Формування культуротворчої особистості на уроках музичного мистецтва

IV.   “ Поле чудес ”

Ми не будемо крутити барабан, а будемо відгадувати по буквах зашифровані  на табло слова. Кожна команда  повинна відгадати прізвище композиторів, яких приваблювала казкова тема і  які  у своїх творах засобами  музичного мистецтва розкривали образи казкових персонажів, їхні характери, почуття та переживання. Якщо прізвище відгадується відразу, то команда одержує  стільки очок, скільки букв у слові. Якщо ні, то називає букву. Якщо вона є, то очко добавляється, а якщо нема – то забирається.

1. Римський – Корсаков (16)

Написав оперу “Казка про  царя Салтана”....

2. Чайковський (11)

Написав балет “Спляча  красуня”

3. Щедрін (6)

Написав балет “Горбоконик”

• Музей бюро музичних знахідок.

Ви пам’ятаєте, що у грі  “Поле чудес” є свій музей, який постійно поповнюється подарунками  гравців. У нас є також. Музей  – бюро музичних знахідок, який поповнюється речами, які загубили герої відомих  вам пісень або музичних творів. Допоможіть розібратися, кому  належать речі, список яких у мене є. Кожній команді  окремо по 3 завдання – правильна  відповідь один бал. Якщо команда  не може відповісти, то допомагають  суперники.

1. “ Кришталева туфелька ” (Попелюшці з однойменного балету С.С. Прокоф’єва)
2. Журавель (П. Чайковський IVч. “Другої симфонії”)
3. Срібні дзвіночки (“Веселкова пісня” О. Янушкевич)
4. Хліба амбар ( норвежська нар. пісня “Чарівна скрипка”)
5. Кущ калини (укр. нар. казка “Калинова сопілка”)
6. Контрабас ( байка І. Крилова “Квартет”)
7. Клавесін ( старому кухару з оповідання           К. Паустовського “Старий кухар”)
8. Люлька ( належала Сагайдачному із пісні “Ой на горі та й женці жнуть” з оповідання В. Короленко “Сліпий музикант”)
9. Носова хустка (з  укр. нар.пісні “ Засвіт встали козаченьки”, яка належала Марусеньці. )

Підсумок  журі

V. “Два роялі”

1. Ця телепередача встигла полюбитися всім. Ми використовуємо тільки єлементи цієї гри. Замість екранів на яких засвічуються слова, я пропоную картки з нотами. З них треба скласти мелодію знайомої пісні, просольфеджувати її або заспівати
2. На дошці плакати із кількома мелодичними вправами. Вчитель навмисно робить помилку у виконанні цих вправ, а учасники гри її знаходять.

5. Підсумок журі:

 оголошується команда  переможниця і найактивніші учасники  із кожної команди.

Оцінювання.

Урок №18 в 5 класі Тема :. Пейзаж у літературі, живописі, музиці.

Мета:зосередити увагу учнів  на відтворенні образів природи  в музиці та зіставлення їх з образами пейзажів у літературі, живопису. Познайомити  учнів із творчістю Юрія Щуровського, Архипа Куїнджі та Миколи Гоголя. Розвивати  навички образного порівняння різних видів мистецтв, стимулювання художньо-образного  мовлення, проявів уяви, збагачення емоційно-почуттєвої сфери. Виховувати естетичне ставлення до дійсності  та емоційно-ціннісне ставлення до мистецтва, почуття любові до природи  та бажання залучитися до втілення її у мистецтві;розуміння учнями зв'язків мистецтва з природним  і предметним середовищем 

Обладнання:О. В. Лобова Музичне  мистецтво 5 клас; О. В. Корнілова, І. М. Бєлова « Методика музичного мистецтва  у 5 класі», методичний посібник  «  Музичне мистецтво5 клас» урок №18  ( м. Рівне ПП «Контур плюс»), Сухомлинський В. О. Біля чистого джерела// Сухомлинський В. О. Вибрані твори: У 5-ти т. — К., 1977. — Т. 5.

Архип Иванович Куинджи. Сайт художника, презентація до уроку.

План уроку

1. Організаційний момент. Музичне вітання.
2. Актуалізація знань – підготовка до сприймання нового матеріалу.
3. Повідомлення теми уроку “ Впливи різних видів мистецтв на людину: пейзаж у літературі, живописі, музиці.” і очікуваних результатів.
4. Робота над твором М. Гоголя “Чудовий Дніпро”
• Знайомство з текстом
• Бесіда за змістом
• Робота за планом
5. Робота над картиною А.І. Куїнджі “Місячна ніч на Дніпрі”

• Історична довідка

• Розгляд картини
• Усний твір за картиною
• Робота за планом

6. Робота над музичним твором Юрія Щуровського “Після перегляду Куїнджі”

• Історична довідка
• Слухання твору
• Інтерпретація твору
• Робота за планом

      7. Підсумок  уроку: поріняння за планом  всіх творів мистецтва. 

Епіграф уроку:  Не розбраті мистецтво і природа,

                            Як дехто мислить: путь у  них одна.

                           Мене обох їх надить глибина,

                           І поміж ними – обопільна  згода.

                                                        В. Гете ” Природа і мистецтво  ”

Хід уроку

1. Організаційний момент. Музичне вітання.
2. Актуалізація знань. Підготовка до сприймання нового матеріалу.

Вчитель: Назвіть ріку, яка  бере початок в Росії, тече по Білорусії  і Україні. Це третя річка в  європі за величиною. Старослав’янська її назва Славутич. А підказкою  буде слугувати кросворд:

1. Назва ноти ( До)
2. Тип твору мистецтва, що має стійкі ознаки у змісті, структурі,засобах виразності,способі виконання тощо( жанр)
3. Оркестровий вступ до театральної музичної вистави ( Інтродукція)
4. Жанр образотворчого мистецтва, що відтворює образи природи (пейзаж).
5. Літературний текст опери ( лібрето)
6. Одноголосний вокальний твір з інструментальним супроводом ( Романс)

Борисфен, Славутич – так  називали наш Дніпро. З цим ім’ям  пов’язана історія  слов’янської держави – Київської Русі. Про  Дніпро складали багато пісень, віршів, поем, написано художніх творів, картин.

3. Повідомлення теми уроку. Пояснення нового матеріалу.

    Сьогодні ми з вами будемо проводити дослідження « Впливи різних видів мистецтва на людину. Пейзаж у літературі, живописі, музиці». Чи згодні ви прийняти участь у цьому досліджені і з’ясувати для себе, який вид мистецтва на вас має більший вплив. Поспостерігати за своїм настроєм, думками, самопічуттям від зустрічі з різними видами мистецтва.

« Найголовніший засіб  самовиховання душі — краса. Краса  в широкому розумінні — і мистецтво, і музика, і сердечні відносини  з людьми"  так писав в  « Листах до сина» педагог В. Сухомлинський.

Отже чи настроїлись ви на дослідження себе, свого внутрішнього Я?

Тоді приступаємо до експерименту.

- Німецький поет В.  Гете  в своєму творі « Мистецтво  і природа» висловив таку думку:

 Не в розбраті мистецтво  і природа, 

Як дехто мислить: путь у них одна.

Мене обох їх надить глибина,

І поміж ними  - обопільна  згода.

  - Чи згодні ви з  нею?  Відповідь на це дасте  в кінці уроку. Домовились?

       -    Французьке слово « пейзаж»  означає вид, зображення місцевості. Таку ж назву має один з  найпопулярніших жанрів образотворчого  мистецтва. У живописі і графіці  в пейзажах найчастіше змальовують  природу – ліс, луки, річки,  море..Проте буває і архітектурний  пейзаж – художне зображення  міських краєвидів, архітектурних  комплексів..

 Пейзажем називають  художне зображення природи не  лише у живописних, ф й у  літературних творах. Скільки чудових  поетичних і прозових рядків  присвячено, наприклад, красі рідного  краю.

4. Робота над твором М. Гоголя “ Чудовий Дніпро ”.

Акровірш

Давно ця річка славна

Народи три єднає.

І в Чорне море плине.

Простори України

Розкішно прикрашає,

Очиці милує дитини.

                    Микола Романченко

 Так поетично склав  акровірш про  Дніпро поет  Микола Романченко з Черкащини,  а письменник Микола Гоголь  в повісті « Страшна помста»  - ось, як зображую цю річку.  Послухайте і зверніть увагу  на епітети та на слова, що  характеризують річку за ознаками.( Вчитель вголос читає текст,  а учні слідкують за текстом  . Опис підкреслює настрій   і переживання головного героя,  відтворює національний колорит  явища):

« Чудовий Дніпро у тиху погоду, коли вільно і плавно мчить крізь ліси й гори повні води свої. Ані ворухнеться; ані прогримить. Дивишся, і не знаєш, іде чи не йде його велична широчінь, і здається, неначе увесь вилитий він із скла, і неначе блакитний дзеркальний шлях, без міри в ширину, без кінця в довжину, плине і в'ється по зеленому світу. Любо тоді й жаркому сонцю глянути з височини і опустити промені у холод скляних вод, і прибережним лісам яскраво відбитися у водах. Зеленокудрі! вони припали разом з польовими квітами до вод і, схилившися, дивляться у них і не надивляться, і не намилуються світлим зраком своїм, і посміхаються до нього, і вітають його, киваючи гіллям. В середину ж Дніпра вони не сміють глянути: ніхто, крім сонця й блакитного неба, не дивиться в нього. Мало який птах долетить до середини Дніпра. Розкішний! немає рівної йому ріки на світі. Чудовий Дніпро і теплої літньої ночі, коли все засинає, і людина, і звір, і птах; а тільки бог величаво озирає небо і землю, і величаво струшує ризу. Від ризи сиплються зірки. Зірки горять і сяють над світом, і всі разом відбиваються у Дніпрі. Усіх їх держить Дніпро у темному лоні своєму. Жодна не втече від нього; хіба що згасне на небі. Чорний ліс, унизаний сонними воронами і в давнину розламані гори, нависнувши, силкуються закрити його хоч довгою тінню своєю — марно! Немає нічого на світі, що могло б прикрити Дніпро. Синій, синій ходить він плавним розливом, і серед ночі, як серед дня, видно його так далеко, як тільки бачити може людське око. Голублячись і пригортаючись ближче до берегів від нічного холоду, дає він по собі срібний струмінь; і струмінь спалахує, неначе смуга дамаської шаблі; а він, синій, знову заснув. Чудовий і тоді Дніпро, і немає ріки, рівної йому на світі! Коли ж підуть горами по небу сині хмари, чорний ліс хитається до кореня, дуби тріщать, і блискавка зламуючися поміж хмарами, враз осяє ввесь світ — страшний тоді Дніпро! Водяні горби гримлять, б'ючись об гори, і з блиском та стогоном відбігають назад, і плачуть, і голосять вдалині. Так побивається стара козакова мати, виряджаючи свого сина у військо. Розгульний і бадьорий, їде він на вороному коні, узявшися в боки і по-молодецькому заламавши шапку; а вона, ридаючи, біжить за ним, хапає його за стремена, ловить вудила і ламає над ним руки і заливається гарячими сльозами.

Дико чорніють поміж розбурханими хвилями обгорілі пні й камені на березі, що видався в ріку. Б'ючися об берег, підіймається Зрак — вигляд, образ, подоба вгору і падає вниз причалюючий човен. Хто з козаків насмілився гуляти в човні, в той час, коли розгнівався старий Дніпро? Видно, йому не відомо, що він ковтає як мух людей.»

Запишіть  ваші спостереження в додаток  графи « Художній твір»:

• Визначте вид прочитаного твору? (  Ми прочитали уривок з повісті               « Страшна помста», а саме - опис річки.)
• Що використав письменник, щоб донести до читача красу річки ?  Автор використав епітети або поетичні означення ( чудовий, величний, широкий, сріблясто – білий, блакитний), порівняння ( велична широчінь,дзеркальний шлях), уособлення – перенесення рис живої істоти на предмет чи явище. І Дніпро, і Місяць, І Ніч, і сяйво ми уявляємо живими; гіперболу – поетичне перебільшення – для важливості усвідомлення значення всіх персонажів)
• Хто автор? ( Микола Гоголь – російський письменник але ми можемо його вважати і українським, бо всі його твори написані на українську тематику)
• Що у творі описується? ( Краса української природи )
• Про що автор хотів сказати цим твором? ( Автор вважає, що українську природу, українську річку взагалі не можна порівняти ні з чим)
• Чи сподобався вам опис річки ?
• Чи вплинув  опис на ваш настрій? Як саме?
• Які почуття у вас виникли при читані тексту? Чи уявили ви собі те, про що в ньому говорилось?

Відомості про  Ю. Щуровського 

             Сьогодні ми дізнаємося про  творчість композитора Юрія Щуровського.  Коріння роду Щуровських сягає  часів Запорізької Січі. Дитинство  композитора було затьмарене  війною 1941-45 років минулого століття  та фашистською окупацією. Музичну  освіту Щуровський здобув у  Києві. Уже в роки навчання  на світ з’явилися перші твори  композитора. 

Юрія Щуровського називають  справжнім класиком української  музики для дітей. Його п'єси ставали  популярними з моменту створення  і починали своє життя ще в рукописах. Твори композитора відрізняються  яскравими мелодіями та образами, цікавими інтонаціями, близькими до народної пісенності.

У живописі Юрія Щуровського  найбільше приваблював пейзажний  жанр. Погляньмо на одну з картин, що надихнула композитора на створення  п’єси „Після перегляду Куїнджі”.