Управління підготовкою юних веслувальників в процесі багаторічної підготовки

       Метод «чорного ящика» полягає в тому, що фахівець з управління, не вникаючи в глибину сутності процесів, що протікають в об'єкті, оцінює ефективність керуючих впливів на основі співставлення «вхідних» (командних) і «вихідних» (результативних) сигналів, які добре спостерігаються. Наприклад, для оцінки ефективності тренування тренер не аналізує реакцію внутрішніх систем організму весляра, а дивиться на його рухи, якість виконання гребків, руху човна. При цьому система «весляр – весло - човен» сприймається як єдине ціле.

       Змінюючи  певним чином параметри тренувального  навантаження (компоненти «входу») і  фіксуючи отримані результати на дистанції  або параметри рухів веслярів (компоненти «виходу»), тренер виявляє залежність між впливом тренування і ходом підготовки спортсмена.

       Метод моделювання також широко використовується в управлінні тренуванням веслярів. Сутність його полягає в тім, що система  або процес представляється у  вигляді її аналога - моделі, що містить всі основні характеристики оригіналу. У тренуванні веслярів моделювання використовується для вирішення наступних завдань: а) розробка моделі «еталонного» спортсмена; б) моделювання впливів тренувального процесу; в) моделювання процесу тренування; г) моделювання змагальних дій і т.д.

       Розробка  моделі «еталонного» спортсмена містить  у собі три аспекти: спортивні  можливості, спортивна майстерність і змагальна діяльність.

       Модель  спортивних можливостей включає  основні характеристики: вік і спортивний стаж, морфологічні характеристики (маса, пропорція тіла), функціональні характеристики (можливості серцево-судинної, дихальної, нервово-м'язової систем), соціально-психологічну характеристику особистості спортсмена.

       Модель  спортивної майстерності містить характеристики спеціальної фізичної, технічної і тактичної підготовленості.

       Модель  змагальної діяльності містить у  собі основні характеристики діяльності спортсмена під час змагань: характеристику дії на старті, рівень максимальної швидкості на дистанції, рівень середньої швидкості, її зміна на дистанції, темп рухів і його зміна по дистанції.

       Модель  впливів тренувального навантаження містить основні компоненти  навантаження, такі як характер, інтенсивність, тривалість навантаження (вправ), тривалість інтервалів відпочинку між навантаженнями (вправами) і характер дій в інтервалах, кількість повторень вправ (навантаження) і характер чередування вправ (навантаження). Така модель дає можливість відтворити тренувальний урок, тижневий цикл, етап підготовки.

       Моделювання процесу підготовки спортсмена використовується для подання цього складного  процесу в порівняно спрощеному вигляді. Як основні компоненти моделі виступають мета і завдання підготовки, види тренувального навантаження, змагання, система відновлюючих заходів, етапи активного відпочинку.

       Специфіка веслувального спорту полягає в  тому, що об'єктом управління з боку тренера часто виступає не тільки спортсмен, але і система «весляр - весло - човен» в цілому, яка, як всяка динамічна система, функціонує на основі використання інформації, принципу зворотниіх зв'язків і саморегулювання.

       Управління  в системі «весляр - весло - човен» здійснюється на основі саморегулювання  з використанням таких специфічних  відчуттів, як «почуття води», «почуття весла», «почуття човна», «почуття темпу і ритму веслування» і т.д. Це відчуття здійснюється по двокільцевій схемі, що складається із внутрішнього і зовнішнього кілець управління.

       Зовнішнє  кільце управління рухом весляра  містить у собі вищий відділ центральної нервової системи, канал прямого зв'язку, по якому йде сигнал через відділи головного мозку до м'язів, рецептори і канал зворотного зв'язку, по якому надходить інформація в мозок із зовнішнього середовища. Контроль за виконанням рухів у цьому кільці управління відбувається за допомогою зору і слуху без участі м'язових відчуттів. По даному кільцю управління контролюється головним чином значуща частина руху - досяг рух мети чи ні.

       Узгодження  роботи окремих ланок тіла і груп м'язів між собою, регулювання амплітуди рухів і величини зусилля, а також регуляція загального тонусу м'язів здійснюються по внутрішньому кільцю управління на основі м'язових відчуттів відділами головного мозку, і тому багато деталей рухів вислизають від контролю свідомості.

       Кожний  рух повинен забезпечуватися енергетично. Тому поряд із власним управлінням руху одночасно здійснюється також регуляція функцій систем, що забезпечують рух енергією.

       Вся інформація, що надходить по зовнішнім  і внутрішнім кільцям управління (із зовнішнього середовища і по м'язах), безупинно аналізується, і на основі цього аналізу, якщо є необхідність, у рухи вносяться корективи по темпу, величині амплітуди, ступеня прояву зусиль і т.п.

       У самому загальному вигляді цикл виконання  руху весляра може бути представлений  у такий спосіб. Перед виконанням якого-небудь руху в корі великих півкуль головного мозку (його моторному відділі) формується модель майбутнього руху, програма і його завдання. Контроль за виконанням деталей руху (координація окремих рухів, узгодженість роботи м’язів, амплітуда рухів і т.д.) здійснюється на більш низьких рівнях центральної нервової системи - ретикулярної формації та мозочка. Останній, найнижчий рівень центральної нервової системи (спинний мозок) контролює тільки рефлекторні рухи, виконані у відповідь на елементарні подразники, при цьому всі рівні управління рухом тісно взаємодіють. Якщо виконуваний рух під впливом зовнішніх умов або будь яких внутрішніх факторів не збігається із заданою програмою дій, то по ходу виконання рухів вносяться корективи. Ця особливість управління рухами весляра має винятково важливе значення, тому що веслування в човні відбувається практично завжди в мінливих умовах.

       Для того, щоб управляти тренуванням  веслярів, тренер виконує специфічні дії, які називаються функціями управління. Функції управління - це взаємозалежні, періодично повторювані дії, метою яких є підвищення ефективності діяльності об'єкта управління. Такими функціями управління є: планування, прийняття рішень, організація, регулювання, координація, облік, контроль, робота з інформацією.

       Планування  як функція управління в тренуванні веслярів являє собою визначення цілей, завдань і найбільш ефективних шляхів їхнього досягнення.

       Ймовірність досягнення цілей визначається на основі прогнозу, а шлях руху до цієї мети - на основі планування заходів.

       У тренуванні веслярів використовуються різні методи прогнозу результатів:

• науковий - на основі обліку об'єктивних закономірностей і тенденцій з використанням наукових методів одержання інформації і її аналізу,
• емпіричний — прогноз результатів на основі набутого досвіду роботи,
• інтуїтивний — на основі інтуїції тренера і спортсмена.

       Найбільш  ефективним є науковий прогноз. Організація занять як функція управління в тренуванні веслярів проявляється в наступному:

       — у виборі місця для занять і підготовці інвентарю до занять; комплектуванні навчальних груп і розподілі ролей між спортсменами; виборі форми організації проведення занять (групова, індивідуально-групова, індивідуальна, самостійна і т.д.); організації різних навчальних і виховних заходів; організації всього навчально-тренувального процесу з урахуванням інших видів діяльності (навчання, роботи і т.д.).

       Координація як функція управління в тренуванні веслярів проявляється в налагодженні взаємодії між спортсменами під  час занять і на змаганнях, а також у підвищенні ступеня взаємодії між спортсменом, веслом і човном.

       Регулювання як функція управління в тренуванні веслярів проявляється в тому, що тренер, змінюючи певні параметри тренувального навантаження, компоненти тренувального уроку, вправи, домагається збереження важливих для тренування параметрів у потрібних або припустимих межах.

       Регулювання процесу тренування досягається  за рахунок зміни окремих параметрів або всієї структури рухів  веслярів, параметрів тренувального  навантаження в тренувальному занятті, методів тренування, обсягів тренувальних навантажень і їх чередування з відпочинком шляхом застосування різних відновлюючих процедур у період відпочинку між заняттями.

       Облік як функція управління в тренуванні веслярів використовується для накопичення даних, що відображають план процесу тренування. Основні показники, що підлягають обліку такі: відвідування, успішність, обсяг тренувальних навантажень, розподіл засобів тренування, результати контрольних випробувань, показники, що характеризують стан організму весляра.

       Контроль  як функція управління в тренуванні веслярів використовується для забезпечення зворотнього зв'язку і оцінки ефективності тренування. Контроль замикає кільце управління. У тренуванні веслярів контролюються такі показники: відвідування занять, успішність, величина і характер виконуваного тренувального навантаження, рівень спортивної підготовленості, стан здоров'я і функціональний стан організму спортсмена.

       Робота  з інформацією також є важливою функцією управління тренуванням веслярів. Реалізація цієї функції припускає виконання наступних операцій: збір даних і аналіз, групування даних і передача спортсменові у вигляді інформації. Для одержання інформації використовується ряд спеціальних методів, таких як спостереження, аналіз робочих документів і змагальних результатів, аналіз результатів контролю стану організму веслярів, контрольне тестування, інструментальна реєстрація показників діяльності веслярів або їх функціональний стан і т.д. 
 
 
 
 
 
 

РОЗДІЛ 2. ЗАВДАННЯ, МЕТОДИ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ

     Метою роботи було виявлення шляхів вдосконалення  існуючої системи управління тренувальним процесом в веслувальному спорті в процесі багаторічного тренування.

      У відповідності з метою роботи були визначені такі завдання:

      1. Визначити складові комплексного  контролю, що застосовується в  підготовці спортсменів.

      2. Дати оцінку використання комплексного  контролю в управлінні спортивного  тренування спортсменів - веслярів.

      3. Розробити практичні рекомендації  щодо вдосконалення системи управління в спортивному тренуванні юних спортсменів.

2.2. Методи дослідження

      Вирішенню мети дослідження та завдань роботи сприяли:

      - аналіз літературних джерел;

      - педагогічні спостереження;

      - тестування фізичної підготовленості;

      - методи математичної статистики.

      Аналіз  літературних джерел був проведений з метою вивчення різних поглядів на досліджувану проблему.

      Педагогічні спостереження дозволили зібрати попередню інформацію про учнів ДЮСШ, які спеціалізуються у веслувальному спорті для більш повної педагогічної оцінки факторів, що отримані за допомогою інших методів.

      Тестування фізичної підготовленості спортсменів 14 років, які систематично займаються веслувальним спортом в навчально-тренувальній групі, здійснювалось за допомогою тестів, які дозволяли з найбільшою вірогідністю характеризувати рівень розвитку рухових якостей юних спортсменів.

      Швидкість визначалась часом пробігання 60 м,. Витривалість оцінювалась за допомогою  бігу на дистанції 2000 м., а спритність - у "човниковому" бігу 4х9 м. За результатом стрибка в довжину з місця оцінювались швидкісно-силові якості. Для оцінки силових якостей використовувалось підтягування у висі, підйом в сід за 1 хв., гнучкість - у нахилі вперед з положення сидячі.

      Тестування  проводилось на спортивних тренуваннях.  

2.3 Організація дослідження

Дослідження проводилось на базі ДЮСШ навчально-тренувальної групи з веслувального спорту в період вересень 2003 - грудень 2004 року. В дослідженні брали участь хлопчики 13-14 років у кількості 16 осіб.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

РОЗДІЛ 3. Результати дослідження

3.1.Система  підготовки спортивного  резерву 

в веслувальному спорті

     Основним  документом планування, організації  учбово-тренувальної і виховної роботи в спортивних школах є програма по веслуванню на байдарках і каное, затверджена Державним комітетом по фізичній культурі та спорту. Навчальний матеріал програми складається з теоретичного та практичного розділів і розташований по групах підготовки: початкова, учбово-тренувальна, спортивне вдосконалювання, вища спортивна майстерность, що дозволяє тренерам всіх спортивних шкіл виробити напрямок у комплексному підході до оцінки тренувального процесу в багаторічній системі підготовки веслярів від новачків до висококваліфікованих спортсменів.