Як виняток пишуться
через дефіс складні географічні
назви, перша частина яких вказує
на сторону світу: Південно-Китайське
море, Західно-Сибірська
низовина.
Через дефіс пишуться
складні слова, утворені від сурядних
словосполучень (у яких всі слова
рівноправні, їх можна з'єднувати повторюваним
сполучником і: і
червоний і білий- червоно-білий;
і ніжний і рожевий-
ніжно-рожевий; і південний
і західний- південно-західний.
Але разом пишуться червоногарячий,
жовтогарячий, хитромудрий,
зловорожий, глухонімий.
Через дефіс пишуться
складні слова, утворені повторенням
тих самих, синонімічних або антонімічних
слів: рано-вранці,
більш-менш, сам-один,
година-дві, день-два,
видимо-невидимо, тишком-нишком,
без кінця-краю.
Але якщо повторюється
те саме слово в різних відмінках,
то таке словосполучення пишеться окремо: кінець
кінцем (називний+орудний відмінки),
нога в ногу, раз у раз (називний+знахідний
відмінки).
Через дефіс пишуться
такі складні слова іншомовного
походження, як вакуум-аппарат,
соціал-демократ, прем'єр-міністр,
блок-схема, унтер-офіцер,
генерал-майор, пап'є-маше,
віце-президент, яхт-клуб.
Але разом пишуться
складні слова з такими загальновживаними
початковими частинами, як авіа-,
авто-, відео-, фото-,
аудіо-, теле-, аеро-,
агро-, стерео-, кіно-,
електро-, мікро-, радіо-: аерофлот,
аудіоплейєр, кіномеханік,
радіотовари, фотопослуги,
телевізор, відеомагнітофон.
ВЕЛИКА
ЛІТЕРА У ВЛАСНИХ НАЗВАХ
Більшість слів в
українській мові пишуться з малої
літери. Але власні назви завжди пишуться
з великої літери.
Власні назви можуть
бути виражені як одним словом, так
і сполученням слів. Ними можуть
бути:
- імена,
по батькові, прізвища (Олексій
Иосифович Кругліков); у складних прізвищах,
псевдонімах чи іменах, які пишуться через
дефіс, кожна частина починається з великої
літери (Іван Семенович
Нечуй- Левицький);
- назви
найвищих урядових посад (Президент
України);
- назви
сторін світу у випадках, коли вони є
і назвами теріторії (Західна Україна,
країни Сходу);
- географічні
назви (Великі Луки,
Європа, Лондон);
- усі слова (крім
службових і родових типу озеро, басейн)
у назвах вулиць, басейнів,
шляхів (Мокра вулиця,
Південно- Західна залізниця,
майдан Незалежності);
- неофіційні
назви міст, держав чи
теріторій (Полтавщина,
Буковина);
- перше
слово у назвах державних
установ, наукових і
навчальних закладах,
музеях, театрах та ін. (Київський
національний економічний
універститет, Будинок
колгосп-
ника);
- астрономічні
назви (Касіопея,
Земля, Велика Ведмедиця);
- назви
творів літератури,
мистецтва, найменування
кораблів та ін. (журнал "Наталі",
колгосп "Червоний
плуготар", роман
Стейнбека "Зима тривоги
нашої");
- власні
назви тварин (Шарік,
Мурка).
ПРАВИЛА
ПЕРЕНОСУ СЛІВ
- одна буква не
залишається в попередньому рядку і не
переноситься в наступний: Ма-рія (а
не Марі-я), олі-вець (а
не о-лівець);
- не розриваються
буквосполучення дж,
дз, що становлять один звук, та буквосполучення йо,
ьо: гу-дзик, са-джу,
ра-йон, ко-льо-ри;
- з двох однакових
букв перша залишається в попередньому
рядку, а друга переноситься в наступний
(сон-ний, жит-тя, від-далити);
- не можна відривати
від префікса останню букву перед приголосним
кореня чи залишати при префіксі букви
кореня, що не становлять складу: ви-йшов
(а не
вий-шов), роз-мір (а не
ро-змір);
- буква й не
відривається від попередньої букви, яка
позначає голосний звук
свій-ський (а не сві-йський), бай-ка (а
не ба-йка);
- при переносі
складних слів початкова частина другої
основи не залишається в попередньому
рядку, якщо вона не становить складу (чорно-бровий,
а не
чорноб-ровий);
- при переносі
ініціальні абревіатури не розриваються: АН-24,
НАТО, ЛАЗ-105 (напр., 24 не відривається
від АН у слові АН-24);
- апостроф і м'який
знак при переносі не відокремлюються
від попередньої букви: паль-ці (а
не пал-ьці), бур'-ян (а
не бур-'ян);
- не розриваються
ініціали та прізвища, цифри та скорочені
назви мір:С.Наливайко, 13км, 12га, 2000р.,
10сек.;
- не розриваються
граматичні закінчення, з'єднані з цифрами
через дефіс та умовні скорочення: т-во,
і т.д., 18-го, 1-й, у 1846-му;
- не переносяться
в наступний рядок розділові
знаки, дужки або лапки, що закривають
попередній рядок, а також не залишаються
в попередньому рядку відкрита дужка
або лапки;
- кожну з двох і
більше букв, що позначають приголосні
між голосними, крім останньої, можна як
залишити, так і перенести в наступний
рядок, якщо такий перенос не порушує наведені
вище правила: видавни-цтво -
видавниц-тво, видавницт-во;
сест-ра, сес-тра, сест-ра.