Креативні ресторани

     “Перший” – гармонічність, комфортність і вибір послуг, різноманітний асортимент фірмових страв, виробів і напоїв, коктейлів нескладного приготування, в т.ч. на замовлення і фірмових – для барів.

     Сімейні ресторани — це сучасний варіант стилізації під старомодну кав'ярню. Більшість закладів такого типу знаходиться в приватному володінні. Розташовуються вони, як правило, в престижних передмістях, зонах проведення вільного часу родинами, в зонах прогулянок містом або в мальовничій місцевості. Оформлення інтер'єру, як і меню — прості. В деяких з них можна замовити напої - пиво, вино чи коктейль. В дверях, за звичай, гостей вітас хазяйка (вона ж, як правило, касир), проводить їх до столика, потім офіціанти приймають замовлення. Іноді в таких ресторанах є салатно-десертний бар.

     Ресторани національної кухні (в Америці їх називають етнічними) за типом власності найчастіше є незалежними, їх власники намагаються запропонувати щось «гостреньке» місцевим мешканцям та гостям, а представникам національної діаспори — нагадати їх батьківщину.

     Тематичні ресторани присвячуються певній темі: Дикий Захід, футбол, рок-н-ролл тощо. Зазвичай, вони пропонують обмежений вибір страв, адже їх головне завдання - створити настрій, атмосферу.

2. СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ В РЕСТОРАННОМУ ГОСПОДАРСТВІ

     2.1 Характеристика креативних ресторанів

     Були часи, коли ресторани не відрізнялися один від одного. Однотипні заклади з безликим дизайном пропонували майже однакову просту кухню. У наші дні, споживачі хочуть відвідувати гарні заклади, які коштують їхніх грошей. І різні креативні ресторани прагнуть відповідати потребам клієнтів.

     Кожен креативний ресторан володіє своїм індивідуальним неповторним дизайном та кухнею. Найбільше в такому ресторані залучає оригінальність. І не обов’язково реалізовувати грандіозні плани, неординарна родзинка допоможе зробити заклад неповторним і популярним. Наприклад, якщо забезпечити ресторан на морську тематику столиками з невеликими акваріумами всередині, можна завоювати популярність у відвідувачів люблячих рибок і т.д.

     Ресторан може бути націлений на еліту, на середні верстви населення, на дітей, спортсменів, гравців та інших людей. У креативному ресторані можуть відбуватися цікаві події: шахові турніри між відвідувачами; конкурси; акції; трансляції спортивних матчів. Все це надає закладу більшої вагомості в очах клієнтів.

     Ще Шекспір помітив, що весь світ – театр, а всі люди в ньому – актори. Істинність цього авторитетного твердження, мабуть, здатні заперечувати тільки ті, хто не хоче дивитися правді в очі. В основу оформлення креативних ресторанів закладено саме одвічне прагнення людини відчути себе частиною чогось, давно знайомого і улюбленого. Театральність у даному випадку полягає в точному відтворенні або вмілої стилізації якоїсь конкретної атмосфери – епохи, фільму, конкретного місця. Потрапляючи в креативний ресторан, відвідувач поряд з основною потребою – в їжі, задовольняє також і інші, часом не менш нагальні потреби – у романтичних переживаннях, ностальгічних спогадах або причетності до подій улюбленого фільму, наприклад.

     Успіх подібних проектів пояснюється створенням особливого психологічного простору, потрапляючи в яке, відвідувач відчуває себе частиною цього подання. Досягти такого ефекту нелегко – одна тільки стилізація інтер’єру і розробка або відтворення відповідних страв меню, хоч і вимагає багато уваги і фінансових вкладень, але все ж не дає тотального ефекту, необхідного таким ресторанам. Все, від звукового супроводження до уніформи і манери поведінки обслуговуючого персоналу, має не просто гармоніювати між собою, але і сприяти посиленню враження від стилізації. Найменший дисонанс здатний звести нанівець масу зусиль. Однак це той самий випадок, коли гра коштує свічок – зазвичай гості приходять у досконалий захват від відвідування креативних ресторанів, при будь-якому зручному випадку ділячись своїми сильними враженнями з друзями і знайомими, що, безсумнівно, сприяє розширенню клієнтської бази ресторану.

     Якщо ми заглянемо в словник, то побачимо, що «стиль» це з’єднання рис, ознак, які підкреслюють одну ідею і формують певну картину. Говорячи про ресторан, можна сказати, що стиль закладу складається з самих різних характеристик, які повинні частково або повністю гармоніювати один з одним.

     Мудрий ресторатор не економить на інвестиціях в інтер’єр. Його бізнес опиниться в небезпеці, якщо відвідувачеві з першого погляду «не сподобається» обстановка закладу. Клієнт може просто не відбутися, піти, так і не дізнавшись, яка в закладі прекрасна кухня, велика карта вин і наскільки послужливий персонал. А «глянути» можна по-різному. Ось тут-то сучасна дизайнерська думка і пропонує два основних рецепти.

     Перший підхід до того, як повинен виглядати креативний ресторан зсередини, можна назвати «театральним». Багато хто виходить з того, що ресторанна справа чимось схожа на шоу-бізнес. Мотивація потенційних клієнтів оцінюється так: люди шукають яскравих вражень, здійснюють втечу з повсякденності. А раз так, потрібно створити інтер’єр-інтригу, ловити гостя на цікавості, вносити елементи гри. У результаті інтер’єр закладу трохи нагадує театральні декорації: велика кількість бутафорії, яскравих і незвичайних деталей, дотепних інтерактивних елементів. Наливати пиво з вогнегасників? Милості просимо («Пивна 01»)! Підглядати з туалетної кімнати за подіями в обідньому залі через перископ? Скільки завгодно («Майор Пронін»)! Посидіти на березі річки на тлі справжнісінького вертольота? Завжди будь ласка («Експедиція»)! Створюючи «театральний» інтер’єр, власник ресторану нав’язує глядачеві певний образ, який складається з сотень великих і маленьких деталей – аж до форми попільничок і назви страв. Пропонує поїсти і заодно розважитися.

     Інший підхід – консервативний. Тут дизайнер оперує не образами, а настроями. Він намагається створити у закладі неповторну, особливу атмосферу: домашній затишок («Crazy Milk»), світлий романтичний смуток («Армакорд»), спокій і захищеність («Сейф») і т.д.

     Обидва підходи зараз однаково представлені в ресторанно-розважальних закладах всього світу.

     Тільки цілісний підхід, єдина концепція, яка простежується у всьому – від уніформи офіціантів до дизайну келихів, - може дати чудовий креативний ресторан.

2.2 Неординарні ресторани світу

     «Ти той, що ти їси» - це гасло міцно ввійшло у наше життя і чується з усіх каналів ТБ, радіо, з газет та Інтернету. З появою величезного числа всіляких ресторанів важко знайти людину, у якої не було б улюбленої точки громадського харчування. Десь годують смачно, десь інтер'єр радує око, а десь просто можна швидко поїсти і, головне, дешево. Воістину, скажи, якому ресторану ти віддаєш перевагу, і я скажу, хто ти. Проблема, де поїсти, як поїсти і що, для сучасного світу вже не актуальна, як, скажімо, 10 років тому. Головне - визначитися, що хочеш отримати від візиту в подібний заклад. Зараз ми розглянемо зарубіжні ресторани , які можна охарактеризувати сучасним словом - «креативні».

     Нещодавно в Німеччині опублікували список найекстравагантніших ресторанів у світі. Наприклад, у готелі «Хілтон» на Мальдівах під час обіду з відвідувачів не зводять очей акули, скати та інші морські мешканці, які, як здається, тільки й чекають слушної нагоди, щоб розпочати свою трапезу. Адже цілком засклений ресторан, розташований на кораловому рифі, знаходиться на глибині п’яти метрів( Додаток Б). Там лише 14 місць, і потрапити в заклад можна, пройшовши по дерев’яному настилу і спустившись крученими сходами. А у Спрейсайді, на острові Тобаго, можна пообідати просто в кронах дерев. В одному з ресторанів німецького міста Рюдесхайм у гостей перед входом знімають відбитки пальців і зачитують правила поведінки, оскільки заклад знаходиться в колишній в’язниці. Потім відвідувачам пропонують скуштувати злодійський коктейль і вдягнути тюремну робу, в якій вони на деякий час поринають в атмосферу тюремного життя. До речі, у Росії вже оголошено про плани щодо перетворення московської Бутирки і пітерських Хрестів на торгово-розважальні центри.

     У 2003 р. в Нижній Австрії, поблизу Кремса, була втілена вражаюча концепція - Loisium, справжній храм вина, придуманий провідним американським архітектором Стівеном Холом. Кубічна ультрасучасна будівля з алюмінієвим каркасом, яка обійшлася в 10 млн євро, приваблює відвідувачів захоплюючими експериментами з простором. Для бажаючих доступні винний бар у формі галереї, кафетерій і магазин. Велика частина стін обшита корковим деревом. З кафе можна потрапити у великі підвали, вік яких оцінюється в 900 років.

     За три роки існування Loisium його відвідали близько 230 тис. чоловік, що взяли участь в дегустаціях, екскурсіях, семінарах та інших заходах. У винному барі подають гастрономічні страви і місцеві вина. Найголовніше - це винотека, в якій представлені всі винні райони Нижньої Австрії. Всього приблизно 140 вин від більш ніж 60 виноробів. Зірка регіону - біле вино Gruner Veltliner, на яке припадає 60% продажів.

     В угорськмй ресторан «Бельканто» (Будапешт) публіку заманюють офіціанти, які співають. Вони оперними голосами оголошують меню і приймають замовлення. Кажуть, що справжні співаки, відвідуючи заклад, іноді підспівують офіціантам. У Копенгагені обслуга, яка співає, є невід’ємним атрибутом театрального ресторану Teaterkae lderen, розташованого у старих підвалах під Det Ny Teater. Виконання замовлень чергується з піснями, грою на гітарі або показом фокусів. Незручно тільки, що замовлення можна зробити або до початку, або після закінчення номера. У польській столиці всі офіціанти ресторану «Варшава — Єрусалим» — непогані вокалісти, що із задоволенням виконують для публіки пісні англійською, польською або івритом.

     Найбільшого поширення такий спосіб завоювання клієнтури набув в Ізраїлі, а в Росії трансформувався в іншу ідею — створення караоке-клубу. Оскільки наші люди самі готові щось заспівати під горілочку, офіціанти лише приходять на допомогу у виконанні особливо важких партій або хорових композицій, причому абсолютно безкорисливо.

     Ліванський ресторанчик “Булочки і пістолети” на своїй афіші переконує, що “сандвіч може вас вбити”. І ласкаво запрошує переконатись у цьому. Інтер’єр виконаний у стилі мілітарі, лунають звуки гелікоптера. Менеджери закладу впевнені, що така стилістика ресторану відображає настрої населення Бейруту під час війни з Ізраїлем у 2006 році. Тут можна замовити собі сандвіч з м’ясом “карабін M16″, страву терориста (до речі, вегетаріанську).

     У Токіо ж можна скуштувати “канібалістичні суші”. У ньому традиція їсти суші з голого жіночого тіла трансформувалась у людожерливе трапезування. Адже тепер можна їсти власне тіло жінки, яке розміщене на своєрідному “операційному столі”. При цьому, і саме тіло, і те, що розміщене всередині, їстівне. А коли гострий ніж торкається тіла “страви”, з’являється червона рідина, схожа на кров.

     Слоган ресторану “Капуста і презервативи” гарантує, що від їхньої їжі ви точно не завагітнієте. Такий специфічний заклад знаходиться у Бангкоку (Таїланд). На виході з нього вам запропонують не жуйку, а презерватив. “Презервативний” ресторанчик має на меті популяризувати серед населення ідею сімейного планування. Якраз у ньому можна скуштувати “Пікантний презервативний салат”.

     Туалетний ресторан, мабуть, найбільш відомий своєю дивакуватістю (Додаток В). Тут голодні відвідувачі сидять на справжнісіньких туалетах. Їжа – у пісуарчиках, стилізована під фекалії. Написи WC слугують декором. Ось так, по-тайванськи, можна сказати “смачного”.

     Ресторан “Хрест Гітлера” знаходився в Індії. Під час свого відкриття він викликав хвилю обурення громадськості по всьому світі. Тоді на ньому красувався великий постер з Гітлером та буквою “о” (у слові cross) зі свастикою. Буквально за тиждень після відкриття скандальний ресторан мусив змінити вивіску і прибрати всю фашистську символіку з інтер’єру та з назв страв. Слово “Гітлер” теж зникло.

    У столиці Латвії Ризі є кафе Hospitаlis, стилізоване під клініку. Столи — операційні, крісла — стоматологічні. Є зал з гамівними сорочками, і «бульйон божевільного» доведеться їсти з ложечки. Також в меню — «роздавлені мізки», «видалений апендикс». Замість ножів — скальпелі.

 “Кафе служниць” у Токіо крім звичних страв пропонує “супер сервіс”. Тут вас називатимуть “пане” та потріпають по голівці, як дитя. І можуть навіть почистити вушка.

     Китайський заклад в Наньцзині - місце, де клієнти можуть випустити гнів, викликаний напругою та проблемами повсякденного життя. Їм дозволяють кидати та розбивати посуд, скло, столи навіть бити офіціантів.

     У “Чорному, як смола” ресторані, що в Китаї, заборонено користуватись будь-якою підсвіткою (у тому числі мобільниками та годинниками з функціями освітлення). Відвідувачі споживають страви у повній темноті. Організатори кажуть, в такий спосіб людина краще може сконцентруватись на їжі, відчути справжній її смак. А оскільки офіціанти цим не зайняті, для них купили спеціальне обладнання, з допомогою якого вони можуть бачити у темряві. Після цього купувати квиток на кіно в останніх рядах сеансу вже немає.

     “Ресторан-кладовище” у Індії з’явився спочатку як кафе біля мусульманського цвинтаря. Але заклад почав активно розвиватись і розростатись. Так, що поглинув частину цвинтаря. В результаті, справжні домовини опинились посеред залу для відвідувачів. Подейкують, що в одній з них лежить святий. Оскільки бізнес власників закладу процвітає, вони кажуть, що домовини приносять їм щастя.

     Одразу за ним – британський “Пекельний вогонь”. Стилізований під підземну в’язницю з проблисками світла, домовинами та скелетами… Але страви там дуже смачні, зазначають іноземні журналісти. В меню є, зокрема, “поцілунок вампіра”.

     Продовжує тему “Ресторан вампірів”, що в Японії. Тут інтер’єр практично весь криваво-червоний, стіни заляпані “кров’ю”. Біля столиків – домовина з черепом та свічками. Довкола хрести. Відвідувачам пропонують скуштувати страви з “вампірськими” назвами та пити червоні напої.