Украинская орфография

Як виняток пишуться через дефіс складні географічні  назви, перша частина яких вказує на сторону світу: Південно-Китайське море, Західно-Сибірська низовина.

Через дефіс пишуться складні слова, утворені від сурядних словосполучень (у яких всі слова  рівноправні, їх можна з'єднувати повторюваним сполучником і: і червоний і білий- червоно-білий; і ніжний і рожевий- ніжно-рожевий; і південний і західний- південно-західний.

Але разом пишуться червоногарячий, жовтогарячий, хитромудрий, зловорожий, глухонімий.

Через дефіс пишуться складні слова, утворені повторенням  тих самих, синонімічних або антонімічних слів: рано-вранці, більш-менш, сам-один, година-дві, день-два, видимо-невидимо, тишком-нишком, без кінця-краю.

Але якщо повторюється те саме слово в різних відмінках, то таке словосполучення пишеться окремо: кінець кінцем (називний+орудний відмінки), нога в ногу, раз у раз (називний+знахідний відмінки).

Через дефіс пишуться такі складні слова іншомовного  походження, як вакуум-аппарат, соціал-демократ, прем'єр-міністр, блок-схема, унтер-офіцер, генерал-майор, пап'є-маше, віце-президент, яхт-клуб.

Але разом пишуться складні слова з такими загальновживаними початковими частинами, як авіа-, авто-, відео-, фото-, аудіо-, теле-, аеро-, агро-, стерео-, кіно-, електро-, мікро-, радіо-: аерофлот, аудіоплейєр, кіномеханік, радіотовари, фотопослуги, телевізор, відеомагнітофон.

ВЕЛИКА ЛІТЕРА У ВЛАСНИХ НАЗВАХ

Більшість слів в  українській мові пишуться з малої  літери. Але власні назви завжди пишуться з великої літери.

Власні назви можуть бути виражені як одним словом, так  і сполученням слів. Ними можуть бути:

• імена, по батькові, прізвища (Олексій Иосифович Кругліков); у складних прізвищах, псевдонімах чи іменах, які пишуться через дефіс, кожна частина починається з великої літери (Іван Семенович Нечуй- Левицький);
• назви найвищих урядових посад (Президент України);
• назви сторін світу у випадках, коли вони є і назвами теріторії (Західна Україна, країни Сходу);
• географічні назви (Великі Луки, Європа, Лондон);
• усі слова (крім службових і родових типу озеро, басейн) у назвах вулиць, басейнів, шляхів (Мокра вулиця, Південно- Західна залізниця, майдан Незалежності);
• неофіційні назви міст, держав чи теріторій (Полтавщина, Буковина);
• перше слово у назвах державних установ, наукових і навчальних закладах, музеях, театрах та ін. (Київський національний економічний універститет, Будинок колгосп- 
  ника);
• астрономічні назви (Касіопея, Земля, Велика Ведмедиця);
• назви творів літератури, мистецтва, найменування кораблів та ін. (журнал "Наталі", колгосп "Червоний плуготар", роман Стейнбека "Зима тривоги нашої");
• власні назви тварин (Шарік, Мурка).

ПРАВИЛА ПЕРЕНОСУ СЛІВ

• одна буква не залишається в попередньому рядку і не переноситься в наступний: Ма-рія (а не Марі-я), олі-вець (а не о-лівець);
• не розриваються буквосполучення дж, дз, що становлять один звук, та буквосполучення йо, ьо: гу-дзик, са-джу, ра-йон, ко-льо-ри;
• з двох однакових букв перша залишається в попередньому рядку, а друга переноситься в наступний (сон-ний, жит-тя, від-далити);
• не можна відривати від префікса останню букву перед приголосним кореня чи залишати при префіксі букви кореня, що не становлять складу: ви-йшов (а не  
  вий-шов), роз-мір (а не ро-змір);
• буква й не відривається від попередньої букви, яка позначає голосний звук  
  свій-ський (а не сві-йський), бай-ка (а не ба-йка);
• при переносі складних слів початкова частина другої основи не залишається в попередньому рядку, якщо вона не становить складу (чорно-бровий, а не  
  чорноб-ровий);
• при переносі ініціальні абревіатури не розриваються: АН-24, НАТО, ЛАЗ-105 (напр., 24 не відривається від АН у слові АН-24);
• апостроф і м'який знак при переносі не відокремлюються від попередньої букви: паль-ці (а не пал-ьці), бур'-ян (а не бур-'ян);
• не розриваються ініціали та прізвища, цифри та скорочені назви мір:С.Наливайко, 13км, 12га, 2000р., 10сек.;
• не розриваються граматичні закінчення, з'єднані з цифрами через дефіс та умовні скорочення: т-во, і т.д., 18-го, 1-й, у 1846-му;
• не переносяться в наступний рядок розділові знаки, дужки або лапки, що закривають попередній рядок, а також не залишаються в попередньому рядку відкрита дужка або лапки;
• кожну з двох і більше букв, що позначають приголосні між голосними, крім останньої, можна як залишити, так і перенести в наступний рядок, якщо такий перенос не порушує наведені вище правила: видавни-цтво - видавниц-тво, видавницт-во; сест-ра, сес-тра, сест-ра.