Формування орфографічної грамотності в учнів початкових класів на уроках рідної мови
Курсовая работа, 11 Февраля 2013, автор: пользователь скрыл имя
Описание работы
Мета роботи: теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити методику формування орфографічної грамотності в учнів початкової школи на уроках рідної мови. Завдання дослідження:
Проаналізувати психофізіологічні й дидактико-методичні особливості формування орфографічних умінь і навичок в молодших школярів.
Визначити рівень сформованості орфографічних умінь і навичок в учнів 14 класів.
Виявити труднощі в роботі вчителів початкової школи, проаналізувати їх причини.
Содержание
Вступ……………………………………………………….
Розділ 1. Проблема формування орфографічної грамотності в молодших школярів у теорії та практиці початкового навчання.
1.1 Аналіз проблеми дослідження в психолого-педагогічній та методичній літературі………………………………………………….
1.1.1 Граматичний та анти граматичний напрями в методиці навчання орфографії………………………………………………………
1.1.2 Типи орфографічних помилок і шляхи їх усунення……...
1.1.3 Види орфографічних вправ, методика їх виконання на уроках рідної мови…………………………………………………………………
1.2 Стан проблеми дослідження в практиці роботи вчителів початкової школи……………………………………………………….
Висновки до розділу
Розділ 2. Шляхи формування навичок орфографічного письма в учнів початкових класів на уроках рідної мови.
2.1 Експериментальна методика роботи з формування орфографічної грамотності в молодших школярів……………………..
2.2 Аналіз ефективності запропонованої методики……………
Висновки до розділу
Загальні висновки
Список використаних джерел
Додатки
Работа содержит 1 файл
курсова формування орфографічної грамотності.doc
— 536.50 Кб (Скачать)Криниці.
Продовження додатку Г
Криниці. З якою пошаною оспівано їх у піснях, возвеличено у легендах. Скільки їх на безмежній українській землі! А яка криниця без зелені? Традиційно біля неї висаджують калину. Деревце не тільки
прикрашає місце, а й оберігає воду від спеки. У дбайливих господарів біля кринички стоїть чепурненька лавка, відерце й полив’яний кухлик. Усіх криничка щедро пригощає водицею. Чистою, прохолодною, на лугових травах настояною.
І. 1. Виписати з тексту словосполучення:
Прикметник + іменник чол.роду
2. Виписати з тексту словосполучення:
Прикметник + іменник жін.роду.
ІІ. 1. Знайти в тексті і виписати два іменники, вжиті у множині. Через риску записати ці ж слова у формі однини.
2. Знайти в тексті й виписати два іменники, вжиті в однині. Записати ці ж слова у формі множини.
ІІІ. Знайти в тексті слова, споріднені до слова
- Шанувати –
- Співати –
Слово з тексту розібрати за будовою.
- клас.
Перший місяць весни.
Ще зовсім недавно важко було сонечку було пробитися промінням крізь хмари. Вони нависають над землею, а ми поглядаємо на небо. Коли ж любе сонечко розтопить увесь сніг, і сріблясті струмочки полинуть у річки, в яри?
Продовження додатку Г
Та ось повертаєшся зі школи і мружиш очі від ясного світла. Сонце вже бавиться. Ще не припікає, як слід, а тільки лагідно і ласкаво доторкається до обличчя. Це ж березень прийшов – перший місяць весни! А чи розвісили ви шпаківні? (75 слів)
І. 1. Виписати два дієслова з ненаголошеними [е,и] в корені слова. Підкреслити відповідну букву. Визначити дієвідміну виписаних дієслів.
2. Виписати два дієслова з ненаголошеним голосним у закінченні. Підкреслити відповідну букву. Визначити дієвідміну виписаних дієслів.
ІІ. 1. Знайти в тексті й підкреслити один займенник 2 ос.
2. знайти в тексті й підкреслити один займенник 3 – ї ос.
Додаток Ґ
План – конспект уроку з рідної мови
3(2) клас
Тема: Вживання префікса з – ( с).
Мета: Формувати правописні уміння , збагачувати словниковий запас,
розвивати уміння аналізувати мовний матеріал, порівнювати,
робити висновки, виховувати любов і увагу до слова.
Обладнання уроку: таблиця вживання префікса з- (с), записати на дошці.
Хід уроку.
І. Актуалізація опорних знань . Повторення правопису ненаголошених е, и, знань про глухі і дзвінкі приголосні , будову слова.
- Зорово-слуховий диктант.
Лиха зима сховається,
а сонечко прогляне,
Продовження додатку Ґ
сніжок води злякається
Тихенько тануть стане.
Завдання:
- Які з виділених слів відповідають такій будові:
y^ R, ¬y^R
Доведіть правильність своєї думки.
- Назвіть слова з ненаголошеними е, и в корені. Доведіть правильність їх написання.
- Назвіть слова з префіксами.
ІІ. Повідомлення теми і мети уроку.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу
- Пояснення вчителя
- зверніть увагу: у словах, які ви назвали, є префікси с- і з-. Коли ж який із них пишеться?
- Прочитайте слова, записані на дошці, спишіть їх, поділивши на дві групи. Подумайте, за якою ознакою ви будете їх групувати ( слова: зробити, збити, сказати, змінити, списати, стерти, зчистити, зшити, схилити, сфотографувати ).
- Прочитайте слова першої і другої груп.
- Назвіть букви, перед якими вживається префікс с-. Підкресліть їх.
- Які звуки – дзвінкі чи глухі – позначають ці букви ? Отже, коли вживається префікс с- ?
- Робота з таблицею
Перед Перед
к, п, т, ф, х іншими приголосними
с- з-
Продовження додатку Ґ
Історична довідка.
- колись в українській мові був лише префікс з-. Але перед глухими [к], [п], [т], [ф], [х] завжди вимовлявся звук [ с ] на місці цього префікса. І тому з часом стали писати й букву с. У всіх інших випадках, незважаючи на вимову, вживається префікс з-.
IV. Формування умінь вимови і правопису слів з префіксом з- (с-).
Вправа.
1. Прочитайте слова:
Клав, пік, тер, точив, ховав, фотографував, варив, чистив, мішав, сипав, чесав, мив.
- Що вони називають? (Дію, яка відбулася, але не завершилася).
- Подумайте, до яких з них треба додати префікс з-, а до яких –с-?
- Запишіть слова, додаючи префікси. Підкресліть букви, які стоять перед префіксом с-.
- Чи змінилося значення слів після того, як ми додали префікси?
2. Утворіть словосполучення
з трьома словами кожної групи
Підкресліть букви, перед
якими стоїть префікс с-.
Верби низько
схилилися над річкою. Вони скинули
своє листя. У ньому,
- Запишіть слова з префіксами з-, с- у дві колонки.
4. Перевірка роботи.
Робота з підручником.
Вправа 307.
Продовження додатку Ґ
V. Домашнє завдання.
Вправа 308.
Вивчити правило на с.128.
VI. Підсумок уроку.
- Отже, яке завдання перед нами стояло? Так коли ж вживаємо префікс з-, а коли с- ?
- Чи завжди вимовляється звук [з] на місці префікса з-? А яку букву пишемо?
Чому?