Еклого- економічне обґрунтування проектних рішень

Сівозміни необхідно розробляти з врахуванням:

* грунтово- екологічних  ( технологічних ) груп;

* специфіка зон розташування  господарства;

* спеціалізація господарства;

* періодичності чергування  культур;

* оцінки попередників;

* наявності сільськогосподарської.

Сівозміни розміщують таким чином ,щоб поля знаходились в одній технологічній групі  і були приблизно одного розміру . Таке розміщення дає змогу більш продуктивно, з економічної точки зору, використовувати сільськогосподарську техніку.

Згідно вимогам контурно–меліоративної системи землеробства , землі Лісостепу  і Степу в сільськогосподарському виробництві поділяють на такі технологічні групи:

1. Величина схилу –0-3 градуси – не еродовані або слабо еродовані землі, при цьому характер рельєфу дозволяє вирощувати всі сільськогосподарські культури. На цих землях можна розміщувати сівозміни з максимальним насиченням просапних культур.

2. Величина схилу 3-7 градуси –на цих землях переважають середньо змиті грунти. В цих випадках більш доцільно проектувати зерно-травяні сівозміни без просапних культур.

3. Величина схилу більш 7 градусів-та таких землях необхідно використовувати ґрунтозахисні травопільні  сівозміни.

Структура посівних площ  господарства залежить від грунтово кліматичних і вибраного напрямку спеціалізації  виробництва  сільськогосподарської продукції. В господарствах, де на першому місці стоїть виробництво продукції тваринництва в структурі посівних площ  будуть переважати кормові культури, і навпаки, в господарствах, що спеціалізуються  на виробництві рослинницької продукції, структура посівних площ буде залежати від виду продукції.

Ринкові умови вказують на те, що сівозміни повинні бути динамічними, посівні площі легко коригуватися під окремими культурами з урахуванням погодних умов, вимог конюктури ринку без істотних порушень існуючих правил чергування культур.

Продуктивність сільськогосподарських культур в значній мірі залежить від їх розміщення в сівозмінні . Максимальний врожай можливо досягти лише при правильному виборі попередника , при цьому цей агрозахід є економічно обґрунтованим  і не потребує капітальних вкладень.

Класифікація сівозмін

 

За типом сівозміни  поділяють на польові, кормові і спеціальні.

Польовою називають сівозміну , в якій вирощують в основному зернові , технічні культури культури і картоплю . Польові сівозміни звичайно займають більшу частину орних земель .

Кормовою називають сівозміну, призначену  переважно для виробництва соковитих і грубих кормів.

Сівозміни, в яких культури, що вимагають спеціальних умов і прийомів агротехніки, називають спеціальними.

Овочевою називають сівозміну, в якій овочеві культури займають всю або більшу частину площі ріллі: 1-є поле –огірки, кабачки, 2-помідори, 3-цибуля, часник , 4-капуска, 5-збірне поле овочевих.

Сівозміні,  в якій набір, розміщення і чергування сільськогосподарських культур забезпечують захист грунту від ерозії, називають ґрунтозахисною.

 

2.2. Порядок проектування  типів сівозмін в господарстві .

 

Вимоги до створення системи сівозмін в господарстві

Проектування системи сівозмін зводиться до визначення :

1)типів,видів,кількості сівозмін;

2)розмірів сівозмінних  масивів;

3)розміщення сівозмін  по території господарства;

4)розробки схем чергування  сільськогосподарських посівів  і пару .

Вибір видів і кількості сівозмін визначають при організації їх з врахуванням :

1)клімату,

2)рельєфу,

3)якості земель ,

4)конфігурації масивів ,

5) кількості виробничих  підрозділів ,

6)характеру розселення  і інших факторів .

Розміри сівозмінних масивів ,їх кількості і територіальне розміщення встановлюють одночасно і залежать:

1)від характеру орних  земельних масивів за умовами  розміщення (компактність ,обособленість ),

2)за відмінністю масивів  в грунтовому відношенні ,

3)від раціонального розміру  поля ,прийнятої схеми чергування  культур і кількості полів  в ній.

Вираховуємо орієнтовні площі під різні типи сівозмін :

Виділяємо  масиви орних земель під різні типи сівозмін на основі агроекологічної типізації земель . Може бути два випадки .

Перший. Якщо на території господарства рілля розміщена на землях 1 типу земель, то передбачається проектування овочевої ,кормової  та польової сівозміни.

Використовуємо такі дані :

Загальна площа ріллі за проектом (після трансформації )- Рзаг.=679.64

Розрахункову площу під кормові культури  -Ркорм.=580.8

-площу кормових угідь (сінокоси та пасовища ) –Рпасовищ=31.3

2)Орієнтовна площа під  кормову сівозміну (Р кормова сівозміна ) визначається як 50-60 % від розрахункової площі піл кормові культури без площ кормових угідь

(Ркорм.-Рсінок.-Рпасовищ)=580.8-31.3=549.5(50%-274.8 га)

3)Розраховують площі,які  необхідні під польову і овочеву  сівозміни.

Рзаг-Р кормова сівозміна  =404,84(10%= 40.5га;90%=364.4гага)

Від цієї площі 5-10 % відводять під овочеву сівозміну .

Другий:

 На території господарства рілля розміщена на землях 1 та 2 типу земель, то передбачають проектування овочевої ,ґрунтозахисної та польової сівозмін.

1)Використовуюємо такі дані :

-загальна площа ріллі за проектом (після трансформації ) – Р заг =679,64га;

-площа яка зайнята 2 типом земель- Р2тип-це орієнтована площа під ґрунтозахисну сівзміну (Ргрунтозахисна сівозміна) Ргрунтозахисна =116.5га

2)Розраховуюємо площі ,які необхідно під польову і овочеву сівозміни :

Рзаг-Ргрунтозах.сів=545.5 га

10%=54.6- овочева сівозміна

490.9-польова сівозміна 

Від цієї площі 5-10 % відводимо від овочеву сівозміни.Все ,що залишиться –це площа під польову сівозміну.

 

2. Розміщення полів сівозмін

 

При розміщенні земельних масивів під різні типи сівозмін необхідно в першу чергу вивчити існуючу організацію ріллі,тобто існуючі сформовані поля та робочі ділянки в даному господарстві , На основі цього будуть уточнюватись площі під той чи інший тип сівозміни.

Розміщення сівозміни починаємо із спеціалізованих і кормових ,що залежить від територіальних умов.

 Овочеві сівозміни розміщаємо  біля населених пунктів чи господарських дворів на землях із спокійним рельєфом у заплавах річок, днищах балок, які не затоплюються літніми дощами та на схили. Головні умови для них – родючість грунту, а також вода для поливу, що потребує наявності водного джерела.

Кормові сівозміни розміщаємо безпосередньо біля місць утримання худоби (населених пунктів, господарських дворів) на землях із спокійним рельєфом, у заплавах річок, днищах балок. Для кормових сівозмін непридатні круті схили.

Грунтозахисні сівозміни на середньо і сильно змитих грунтах стрімкістю більше 30, тобто на землях 2 типу.Основні масиви ріллі відводимо під польові сівозміни.

Розробка схем чергування сільськогосподарських посівів і пару.

 

Одеська область в залежності від грунтового покриву, теплового режиму та зволоження території ділиться на природні зони Лісостепу та Степу,які в свою чергу поділяються на північну, централну та південну підзону.

До підзони степу північного належать північна і центральна частина Одеської області, а підзона степу південного охоплює південні та південно-західні райони Одещини. В свою чергу Смолянська сільська рада, Кодимського району належить до природної зони-Лісостеп.

Таблиця 3.2.1                             

 Агрохімічна характеристика  грунтів 

 

№	Назва району	Природна зона	Гумус,%	Вміст поживних елементів, мг/кг грунту
				азот	фосфор	калій
1	2	3	4	5	6	7
1	Кодимський	Лісостеп	3.44	18.6	90	140

 

 

Таблиця 3.2.2         

Основні різновиди грунтів по районам Одещини

 

№	Назва району	Природна зона	Різновиди грунтів
1	2	3	4
1	Кодимський	Лісостеп	Чорноземи опідзолені;чорноземи реградовані глибокі мало- та середньо гумусні.

 

 

Вивчивши графічні матеріали ,природні умови а також орієнтуючись на спеціалізацію господарства  Смолянської сільської  ради створюємо схеми чергування сільськогосподарських посівів і пару у двох варіантах для подальшого зрівняння  і в подальшому  для проектування найраціональнішого.

 

1 варіант

Таблиця 3 .2.3 

 Експлікація по сівозмінних  масивах

 

№ з/р	Назва Сівозміни	Загальна площа,га	Кількість полів	Сер.знач. поля	В тому числі по полям
					1	2	3	4	5	6
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11
1	Польова	305	6	51	48.8	49.9	52.8	52.0	56.4	44.4
2	Кормова	240.8	5	48	42.6	50.4	49	46.9	51.9
3	грунтозахисна	116.5	5	23.3	21.1	25.3	26.1	25.4	18.6

 

 

Більшу частину орних земель займає польова сівозміна-305 га, яка розміщена в центральній та східної частини сільської ради. Більша частина полів польової сівозміни розміщені на схилах до 30 . На схилах більше 30 розміщена ґрунтозахисна  сівозміна, що спрямована на покращення та відновлення родючості. Кормова сівозміна розміщена на західних територіях сільської ради на схилах до 30 .

Таблиця  3.2.4    

Структура полів сівозміни

 

Назва сівозміни	Площа ,га	Структура полів,%
1	2	3
Польова	305	46.1
Кормова	240.8	36.3
Грунтозахисна	116.5	17.6
Всього ріллі	662.04	100

 

 

Як вже нагадувалось польова сівозміна займає більшу частину ріллі, а саме 46.1%, відповідно кормова -36.3 % а ґрунтозахисна 17.6 %.

 

 

Таблиця 3.2.5       

 Системи чергування  культур в сівозміні 1варіант

 

Тип сівозміни	Роки чергування	Сільськогосподарська культура
1	2	3
Польова	1	Озима пшениця
	2	Льон
	3	кукурудза на силос
	4	Озиме жито
	5	Картопля
	6	Льон
Кормова	1	Люцерна
	2	Люцерна
	3	Кукурудза на зерно
	4	Коренеплоди
	5	Горохо вівсяна суміш
Грунтозахисна	1	Багаторічні трави
	2	Багаторічні трави
	3	Озима пшениця
	4	Горох
	5	Озима пшениця

 

 

Згідно першого варіанту проету впорядкування території сівозмін переважають кормові та зернові культури.

 

2 варіант

Таблиця 3.2.6

Експлікація по сівозмінних масивах

 

№ з/р	Назва Сівозміни	Загальна площа,га	Кільк. полів	С/зн. поля	В тому числі по полям
					1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	12	14	15
1	Польова	436.32	10	43.6	42.6	42	44.3	42.4	43.5	42.6	44.5	44	44.95	44.95
2	Овочева	48.82	4	12.2	12.7	13	12.5	10.5
3	Кормова1	86.1	4	21.5	20.9	20.9	20.9	23.3
4	Кормова2	90.8	5	18.16	18.5	18.65	18.5	18.5