Еклого- економічне обґрунтування проектних рішень
Курсовая работа, 21 Октября 2014, автор: пользователь скрыл имя
Описание работы
Земля — незамінне і неоціненне багатство будь-якого суспільства. Вона є основним природним ресурсом, матеріальною умовою життя і діяльності людей, основою для розміщення і розвитку всіх галузей народного господарства, головним засобом виробництва в сільському і лісовому господарст¬вах. Тому ефективний розвиток економіки неможливий без організації ра¬ціонального використання й охорони землі.
Содержание
Вступ………………………………………………………………………………
1 Підготовчі роботи ……………………………………………………………..
1.1 Загальні відомості про землекористування ( вирахування площ контурів)
1.2. Природно кліматичні умови території (землекористування)……………….
1.3 Рельєфні умови землекористування ………………………………………..
1.4 Характеристика грунтового покриву території …………………………….
2 Аналіз і оцінка земельного фонду землекористування…………….....
2.1 Структура земельних угідь землекористування ……………………………
2.2 Агроекологічна типізація земель…………………………………………….
2.3 Організація земельних угідь землекористування …………………………..
2.4 Виробнича програма з тваринництва ………………………………………..
2.5 Кормовиробництво. Розрахунок потреби в кормах ………………………..
3 Впорядкування території орних земель ………………………………
3.1 Проектування системи сівозмін в господарстві ……………………....
3.2 Розміщення полів сівозмін ……………………………………………….
3.3 Аналіз варіантів організації території сівозмін ………………………..
3.4 Інженерно біологічне облаштування території ……………………….
4 Еклого- економічне обґрунтування проектних рішень ……………..
4.1 Впровадження природоохоронних заходів ……………………………..
4.2 Економічна ефективність проектних рішень …………………………..
4.3 Екологічна ефективність проектних рішень …………………………….
Висновки ………………………………………………………………….
Список використаної літератури……………………………………..
Работа содержит 1 файл
КУРСОВИЙ ПРОЕКТ (УНТИЛО Г.Ю.) печать.docx
— 164.73 Кб (Скачать)Сівозміни необхідно розробляти з врахуванням:
* грунтово- екологічних ( технологічних ) груп;
* специфіка зон розташування господарства;
* спеціалізація господарства;
* періодичності чергування культур;
* оцінки попередників;
* наявності сільськогосподарської.
Сівозміни розміщують таким чином ,щоб поля знаходились в одній технологічній групі і були приблизно одного розміру . Таке розміщення дає змогу більш продуктивно, з економічної точки зору, використовувати сільськогосподарську техніку.
Згідно вимогам контурно–меліоративної системи землеробства , землі Лісостепу і Степу в сільськогосподарському виробництві поділяють на такі технологічні групи:
Величина схилу –0-3 градуси – не еродовані або слабо еродовані землі, при цьому характер рельєфу дозволяє вирощувати всі сільськогосподарські культури. На цих землях можна розміщувати сівозміни з максимальним насиченням просапних культур.
Величина схилу 3-7 градуси –на цих землях переважають середньо змиті грунти. В цих випадках більш доцільно проектувати зерно-травяні сівозміни без просапних культур.
Величина схилу більш 7 градусів-та таких землях необхідно використовувати ґрунтозахисні травопільні сівозміни.
Структура посівних площ господарства залежить від грунтово кліматичних і вибраного напрямку спеціалізації виробництва сільськогосподарської продукції. В господарствах, де на першому місці стоїть виробництво продукції тваринництва в структурі посівних площ будуть переважати кормові культури, і навпаки, в господарствах, що спеціалізуються на виробництві рослинницької продукції, структура посівних площ буде залежати від виду продукції.
Ринкові умови вказують на те, що сівозміни повинні бути динамічними, посівні площі легко коригуватися під окремими культурами з урахуванням погодних умов, вимог конюктури ринку без істотних порушень існуючих правил чергування культур.
Продуктивність сільськогосподарських культур в значній мірі залежить від їх розміщення в сівозмінні . Максимальний врожай можливо досягти лише при правильному виборі попередника , при цьому цей агрозахід є економічно обґрунтованим і не потребує капітальних вкладень.
Класифікація сівозмін
За типом сівозміни поділяють на польові, кормові і спеціальні.
Польовою називають сівозміну , в якій вирощують в основному зернові , технічні культури культури і картоплю . Польові сівозміни звичайно займають більшу частину орних земель .
Кормовою називають сівозміну, призначену переважно для виробництва соковитих і грубих кормів.
Сівозміни, в яких культури, що вимагають спеціальних умов і прийомів агротехніки, називають спеціальними.
Овочевою називають сівозміну, в якій овочеві культури займають всю або більшу частину площі ріллі: 1-є поле –огірки, кабачки, 2-помідори, 3-цибуля, часник , 4-капуска, 5-збірне поле овочевих.
Сівозміні, в якій набір, розміщення і чергування сільськогосподарських культур забезпечують захист грунту від ерозії, називають ґрунтозахисною.
2.2. Порядок проектування типів сівозмін в господарстві .
Вимоги до створення системи сівозмін в господарстві
Проектування системи сівозмін зводиться до визначення :
1)типів,видів,кількості сівозмін;
2)розмірів сівозмінних масивів;
3)розміщення сівозмін по території господарства;
4)розробки схем чергування сільськогосподарських посівів і пару .
Вибір видів і кількості сівозмін визначають при організації їх з врахуванням :
1)клімату,
2)рельєфу,
3)якості земель ,
4)конфігурації масивів ,
5) кількості виробничих підрозділів ,
6)характеру розселення і інших факторів .
Розміри сівозмінних масивів ,їх кількості і територіальне розміщення встановлюють одночасно і залежать:
1)від характеру орних земельних масивів за умовами розміщення (компактність ,обособленість ),
2)за відмінністю масивів в грунтовому відношенні ,
3)від раціонального розміру поля ,прийнятої схеми чергування культур і кількості полів в ній.
Вираховуємо орієнтовні площі під різні типи сівозмін :
Виділяємо масиви орних земель під різні типи сівозмін на основі агроекологічної типізації земель . Може бути два випадки .
Перший. Якщо на території господарства рілля розміщена на землях 1 типу земель, то передбачається проектування овочевої ,кормової та польової сівозміни.
Використовуємо такі дані :
Загальна площа ріллі за проектом (після трансформації )- Рзаг.=679.64
Розрахункову площу під кормові культури -Ркорм.=580.8
-площу кормових угідь (сінокоси та пасовища ) –Рпасовищ=31.3
2)Орієнтовна площа під кормову сівозміну (Р кормова сівозміна ) визначається як 50-60 % від розрахункової площі піл кормові культури без площ кормових угідь
(Ркорм.-Рсінок.-Рпасовищ)=580.8-31.3=549.5(50%-274.8
га)
3)Розраховують площі,які
необхідні під польову і овочеву
сівозміни.
Рзаг-Р кормова сівозміна =404,84(10%= 40.5га;90%=364.4гага)
Від цієї площі 5-10 % відводять під овочеву сівозміну .
Другий:
На території господарства рілля розміщена на землях 1 та 2 типу земель, то передбачають проектування овочевої ,ґрунтозахисної та польової сівозмін.
1)Використовуюємо такі дані :
-загальна площа ріллі за проектом (після трансформації ) – Р заг =679,64га;
-площа яка зайнята 2 типом земель- Р2тип-це орієнтована площа під ґрунтозахисну сівзміну (Ргрунтозахисна сівозміна) Ргрунтозахисна =116.5га
2)Розраховуюємо площі ,які необхідно під польову і овочеву сівозміни :
Рзаг-Ргрунтозах.сів=545.5 га
10%=54.6- овочева сівозміна
490.9-польова сівозміна
Від цієї площі 5-10 % відводимо від овочеву сівозміни.Все ,що залишиться –це площа під польову сівозміну.
- Розміщення полів сівозмін
При розміщенні земельних масивів під різні типи сівозмін необхідно в першу чергу вивчити існуючу організацію ріллі,тобто існуючі сформовані поля та робочі ділянки в даному господарстві , На основі цього будуть уточнюватись площі під той чи інший тип сівозміни.
Розміщення сівозміни починаємо із спеціалізованих і кормових ,що залежить від територіальних умов.
Овочеві сівозміни розміщаємо біля населених пунктів чи господарських дворів на землях із спокійним рельєфом у заплавах річок, днищах балок, які не затоплюються літніми дощами та на схили. Головні умови для них – родючість грунту, а також вода для поливу, що потребує наявності водного джерела.
Кормові сівозміни розміщаємо безпосередньо біля місць утримання худоби (населених пунктів, господарських дворів) на землях із спокійним рельєфом, у заплавах річок, днищах балок. Для кормових сівозмін непридатні круті схили.
Грунтозахисні сівозміни на середньо і сильно змитих грунтах стрімкістю більше 30, тобто на землях 2 типу.Основні масиви ріллі відводимо під польові сівозміни.
Розробка схем чергування сільськогосподарських посівів і пару.
Одеська область в залежності від грунтового покриву, теплового режиму та зволоження території ділиться на природні зони Лісостепу та Степу,які в свою чергу поділяються на північну, централну та південну підзону.
До підзони степу північного належать північна і центральна частина Одеської області, а підзона степу південного охоплює південні та південно-західні райони Одещини. В свою чергу Смолянська сільська рада, Кодимського району належить до природної зони-Лісостеп.
Таблиця 3.2.1
Агрохімічна характеристика грунтів
№ |
Назва району |
Природна зона |
Гумус,% |
Вміст поживних елементів, мг/кг грунту | ||
азот |
фосфор |
калій | ||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
1 |
Кодимський |
Лісостеп |
3.44 |
18.6 |
90 |
140 |
Таблиця 3.2.2
Основні різновиди грунтів по районам Одещини
№ |
Назва району |
Природна зона |
Різновиди грунтів |
1 |
2 |
3 |
4 |
1 |
Кодимський |
Лісостеп |
Чорноземи опідзолені;чорноземи реградовані глибокі мало- та середньо гумусні. |
Вивчивши графічні матеріали ,природні умови а також орієнтуючись на спеціалізацію господарства Смолянської сільської ради створюємо схеми чергування сільськогосподарських посівів і пару у двох варіантах для подальшого зрівняння і в подальшому для проектування найраціональнішого.
1 варіант
Таблиця 3 .2.3
Експлікація по сівозмінних масивах
№ з/р |
Назва Сівозміни |
Загальна площа,га |
Кількість полів |
Сер.знач. поля |
В тому числі по полям | |||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 | |||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
1 |
Польова |
305 |
6 |
51 |
48.8 |
49.9 |
52.8 |
52.0 |
56.4 |
44.4 |
2 |
Кормова |
240.8 |
5 |
48 |
42.6 |
50.4 |
49 |
46.9 |
51.9 |
|
3 |
грунтозахисна |
116.5 |
5 |
23.3 |
21.1 |
25.3 |
26.1 |
25.4 |
18.6 |
|
Більшу частину орних земель займає польова сівозміна-305 га, яка розміщена в центральній та східної частини сільської ради. Більша частина полів польової сівозміни розміщені на схилах до 30 . На схилах більше 30 розміщена ґрунтозахисна сівозміна, що спрямована на покращення та відновлення родючості. Кормова сівозміна розміщена на західних територіях сільської ради на схилах до 30 .
Таблиця 3.2.4
Структура полів сівозміни
Назва сівозміни |
Площа ,га |
Структура полів,% |
1 |
2 |
3 |
Польова |
305 |
46.1 |
Кормова |
240.8 |
36.3 |
Грунтозахисна |
116.5 |
17.6 |
Всього ріллі |
662.04 |
100 |
Як вже нагадувалось польова сівозміна займає більшу частину ріллі, а саме 46.1%, відповідно кормова -36.3 % а ґрунтозахисна 17.6 %.
Таблиця 3.2.5
Системи чергування культур в сівозміні 1варіант
Тип сівозміни |
Роки чергування |
Сільськогосподарська культура |
1 |
2 |
3 |
Польова |
1 |
Озима пшениця |
2 |
Льон | |
3 |
кукурудза на силос | |
4 |
Озиме жито | |
5 |
Картопля | |
6 |
Льон | |
Кормова |
1 |
Люцерна |
2 |
Люцерна | |
3 |
Кукурудза на зерно | |
4 |
Коренеплоди | |
5 |
Горохо вівсяна суміш | |
Грунтозахисна |
1 |
Багаторічні трави |
2 |
Багаторічні трави | |
3 |
Озима пшениця | |
4 |
Горох | |
5 |
Озима пшениця |
Згідно першого варіанту проету впорядкування території сівозмін переважають кормові та зернові культури.
2 варіант
Таблиця 3.2.6
Експлікація по сівозмінних масивах
№ з/р |
Назва Сівозміни |
Загальна площа,га |
Кільк. полів |
С/зн. поля |
В тому числі по полям | |||||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 | |||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
12 |
14 |
15 |
1 |
Польова |
436.32 |
10 |
43.6 |
42.6 |
42 |
44.3 |
42.4 |
43.5 |
42.6 |
44.5 |
44 |
44.95 |
44.95 |
2 |
Овочева |
48.82 |
4 |
12.2 |
12.7 |
13 |
12.5 |
10.5 |
||||||
3 |
Кормова1 |
86.1 |
4 |
21.5 |
20.9 |
20.9 |
20.9 |
23.3 |
||||||
4 |
Кормова2 |
90.8 |
5 |
18.16 |
18.5 |
18.65 |
18.5 |
18.5 |
||||||