13.3 Кількість та черговість подач і забирань вагонів під навантаження і розвантаження 

     Кількість подач до пунктів навантаження-розвантаження звично відповідає кількості поїздів, в яких прибувають вагони призначенням у даний пункт.

     Але інколи через обмеженість  корисної довжини фронту навантажувально-розвантажувальних робіт доводиться збільшувати кількість подач і забирань. В цьому випадку найменше число подач і забирань складе 

                         ,                           (13.1) 

де  - кількість вагонів, що надходять до даного складу за  до-      

          бу;

      - довжина 4-вісного вагону, м;

      - довжина фронту, м.

     Необхідно, щоб час заняття  фронту групою вагонів  , год., становив 

                     , або .                   (13.2) 

     Черговість подачі і забирання  вагонів до пунктів навантаження-розвантаження  встановлюють по середнім витратам локомотиво - хвилин на один вагон /2, 5, 9, 23/. В першу чергу подають та забирають групу, для якої середня витрата локомотиво-хвилин на один вагон буде найменшою, потім групу з черговою величиною витрат локомотиво-хвилин на один вагон і так далі. Пояснимо визначення черговості подач вагонів прикладом (таблиця 13.1). 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Таблиця 13.1  Встановлення черговості подавань забирань на пункти місцевої роботи 

 

      Черговість  подавання на завод ЗБВ не розраховуємо, тому що ця під’їзна колія виконує  подавання забирання вагонів  на станцію О_ван власним локомотивом. 

13.4 Кількість і спеціалізація маневрових локомотивів 

     Для аналітичного розрахунку  потрібної кількості локомотивів  необхідно визначити обсяг маневрової  роботи. Розрахунок обсягу маневрової  роботи можна вести за допомогою  таблиці 13.2, до якої вписують усі маневрові операції, що виконуються протягом доби, і витрату локомотиво-хвилин на виконання цих операцій.

     Розрахунок потрібної кількості  маневрових локомотивів виконують  за формулою 

                         ,                         (13.3) 

де  - загальні витрати локомотиво-хвилин;

       - коефіцієнт виправлення щодо неурахованої маневрової ро-

           боти (подання вагонів на колії  очищування, подання  ва-

           гонів на дезпромстанцію і  таке інше, =0,2 ... 0,4);

       - час на екипірування локомотива, хв.

     Величина  може бути прийнята для тепловозів 1380 ... 1400 хв. Виконаний аналітичний розрахунок потім уточнюють графіч-ним шляхом при складані графічної моделі роботи станції.

     Якщо згідно з розрахунком  кількість маневрових локомотивів  вийде два і більше, студент  повинен спеціалізувати ці локомотиви, тобто указати, в межах якого  маневрового району працює кожен  локомотив і характер роботи, яку він виконує.

      Розрахунок  потрібної кількості локомотивів  виконаний у вигляді таблиці 13.2. 

M=(1569*(1+0,4)/(1440-60) = 1,59 

      На  підставі розрахунку та завдання на курсовий проект приймаємо, що на станції працює 2 локомотиви цілодобово. Перевірку  достатності локомотивів виконуємо на графічній моделі. На під’їзній колії заводу ЗБВ працює власний локомотив. 
 

13.5 Розкладання составів поїздів, що прибувають і відправляються по станції Ован 
 

      На  станцію надходять передаточні  поїзди, відправницькі маршрути та порожні маршрути, а відправляються передаточні поїзди та відправницькі маршрути. Для розробки графічної моделі складаємо таблицю 13.3 розкладання составів поїздів, дотримуючись рівномірності надходження поїздів і вагонів. Таблиця розкладання составів, що прибувають складена на підставі розрахунків проведених у попередніх розділах, а відправлених – за графічною морелею. 

 

Таблиця 13.2 Розрахунок потрібної кількості локомотивів 

 
 

13.6 Розкладання составів поїздів, що прибувають і відправляються по станції Ован 

      На  станцію надходять передаточні  поїзди, відправницькі маршрути та порожні маршрути, а відправляються передаточні поїзди та відправницькі  маршрути. Для розробки графічної моделі складаємо таблицю 13.3 розкладання составів поїздів, дотримуючись рівномірності надходження поїздів і вагонів. Таблиця розкладання составів, що прибувають складена на підставі розрахунків проведених у попередніх розділах, а відправлених – за графічною моделею.

 

 
              14 Графічна модель роботи станції

 

     Графічну модель розробляють  на основі даних таблиці 13.3, технологічного процесу обробки поїздів і вагонів, технологічних процесів роботи вантажного району, під’їзної колії та інше.

     Послідовність складання графічної  моделі описана в /2, 9, 13/. Загальний  вигляд графічної моделі роботи станції і умовні позначення на ній наведені в додатку Б.

     Графічна модель роботи станції  примикання і під’їзної колії  складається з:

• схеми станції з вантажним районом та примикаючими під’їзними коліями;
• графіків руху поїздів на примикаючих до станції перегонах та між станцією примикання і під’їзними коліями;
• графіка роботи станції, вантажного району і під’їзних колій з зазначенням роботи маневрових локомотивів, займання сортувальних пристроїв, простою вагонів у складах, зважування вагонів та інш.

     Схему станції на графічну  модель наносимо у свавільному масштабі, але треба зберегти пропорційність та взаємозв’язок усіх пристроїв і елементів. На схемі станції показують головні колії (червоні або товсті лінії), усі колії приймання, сортувально-відправні, витяжні, ходові і поєднуванні, вантажний район, примикання під’їзних колій, службові будівлі (контори, стрілкові пости, вагонні і автомобільні ваги та інш.). Усі колії наносимо тонкими чорними лініями. Стрілки і колії повинні бути пронумеровані згідно з /17/.

     Графік руху поїздів на перегонах,  які примикають до станції  розташовуємо так, щоб підходи з одного боку станції були в верхній частині, а підходи з другого боку були в нижній частині графічної моделі. Якщо вантажна станція тупикова, графік руху поїздів треба розмістити зверху. Примикаючі до станції О_в перегони бажано розташувати так, щоб лінії ходу над ходячих непарних поїздів, які прибувають прокладалися зверху униз, а парних - знизу уверх.

 

     15  Показники роботи станції і під’їзної колії (п/к) та їх аналіз

 

     Нормативні показники роботи  станції і під’їзної колії  визначають на основі таблиці  вагонопотоків 4.1 і графічної моделі роботи станції. 

     Вагонообіг станції (п/к) - сума вагонів, які прибули та відправлені в завантаженому і порожньому стані за добу, визначений у таблиці 4.1 як  

                      ,                    (15.1)  

де      - кількість розвантажених і навантажених  вагонів за 

              добу (станцією або під’їзною  колією);

   - відповідно надлишок і недостача порожніх вагонів на

              станції (п/к). 

       Середній (середньозважений) простій місцевого вагону на станції , год., і на під’їзній колії , год., визначають за формулою  

                              ,                          (15.2) 

де    - добові вагоно-години простою місцевих вагонів під усіма

         технічними,  вантажними,  комерційними   операціями   і     

           чеканням на станції (п/к)  від  моменту  їх  надходження

          до моменту відправлення;

   - кількість вагонів, які відправляються зі станції (п/к) 

          за добу. 

     Коефіцієнт здвоєних операцій вказує на кількість навантажувально-розвантажувальних операцій, що припадають у середньому на один місцевий вагон (для станції або п/к), і дорівнює 

                         .                        (15.3) 

       Середній простій місцевого вагону, що припадає на одну вантажну операцію , год., для станції (п/к) його визначають як

 

                            .                           (15.4) 

       Робочий парк вагонів для станції (п/к) , ваг.-діб., визначають як