Аналіз впливу боргової кризи на країни ЄС

       Станом  на 1 жовтня 2011  р.  у  рамках  цього  механізму  надається  допомога Ірландії  та  Португалії [12].  Європейський  фонд  фінансової  стабільності  буде замінений  на  Європейський  механізм  стабільності  з  середини 2013  р. (угода міністрів фінансів єврозони від 28.11.2010 р.) [13]. 

       Третій  механізм (BoP)  передбачає  підтримку платіжних балансів  держав-членів  ЄС,  що  не  увійшли до  єврозони.  За  загальним правилом  необхідні фінансові ресурси виручаються також за рахунок продажу Комісією облігацій.

       Максимальний  обсяг  доступного  траншу – 50 млрд.  євро.  Строки  і  порядок надання  встановлюються  індивідуально  рішенням  Ради  ЄС.  Механізм  був затверджений Регламентом Ради 332/2002. З початку кризи і до 1 липня 2011 р. застосовувався до Угорщини (сукупний розмір траншу за BoP склав – 5,5 млрд. євро), Латвії (2,9 млрд.) і Румунії (5,0 млрд.) [14].

       Четвертий  механізм  полягає  у  купівлі  ЄЦБ  суверенного  боргу  держави-члена  ЄС.  Відповідна  програма  під  назвою „Програма  щодо  ринку цінних паперів”  була  схвалена  Рішенням  ЄЦБ 2010/5 (2010/281/EU)  від 14  травня   2010  р.  За нею станом  на 19  липня 2011 р. ЄЦБ  скупив боргових  зобов’язань Ірландії, Португалії  та  Греції  на  загальну  суму 74  млрд.  євро,  з  яких 60,8 % припадало на Грецію [15]. 

       А  п’ятий –  це  специфічний  інструмент  підтримки  Греції  у  її  намаганні  стабілізувати  національну  економіку,  затверджений  Радою  міністрів  фінансів єврозони 2  травня 2010  р.  у розмірі 80  млрд.  євро  на  три роки  у вигляді двосторонніх позик [16]. 

       Слід  також  додати,  що  будь-яка  держава  ЄС  залишає  за  собою  право звернутись  за  позикою  до  міжнародних  фінансових  організацій  у встановленому в цих організаціях порядку. Так, окрім підтримки з  боку країн-членів  єврозони  Греція  отримує від МВФ додатково позику  у 30  млрд.  євро, Угорщина – 13,5, Румунія – 15 тощо. Сукупний обсяг допомоги, що може бути залучений через механізми стабілізації ЄС державою-членом – 750 млрд. євро.

       Боргова криза, яка вдарила по кільком  європейським країнам, особливо по Греції та Італії, і була головною темою  саміту в Каннах, глав держав і урядів Великої 20-тки. Наприкінці дводенних  дебатів, лідери найбільш розвинених країн  світу домовилися допомогти Європі справитися з економічною і фінансовою кризою.

       Провідні  світові центробанки — Федеральна резервна система (ФРС) США, Банк Канади, Європейський центробанк (ЄЦБ), Банк Англії, Банк Японії і Швейцарський національний банк — оголосили про нові скоординовані  заходи підтримки глобальної фінансової системи.

       Зокрема, ФРС продовжила чинні доларові свопи з центробанками до 1 лютого 2013 Також центробанки домовилися про тимчасові двосторонніх свопи для надання ліквідності в будь-якій валюті. Відповідна інформація міститься в матеріалах ФРС.

         Метою цих дій є ослаблення  напруги на фінансовому ринку  і зниження дії негативних  ефектів від стану на фінансовому  ринку на кредитування домогосподарств  і бізнесу, що, в свою чергу,  повинно підштовхнути економічну  активність.

         Провідні центробанки світу домовилися  знизити вартість існуючих доларових  свопів на 50 базисних пунктів, починаючи з 5 грудня 2011. Нові свопи діятимуть до 1 лютого 2013 р, дію існуючих доларових свопів між ФРС, ЄЦБ, центральними банками Канади, Англії, Японії і Швейцарії буде продовжено до цієї дати за зниженою ставкою, що дозволить європейським банкам дешевше залучати доларову ліквідність. Крім того, центробанки Англії, Японії, Швейцарії, а також ЄЦБ будуть проводити оголошені у вересні 2011 р. тримісячні тендери з надання банкам ліквідності до тих пір, поки це буде необхідно.

         Центробанки домовилися про тимчасові  двосторонніх свопи для надання ліквідності в будь-якій валюті. На даний момент немає необхідності надавати ліквідність у будь-якій валюті, крім доларів США, але центробанки вважають розсудливим досягти домовленостей заздалегідь, щоб ліквідність була надана в терміновому порядку у разі виникнення такої необхідності.

         У документі ФРС наголошується,  що американські фінансові установи  наразі не відчувають труднощів  із залученням короткострокового  фінансування.

       Єврокомісія пропонує країнам, об'єднавши сили, замінити за рахунок загальних облігацій  — частково або повністю — боргові  зобов'язання окремих країн.

       У той же час навряд чи пропозиції буде швидко реалізовано, тому що Німеччина  виступає проти цієї ідеї, пише газета.

       Однак ініціативи Європейської комісії покликані  ініціювати дискусію щодо одного з  небагатьох заходів, які, на думку економістів, обіцяють перспективу подолання  кризи в єврозоні.

       Єврокомісія пропонує обговорити три варіанти випуску  спільних облігацій єврозони. Розглядається як можливість розміщення бондів, що мають обмежені гарантії держав, яка не потребує внесення змін до договору між країнами Євросоюзу, так і можливість випуску паперів під спільні гарантії всіх країн, що вимагає внесення змін до угоди.

       Ефект у разі випуску облігацій у  рамках першого варіанту буде менш значним, проте він може бути здійснений досить швидко і стати першим кроком на шляху до більш амбітного підходу, який вимагає внесення змін до угоди  щодо ЄС.

       Пропозиції  Єврокомісії з питання спільних облігацій буде офіційно опубліковано 23 листопада. Експерти ЄК попереджають, що випуск таких паперів може послабити  бюджетну дисципліну в низці країн  єврозони, у зв'язку з чим необхідно буде вжити нових заходів для стимулювання дисципліни і покращення конкурентоспроможності, деякі з яких також вимагатимуть внесення змін до угоди між країнами ЄС.

       Перший  варіант, який розглядається ЄК, передбачає заміну всіх випусків облігацій держав на єдині бонди, які мають «загальні  та індивідуальні» гарантії. Це означає, що кредитні ризики країн єврозони буде об'єднано в загальний пул, і кожна з держав буде виступати гарантом за облігаціями кожної з інших країн. У рамках цього підходу всі нові випуски держоблігацій будуть загальними бондами єврозони, а всі існуючі держпапери буде конвертовано в єдині бонди.

       Другий  варіант передбачає часткову заміну держпаперів на облігації єврозони. Стелю випуску таких бондів може бути обмежено, наприклад 60% ВВП, або її може бути змінено залежно від того, наскільки фінансові показники держави відповідають вимогам єврозони. Ці бонди також повинні мати загальні та індивідуальні гарантії. Окрім того, крім залучення коштів за рахунок випуску єдиних бондів, за урядами збережеться право випускати власні папери.

       Обидва  варіанти вимагатимуть внесення змін до угоди ЄС, оскільки вони порушують  одну з умов цього договору, що забороняє  урядам надавати один одному фінансову  допомогу.

       Третій  варіант ЄК передбачає, що загальні облігації замінять на окремі випуски  держпаперів, при цьому нові бонди  отримають гарантії кожного з  урядів лише у суворо обмеженому обсязі. Якість цих паперів пропонується покращити за рахунок надання забезпечення, наприклад, золотовалютних резервів. Ефект від цього підходу буде більш слабким, ніж від двох попередніх, однак для його запуску потрібне виконання меншого числа умов.

       Країнам єврозони потрібно створити інструменти для узгодженого раніше розширення Європейського фонду фінансової стабільності (EFSF) до 2 трлн євро, що необхідно для надання допомоги Італії у випадку кризи. Доступний об'єм EFSF, кошти якого використовувалися для підтримки Греції, Ірландії та Португалії, у даний час складає близько 250-300 млрд євро, що менше річних потреб Італії у залученні коштів.

       Як  вважають в Єврокомісії, випуск спільних облігацій в єврозоні буде гарантувати, що всі її члени зможуть задовольнити свої потреби у фінансуванні, незалежно від стану держфінансів, а також створить величезний ринок, який зможе скласти конкуренцію ринку US Treasuries, пише Financial Times.

       Експерти  ЄС впевнені, що Німеччину можна  буде переконати погодитися на випуск загальних облігацій, якщо схема  їхнього розміщення буде включати в  себе суворі правила, що стосуються держвидатків.

       Пропозиції  Єврокомісії також включають  в себе суттєве розширення повноважень  Брюсселя у контролі державних фінансів і передбачають, зокрема, схвалення  європейськими регуляторами бюджетів 17 країн єврозони, а у випадку, якщо країна стикається з проблемами, передання права на управління її фінансами у тій чи іншій частині європейським регуляторам.

         «Малоймовірно, що без цієї  схеми амбітні пропозиції про  випуск спільних облігацій єврозони буде прийнято в тому вигляді, який виявиться прийнятним для країн регіону та інвесторів». 

       Висновки

       Європейська криза суверенних боргів почалася в  кінці 2009 року, коли відразу кілька країн зони євро — Греція, Ірландія, Італія, Іспанія, Португалія — через  зростання дефіциту бюджету та наслідки глобальної фінансово-економічної  кризи почали відчувати проблеми з виплатою відсотків за своїми борговими  зобов'язаннями. Серйозні політичні  та економічні труднощі в Італії, третій за розміром економіці єврозони, цього тижня привели до появи побоювань щодо можливого розпаду єдиного валютного блоку 17-ти країн. 
 

       Список  використаних джерел

       1.  Бояр  А.О.  Використання  фіскальних  ресурсів  ЄС  в  умовах  економічної  кризи 2008–2010  рр. /  А.О.  Бояр //  Проблеми  розвитку  прикордонних  територій  та  їх  участі  в  інтеграційних  процесах:  матеріали VІ  Міжнар. наук.-практ.  конф.,  Луцьк, 15-16  жовт. 2009  р. /  за  ред.  В.Й.  Лажніка  і С.В. Федонюка. – Луцьк: Волин. нац. ун-т ім. Лесі Українки, 2009. – 285 с.

       2.  The EU interim forecast. February 2011 / European Commission. – 12 p.[Electronic Resource]. – Access Mode: http://ec.europa. eu/economy_finance/articles/eu_economic_situation/pdf/2011-03-01-interim_forecast_en.pdf. 

       3.  European Commission [Electronic Resource]. – Access Mode: http://www.ec.europa.eu.

       4.  Eurostatistics. Data for short-term economic analysis [Electronic Resource]. . – 2011. – № 4. – 89 p. – Access Mode: http://epp.eurostat.ec.europa.eu/cache/ ITY_OFFPUB/KS-BJ-11-004/EN/KS-BJ-11-004-EN.PDF.

       5.  European Economy: Economic Crisis in Europe: Causes, Consequences and Responses (special edition). – 2009. – № 7. – 99 p.

       6.  Communication from the Commission of 29 October 2008 “From financial crisis to recovery: A European framework for action” [COM (2008) 706] [Electronic Resource]. – Access Mode: http://ec.europa.eu/commission_barroso

       /president/pdf/COMM_20081029.pdf.

       7.  Communication from the Commission to the European Council of 26 November 2008 “A European Economic Recovery Plan” [COM (2008) 800]. – 19 p. [Electronic Resource]. – Access Mode: http://eur-lex.europa.eu /LexUriServ/LexUriServ.do?uri=CELEX:52008DC0800:EN:NOT. 

       8.  The global financial crisis: recession bites into Western Europe [Electronic Resource]. – Access Mode: http://www.euromonitor.com/The_global_financial_crisis_recession_bites_into_Western_Europe.

       9.  EU leaders draw up joint plan for weathering financial storm [Electronic Resource]. – Access Mode: http://ec.europa.eu/news/economy/081013_1_en.htm.

       10.  Communication for the spring European Council of 4 March 2009 – Driving European recovery – Volume 1 [COM(2009) 114 final – Not published in the Official Journal]. – 19 p. [Electronic Resource]. – Access Mode: http://eurex.europa.eu/LexUriServ/LexUriServ.do?uri=CELEX:52009DC0114:EN:NOT. 

       11.  European Financial Stabilisation Mechanism (EFSM) [Electronic Resource]. – Access Mode:

       http://ec.europa.eu/economy_finance/eu_borrower/efsm/index_en.ht

       12.  European Financial Stability Facility / Operations  [Electronic Resource]. – Access Mode:

       http://www.efsf.europa.eu/about/operations/index.htm.

       13.  European Stability Mechanism [Electronic Resource]. – Access Mode: http://europa.eu/rapid/pressReleasesAction.do?reference=MEMO/10/636&format=PDF&aged=1&language=EN&guiLanguage=uk. 

       14.  Balance of Payments Assistance / European Commission [Electronic Resource]. – Access Mode: http://ec.europa.eu/economy_finance/eu_borrower/ balance_of_payments/index_en.htm. 

       15.  Combating the Crisis – The Role of the ECB [Electronic Resource]. – Access Mode: http://iiea.com/ftp/Infographics/!!CombatingTheCrisis-TheRoleofthe ECB-Infograph-IIEA-01.png. 

       16.  The Greek Loan Facility [Electronic Resource]. – Access Mode: http://ec.europa.eu/economy_finance/eu_borrower/greek_loan_facility/index_en.htm. 

       17.  Commission staff working document accompanying the  report from the Commission on the implementation of macro-financial assistance to third countries in 2009 [SEC(2010) 1117 final] [Electronic Resource]. – Access Mode: http://ec.europa.eu/economy_finance/financial_operations/market/third_countries/pdf/sec_1117.pdf.