Лекции по "Логистике"

Об'єктивна необхідність у спеціально обладнаних місцях для зберігання запасів існує на всіх стадіях руху матеріального потоку, починаючи від первинного джерела сировини і закінчуючи кінцевим споживачем. Цим пояснюється досить велика номенклатура складів, основними класифікаційними ознаками яких є такі:

1. По відношенню до функціональних базисних сфер логістики:

• склади постачання;
• склади виробництва;
• склади розподілу.

2. За видом продукції, яку зберігають:

• склади сировини, матеріалів, комплектуючих;
• склади незавершеного виробництва;
• склади готової продукції;
• склади тари;
• склади зворотних відходів.

3.По відношенню до логістичних посередників:

• власні склади підприємств;
• склади логістичних посередників (торгових, транспортних, експедиторських, вантажопереробних і т.п.).

4. За функціональним призначенням:

• склади буферних запасів, призначені для забезпечення виробничого процесу (склади матеріальних ресурсів і незавершеного виробництва, виробничих, страхових, сезонних та інших видів запасів),
• склади перевалки вантажів (термінали) у транспортних вузлах, при виконанні змішаних, комбінованих, інтермодальних та інших перевезень;
• склади комісіонування, призначені для формування замовлень відповідно до специфічних вимог клієнтів;
• склади зберігання, які забезпечують збереження і замісі складованих виробів,
• спеціальні склади (митні склади, склади тимчасового зберігання, тари, зворотних відходів і т.п ).

5. За продуктовою спеціалізацією:

• вузькоспеціалізовані (для одного або декількох найменувань продукції);
• обмеженою асортименту,
• широкого асортименту.

Склади можуть також бути класифіковані за видом  власності, за технічною оснащеністю, за наявністю зовнішніх під'їзних колій, за видом складських будівель і споруд, за технічною конструкцією і.т п.

 

7.2. Логістичний  процес на складі

Логістичний процес на складі значно ширший, ніж технологічний процес, і включає:

• постачання запасів;
• контроль за постачаннями;
• розвантаження і приймання вантажів;
• внутрішньо складське транспортування і перевалку вантажів;
• складування і зберігання вантажів,
• комплектацію замовчень клієнтів та відвантаження;
• транспортування й експедицію замовлень;збір і доставку порожніх товароносіїв;
• контроль за виконанням замовлень;
• інформаційне обслуговування складу;
• забезпечення обслуговування клієнтів (надання послуг).

Функціонування всіх складових логістичного процесу потрібно розглядатися у взаємозв'язку і взаємозалежності. Такий підхід дозволяє не лише чітко координувати діяльність служб складу, але і є основою планування  та контролю за просіванням вантажу на складі з мінімальними витратами

Перші дві  складові складського логістичного процесу — постачання запасами і  контроль за постачаннями — було розглянуто нами раніше, тому докладно розглянемо такі логістичні операції:

• Розвантаження і приймання вантажів.
• Внутрішньо складське транспортування.
• Складування і зберігання. 
• Комплектація замовлень і відвантаження. 
• Транспортування й експедиція замовлень.
• Збір і доставка порожніх товароносіїв.
• Інформаційне обслуговування складу.
• Забезпечення обслуговування клієнтів (надання послуг).

Відповідно  до принципової схеми технологічного процесу і з метою чіткої організації роботи рекомендується складати технологічні карти, які розроблюються відповідно до конкретних умов складу.

Технологічна  карта - форма документації, яка відображає детальну поопераційну розробку складського технологічного процесу з вказівкою технічних засобів, витрат часу на його виконання. Технологічні карій складають на весь етап переробки продукції на складі або на окремі його етапи. Крім технологічної карій рекомендується складати технологічні графіки.

Технологічні  графіки передбачають виконання складських операцій у часі (протягом зміни, доби).

 

7.3. Матеріальні запаси та причини  їх створення

Запаси в  тому чи іншому вигляді присутні по всій довжині логістичного ланцюга, як у сфері виробництва, так і в сфері обігу продукції.

Матеріальні запаси — це продукція виробничо-технічного призначення, яка знаходиться на різних стадіях виробництва і обігу, вироби народного споживання та інші товари, що очікують на вступ у процес виробничою або особистою споживання .

Незважаючи  на те, що утримання запасів пов'язане  з певними втратами, підприємці змушені створювати їх. Основними мотивами створення матеріальних запасів, є:

1. . Імовірність порушення встановленого графіка постачань (непередбачене зниження інтенсивності вхідного матеріального потоку). У цьому випадку запас необхідний для того, щоб не зупинився виробничий процес, що особливо важливо для підприємств із безперервним циклом виробництва.
2. . Можливість коливання попиту (непередбачене збільшення інтенсивності вихідною потоку). Попит на яку-небудь групу товарів можна передбачиш з великою ймовірністю. Однак прогнозувати попит на конкретний товар набагато складніше. Тому, якщо не мати достатнього запасу цього товару, можлива ситуація, коли платоспроможний попит не буде вдоволений, тобто клієнт піде без покупки.
3. . Сезонні коливання виробництва деяких видів товарів. В основному це стосується продукції сільського господарства.
4. . Знижки за покупку великої партії товарів також можуть стати причиною створення запасів

5. Спекуляція. Ціна на деякі товари може різко зрости, тому підприємство, яке зуміло передбачати цей ріст, створює запас з метою одержання прибутку за рахунок підвищення ринкової ціни.

6. Витрати, пов'язані з оформленням замовлення. Процес оформлення кожного нового замовлення супроводжується витратами адміністративного характеру (пошук постачальника, проведення переговорів з ним, відрядження, міжміські переговори і т.п.). Знизити ці втрати можна скоротивши кількість замовлень, що рівносильно збільшенню обсягу партії, яка замовляється, і, відповідно, підвищенню розміру запасу.

7. . Можливість рівномірного здійснення операцій з виробництва і розподілу. Ці два види діяльності тісно взаємопов'язані між собою розподіляється те, що виробляється. Якщо запаси відсутні, інтенсивність матеріальних потоків у системі розподілу коливається відповідно до змін інтенсивності виробництва. Наявність запасів у системі розподілу дозволяє здійснювані процес реалізації більш рівномірно, незалежно від ситуації у виробництві. У свою чергу, наявність виробничих запасів згладжує коливання в постачаннях сировини і напівфабрикатів, забезпечує рівномірність процесу виробництва.
8. . Можливість негайного обслуговування покупців. Виконати замовлення покупців можна у такий спосіб:

• виготовити замовлений товар;

• закупити замовлений товар;
• видати замовлений товар негайно з наявного запасу.

9. Зведення до мінімуму простоїв у виробництві через відсутність запасних частин. Псування устаткування, різноманітні аварії можуть призвести за умови відсутності запасів деталей до зупинки виробничого процесу. Особливо це важливо для підприємств із безперервним процесом виробництва, тому що в цьому випадку зупинка виробництва може дорого коштувати.

10.  Спрощення процесу управління виробництвом. Мова йде про створення запасів напівфабрикатів на різних стадіях виробничого процесу всередині підприємства. Наявність цих запасів дозволяє знизити вимоїн до ступеня узгодженості виробничих процесів нарізних ділянках, а, отже, і відповідні витрати на організацію управління цими процесами.

 

7.4. Види матеріальних запасів

Поняття запасу пронизує всі сфери матеріального  виробництва, тому що матеріальний поїж на шляху переміщення від первинного джерела сировини до кінцевого споживача може накопичуватися у вигляді запасу на будь-якій ділянці. Причому, управління запасами на кожній з ділянок мас свою специфіку. У теорії управління запасами виділяють такі їх види:

1.За місцем продукції в логістичному ланцюзі:

• запаси матеріальних ресурсів;
• запаси незавершеного виробництва;
• запаси готової продукції;
• запаси тари;
• запаси зворотних відходів.

2. По відношенню до базисних  логістичних активностей:

• запаси в постачанні; 
• виробничі запаси;
• товарні (збутові) запаси;
• сукупні матеріальні запаси.

3. По відношенню до комплексних логістичних активностей:

• складські запаси;
• транспортні запаси;
• запаси вантажопереробки.

4. За функціональним призначенням (стосуються виробничих і товарних запасів).

• поточні (регулярні) запаси;
• страхові (гарантійні) запаси;
• підготовчі (буферні) запаси;
• сезонні запаси;
• запаси просівання;
• спекулятивні запаси;
• застарілі (неліквідні) запаси.

5. По відношенню до ланки логістичного ланцюга або логістичних посередників;

• запаси в постачальників;запаси в споживачів;
• запаси в торгових посередників;
• запаси в посередників у фізичному розподілі.

Класифікація  запасів підприємства за вищевказаним»  ознаками досить умовна і призначена в основному для їх контролю та поповнення.

 

5. Системи управління матеріальними запасами

Важливим  аспектом діяльності логістичної системи  є підтримка розмірів матеріальних запасів на такому рівні, щоб забезпечити безперебійне постачання всіх підрозділів необхідними матеріальними ресурсами за умови дотримання вимог економічності і всього процесу переміщення матеріального потоку. Рішення нього завдання досягається системою управління запасами

Система управління запасами — сукупність правил і показників, які визначають момент часу й обсяг закупівлі продукції дія поповнення запасів.

Параметрами системи управління запасами є:

• точка замовлення — мінімальний (контрольний) рівень запасів продукції, за умови досягнення якою необхідно їх поповнення;
• нормативний рівень запасів — розрахункова величина запасів, яка досягається під час чергової закупівлі;
• обсяг окремої закупівлі;
• частота здійснення закупівель — тривалість інтервалу між двома можливими закупівлями продукції, тобто періодичність поповнення запасів продукції;
• поповнювана кількість продукції, за якої досягається мінімум витрат на зберігання запасу згідно із заданими витратами на поповнення і заданими альтернативними витратами інвестованого капіталу.

У логістиці  застосовуються такі технологічні системи управління запасами:

• система управління запасами з фіксованим розміром замовлення,
• система управління запасами з фіксованою періодичністю замовлення,
• система з встановленою періодичністю поповнення запасів до встановленою рівня;
• система «Максимум - мінімум».

Система з фіксованим розміром замовлення. Ця система проста і є свого роду класичною. У даній системі розмір замовлення на поповнення запасу є постійною величиною. Замовлення на постачання продукції здійснюється за умови зменшення наявного на складах логістичної системи запасу до встановленого мінімального критичного рівня, який називають «точкою замовлення».

У процесі  функціонування даної технологічної  системи інтервали постачання можуть бути різними залежно від інтенсивності витрат (споживання) матеріальних ресурсів у логістичній системі. У вітчизняній практиці найчастіше виникає ситуація, коли розмір замовлення визначається згідно яких-небудь часткових організаційних міркувань. Наприклад, зручність транспортування або можливість завантаження складських приміщень.

Регулюючими параметрами однієї системи є розмір замовлення і «точка замовлення».

За умови  досягнення запасом нижньої критичної  межі та організації чергового замовлення на постачання необхідних матеріальних ресурсів рівень запасу на момент організації замовлення повинен бути достатній для безперебійної роботи в період логістичного циклу. При цьому страховий запас повинен залишитися недоторканним. У деяких випадках застосовують плаваючу (таку, що коливається) точку замовлення. Вона не фіксується заздалегідь, а момент подачі замовлення визначається з урахуванням виконання постачальником своїх зобов'язань або з урахуванням коливань попиту на вироблену продукцію і т.д.

Мінімальний розмір запасу в розглянутій системі залежить від інтенсивності витрат (споживання) матеріальних ресурсів у проміжок часу між подачею замовлення і надходженням парти на склад у логістичній системі. Умовно припускається, що даний інтервал часу в заготівельному періоді є постійним.

Система з  фіксованим розміром замовлення іноді  ще називається «Двобункерною», оскільки в даному випадку передбачається, що запас зберігається ніби вдвох бункерах. З першого бункера матеріальні ресурси втрачаються з моменту надходження чергової партії до моменту подачі замовлення, а з другою бункера — у період між подачею замовлення і його виконанням, тобто до моменту постачання.