Аналіз власного капіталку підприємства

1. За рахунок статутного капіталу можна формувати ряд необоротних засобів, тобто він повинний завжди знаходитися в розпорядженні організації. Його збільшення і зменшення твердо закріплено законодавчо. Як джерело фінансування статутний капітал працює в двох випадках:

           - При становленні підприємства;

     - При додатковій емісії  акцій чи залучення додаткових паїв.

     Це  означає, що як джерело фінансування статутний капітал працює досить рідко. Якщо при становленні підприємства він є основою для його організації  і початку господарської діяльності, то залучення засобів на вже працюючому підприємстві переслідує визначені цілі:

               - Залучення додаткового капіталу (у випадку, якщо ціна залучення засобів з інших джерел робить їх недоступними, або потрібно залучити значну кількість засобів для фінансування інвестиційного проекту);

                 - Зміна структури капіталу.

     В останньому випадку перед керівництвом може виникнути проблема, що при  новому випуску акцій (паїв) можуть відбутися істотні зміни в  структурі власників, і не завжди ці зміни можуть позитивно відбитися на подальшому положенні підприємства.

2. Додатковий капітал узагалі складно вважати джерелом фінансування діяльності підприємства, тому що він утвориться в основному за рахунок майна, придбаного підприємством за рахунок прибутку чи його переоцінки, а також різних надходжень, закріплених законодавством України. В основному додатковий капітал додає різницю вартості вже наявного майна і статутним капіталом. Витрату цих засобів також жорстко закріплено.
3. Резервний капітал також складно розглядати як джерело фінансування, тому що напрямки його використання для окремих організацій законодавчо закріплені, для всіх інших - закріплюються установчими документами. В основному, резервний капітал використовується на покриття непередбачених збитків, втрат і виконання своїх зобов'язань, у випадку, якщо їх виконання за рахунок інших джерел неможливо.
4. Фонди спеціального призначення в основному спрямовані на акумулювання коштів  за рахунок чистого прибутку для фінансування цільових заходів. Вони утворяться по нормах і видам, затверджуваним власниками, вони ж затверджують і напрямки використання. Так як ці фонди, як і резервний капітал, утворяться за рахунок прибутку, те їх необхідно вважати похідними джерелами.
5. Нерозподілений прибуток, як видно, є самим великим і ефективним джерелом власних засобів на підприємстві, яким воно може оперувати у своїй господарській діяльності. Однак його розмір також залежить від ряду зовнішніх і внутрішніх факторів. А у випадку з досліджуваним підприємством застосовується стаття “Непокритий збиток”, оскільки ВП “Шахта Відродження” ДП “Львіввугілля” є збитковим підприємством.
6. У складі резервів по залученню власного капіталу в даний час як основний елемент можна виділити доход від здачі майна в оренду. Найбільш широке застосування орендних відносини знайшли на підприємствах, на балансі яких знаходиться численне нерухоме майно, що підходить для цієї мети. Це досить негативне явище, тому що найчастіше, здача майна в оренду ведеться за рахунок скорочення виробництва і демонтажу устаткування, що знаходиться в  приміщенні яке здається. Напевно керівництво таких підприємств або не бачить інших можливостей у використанні виробничих площ і устаткування, або в погоні за матеріальною вигодою завдають шкоди виробництву.

   У підсумку, головним джерелом фінансування діяльності будь-якого підприємства можна назвати нерозподілений прибуток. Як було вище наведено ВП “Шахта Відродження” ДП “Львіввугілля” є збитковим підприємством, оскільки дане підприємство не тільки не отримує чистого прибутку, але й не взмозі покрити власні збитки.

   Для нових підприємств головним джерелом фінансування є статутний капітал. Однак не завжди його величина реально  відповідає потребі підприємства для  початку своєї діяльності

   Для фінансування, призначень для різних цілей, використовуються спеціальні цільові фінансові фонди, а в окремих випадках і резервний капітал.

   Хотілося  б виразити надію на те, що законодавчо  будуть зроблені зміни    реєстрації, що спрощують процедуру як, підприємства, так і додаткового залучення  засобів у статутний капітал. 

   Приведення  величини статутного капіталу до реально  необхідного рівня також може допомогти створюваному підприємству почати свою статутну діяльність і  підвищити довіру третіх осіб до підприємства, і як наслідок, до можливості залучення  необхідних ресурсів по більш низьких цінах. 
 
 
 
 

Список  використаної літератури

1. Суть  Положення (стандарту) бухгалтерського  обліку №5 “Звіт про власний капітал” // Галицькі контракти. - №52. – 2002.

2. Бухгалтерський фінансовий облік. Підручник / За ред. проф. Ф.Ф. Бутинця. - Житомир: ЖІТІ, 2003.

3. Житна  І.П., Нескреба А.М. Економічний  аналіз господарської діяльності  підприємств. – К.: Вища школа, 1992.

4. Іванов  В. Бухгалтерський облік формування  та руху статутного капіталу // Все про бухгалтерський облік. - №43. – 12 травня 2003 року.

5. Івахненко  В.М. Курс економічного аналізу.  – К.: КНЕУ, 2003.

6. Корчан В., Михайличенко О. Проблема обліку власного капіталу // Все про бухгалтерський облік. - №27. – 2002.

7. Каменська  Т. Статуний капітал підприємства, що створюється: формування та облік // Все про бугалтерський облік. - №109. – 2003.

8. Мних Є.В., Буряк П.Ю. Економічний аналіз на промисловому підприємстві. – Львів: Світ, 1998.

9. Поддєрьогін А.М. Фінанси підприємств: Підручник. – К.: КНЕУ, 2002.

10. Яцків М.І. Теорія економічного аналізу. – Л., 1993.