Аналіз руху грошових коштів на підприємстві

    8) за стабільністю часових інтервалів формування грошові потоки поділяють на регулярний грошовий потік з рівномірними часовими інтервалами в межах певного періоду - ануїтетний грошовий потік та регулярний грошовий потік з нерівномірними часовими інтервалами в межах певного періоду, наприклад, лізингові платежі, які сплачуються нерівномірно за погодженням сторін.

    В залежності від масштабів обслуговування фінансово-господарської діяльності узагальнюючим є грошовий потік  по підприємству в цілому. Він акумулює всі види грошових потоків, що обслуговують господарський процес підприємства. Грошовий потік по окремим видам господарської діяльності характеризує результат диференціації сукупного грошового потоку підприємства у розрізі окремих видів його господарської діяльності. Грошовий потік окремого структурного підрозділу стає самостійним предметом дослідження в результаті виділення філіалів, представництв, інших структурних підрозділів як окремих об'єктів управління. Існування грошового потоку окремої господарської операції залежить від можливості виділити цю операцію як окрему складову всіх фінансово-господарських процесів підприємства та від можливості визначити пов'язаний з нею рух грошових коштів.

    Залежно від напрямку руху потоку розглядають: вхідний, вихідний, та сальдовий (результативний) грошовий потік. Вхідний грошовий потік характеризує обсяг надходження грошових коштів в цілому та по окремих джерелах їх утворення, вихідний - обсяги витрачання грошових коштів в цілому та по окремих напрямках використання.

    Сальдовий (результативний грошовий потік) формується як сума вхідного та вихідного потоку. Його знак (напрямок руху) залежить від співвідношення обсягів їх формування.

    Залежно від виду діяльності виділяють: грошовий потік від операційної діяльності, грошовий потік від інвестиційної діяльності, грошовий потік від фінансової діяльності. Для того щоб розкрити реальний рух грошових коштів на підприємстві, оцінити стабільність їх надходження і витрачання, а також пов'язати величину отриманого фінансового результату із станом грошових коштів аналізуються три види діяльності: операційна, фінансова та інвестиційна.

    Рух коштів у «Звіті про рух грошових коштів» відображається в розрізі  трьох видів діяльності: операційної, інвестиційної та фінансової.

    Операційна  діяльність - це основна діяльність підприємства, а також інша діяльність, яка не є інвестиційною та фінансовою.

    Інвестиційна  діяльність - це сукупність операцій з придбання та продажу довгострокових (необоротних) активів, а також короткострокових (поточних) фінансових інвестицій, які не є еквівалентами грошових коштів.

    Фінансова діяльність - це сукупність операцій, які спричинюють зміни величини і складу власного та позикового капіталу.

    Кожен вид грошового потоку визначається як різниця між надходженням грошей від проведення даної діяльності та витраченням грошей на її фінансування.

    Якщо  змоделювати елементарний цикл руху грошових потоків, то він полягатиме у наступному (рисунок 1.1): продаж готових товарів чи послуг представлений або грошовою виручкою, або дебіторською заборгованістю, призначеною для майбутнього стягнення. З часом і дебіторська заборгованість погашається та набуває форми коштів, що використовувалися для придбання чи виробництва предметів, які були реалізовані. Таким чином, процес генерації коштів є неперервним, навіть якщо грошовий потік є непрогнозованим чи нерівномірним.

    Принципові  схеми руху грошових потоків підприємства (А) та класифікацію грошових потоків (Б) у розрізі видів діяльності виходячи із засад економічного аналізу показано нижче (рисунки 1.1-1.4).

    

    

    Рисунок 1.1 - Загальна схема руху грошових потоків у підприємницькій діяльності

    

    

    

      

    (А)

    

    

    

      

    (Б)

    Рисунок 1.2 - Схема руху грошових потоків (А) та їх класифікація (Б) у рамках операційної діяльності підприємства

    

                          продаж акцій

    

                 викуп акцій                                         повернення позик               (А) 

    

    

    

      

    (Б)

    Рисунок 1.3 - Схема руху грошових потоків (А) та їх класифікація (Б) у рамках фінансової діяльності підприємства

    Згідно  з П(С)БО № 4 інформація про рух коштів у результаті операційної діяльності може бути одержана із застосуванням прямого або непрямого методів. При застосуванні прямого методу для визначення суми чистого надходження (чистих витрат) коштів у результаті операційної діяльності у звіті послідовно наводяться всі основні статті надходжень та витрат, різниця яких показує збільшення або зменшення коштів.

    Непрямий  метод передбачає визначення суми чистого надходження (чистої витрати) в результаті операційної діяльності через послідовне коригування показника прибутку (збитку) від звичайної діяльності до оподаткування, наведеного у звіті про фінансові результати.

    Наступним аргументом на користь надання знижки покупцям у разі дострокової сплати є той факт, що підприємство в  даному випадку отримує можливість скоротити обсяг фінансування, тобто обсяг необхідного для функціонування підприємства капіталу. Якщо середній строк сплати дебіторської заборгованості - 60 днів, і підприємство надає покупцям, наприклад, двовідсоткову знижку за оплату в строк не пізніше 14 днів, то така знижка для підприємства може розглядатись як отримання кредиту за ставкою 15,7 % [2 * 360: (60 - 14)].

    Завдяки двовідсотковій ставці підприємство-продавець  швидше повертає гроші в обіг, що виключає необхідність залучати позикові кошти.

    Якщо  підприємство залучає кредитні ресурси  від 24 % річних, то умови реалізації для нього будуть вигідними.

    Другий  фактор, що впливає на тривалість фінансового  циклу, - оборотність виробничих запасів.

    Основними заходами, завдяки яким можна скоротити період обороту виробничих запасів є зниження собівартості продукції та зменшення залишків запасів.

    Резервами зниження собівартості продукції можуть стати:  випереджаючі темпи зростання обсягів виробництва відносно темпів зростання сукупних витрат; раціональне використання виробничих, трудових, фінансових ресурсів; якість сировини, матеріалів, кваліфікація працівників; досконалість технології; зняття з виробництва нерентабельної продукції, оптимізація товарної структури.

    Коригування здійснюється з метою врахування впливу: змін у складі запасів; операційної дебіторської та кредиторської заборгованості; негрошових операцій; доходів і витрат, пов'язаних з інвестиційною та фінансовою діяльністю.

    Складання звіту про рух коштів згідно з  П(С)БО № 4, передбачає використання непрямого методу. Отже, інформація про рух коштів внаслідок операційної діяльності може бути виконана за даними облікових регістрів або послідовним коригуванням статистичного звіту про фінансові результати.

    Мета  аналізу грошових потоків полягає в оцінці здатності підприємства отримувати грошові кошти визначеного розміру і в установлені строки, необхідні для здійснення запланованих витрат. Аналіз руху коштів передбачає розрахунок передовсім сум надходжень та витрат у розрізі окремих видів діяльності, визначення загального залишку коштів на підприємстві за звітний період, порівняння даних звітного періоду з попереднім, вивчення причин зменшення надходжень і збільшення витрат. 
 
 
 
 
 
 

   2 АНАЛІЗ РУХУ ГРОШОВИХ КОШТІВ НА ПІДПРИЄМСТВІ

    ЗАТ «НПП «СПЕЦВУГЛЕМАШ»

     

1. Рух та аналіз грошових коштів в результаті операційної діяльності

 

    Аналіз  руху коштів починається з визначення суми коштів, одержаних у результаті операційної діяльності підприємства (розділ 1 форми 3). Для цього за даними форми 1, форми 2, приміток до балансу та звіту про фінансові результати необхідно визначити прибуток (збиток) від звичайної діяльності до оподаткування (чистий прибуток до оподаткування і заліку результатів надзвичайних подій, який відображається в рядку 170 форми 2). Після цього провадиться його послідовне коригування на:

    - амортизацію необоротних активів (амортизаційні відрахування щодо матеріальних та нематеріальних необоротних активів, які нараховані протягом звітного періоду). Оскільки нарахування амортизації основних засобів і нематеріальних активів зменшує прибуток підприємства, але не призводить до витрати його коштів, то сума амортизації додається до прибутку.  Ця сума також є у формі 2 в рядку 260;

    - збільшення (зменшення) забезпечень, тобто на зміни в складі 
забезпечень наступних витрат і платежів, які не пов'язані з інвестиційною та фінансовою діяльністю (у графі «надходження» - 
збільшення, у графі «видаток» - зменшення). Ця сума збільшує 
витрати звітного періоду, які, проте, не є витратою коштів. Тому 
ця сума додається до прибутку. Для її визначення за даними 2-го 
розділу пасиву балансу порівнюють суми на кінець звітного періоду          (графа 4) із сумою на початок цього періоду (рядок 430);

    - прибуток від нереалізованих курсових різниць, тобто на 
прибуток від курсових різниць, що виникає внаслідок перерахунку статей балансу в іноземній валюті. Нереалізовані курсові різниці, які пов'язані з перерахунком сум статей в іноземній валюті, відображаються в балансі на кінець звітного періоду. На цій статті враховуються курсові різниці, пов'язані з перерахунком статей дебіторської та кредиторської заборгованості в іноземній валюті, з інвестиційною та фінансовою діяльністю, а також із перерахунком залишку коштів у іноземній валюті;

    - збиток (прибуток) від неопераційної  діяльності, тобто на збитки і прибутки від володіння (дивіденди, відсотки) фінансовими інвестиціями та від їх реалізації - продаж основних засобів нематеріальних активів та інших довгострокових активів.  Ця сума буде відображатись у рядку 050 звіту про рух коштів, а оскільки цей прибуток не пов'язаний з операційною діяльністю, то його слід відрахувати від загальної суми прибутку від звичайної діяльності;

    - витрати на сплату відсотків,  нарахованих протягом звітного періоду. Так, у звіті про рух коштів передбачено окрему статтю «Сплачені відсотки», що відображає витрату коштів на сплату відсотків за фінансовими зобов'язаннями. Нараховані відсотки, які зменшують прибуток, але можуть не збігатися із сумою реально сплачених відсотків, необхідно додати до операційного прибутку. Необхідна інформація до цієї статті подається в примітках до фінансового звіту ;

    - після розрахунків руху коштів за перерахованими статтями 1-го розділу форми 3 розраховується перший показник руху коштів у результаті операційної діяльності: прибуток (збиток) від операційної діяльності до зміни в чистих оборотних активах. Для аналізу цього показника складається аналітична таблиця (таблиця 2.1).

    Так, наприклад, з таблиці 2.2 випливає, що для придбання запасів було витрачено коштів у сумі  258  тис. грн.

    Ця  сума відображається в рядку 080 звіту про рух коштів у графі «видаток». 
 

      Таблиця 2.1 - Розрахунок і аналіз прибутку від операційної діяльності до зміни в чистих активах, тис. грн.