 2002 . ─ 364 с.
19. Екологічна експертиза.//Україна молода -2002. Степанчук І. - №3.
20. Основи екології: Теорія та практикум. Навч. посіб. Білявський Г. О., Бутченко Л. І.- К.: Лібра, 2006.
21. Правові аспекти громадської екологічної експертизи // Вісник: Соціологія. Психологія. Педагогіка.  2000.  №37. ─ C.38-42
22. Правові аспекти здійснення громадської екологічної експертизи в Україні : Автореф. дис.  канд. юрид. наук : 12.00.06 / Е.В. Позняк ; Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка . ─ К., 2005 . ─ 19 с.
23. Проблеми законодавства та практики у процесі проведення державної екологічної експертизи: погляд громадськості / О. Мелень // Екологічний вісник.  2008.  № 9/10. ─ С. 34-36.
24. Правовые вопросы оптимизации процесса экологической экспертизы. – У кн.: Проблеми підвищення ролі державної, наукової і громадської екологічної експертизи / Тези доповідей і виступів учасників республіканської науково-практичної конференції 28 – 29 травня 1991 р. / Відповідальний редактор – В.В. Костицький. – Львів, 1991. Гетьман А.П. – С. 14 – 15
25. Правовой институт экологической экспертизы и ее принципы //. Журнал российского права. Бринчук М.М. – 1998. – № 9 – С. 43
26. Введение в экологическую экспертизу. – Д.: Поліграфіст 2000. Кораблева А.И. Чесанов Л.Г. Савин Л.С – 144 с.
27. Экологическая экспертиза и экологическая инспекция: Учеб. пособие для студ. экол. спец. вузов / А.Г.Шапарь (общ.ред.). – Д.: ООО Днепррост 2004. – 231с.
28. Юридична природа висновку громадської екологічної експертизи// Вісник: Юридичні науки /Київський національний університет ім. Т. Шевченка.  Позняк, Е.В. 2004.  №56-59. ─ С.167-167.