Управління підготовкою юних веслувальників в процесі багаторічної підготовки

Автор: Пользователь скрыл имя, 19 Февраля 2012 в 06:39, курсовая работа

Описание работы

Метою даної роботи було виявлення шляхів вдосконалення існуючої системи управління тренувальним процесом в веслувальному спорті в процесі багаторічного тренування.
Робочою гіпотезою передбачалось, що раціональне застосування різних форм управління в спортивному тренуванні буде сприяти підвищенню спортивної майстерності юних веслярів.

Содержание

ВСТУП............................................................................................................3
РОЗДІЛ 1. Огляд літератури........................................................................5
1.1 Загальні основи теорії управління в спортивному тренуванні.......5
1.2 Управління процесом тренування в веслувальному спорті............8
РОЗДІЛ 2. Завдання, методи та організація дослідження........................14
РОЗДІЛ 3. Результати дослідження............................................................16
3.1 Система підготовки спортивного резерву в веслувальному спорті..16
3.2 Планування тренувального процесу веслярів......................................20
ВИСНОВКИ...................................................................................................24
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ...................................................................25
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ...............................................................................29

Работа содержит 1 файл

Курcсовая работа.doc

— 150.00 Кб (Скачать)

     Багаторічна підготовка веслярів включає кілька різних якісних рівнів:

     - масовий   спорт   і початкова   підготовка   (починаючі 
спортсмени та спортсмени III і II розрядів);

     - базова підготовка  (спортсмени I розряду та кандидати 
в майстри спорту);

     - спорт вищих досягнень та вища  спортивна майстерність (майстри спорту та майстри спорту міжнародного класу, - члени збірної команди країни).

     Кожний  рівень характеризується своїми цілями, завданнями, засобами та організацією підготовки. Багаторічна підготовка веслярів ДЮСШ ґрунтується на масовості, попередньому відборі спортсменів, початкової та поглибленої спортивної спеціалізації. СДЮШОР вирішують загальні завдання багаторічної підготовки веслярів шляхом проведення роботи з резервами для великого спорту. ШВСМ здійснюють зв‘язок між масовим спортом і спортом вищих досягнень.

     Велике  значення для реалізації цілей спортивної підготовки веслярів має використання в роботі ДЮСШ, СДЮШОР, ШВСМ передових  методів навчання, тренування та організації  навчально-тренувального і виховного процесу.

     У процесі багаторічної підготовки веслярів виділяються самостійні етапи.

     При плануванні та проведенні багаторічної підготовки веслярів важливе значення має не тільки процес тренування, але  і погоджена з ним організація  підготовки, матеріально-технічне, методичне та інше забезпечення. Крім того, кожний етап підготовки характеризується своїми специфічними формами роботи.

     У процесі підготовки від етапу  до етапу відбувається також якісна зміна основних цілей і завдань.

       Форми занять по веслуванню визначаються контингентом спортсменів що займаються, завданнями занять і умовами їхнього проведення. Основною формою занять у спортшколі є уроки: навчальні - з спрямованістю на навчання техніці веслування; учбово-тренувальні - сумісні навчання з розвитком фізичних якостей і тактичною підготовкою; тренувальні - з переважною спрямованістю на розвиток фізичних якостей і тактичної підготовки; контрольні - на які здійснюється контроль за ефективністю процесу підготовки веслярів, а також за рішенням поставлених завдань і ступенем досягнення цілей, прийом контрольних (перекладних) нормативів, визначення рівня підготовленості.

     Режим учбово-тренувальної роботи визначається кількістю навчальних годин (академічних) у тиждень.

     Навчальні групи по видах веслування комплектуються з урахуванням статі, віку та ступеня вимог по спортивній підготовці і уміння плавати.

     Заняття в групах початкової підготовки і  в учбово-тренувальних групах проводяться  груповим методом, що не виключає організацію  індивідуальних занять. Заняття з веслярами груп спортивної майстерності проводяться по індивідуальних планах, які розробляються тренерами спільно зі спортсменом та лікарем і затверджуються педагогічною радою спортивної школи.

     Збільшення  тренувальних навантажень і перехід  у наступні групи обумовлюється не тільки спортивним розрядом учнів, але й виконанням навчальної програми, контрольних нормативів по загальній і спеціальній підготовці з урахуванням фізичного розвитку, стану здоров'я й функціональної підготовленості.

     Організація занять на воді припускає вибір місця занять, підготовку інвентарю, облік метеорологічних умов, вибір місця тренера для проведення занять, визначення форми проведення занять, вживання заходів по попередженню травм і нещасних випадків.

     При проведенні занять, особливо з починаючими спортсменами, повинні враховуватися сила та напрямок вітру, стан акваторії, температура і вологість повітря, сила та напрямок течії.

     При організації роботи тренера обов'язково визначають відповідальних тренерів за наступні ділянки роботи:

     1) підготовку результативних веслярів;

     2) підготовку спортсменів-розрядників; 

     3) набір і підготовку резерву.

     Сучасний  спорт вимагає впровадження в  роботу спортивних шкіл наукових методів  організації праці, один із яких - бригадний.

     Залежно від рівня роботи тренер повинен використати той або інший вид організації.

     Якщо  два і більше тренери ведуть роботу на однакових рівнях, наприклад на рівні учбово-тренувальних груп, то найкраще використати структуру, при  якій тренування в спортшколі здійснюється одним, а на тренувальних зборах - іншим тренером або коли тренування на різних етапах підготовки спортсмена проводять різні тренери. Такі форми організації роботи тренерів є найбільш ефективними, тому що відповідають вимогам спеціалізації діяльності.

     Система відбору. Виконати високі обсяги тренувальних навантажень у юнацькому віці можуть тільки добре фізично розвинені спортсмени з високими функціональними природними даними, що мають певну морфологічну будову тіла.

     Основна мета відбору веслярів - підвищення ефективності роботи тренера та спортшколи. Процес відбору у веслуванні може бути підрозділений на три самостійних етапи.

     Перший  етап - визначення спортивної орієнтації (вид веслування) новачка з обліком його індивідуальних даних і перспектив подальшого розвитку. На цьому етапі провідними факторами відбору є: рівень працездатності, силові показники, психологічний тип особистості, розміри та пропорції тіла, схильність до формування специфічних відчуттів (почуття: «води», «човна», «темпу», «ритму», «дистанції» і т.д.), а також ріст батьків, їхні спортивні показники в минулому.

     Другий  етап - етап учбово-тренувальних занять по програмі базового тренування. Її зміст і спрямованість мають визначальне значення для рівня спортивної придатності весляра, допомагаючи всебічному виявленню його здатностей, що обумовлюють досягнення високих спортивних результатів у веслувальному спорті. Ураховуються наступні показники: стан здоров'я, антропометричні дані, динаміка спортивних результатів, прояв рівня специфічної працездатності та специфічних відчуттів, а також дисциплінованості спортсменів, систематичність відвідування занять, успіхи в школі.

     Третій  етап - відбір найбільш обдарованих веслярів. Кандидат розглядається на основі модельних характеристик кращих спортсменів (вік, спортивний стаж, ростовагові показники, функціональні можливості, тип вищої нервової діяльності) .

     Для подальшого тренування варто залишати спортсменів, що мають високі адаптаційні  здатності, що дозволить їм переносити загальні фізичні і психічні навантаження, тренуватися частіше та більше в порівнянні з іншими, але завдяки високій ефективності та економічності функціональних систем організму швидко відновлюватися після проробленої роботи (Н. Ж. Булгакова, 1978).

3.2 Планування тренувального  процесу веслярів

      Планування  тренування веслярів припускає визначення цілей і завдань тренування, ймовірності  їхнього досягнення, планування конкретних заходів і розробку системи контролю за ефективністю тренування.

      Назвемо наступні головні цілі в системі  тренування веслярів:

      1) зайняте місце або результати  на змаганнях; 2) виконання вимог  єдиної класифікації, тобто підготовка  спортсменів-розрядників і майстрів  спорту; 3) підготовка спортивного  резерву (набір, відбір спортсменів,  комплектування груп і команд  окремих човнів).

      Основними завданнями тренування веслярів є високі результати по окремих видах підготовки, таким як технічна підготовка, загальна і спеціальна фізична підготовка; успіхи в розвитку окремих фізичних якостей (сили, швидкості, витривалості); у психологічній і тактичній підготовці.

      Прогнозування в тренуванні веслярів використається для визначення тенденцій і напрямку процесу підготовки, ймовірності досягнення поставлених цілей і рішення завдань. У тренуванні веслярів застосовуються наступні методи прогнозування: експертні оцінки, оцінка ймовірності досягнення цілей на основі судження фахівців-експертів (тренерів, керівників і т.д.). Прогноз складається або на основі безпосереднього обміну думками (метод комісій), або шляхом збору думок кожного фахівця з наступним їхнім аналізом (метод віднесеної оцінки)-екстраполювання результатів як метод прогнозу використовується для пророкування тенденцій у зміні спортивного результату.

      Статистичні методи прогнозування в тренуванні веслярів засновані на використанні даних і закономірностей статистики. За допомогою цього методу визначають середню вікову динаміку спортивних результатів; кількість спортсменів-розрядників, які можуть бути підготовлені в тій або іншій категорії спортсменів; тенденції в росту рівня спортивних результатів і т.д.

      Багаторічне планування базується на періодизації багаторічного тренувального процесу  з основними етапами - початкової підготовки, поглибленої спеціалізації, спортивного вдосконалювання, вищої  спортивної майстерності.

      Планування  на рік здійснюється на базі річного календаря спортивних змагань, на етап або місяць - на основі робочого плану.

      Поточне планування включає складання плану  тренування на один тижневий цикл або  тренувальне заняття. При плануванні на один тижневий цикл складається логічна схема навантаження, у якій відбиті основна спрямованість і зміст кожного тренувального заняття по днях тижня і позначені дні відпочинку (якщо вони передбачені планом).

      Ефективне тренування веслярів неможливе без  систематичного контролю, що відіграє роль зворотного зв'язку. Як функція керування контроль використовується для оцінки ступеня досягнення мети та рішення поставлених завдань. Для того щоб відповідати цим вимогам, він повинен бути комплексним, проводитися регулярно та вчасно, ґрунтуватися на об'єктивних і кількісних критеріях.

      Система контролю тісно пов'язана із системою планування процесу тренування. Система контролю включає такі основні види контролю:

      поточний  — проводиться протягом одного заняття  або тижневого тренувального циклу. Здійснюється шляхом спостереження або на основі показників, що відбивають функціональний стан організму весляра;

      етапний — проводиться наприкінці етапу  або періоду підготовки, в окремих видах підготовки або функціонального стану организму;

      підсумковий — проводиться наприкінці річного циклу тренування. Поряд з виявленням показників по видах подготовки, функціонального стану організму проводиться профілактичний медогляд і обстеження.

      В процесі тренування веслярів використовуються наступні форми контролю:

      Самоконтроль  спортсмена застосовується для поточного контролю. Реєструються такі показники, як частота пульсу в спокої, якість сну, апетит, вага тіла, загальне самопочуття.

      Педагогічний контроль — для поточного, етапного та підсумкового контролю. Основні завдання: визначення якості діяльності спортсмена і ефективності технічної, фізичної, тактичної та інтегральної підготовки. Здійснюється спостереженням, педагогічним тестуванням, а також за допомогою нормативів по видах підготовки.

      Науково-методичний — використовується, як правило, при тренуванні команд високого класу на додаток до педагогічного контролю. Застосовуються фізіологічні, біохімічні та біомеханічні методи з метою дати більш глибоку оцінку стану організму спортсмена.

      Медико-біологічний  — пов'язаний з одержанням інформації про функціональний і фізичний стан спортсмена і вплив тренувального процесу на його організм.

      Для рішення зазначених завдань необхідно  використати результати досліджень спортсмена: 1) лактата крові; 2) сечовини крові; 3) оцінки системи аеробної продуктивності PWCno, МПК); 4) ЕКГ (для оцінки ЧСС, ступеня емоційної напруги, стану серцевого м'яза).

      Дані  досліджень повинні носити оперативний, поточний і етапний характер.

      Медичний  контроль проводиться лікарями. Основна  форма контролю - лікарські обстеження (Л). Проводяться первинні, повторні і додаткові обстеження. Первинні Л займающихся веслувальним спортом обов'язкові перед початком регулярних тренувань. Повторні (щорічні) П дозволяють скласти уявлення про правильність і ефективність проведених спортивних занять. На їхній основі даються рекомендації про побудову учбово-тренувального процесу. Додаткові Л проводяться перед змаганнями, після перенесених захворювань і травм, при систематичних інтенсивних тренуваннях і т.п. Спортсмени, що займаються веслувальним спортом, проходять П не рідше одного разу в 6 місяців у лікарів, що обслуговують дані спортивної школи.

Информация о работе Управління підготовкою юних веслувальників в процесі багаторічної підготовки