Інвестеційна привабливість України

що йдуть на довгострокові  інвестиції, з метою компенсування  їм збитків від уповільненого  обігу капіталу з іншими напрямами  їх діяльності. [24]

Отже, на   сучасному   рівні економічного розвитку держава   повинна здійснювати контроль за станом ринку, регулювати економічну, політичну та соціальну діяльність за допомогою різноманітних важелів і стимулів. Необхідно створити систему державного регулювання інвестиційними процесами, яка б працювала з іноземними інвесторами, сприяла залученню капіталу, координувала співробітництво з міжнародними організаціями тощо.

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

Отже, дослідивши дану тему, слід зазначити, що в сучасних умовах іноземні інвестиції мають важливе значення для розвитку економіки нашої держави. Вони виступають найважливішими засобом забезпечення умов виходу зі сформованої економічної кризи, структурних зрушень у народному господарстві, забезпечення технічного прогресу, підвищення якісних показників господарської діяльності. Активізація інвестиційного процесу є одним з найбільш діючих механізмів соціально-економічних перетворень. Аналіз сучасного стану інвестиційної діяльності в Україні показує необхідність збільшення обсягів ПІІ. Вивчення ситуації, яка склалась на інвестиційному ринку України, показує необхідність якісної зміни інвестиційного клімату, механізмів управління інвестиційним процесом.

У стратегії інвестиційної діяльності важливу роль відіграють науково  обґрунтоване визначення пріоритетних напрямів інвестування, їх відповідність державним інтересам, програмним цілям національного відродження України, швидкого подолання економічної кризи і досягнення стабілізації та зростання народного господарства. Саме на пріоритетні напрями науково-технічного прогресу слід максимально націлювати інвестиційну діяльність та ресурси. На розвиток сучасних і майбутніх високотехнологічних виробництв можуть претендувати тільки ті країни, які здатні забезпечувати високий рівень науки, техніки, освіти, культури, організації управління та трудової дисципліни.

Найістотнішою перешкодою для діяльності іноземних інвесторів в Україні є недосконалість відповідного законодавства. Спроби вдосконалення  нормативних актів згідно з цілями України, а також мотивації іноземних  партнерів зумовили часті зміни  в українському законодавстві. До останнього часу не запропоновано жодного законодавчого  акта, який би був достатньо відпрацьованим, універсальним.

Говорячи про  іноземні інвестиції треба враховувати  світовий досвід, який показує, що найбільших успіхів у залученні іноземних  інвестицій досягають ті країни, які, по-перше, ставлять таку мету, як пріоритетну в своїй економіці, по-друге, використовують при цьому можливо більший набір заходів. Головне тут:

• створення привабливого інвестиційного клімату;
• створення міжнародного образу країни як такої, що надає інвестору кращі, ніж інші країни, можливості.

Підводячи підсумок, необхідно сказати, що загалом інвестиційно-підприємницький клімат України є складним. Залучаючи до країни іноземний капітал, не слід забувати, що з нинішньої кризи Україну виведуть лише власні зусилля. Не варто надавати підприємствам з іноземними інвестиціями податкові пільги, яких не мають українські, зайняті у тій же сфері діяльності. Як показав досвід, такий захід майже не впливає на інвестиційну активність іноземного капіталу, але призводить до виникнення на місці колишніх вітчизняних виробництв підприємств з формальною іноземною участю, які претендують на пільгове оподаткування.

Необхідно намагатися створити сприятливий інвестиційний  клімат не тільки для іноземних інвесторів, але й для вітчизняних. І мова не про те, щоб надати їм гроші  на здійснення інвестицій. Українському приватному капіталу також потрібні гарантії від примусових вилучень і  свавілля влади, система страхування  від некомерційних ризиків, а  також стабільні умови роботи при здійсненні довгострокових капіталовкладень.

Нинішня ситуація в  Україні підтверджує ту відому істину, що коли назріла потреба у загальних  змінах, тоді часткові перетворення зовсім нічого не дають, а то й ведуть до негативних результатів. Пожвавлення  економічної, у тому числі інвестиційної  діяльності і поліпшення на цій основі соціальних умов можливе тільки шляхом рішучих, комплексних, швидких, прозорих і послідовних ринкових реформ, які (як показує досвід інших країн, що реально здійснюють такі реформи) вивільнять підприємницьку ініціативу, створять конкурентне середовище й нададуть економіці стимули ефективного  розвитку.

 

ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК

 

Інвестиція (від лат. invest, вкладення коштів) — господарська операція, яка передбачає придбання основних фондів, нематеріальних активів, корпоративних прав та цінних паперів в обмін на кошти або майно.

Інвестиційний менеджмент (Investment management) — процес управління інвестиційною діяльністю.

Оцінка інвестицій (Estimation of investments) — оцінка можливих майбутніх витрат і доходів, що можуть виникнути в результаті інвестицій у даний проект протягом очікуваного терміну його дії.

Фінансові інвестиції (Financial investments) — це активи, які утримуються підприємством з метою збільшення прибутку (відсотків, дивідендів тощо), зростання вартості капіталу або інших вигод для інвестора.

Прямі інвестиції — безпосереднє вкладення коштів інвестором в об'єкти інвестування. Пряме інвестування здійснюють підготовлені інвестори, які мають достатньо інформації про об'єкт інвестування і знають механізм інвестування. Прямі інвестиції, як правило, здійснюються у формі кредиту без інвестиційних посередників з метою оволодіння контрольним пакетом акцій компанії.

Інвестиційна  політика (the Investment policy) — загальнодержавні принципові рішення і заходи, що визначають напрями використання капітальних вкладень у сферах і галузях економіки з метою забезпечення ефективності та пропорційності її розвитку, усунення міжгалузевих і внутрішньогалузевих диспропорцій, досягнення оптимальних співвідношень між розвитком матеріального виробництва і невиробничої сфери.

Інвестиційний клімат (the Investment climate) — сукупність чинників економічного, політичного, правового та соціального характеру, які бере до уваги інвестор, ухвалюючи рішення щодо здійснення інвестицій.

Прямі іноземні інвестиції (ПІІ; англ. Foreign direct investment (FDI)) — за визначенням «інвестиція, що викликає тривалий інтерес до підприємства, яке діє за межами економіки інвестора».  Згідно методології МВФ ПІІ — це закордонні інвестиції, величиною у понад як 10 відсотків статутного капіталу, що дає зацікавленій стороні право на участь в управлінні підприємством.

Державне регулювання ринку цінних паперів — здійснення державою комплексних заходів з упорядкування, контролю, нагляду за ринком цінних паперів та їх похідних та запобігання зловживанням і порушенням у цій сфері.

Вільна економічна зона (ВЕЗ) — це специфічне регіональне утворення, територія, на якій встановлюють особливий режим господарської діяльності іноземних інвесторів та підприємств з іноземними інвестиціями, а також вітчизняних підприємств і громадян. Порядок здійснення господарської діяльності іноземних інвесторів, підприємств з іноземними інвестиціями й умови пільгово-експортно-імпортно-митного, податкового, валютного, банківського, візового, трудового та інших видів регулювання в зоні установлюються законодавством України.

Світова організація  торгівлі (СОТ) (англ. World Trade Organization, WTO) – це провідна міжнародна економічна організація, членами якої вже є 156 країн, на долю яких припадає більше 96% обсягів світової торгівлі; її функціями є встановлення правил міжнародної системи торгівлі і вирішення спірних питань між країнами-членами, що підписані під близько 30-ма угодами організації. Після приєднання ряду країн, які зараз є кандидатами на вступ, у рамках СОТ здійснюватиметься майже весь світовий торговельний оборот товарів та послуг.

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ  ДЖЕРЕЛ

 

1. Закон України “Про режим іноземного інвестування” // Відомості Верховної Ради України,  № 19, 1996р.
2. Закон України “Про захист іноземних інвестицій в Україні”// Відомості Верховної Ради України,  № 46, 1992р.
3. Губський Б. В. Проблеми міжнародного інвестування в Україні.//Економіка України.- 1998 - №1, с.22-28;    26
4. Дэниелс Джон Д., Радеба Ли Х., Международный бизнес: внешняя среда и деловые операции. Пер. с анг. – М.: Дело Лтд., 1994   28
5. Драган І.В. Оцінка сучасного стану залучення іноземних інвестицій в Україну//Інвестиції: практика та досвід. – 2009. - №18. –С.3-6
6. Дьяконова і.І. Теоретичні та економічні основи інвестиційної діяльності.- Суми: Слобожанщина, 1998;        31
7. Збаразька Л.О. Удосконалення економічного стимулювання механізму активізації інвестиційних процесів // Фінанси України. – 1997. - №11, с.92-98;     32
8. Инвестиции в Украине (МВФ)/ Под ред С.И.Вакарина. – К.: “Конкорд”, 1996      33
9. Кокоріна В.І. Стан та проблеми залучення прямих іноземних інвестицій в економіку України//Держава та регіони: Економіка та підприємництво. – 2008. - №6. –С.101-105
10. Ли Се Ун – Международный бизнес: стратегия и управление: М.: перевод с анг. Наука ,1996   39
11. Лук‘яненко Д.Г., Мозговий О.М., Губський Б.В. – Основи міжнародного інвестування : К. – КНЕУ 1999    40
12. Маслюк В. Проблемы инвестиционной политики в Украине.// Бизнесинформ. – 1998, с.3-7;.       42
13. Мельник О.О. Інвестиційний клімат в Україні.//Фінанси України.- 1998. - №8, с.61-65;  44
14. Омельянович Л.А., Філіпенко Т.В., Гладкова О.В. Сучасні проблеми і перспективи інвестиційної діяльності в Україні // Фінанси України. – 1997. - №6, с.73-78;    47
15. Пила В., Чмир О.  До питання формування вільних економічних зон в Україні// Економіка України, 1996г., № 12.
16. Савчук В.П., С. И. Прилипко Е. Г. Величко  Анализ и разработка инвестиционных проектов – К., 1999.
17. Сидоров А. Особливості законодавчого забезпечення вільних економічних зон в Україні// Економіка України, 1996г., № 12.
18. Теорії мікро-макроекономіки під редакцією Ю.В. Ніколенко, М.М. Діденко, К., 1999
19. Україна на роздорожжі. //За ред. Зіденберга А., Хоффмана Л. – Пер. З англ. – К.: Фенікс, 1998р.
20. Чмырь Е.С. Свободные экономические зоны: подходы к классификации// Организация и регулирование экономики – К.: Лыбидь, 1993г., Вып. 113.
21. (http://www.newsru.ua/finance/17feb2011/pii.html)
22. http://un.ua/ukr/article/313368.html
23. http://www.rusnauka.com/2_KAND_2011/Economics/77991.doc.htm
24. http://www.ukrexport.gov.ua/ukr/analiz_inv_spivirobnictva/?country=rus

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТКИ

Додаток А

Систематизація прямих іноземних  інвестицій

 

 

 

 

 

 

 

Додаток  Б

Інвестиції в Україну

	Усього	Із країн ЄС	Із країн СНД	З інших країн
Капітал нерезидентів на 01.01.2010	40 053,0	31 608,5	2 837,4	5 607,1
Збільшення капіталу, усього, у тому числі за рахунок:	5986,0	4605,8	849,2	531,0
грошових внесків, з них:	5684,8	4346,7	837,9	500,2
- купівля акцій	3249,3	2441,9	690,6	116,8
- внесків у формі цінних  паперів	8,5	8,4	0,1	0,0
- внесків за рахунок  анулювання боргу	19,8	19,8	-	-
- внесків у формі рухомого  і нерухомого майна, усього	245,5	208,2	11,1	26,2
- внесків у формі нематеріальних  активів	1,5	1,5	0,0	0,0
- придбання корпоративних  прав у результаті приватизації  державного майна	4,7	2,9	-	1,8
- інших форм здійснення  інвестицій	21,2	18,3	0,1	2,8
Зменшення капіталу нерезидентів, усього, у тому числі за рахунок:	809,7	659,9	29,4	120,4
вилучення капіталу, з них:	659,3	540,1	23,7	95,5
- грошових внесків	494,3	398,8	17,0	78,5
- цінних паперів	87,9	78,8	0,8	8,3
- рухомого і нерухомого  майна	77,1	62,5	5,9	8,7
- поступки нерезидентом  свого капіталу резидентові	90,1	62,0	5,7	22,4
- інших форм вилучення  капіталу	60,3	57,8	0,0	2,5
Уцінка капіталу	-7,1	-1,8	2,8	-8,1
Курсова різниця	-374,6	-346,0	-2,6	-26,0
Перехід прав власності на капітал нерезидента нерезиденту  іншої країни	-	114,3	120,4	-234,7
Збитки капіталу	106,3	56,1	6,9	43,3
Капітал нерезидентів на 01.01.2011	50 607,3	40 361,1	3 971,9	6 274,3