Виявлення резервів розвитку потенціалу підприємства на основі аналізу використання основних виробничих фондів

Автор: Пользователь скрыл имя, 16 Февраля 2013 в 22:35, курсовая работа

Описание работы

Метою діяльності підприємства є виробництво технічного вуглецю, сирих товарних гум і товарів народного споживання в Україні.
Предметом дослідження в курсовій роботі є показники використання основних фондів підприємства.
Для досягнення мети необхідно вирішити ряд завдань:
- дослідити теоретичні аспекти функціонування та використання основних фондів підприємств;
- проаналізувати динаміку ефективності використання основних фондів підприємства;
- розробити заходи щодо оптимізації їхнього використання;
- виявити резерви росту фондовіддачі, збільшення обсягу продукції й прибутку за рахунок поліпшення використання основних фондів

Содержание

Вступ
1 Теоретичні аспекти показників використання основних фондів підприємств та потенціалу підприємства
1.1 Поняття й класифікація основних фондів підприємств
1.2 Економічна ефективність і параметри оцінки потенціалу підприємства
1.3 Методи аналізу ефективності використання основних фондів
2 Аналіз використання основних фондів на ВАТ «Стахановський завод технічного вуглецю» і розробка заходів по оптимізації показників використання
2.1 Характеристика підприємства і його організаційної структури
2.2 Аналіз фінансово-економічної діяльності ВАТ «СЗТВ»
3 Розробка заходів щодо оптимізації показників використання
основних фондів
Висновки
Список використаної літератури

Работа содержит 1 файл

оптенциал сзтв.doc

— 353.00 Кб (Скачать)


зМІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

УКРАЇНСЬКА ІНЖЕНЕРНО-ПЕДАГОГІЧНА  АКАДЕМІЯ

ЕЛЕКТРОТЕХНОЛОГІЧНИЙ  ФАКУЛЬТЕТ

КАФЕДРА ЕКОНОМІКИ ПІДПРИЄМСТВ  ТА МЕНЕДЖМЕНТУ

 

 

 

 

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни «Управління потенціалом підприємства»

на тему: «Виявлення резервів розвитку потенціалу підприємства на основі аналізу використання основних виробничих фондів»

 

 

 

 

Захищена з оцінкою

_________ «__» _____________2008

 

Викладач:_____________

(підпис)

 

ЗМІСТ

 

Вступ

1 Теоретичні аспекти  показників використання основних  фондів підприємств та потенціалу підприємства

1.1 Поняття й класифікація основних фондів підприємств

1.2 Економічна ефективність і параметри оцінки потенціалу підприємства

1.3 Методи аналізу ефективності використання основних фондів

2 Аналіз використання  основних фондів на ВАТ «Стахановський завод технічного вуглецю» і розробка заходів по оптимізації показників використання

2.1 Характеристика підприємства  і його організаційної структури

2.2 Аналіз фінансово-економічної діяльності ВАТ «СЗТВ»

3 Розробка заходів щодо оптимізації показників використання

 основних фондів

Висновки

Список використаної літератури

 

ВСТУП

 

Засоби виробництва - це сукупність матеріальних цінностей, що беруть участь у процесі виготовлення продукції. Вони діляться на засоби праці (верстати, машини тощо) і предмети праці (сировина, матеріали тощо).

Засоби й предмети праці відіграють різну роль у  виробничому процесі й створенні готового продукту. Засоби праці багаторазово беруть участь у виробничому процесі, вони переносять свою вартість на готовий продукт частинами, у міру зношування й відтворюються через ряд виробничих циклів: предмети праці цілком споживаються протягом одного виробничого циклу, змінюють свою натуральну форму, що утворює готову продукцію, цілком переносять на неї свою вартість. Засоби виробництва, виражені у вартісній формі, становлять виробничі фонди. Засоби праці представляють речовинний зміст основних виробничих фондів, а предмети праці - оборотні виробничі фонди.

Засоби виробництва – це машини, верстати, прилади, інструменти, будинки, спорудження, транспортні засоби, лінії зв'язку, сховища, склади й тощо. В економічній науці всі ці види ресурсів називаються основним капіталом або основними виробничими фондами.

Основні засоби за своєю  соціальною сутністю є об'єктами власності й виступають у натуральному виді, як споживчі вартості, корисні речі, а також як вартість, що збереглась в їх праці.

Основні засоби - це ті ресурси  підприємства, які задіяні у виробництві  на роки, на десятиліття. Їхня зовнішня форма залишається незмінною на весь строк їх «життя», а вартість свою вони переносять, приєднують до виробничого продукту частинами.

В умовах ринкових відносин на перший план висуваються наступні питання відносно основних фондів, як технічний рівень, якість, надійність продукції, що цілком залежить від якісного стану техніки й ефективного її використання. Поліпшення технічних якостей засобів праці й озброєність працівників ними забезпечують основну частину росту ефективності виробничого процесу.

Тому метою даної  роботи є виявлення резервів розвитку потенціалу підприємства та розробка заходів по підвищенню використання основних фондів.

 Більш повне й  раціональне використання основних  фондів і виробничих потужностей  підприємства сприяє поліпшенню  всіх його техніко-економічних  показників: росту продуктивності праці, підвищенню фондовіддачі, збільшенню випуску продукції, зниженню її собівартості, економії капітальних вкладень.

Завданнями аналізу  стану й ефективності використання основних виробничих фондів є: встановлення забезпеченості підприємства і його структурних підрозділів основними фондами - відповідності величини, складу й технічного рівня фондів потреби в них; з'ясування виконання плану їхнього росту, відновлення й вибуття; вивчення технічного стану основних коштів й особливо, найбільш активної їхньої частини - машин й устаткування; визначення ступеню використання основних фондів і факторів, що на нього вплинули; встановлення повноти застосування парку устаткування і його комплектності; з'ясування ефективності використання устаткування в часі й по потужності; визначення впливу використання основних фондів на обсяг виробленої продукції; виявлення резервів росту фондовіддачі, збільшення обсягу продукції й прибутку за рахунок поліпшення використання основних фондів.

Об'єктом дослідження  в курсовій роботі є відкрите акціонерне товариство «Стахановський завод технічного вуглецю».

 Метою діяльності підприємства є виробництво технічного вуглецю, сирих товарних гум і товарів народного споживання в Україні.

Предметом дослідження  в курсовій роботі є показники використання основних фондів підприємства.

 Для досягнення мети необхідно вирішити ряд завдань:

- дослідити теоретичні  аспекти функціонування та використання  основних фондів підприємств;

- проаналізувати динаміку  ефективності використання основних фондів підприємства;

- розробити заходи  щодо оптимізації їхнього використання;

- виявити резерви росту фондовіддачі, збільшення обсягу продукції й прибутку за рахунок поліпшення використання основних фондів

 

1 ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ПОКАЗНИКІВ ВИКОРИСТАННЯ ОСНОВНИХ ФОНДІВ ПІДПРИЄМСТВА ТА ПОТЕНЦІАЛУ ПІДПРИЄМСТВА

 

1.1 Поняття  й класифікація основних фондів  підприємств

 

Матеріальну базу підприємства утворюють засоби праці й предмети праці, які поєднуються в засоби виробництва. Засоби праці враховуються у формі основних фондів. Основні фонди у вартісному вираженні являють собою основні засоби, що обліковуються у системі бухгалтерської звітності. При аналізі основних фондів, насамперед треба відзначити, що вони є активним елементом виробництва й при правильному їх використанні не тільки забезпечують створення товарів, але й сприяють поліпшенню умов праці працівників [7].

Основні засоби - це такі товарно-матеріальні цінності, які  протягом тривалого періоду часу зберігають свою матеріально-натуральну форму, зношуються поступово й переносять свою вартість на готову продукцію або послуги вроздріб. Сутність основних фондів можна охарактеризувати в такий спосіб: вони речовинне втілені в коштах праці; їхня вартість вроздріб переносяться на продукцію; вони зберігають натуральну форму тривалий час у міру зношування; відшкодовуються на основі амортизаційних відрахувань після закінчення терміну служби.

Любий процес виробництва  є процес перетворення предметів  праці, здійснюваний живою працею за допомогою коштів праці. Сукупність коштів праці утворить основні виробничі фонди, які застосовуються в декількох виробничих циклах, поступово зношуються й переносять свою вартість на продукт вроздріб протягом усього терміну служби, не змінюючи при цьому своєї натуральної форми. Основні виробничі фонди складаються з машин й устаткування, передатних устроїв, транспортних засобів, будинків, споруджень і так далі.

Однак в основні виробничі  фонди включаються не всі засоби праці, а лише ті з них, які являють  собою продукти суспільної праці, мають вартість. Але й не всяка річ, що має вартість і є за своєю натуральною формою засобом виробництва, входить до складу основних виробничих фондів. Приміром, машини або верстати, які лежать на складі як готова продукція чекаючи реалізації, входять не в основні фонди, а у фонди обігу.

Отже, виробничі основні фонди беруть участь у матеріальному виробництві й у міру зношування переносять частинами свою вартість на вартість готової продукції, виробленої з їх допомогою.

Поряд з ними в народному  господарстві функціонують й основні невиробничі фонди - об'єкти тривалого невиробничого використання, що зберігають свою натуральну форму й поступово втрачають вартість. До них ставляться фонди житлово-комунального господарства, організацій культури, науки, охорони здоров'я тощо. Основні невиробничі фонди не беруть участь у створенні споживацьких вартостей.

Отже, основні фонди - це матеріальні цінності, використовувані  в господарській діяльності платника податків протягом періоду, що перевищує 12 місяців з дати введення їх в експлуатацію, і вартість яких поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зношуванням.

До складу основних коштів зараховуються предмети вартістю понад 1000 грн. за ціною придбання (виготовлення) і терміну служби більше одного року [9].

По використанню основні фонди підрозділяються на: діючі, не діючі (що перебувають на консервації), запасні (призначені для заміни).

По функціональному  призначенню, залежно від характеру  участі основних фондів у процесі виробництва розрізняють: 

- виробничі основні фонди (безпосередньо беруть участь у виробничому процесі або сприяють його здійсненню) - будинки, спорудження, машини, устаткування;

- невиробничі основні  фонди (вони безпосередньо не  беруть участь у процесі виробництва  й призначені для задоволення культурно-побутових, комунальних потреб трудящих).

 По оперативному призначенню основні фонди діляться на:

- промислові;

- будівельні;

- сільськогосподарські;

- транспортні;

- зв'язку.

 По ознаці приналежності основні фонди підрозділяються на: власні й орендовані.

Основні фонди в залежності від амортизації підрозділяються на наступні групи:

Перша група - будинки, споруди, їхні структурні компоненти, передатні пристрої, житлові будинки і їхні частини (квартири й місця загального користування);

Будинки - це архітектурно - будівельні об'єкти, призначені для створення необхідних умов праці. До цієї групи ставляться: житлові будинки, виробничі корпуси цехів, депо, гаражі, складські приміщення, виробничі лабораторії й так далі. До складу цих об'єктів включаються також системи опалення, внутрішня мережа каналізації й водопроводу, освітлювальні арматури й електропроводка, внутрішні телефонні й сигналізаційні мережі, вентиляційні устрої, підйомники.

Споруди - це інженерно-будівельні об'єкти, призначені для здійснення процесу виробництва й не пов'язані зі зміною предметів праці. До них ставляться: стовбури шахт, нафтові свердловини, греблі, естакади, водопідйомні станції й колодязі, резервуари, мости, автомобільні дороги, залізничні колії внутрішньозаводського, внутрішньогосподарського транспорту.

Передатні пристрої - устрої, за допомогою яких провадиться передача електричної, теплової або механічної енергії, а також передача рідких і газоподібних речовин від одного об'єкта до іншого. До цих устроїв ставляться: нафтопроводи й газопроводи, водорозподільні мережі, електромережі, тепломережі, газові мережі, лінії зв'язку.

Друга група - автомобільний транспорт і вузли (запасні частини) до нього; меблі; побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади й інструменти, інше конторське (офісне) оснащення, устаткування й приналежність до них;

Транспортні засоби призначені для переміщення людей і вантажів у межах підприємства й поза ним. У цю групу входять: рухомий склад  залізничного транспорту (заводські локомотиви, вагони, цистерни, дрезини); заводські баржі, катери, пороми, автомобілі, трактори, тягачі, мотоцикли; а також виробничий транспорту-вагонетки, автокари, електрокари, візки тощо (крім конвеєрів, транспортерів й інших механізмів, що ставляться до виробничого устаткування). Інструменти всіх видів - це механізовані й немеханізовані ріжучі, що давлять, ущільнюючі, ударні й інші знаряддя ручної праці, а пристосування, що прикріплюють також до машин, що служать для обробки виробів (затиски, лещата, оправлення). До цієї групи ставляться інструменти вартістю за одиницю сто мінімальних неоподатковуваних податком доходів громадян з терміном служби більше одного року. Виробничий інвентар і приналежності служать для полегшення виробничих операцій (робітники столи, верстати); для зберігання рідких і сипучих тіл (баки, чани); для охорони праці (кожухи , пристосування для огородження механізмів). До цієї групи ставляться також шафи торговельні й стелажі, інвентарна тара, предмети технічного призначення. До господарського інвентарю належать предмети конторського й господарського призначення: конторська обстановка, гардероби, столи, сейфи, друкарські машинки, множні апарати, а також предмети протипожежного призначення. Третя група - будь-які інші основні фонди, не включені до груп 1, 2 й 4 - машини й устаткування використаються для безпосереднього впливу на предмет праці або його переміщення в процесі створення продукту або послуг виробничого характеру, для вироблення й перетворення енергії. До них ставляться: силові машини й устаткування, турбінне встаткування, трактори, металорізальне, ковальсько-пресове, компресорне встаткування, насоси, підйомно-транспортне, вантажно-розвантажувальне встаткування.

Информация о работе Виявлення резервів розвитку потенціалу підприємства на основі аналізу використання основних виробничих фондів