Аналіз фінансового стану підприємства (на матеріалах ЗАТ „АТБ Групп”)

Автор: Пользователь скрыл имя, 13 Февраля 2012 в 08:42, дипломная работа

Описание работы

Робота складається із вступу, основної частини і висновків. У вступі обґрунтовується актуальність обраної теми, визначається мета, завдання, предмет та об’єкт дослідження, окреслюються методи та інформативна база дослідження. Основна частина присвячена дослідженню теоретичних та практичних аспектів діагностики фінансового стану підприємства. У висновках сформульовано основні результати дослідження та наведено пропозиції автора щодо покращення діагностики фінансового стану підприємства.

Содержание

ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА 6
1.1 Фінансовий стан та його роль у ефективності господарської діяльності підприємства 6
1.2 Інформаційне забезпечення оцінки фінансового стану підприємств 14
1.3 Особливості підходів до прогнозування фінансового стану підприємства 26
РОЗДІЛ 2. КОМПЛЕКСНИЙ АНАЛІЗ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ЗАТ „АТБ ГРУПП” 33
2.1 Організаційно-економічна характеристика підприємства 33
2.2 Інтегральна оцінка фінансового стану підприємства 38
РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ УПРАВЛІННЯ ФІНАНСОВИМ СТАНОМ ПІДПРИЄМСТВА 47
3.1 Діагностика банкрутства як засіб управління фінансовим станом підприємства 47
3.2 Огляд методик діагностики банкрутства 56
ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ 69
ДОДАТКИ 75

Работа содержит 1 файл

504.doc

— 1.32 Мб (Скачать)

   Отже, порівняно із формою звітності, яка діяла раніше, суттєво розширено показники доходів і прибутків підприємства.

   Фінансова звітність підприємств містить також іншу інформацію щодо стану фінансів підприємств. На основі аналізу звітних даних визначаються основні тенденції формування й використання фінансових ресурсів підприємства, причини змін, що сталися, сильні та слабкі сторони підприємства та резерви поліпшення фінансового стану підприємства у перспективі [20].

   Неможливо переоцінити значення повної та достовірної інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства для вирішення поточних та перспективних фінансово-господарських проблем. Для прийняття правильних фінансових управлінських рішень на рівні підприємства треба використовувати дані, які відповідають певним правилам, вимогам і нормам, є зрозумілими та прийнятними для користувачів. Зокрема, щоб порівняти фінансові результати, досягнуті у попередньому та поточному звітних періодах, необхідно використовувати лише порівнянні відповідні показники, тобто такі, які визначені за єдиною методологією з використанням однакових баз розрахунку, критеріїв та правил.

    З цією метою підприємство повинно розробити свою фінансову облікову політику, яка підпорядковується потребам внутрішнього менеджменту. Але, як правило, для прийняття ефективних управлінських рішень менеджери не обмежуються суто внутрішньою фінансовою інформацією, а порівнюють її з відповідними показниками подібних підприємств, підприємств-конкурентів чи партнерів по бізнесу. Тому закономірно виникає потреба в уніфікації вимог до фінансової інформації в рамках галузі, регіону, усієї економічної системи країни.

    Процес такої уніфікації називають стандартизацією бухгалтерського обліку. Стандарт у широкому розумінні - зразок, еталон, модель, що беруться за вихідні для порівняння з ними інших подібних об'єктів. Стандартизація бухгалтерського обліку - це процес розробки та послідовного застосування єдиних вимог, правил та принципів до визнання, оцінки і відображення у фінансових звітах окремих об'єктів бухгалтерського обліку.

    Загальні вимоги до фінансової звітності викладено в положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 1 (далі - П(С)БО 1), затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99 №87. Дане положення визначає:

  • мету фінансових звітів;
  • їх склад;
  • звітний період;
  • якісні характеристики та принципи, якими слід керуватися під час складання фінансових звітів;
  • вимоги до розкриття інформації у фінансових звітах.

   П(С)БО 1 треба застосовувати за підготовки й надання фінансових звітів підприємствами, організаціями, установами та іншими юридичними особами (далі - підприємствами) усіх форм власності (крім банків і бюджетних установ). Проте тут не розглядаються правила складання консолідованої фінансової звітності.

    Основою П(С)БО 1 є Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку 1 (переглянутий у 1997 р.) Комітету з Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку.

    Фінансова звітність визначена П(С)БО 1 як бухгалтерська звітність, яка відображає фінансовий стан підприємства і результати його діяльності за звітний період.

    Метою такої звітності є забезпечення загальних інформаційних потреб широкого кола користувачів, які покладаються на неї як на основне джерело фінансової інформації під час прийняття економічних рішень (табл. 1.1).

Таблиця 1.1

Інформаційні потреби

основних користувачів фінансової звітності 

Користувачі звітності Інформаційні потреби
Інвестори, власники Придбання, продаж та володіння цінними паперами;

Участь у капіталі підприємства;

Оцінка якості управління;

Визначення суми дивідендів.

Керівництво підприємства Регулювання діяльності підприємства
Банки, постачальники та інші кредитори Забезпечення зобов'язань підприємства;

Оцінка здатності підприємства своєчасно виконувати свої зобов'язання

Замовники Оцінка здатності підприємства своєчасно виконувати свої зобов'язання
Працівники підприємств Оцінка здатності підприємства своєчасно виконувати свої зобов'язання;

Забезпечення зобов'язань підприємства перед працівниками

Органи державного управління Формування макроекономічних показників
 

     Для прийняття економічних рішень користувачам фінансових звітів необхідна інформація про фінансовий стан, результати діяльності та зміни у фінансовому стані підприємства. Зазначені інформаційні потреби обумовили склад фінансової звітності. За П(С)БО 1, до неї належать:

  • баланс;
  • звіт про фінансові результати;
  • звіт про рух грошових коштів;
  • звіт про власний капітал;
  • примітки до звітів.

    Інші звіти (звернення ради директорів до акціонерів, звіт керівництва группї, звіт аудитора тощо), які включені до звітності підприємства, не є фінансовою звітністю.

    Новий склад звітності відповідає вимогам Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (додаток А).

     Компоненти фінансової звітності відображають різні аспекти господарських операцій і подій за звітний період, відповідну інформацію попереднього звітного періоду, розкриття облікової політики та її змін, що робить можливим ретроспективний аналіз діяльності підприємства (табл. 1.2).

     Такі компоненти фінансової звітності, як баланс, звіт про фінансові результати, звіт про власний капітал та звіт про рух грошових коштів, складаються зі статей, які об'єднуються у відповідні розділи.

     Форми, перелік статей фінансових звітів та їх зміст установлені П(С)БО 2-5. Але підприємство заносить інформацію до тієї чи іншої статті відповідного фінансового звіту тільки тоді, коли:

  • існує ймовірність збільшення або зменшення майбутніх економічних вигод, пов'язаних із цією статтею;
  • оцінка статті може бути достовірно визначена.

   Наведемо такий приклад. За Інструкцією № 139 про порядок складання річного бухгалтерського звіту підприємство має право відображати в балансі у складі розрахунків з іншими дебіторами штрафи, пені та неустойки, що визнані боргом, або щодо яких отримано рішення суду, арбітражного суду чи іншого повноважного органу про стягнення (див.: п.2.25 Інструкції). Як бачимо, в цьому разі віддається перевага формальним ознакам (підтвердженню боржником або органом, уповноваженим до стягнення штрафів, пені і неустойки), хоча право на отримання відповідних сум підприємство має за чинним законодавством (або безпосередньо за умовами договору поставки чи підряду) і на цій підставі може достатньо достовірно визначити розмір майбутнього надходження грошових коштів. Тому за П(С)БО 1 немає необхідності чекати такого підтвердження, а слід відобразити суму дебіторської заборгованості в балансі. Зрозуміло, що підприємство повинне оцінити ступінь платоспроможності дебітора, інші фактори, пов'язані з даною ситуацією. Обґрунтованість рішення керівництва підприємства щодо цієї суми буде оцінено аудитором.

Таблиця 1.2

Призначення основних компонентів фінансової звітності 

Компонент фінансової звітності Зміст Використання інформації
Баланс Наявність економічних ресурсів, які контролюються підприємством на дату балансу Оцінка структури ресурсів підприємства, їх ліквідності та платоспроможності підприємства; прогнозування майбутніх потреб у позиках; оцінка та прогнозування змін в економічних ресурсах, які підприємство (імовірно) контролюватиме в майбутньому
Звіт про фінансові результати Доходи, витрати та фінансові результати діяльності підприємства за звітний період Оцінка та прогноз: прибутковості діяльності підприємства;

структури доходів та витрат

Звіт про власний капітал Зміни в складі власного капіталу підприємства протягом звітного періоду Оцінка та прогноз змін у власному капіталі
Звіт про рух грошових коштів Генерування та використання грошових коштів протягом звітного періоду Оцінка та прогноз операційної, інвестиційної та фінансової діяльності підприємства
Примітка Вибрана облікова політика. Інформація, не наведена у фінансових звітах, але обов'язкова за П(С)БО.

Додатковий аналіз статей звітності, необхідний для забезпечення її зрозумілості

Оцінка та прогноз:

облікової політики;

ризиків або непевності, які впливають на підприємство, його ресурси та зобов'язання;

діяльність підрозділів підприємства тощо.

 

     Перший критерій відображення статей у фінансовій звітності пов'язаний з тим, в якому звіті буде наведено статтю, - у балансі чи у звіті про фінансові результати, тобто відповідність результатів господарських операцій визначенню активів, зобов'язань, власного капіталу, доходів чи витрат, які наведені в П(С)БО 1.

Процес аналізу фінансової інформації на відповідність змісту певної статті фінансових звітів та описаним критеріям називається визнанням.

     Фінансова звітність повинна надати дохідливу, доречну, достовірну та порівнянну інформацію щодо фінансового стану, результатів діяльності підприємства, руху його грошових коштів, змін у складі власного капіталу.

     Для того, щоб фінансова звітність була зрозумілою користувачам, П(С)БО 1 передбачає наявність у ній даних про:

  • підприємство;
  • дату звітності та звітний період;
  • валюту звітності та одиницю її виміру;
  • відповідні показники (статті) за звітний та попередній періоди;
  • облікову політику підприємства та її зміни;
  • аналітичну інформацію щодо статей фінансових звітів;
  • консолідацію фінансових звітів;
  • припинення (ліквідацію) окремих видів діяльності;
  • обмеження щодо володіння активами;
  • участь у спільних підприємствах;
  • виявлені помилки та пов'язані з ними коригування;
  • переоцінку статей фінансових звітів;
  • іншу інформацію.

   Фінансова звітність має бути підготовлена та надана користувачам у певні терміни, які визначаються чинним законодавством. У разі надмірної затримки в наданні звітної інформації вона може втратити свою актуальність.

    Дані фінансової звітності є підставою не тільки для оцінки результатів звітного періоду, а й для їх прогнозування. Так, інформація щодо фінансового стану та результатів діяльності часто використовується як підстава для прогнозування майбутнього фінансового стану.

    Під час підготовки фінансової звітності кожне підприємство розглядається як юридична особа, що відокремлена від власників - фізичних осіб. Таким чином, особисте майно та зобов'язання власників не повинні відображатись у фінансовій звітності підприємства. Тому у фінансовій звітності (зокрема, в балансі) передбачене відображення лише зобов'язань власників стосовно їхніх внесків до капіталу та обов'язкового розподілу частини доходу між власниками (у вигляді відсотків, дивідендів, вилучення капіталу тощо). Цей принцип дістав назву принципу автономності підприємства.

Информация о работе Аналіз фінансового стану підприємства (на матеріалах ЗАТ „АТБ Групп”)