Формування орфографічної грамотності в учнів початкових класів на уроках рідної мови

«3»- завдання виконано повністю, правильно;

«2» - завдання виконано повністю, частково правильно;

«1» - завдання виконано неправильно.

  Спочатку ми дослідили наявний рівень сформованості орфографічних умінь і навичок в учнів 3-х класів. З цією метою ми провели констатувальний  експеримент у двох класах, під час якого учням було запропоновано виконати відповідні завдання (повний перелік завдань дається в додатках. див. дод.В).

 Після виявлення  рівня сформованості орфографічних умінь і навичок  навчання у 3-А класі здійснювалося за традиційною методикою, а у 3-Б класі –у відповідності з експериментальною методикою.

Після проведення експериментальної  роботи учням 3-х класів були запропоновані  завдання, виконання яких оцінювалось у відповідності з розробленою 3-бальною системою. Наприклад:

1. Спиши вірш. Замість крапок встав потрібні букви.

                 Любій мамі.

Мамо, настала в..сна, квітне в..рба запашна,

Річка в долині с..ніє. мамо настала в..сна.

                                               (В.Грінчак)

2. Запиши речення, поставивши  слова, що в дужках у потрібній  формі.

      Такий  мороз, що аж зорі (скакати).Де  багато (птахи), там нема (комахи). Дома  і рука, і нога спить, а в  (дорога) й голова не дрімає. Голодний (курка) просо (думка).

 

Аналіз контрольних  робіт дозволив зробити висновок про те, що в учнів, які навчалися за експериментальною методикою, у більшій мірі сформовані  орфографічні вміння  й навички; вони правильно виконують вправи з орфограмами, передбаченими програмою, та словами, правопис яких  треба запам’ятати.

 Із завданнями контрольної  роботи учні експериментального  класу справилися за короткий  час, завдання більша частина  учнів виконала вірно, безпомилково. Це говорить про те, що в них вироблені навички свідомо і самостійно працювати над вивчення  орфографічного матеріалу і підпорядковувати цю роботу загальній навчальній меті.

 Порівняльна характеристика  результатів експериментальної  роботи представлена у таблицях 2,3,4.

     Рівень сформованості орфографічних умінь і навичок в учнів 3-Б класу (експериментального)

                                                                        Таблиця 2

Рівні сформованості	Результати констатувального експерименту		Результати формувального експерименту
	%	К-ть учнів	%	К-ть учнів
Високий Середній Низький	4 52 44	1 13 11	8 68 24	2 17 6

 

 

Рівень сформованості  орфографічних умінь і навичок  в учнів 

3-А класу  (контрольного)

                                                                      Таблиця 3

Рівні сформованості	Результати констатувального експерименту		Результати формувального експерименту
	%	К-ть учнів	%	К-ть учнів
Високий Середній Низький	4 48 48	1 12 12	4 56 40	1 14 10

                                                      

Рівні сформованості в учнів орфографічних умінь і навичок за результатами формувального експерименту

                                                                        Таблиця 4

Рівні сформованості	Результати 3-А класу  контрольного		Результати 3-Б класу  експериментального
	%	К-ть учнів	%	К-ть учнів
Високий Середній Низький	4 56 40	1 14 10	8 68 24	2 17 6

 

 Порівняння отриманих   даних в результаті експерименту  свідчить про те, що в експериментальному  класі дещо зменшилась кількість  учнів з низьким рівнем (з 11 до 6) і відповідно підвищилась кількість учнів з середнім рівнем (з 13 до 17) та зросла кількість учнів з високим рівнем (з 1 до 2).

    В контрольному класі теж спостерігалося  незначне зменшення кількості учнів з низьким  рівнем (з 12 до 10) і відповідно деяке збільшення кількості учнів із середнім рівнем (з 12 до 14).

    Порівняння результатів експериментального та контрольного класів свідчить про позитивні наслідки проведеного експерименту та дослідження.

 Обчислимо динаміку  рівнів сформованості орфографічних умінь та навичок  в експериментальному та контрольному класах згідно з формулою:

М = Е (n₁x₁+n₂x₂+…n_nx_n):N=, де

М – середній бал;

n₁  ,n₂  , …n_n -оцінки рівнів за трибальною шкалою: високий рівень – 3 бали,        середній рівень – 2 бали, низький рівень – 1 бал;

х ₁, х₂ ,.. , х_n – кількість учнів, віднесених до того чи іншого рівня;

N – загальна кількість учнів.

                    Експериментальний клас:

М початкове = (3∙1 +2∙14+1∙11): 25 = 1,6

М  кінцеве  =   (3∙2+2∙17 + 1 ∙6 ):25 = 1,84

       Таким чином, в експериментальному класі початковий середній бал становив 1,6, а кінцевий середній бал – 1,84

                           Контрольний клас:

М початкове = ( 3 ∙1 + 2 ∙ 12 +1 ∙12 ):25 = 1,56

М кінцеве =    (3 ∙1 +2 ∙ 14 +1 ∙ 10 ) :25 = 1,64

      Таким чином, в контрольному класі початковий середній бал становив 1,56, а кінцевий середній бал – 1,64

Порівняння середніх балів до початку та після завершення експерименту в обох класах свідчить про його  результативність і  дає підстави говорити про більшу ефективність обраної нами методики по формуванню орфографічних умінь і навичок у молодших школярів. Про це свідчить і наочна картина  динаміки рівнів сформованості орфографічних умінь і навичок в учнів молодших класів на уроках рідної мови.

 

          Експериментальний                                клас

 

 

Початок експерименту     Завершення експерименту

 

  Контрольний                                                  клас

 

                          

 Початок експерименту                               Завершення експерименту

 

 

 

Висновки до розділу:

 Таким чином, проведене  експериментальне дослідження дозволило  зробити ряд висновків:

• запропонована система орфографічних вправ є ефективною і може бути запропонована вчителям початкових класів та студентам педагогічних факультетів для застосування на уроках рідної мови під час вивчення орфографічного матеріалу;
• формування орфографічних умінь і навичок у молодших школярів на уроках рідної мови необхідно розглядати як цілісний, безперервний процес, який здійснюється під час опрацювання таких розділів:

                              Мова і мовлення.

                               Текст.

                               Речення.

                               Слово (Значення слова. Будова  слова. Частини мови).

• проведене дослідження не охоплює всіх аспектів  цієї багатогранної проблеми, тому перспективними, на наш погляд, є такі напрямки роботи як:
• організація роботи з допоміжним  лінгвістичним матеріалом;
• активізація пізнавальної діяльності учнів під час вивчення орфографічного матеріалу;
• застосування аудіо – візуальних засобів на уроках рідної мови при вивченні орфографічних правил.

 

 

 

 

Загальні висновки

Проведене нами дослідження  підтвердило актуальність проблеми – як закласти основи грамотного письма у молодших школярів в ході вивчення рідної мови.

  Аналіз наукової, психолого-педагогічної і методичної літератури показав, що дана проблема ще не знайшла належного висвітлення в практиці роботи вчителів початкових класів.

            Констатувальний експеримент довів, що вчителі відчувають ряд істотних труднощів під час викладу окремих тем з орфографії через недосконалість навчальної програми, підручників (орієнтир на «середнього» учня), слабку матеріальну базу школи; у застосуванні методів репродуктивно – творчого та дослідницького характеру з метою розвитку  орфографічних умінь та навичок.

             Для усунення недоліків у роботі  вчителів початкових класів нами  була розроблена методика формування  у молодших школярів орфографічних  умінь і навичок.

  Реалізація цієї  мети  здійснюється за принципом  концентризму в                1-4 класах середньої загальноосвітньої школи І ступеня.

  Ефективність запропонованої  методики підтверджують результати  формувального експерименту, який показав, що після її впровадження збільшився високий рівень сформованості орфографічних умінь в учнів експериментального класу.

Отже, в результаті проведеного  дослідження були виконані такі завдання:

• проаналізовано шляхи розв’язання проблеми, висвітлені в психолого-педагогічній та методичній літературі;
• виявлено типові недоліки в діяльності вчителів та учнів, з’ясовано їх причини;
• розроблено експериментальну методику формування  орфографічних умінь та навичок.

            Таким чином, проведене дослідження  підтвердило висунуту гіпотезу  про те, що процес  розвитку  орфографічних умінь у молодших школярів буде ефективним, якщо вивчення орфографічного матеріалу носитиме свідомий характер і спиратиметься на простіші навички і вміння: навички письма, уміння робити фонетичний та ентомологічний аналізи слів, встановлювати його морфемний склад, визначати орфограму.

            Отже, на основі результатів дослідження  зроблено загальні висновки:

1. Завдання оволодіння учнями орфографічною грамотністю не можуть бути розв’язані без постійної уваги шкільного курсу до орфографічного матеріалу.
2. Аналіз методичної літератури з проблеми, програм і шкільних підручників з рідної мови, результати  аналізу учнівських контрольних робіт та виконаних спеціальних завдань дали підстави для висновку про доцільність  і доступність цієї роботи в початкових класах.
3. Підвищенню ефективності формування  у молодших школярів орфографічних умінь сприяє системний характер тренувальних вправ: аналітичних, конструктивних і творчих.
4. Запропонована в роботі методика формування  орфографічних умінь сприяє загальному інтелектуальному розвитку молодших школярів.
5. Тісний  взаємозв’язок запропонованої експериментальної системи з діючими навчальними програмами  з рідної мови, опора на знання учнів підвищує її доступність, усуває протиріччя між новим змістом навчання  мови в початкових класах та традиційним, створює резерви розвитку орфографічних умінь школярів без затрат додаткового навчального часу.

 

Список використаної  літератури:

 

1. Антипець В. П. Використання дидактичних матеріалів на уроках грамоти  // Початкова школа. – 1990. - № 9. – с . 28 – 29.
2. Антипець В.П. Робота над словами, правопис яких треба запам’ятати //Початкова школа. – 1985. - № 3. – с. 22-27
3. Білецька М.А. ,Вашуленко М.С. Рідна мова: Підручник для 1 класу трирічної початкової школи. – К.: Освіта, 1994. – 223 с.
4. Блик О.П. Фонетика. Орфоепія. Графіка. Орфографія : Посібник для вчителів. – К. : Рад. Школа, 1988. – 128 с.
5. Будна Н.О. , Головко З.Л. Творчі завдання з української мови 3(2) клас: Посібник для вчителів початкових класі та самостійної роботи учнів. – Тернопіль: Богдан, 1997. – 72 с.
6. Буряк Г.В. Слово – диво: Вправи, завдання, диктанти з української мови: Методичний посібник. – Стрий, 1993. – с.10 – 14
7. Вашуленко М.С. Орфоепія і орфографія в 1 – 3 кл.: Посібник для вчителів. – К. : Рад. Школа, 1982. – 104 с.
8. ВашуленкоМ.С., Мельничайко О.І. Рідна мова: Підручник для 3 класу чотирирічної і 2 класу трирічної початкової школи. – К. : Освіта, 1996. – 256 с.
9. Вашуленко М.С. Українська мова і мовлення в початковій школі: Метод. Посіб. – К.: Освіта, 2006. – 268 с.
10. Ващук В.О. Вироблення в учнів орфографічних навичок // Українська мова і література в школі, 1981. - №7. – с. 68 – 72.
11. Векслер Р.П. Шкільний орфографічний словник у самоосвіті вчителя //Українська мова і література в школі. – 1983. №3. – с.65 – 69.
12. Вивчення української мови в 2 – 3 кл.: Збірник статей / Упоряди. Мельничайко О.І.; за ред. Хорошковської О.Н. – К.: Рад. школа. – 1984. – 104 с. - /Нар. Освіта; Б – ка  передового досвіду/.
13. Великий тлумачний словник  сучасної української мови /Укл. і гол . ред.В.Т. Бусел. – К.: Ірпінь: ВТФ «Перун», 2004. – 1440 с.
14. Воскресенська Н.О. Використання проблемно –пізнавальних завдань на уроках української мови. – В кн.:Вивчення  української мови в 2 – 3 класах: Зб. ст. – К., 1984. – с 4449.
15. Воскресенська Н.О. Використання звукового аналізу слів під час вивчення орфографічного матеріалу // Початкова школа. – 1994. - №2. – с. 15 – 16
16. Воскресенська Н.О. Навчання орфографії / За програмою розвивального навчання /.  //Початкова школа. – 1996. – с. 13 – 16
17. Воскресенська Н.О. Українська мова в 4 кл. чотирирічної початкової школи: Посібник для вчителів /Н.О. Воскресенська, А. О. Свашенко, О.Н. Хорошковська. – К.: Рад. школа. – 1989. – 125, [2] с.; 20 см - /Б – ка вч. Поч.. класів. Укр.. мова /.
18. Гальперин П.Я. Управление познавательной деятельностью учащихся. /Сборник статей /. – М., 1972. – 263 с.
19. Гальперин П. Я., ред. Формирование знаний и умений на основе теории поетапного усвоения умственных действий : Сборник статей – М., 1968. – 117 с.
20. Гайштут О. Сходинками до  розвитку уваги, пам’яті, логіки //Почат. Школа. – 2005. - №2. – с. 46 – 55
21. Гайова Л. Робота зі словами вимови і написання яких потрібно запам’ятати //розвитку уваги, пам’яті, логіки//Почат.школа.-2005-№2.-с.46-55
22. Горбачук В.Т. Види диктантів і методика їх проведення: Посібник для вчителя.-К.:Рад.школа 1989.-96 с.
23. Горбунцова Т.Ю. Цікаві вправи та ігри на уроках укр.мови впочаткових класах.-К.:Рад.школа, 1986.-119 с.
24. Державна національна програма «Освіта» («Україна XXI століття»)//Освіта.-1993.-№44-45-46.-с.2-15
25. Деркача Н.І. Методичні вказівки до «Таблиць з української мови»//Початкова школа.-1993.-№2.-с.16-22
26. Дорошенко С.І. Методика викладання української мови: навчальний