Вплив інформатизації на інформаційні ресурси

вплив інформатизації на інформаційні ресурси

Зміст 

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ВИСНОВКИ

СПИСКИ  ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ 
 
 
 

ВСТУП

Сучасне матеріальне  виробництво і інші сфери діяльності все більше потребують інформаційного обслуговування, переробки величезної кількості інформації. Універсальним  технічним засобом обробки будь-якої інформації є комп'ютер, який грає роль підсилювача інтелектуальних можливостей людини, а й суспільства в цілому, а комунікаційні засоби, що використовують комп'ютери, служать для зв'язку і передачі інформації. Поява і розвиток комп'ютерів – це необхідна складова процесу інформатизації суспільства[7].

Комунікаційному суспільству 80-х – початку 90-х років минулого століття було притаманне перетворення важливої для людей інформації в цифрову форму, створення великих сховищ для її збереження (бази даних і бази знань), передачі її на відстані з допомогою телекомунікаційних технологій та початку розвитку на цій основі глобальної комп’ютерної мережі Інтернет. Цей етап можна пов’язати з виникненням якісно нової взаємодії між людьми, що отримала назви „електронне суспільство”, „електронна країна”, „електронний уряд” і т.п.

Інформаційне суспільство  набуло свого розвитку з другої половини дев’яностих років минулого століття. Інформація почала відігравати роль товару, який можна було купити і  продати. Але вона ще не стала знанням, а лише, аналогічно „сировиною”, оброблялася  перед використанням. Тобто інформація не мала людського виміру, якщо навіть була „оцифрованою”, інтерактивною, динамічною11].

Суспільство, побудоване на знаннях, природно виникло з двох попередніх, порівняно коротких фаз, поєднавши їх головний продукт – ІКТ          – з людською, творчою компонентою. Інакше кажучи: комунікаційне та інформаційне суспільство базуються на технологіях, суспільство, побудоване на знаннях, – на людях-творцях, озброєних технологіями.

У цьому суспільстві  знання мають такі ознаки:

1. Їм притаманний  людський вимір, вони створюються  й розвиваються людьми і пов’язані  з тим, що роблять і думають  люди.

2. Знання, що креативно  виробляються людьми, є товаром,  який може купуватися, зберігатися,  розповсюджуватися, продаватися,  бути предметом обміну. Але це  товар, який постійно змінюється  та збагачується.

3. Нові глобальні  знання змінюють конфігурацію  геополітичних сфер впливу у  світі. Традиційні географічні  та політичні кордони між країнами  вже не відіграють тієї вирішальної  ролі, як було колись.

4. Знання вже неможливо  визначити в термінах класичних  дисциплін – математики, фізики, біології, астрономії, літератури, історії та ін. Нові знання стають більш комплексними, проблемно-орієнтованими та міждисциплінарними. Проблеми, які мають вирішуватися з їх використанням, більш складні і взаємопов’язані.

5. Знання є одночасно  індивідуальними і колективними. Традиційно пізнання світу базувалося  на індивідуальних наукових досягненнях.  У суспільстві, побудованому на  знаннях, дедалі більшого значення  у вивченні навколишнього світу  набуває колективний розум, який  формується на основі колективних форм інтелектуальної роботи. При цьому ІКТ дозволяють, долаючи кордони, створити єдиний віртуальний простір для взаємодії і спільних дій груп дослідників із різних куточків світу, поєднаних між собою спільною метою щодо вирішення тих чи інших проблем.

6. Знання набувають  синергетичного характеру. Колективний  розум, що формується в результаті  такої діяльності, не є простою  сумою індивідуальних інтелектуальних  внесків окремих дослідників.  У цьому випадку існує, умовно  кажучи, „додана вартість” колективного  розуму, що виникає за рахунок  величезної кількості взаємодій  дослідників. Тому напрацьовані  таким чином знання – суспільні, вони не можуть належати якомусь одному індивіду.

7. Процес створення  і розповсюдження нових знань  має мережевий характер. Традиційні  піраміди та вертикалі влади  принципово не властиві новому  типу суспільства. Головними його  елементами є вузли (окремі  люди, групи людей, установи та  організації) і гілки, які втілюють  зв’язки між вузлами й розвиваються  природно і довільно. У результаті  формуються розгалужені мережі  людей, установ та організацій  (без кордонів), в яких відбувається  створення нових знань та обмін  ними, виробництво інтелектуальної  продукції (наприклад, програмного  забезпечення), проводяться фінансові  операції, культурологічні обміни  і ще величезна кількість інших  видів взаємодії між людьми[12].

Інформатизація суспільства  є однією із закономірностей сучасного  соціального прогресу. Цей термін все наполегливіше витісняє широко використовуваний до недавнього часу термін "комп'ютеризація суспільства" При зовнішній схожості цих понять вони мають істотну відмінність.

При комп'ютеризації суспільства основна увага приділяється розвитку і впровадженню технічної  бази комп'ютерів, що забезпечують оперативне отримання результатів переробки  інформації і її накопичення

При інформатизації суспільства основна увага приділяється комплексу заходів, направлених  на забезпечення повного використання достовірного, вичерпного і своєчасного  знання в усіх видах людської діяльності.

Таким чином, "інформатизація суспільства" є ширшим поняттям, ніж "комп'ютеризація суспільства", і направлена на швидке оволодіння інформацією для задоволення  своїх потреб. У понятті "інформатизація суспільства" акцент робиться не стільки  на технічних засобах, скільки на суті і меті соціально-технічного прогресу. Комп'ютери є базовою технічною  складовою процесу інформатизації суспільства[27].

Інформатизація на базі впровадження комп'ютерних і  телекомунікаційних технологій є реакцією суспільства на потребу в існуючому  збільшенні продуктивності праці в  інформаційному секторі суспільного  виробництва, де зосереджена більше половини працездатного населення.

В наш час всі країни світу в тому або іншому ступені здійснюють процес інформатизації. Неправильно вибрана стратегія інформатизації або її недостатні динамізм і мобільність можуть привести до істотних, а часом драматичним змінам у всіх сферах життя країни.

Інформатизація суспільства  – організований соціально-економічний  і науково-технічний процес створення  оптимальних умов для задоволення  інформаційних потреб і реалізації прав громадян, органів державної  влади, органів місцевого самоврядування, організацій, суспільних об'єднань на основі формування і використання інформаційних  ресурсів[31].

     Виникнення  тенденції інформатизації суспільства, як комплексного науково-дослідницького напрямку і як виду діяльності, в 60-х  роках минулого сторіччя пов'язане  з інформаційною кризою – суперечливим впливом значного росту потоків науково-технічної інформації, яка потребує своєї обробки. Виявилося що, науковий і соціальний прогрес неможливі без зростання об'ємів інформації, одночасно, це зростання стає на шляху прогресу.

Впровадження мікропроцесора стало підґрунтям для інформаційної  революції, коли змінюється онтологічний статус інформації. В результаті людина отримує високоефективний засіб  підсилення інтелектуальної діяльності, який стає предметом безпаперової інформатики. Процеси інформатизації і комп’ютеризації  докорінно змінюють характерні ознаки самого суспільства, воно дістає назву  інформаційного, головною ознакою якого  є отримання, переробка, розповсюдження та зберігання інформації, кількість  та швидкість, яких постійно змінюється і наростає. Радикальних змін при  цьому зазнає й сама наука, виявляється  тенденція до з'єднання розрізнених  ланок знання – природничого і гуманітарного – на основі застосування інформаційного підходу, і ці нові зв'язки вимагають філософського осмислення для вироблення експертної оцінки позитивних та негативних наслідків інформатизації суспільства.

      Актуальність  теми дослідження полягає у тому, що інформатизація суспільства – предмет обговорення урядів, парламентів і міжнародних організацій. XXI століття є століттям глобалізації у всіх сферах життя – в економіці, торгівлі, фінансах, науці і техніці, причому інформаційні ресурси є найважливішим компонентом і рушієм цього процесу.

      На  визначення дослідницької позиції  представленої роботи найбільший вплив  справили праці вчених І. С. Добронравової, Л. Г. Дротянко,                      В.С. Цимбалюк, Р. А. Калюжний, М. В. Гуцалюк та ін.

        Важливе значення для здійснення  дослідження мали здобутки концепції  інформаційного суспільства, а  також усвідомлення тенденції  в рефлексії над знанням, що  пов’язані з їх представленням  у комп’ютерних системах.

      Метою дипломної роботи є обґрунтування розгляду інформатизації в контексті її впливу на інформаційні ресурси, що дозволяє забезпечити її ефективну реалізацію у вирішенні різноманітних завдань сучасного суспільства.

      Для досягнення мети дипломної роботи представляється  необхідним розв’язання наступних  завдань дослідження:

    - висвітлити основні положення концепції інформаційного суспільства;

    - визначити  роль інформатизації в переході  до інформаційного суспільства;

    - описати  вплив інформатизації на ефективність  комп’ютеризованого виробництва;

    - охарактеризувати  вплив інформатизації на процеси  опрацювання документів;

    - проаналізувати  вплив інформатизації на розвиток  безпаперової технології роботи  з документами тощо;

    - висвітлити  можливості сучасних інформаційних  систем;

    -проаналізувати  вплив міжнародних інформаційних  систем на інформатизацію суспільства  в Україні;

    - провести  аналіз міжнародних інформаційних  систем та їх факторів;

      Об’єкт  дипломної роботи є доcлідження cучаcного cтану та розвитку інформатизації та інформаційних ресурсів.

    Предметом дипломної роботи є вплив інформатизації суспільства на окремі види інформаційних ресурсів.

    Дипломна  робота ґрунтується на принципі розуміння  сучасної науки в широкому соціально-культурному  контексті, який репрезентується її зв’язками з іншими формами знання і соціальної практики. Для вирішення завдань дипломної роботи застосовувались наступні методи дослідження: метод спостереження, хронологічний і порівняльний.

    Наукова новизна отриманих  результатів полягає в тому, що в дипломній роботі простежено вплив інформатизації суспільства на окремі види інформаційних ресурсів і тенденції та перспективи впливу міжнародних інформаційних систем на інформатизацію суспільства, визначених метою та завданням роботи; виокремлено стан інформатизації суспільства в Україні.