Статистичні методи аналізу заробітної плати у промисловості

     До  складу фонду оплати праці і фонду  споживання не входять авторські  гонорари, винагороди за відкриття, винаходи та раціоналізаторські пропозиції, допомога по соціальному страхуванню, підйомні та виплати на відрядження та інші видатки.

     Оплату  праці статистика вивчає за двома  аспектами: як елемент затрат, які  пов'язані з виготовленням продукції, і як характеристика добробуту робітників виробничих підприємств.

     При вивченні динаміки оплати праці у  даний час одчислюють два показники: середній доход працівника загалом  по підприємству, виходячи з суми засобів, які спрямовані на споживання, і  середню оплату працівників загалом  по підприємству, виходячи із фонду  оплати праці працівників складу (включаючи оплату праці сумісників), винагороди за наслідками праці за рік і разові заохочення колективу.

     Оплата  праці - це один з найважливіших інструментів стимулювання зростання продуктивності праці, обсягу продукції, поліпшення її якості.

 

      1.3 Годинний, денний  та місячний фонди  оплати праці 

     Статистика  вивчає склад фонду оплати праці  за дільницями, категоріями працівників. Найбільш детально вивчається склад  фонду оплати по категорії робітників і лінійного персоналу. Окремі елементи фонду оплати праці можуть бути згруповані, що дозволяє розрахувати ряд взаємозв'язаних фондів. Зокрема, це тарифний, годинний, денний та місячний фонди оплати праці.

     Тарифний  фонд оплати праці включає в себе нараховану заробітну плату робітникам-відрядникам  і погодинникам за відрядними розцінками, тарифними ставками і штатно-посадовими окладами.

     Годинний  фонд оплати праці включає всі  виплати, що нараховані за фактично відпрацьовані  людино-години за умов нормальної тривалості зміни.

     Крім  тарифного фонду заробітної плати  до його складу входять різні доплати  робітникам-відрядникам за прогресивними  розцінками, оплата браку не з вини працівників, доплата за роботу в  нічний час, оплата за навчання учнів  на виробництві, премії робітникам, керівникам, спеціалістам, іншим працівникам  за результатами роботи, премії за сприяння виробництву, надбавки за високу кваліфікацію.

     Денний  фонд оплати праці охоплює плату  за фактично відпрацьовані людино-дні. До його складу входять всі елементи годинного фонду оплати праці, а  також оплата пільгових годин  підлітків, оплата внутрішньо змінного часу, затраченого на виконання державних  і громадських обов'язків, доплата  матерям за години годівлі грудних  дітей, оплата внутрішньо змінних простоїв, доплата за роботу в понадурочний час.

     Місячний (повний) фонд оплати праці включає  всі види заробітної плати і різні  виплати, що здійснюються за джерелами  оплати праці. Крім елементів денного  фонду оплати праці, до його складу входять різні виплати, серед  яких оплата чергових і додаткових відпусток, оплата днів виконанні державних і громадських обов'язків, надбавка за вислугу років, оплата цілоденних простоїв, доплати робітникам у разі тимчасової втрати ними працездатності, виплати на польове забезпечення, вартість продукції, що видається робітникам в порядку натуральної оплати, вартість безкоштовних комунальних послуг, житла тощо, вихідна допомога при закінченні трудового договору.

     Місячний  фонд оплати праці розраховується для  всіх категорій виробничого персоналу. Годинний і денний фонди оплати праці  обчислюють лише для категорії робітників підприємства. Це зумовлено деякою специфікою організації робочого часу на підприємствах, який за даною категорією обліковується в людино-годинах  та людино-днях.

     Поелементний склад фонду оплати праці дає можливість одержати характеристику поширення різних систем оплати, визначити абсолютний і відносний розміри невиробничих витрат, зокрема, оплату простоїв, браку не з вини робітника.

     Між розглянутими фондами існує певний зв'язок, який ілюструє така система: 

     Fд = Fг*K1;

     Fм = Fд*K2; 

     де F - фонд оплати праці годинний - Г, денний - Д, місячний - М;

     К1 - коефіцієнт доплат до денного фонду  оплати праці, який визначається діленням денного фонду на годинний (К1= Fд/ Fг);

     К2 - коефіцієнт доплат до місячного фонду (К2= Fм/ Fд).Розглянемо методику обчислення фондів оплати праці робітників промислового підприємства та визначення показників їх взаємозв'язку на основі даних таблиці 1

 

      Таблиця 1

 

     За  даними таблиці К1=314,3/310,5=1,012. Обчислений коефіцієнт виражає, скільки копійок  доплати за невідпрацьований людино-день припадає на 1 грн. годинного фонду  заробітної плати. Відповідно К2=321,9/314,3=1,024.

     Розраховані показники дозволяють визначити  співвідношення окремих видів виплат у кожному із фондів оплати, встановити, за якими видами виплат допущені необґрунтовані переплати (простої, інші причини).

     При вивченні складу фонду оплати праці  працівників визначають ступінь  поширення різних форм і систем оплати праці. Існують дві форми оплати праці: відрядна і погодинна.

     Сутність  погодинної форми оплати праці полягає  в тому, що розмір оплати залежить від  кваліфікації робітника та відпрацьованого  часу. 

     Зпог. = Тст.*tв, грн. 

     Де  tв - відпрацьований час в одиницях, які відповідають тарифній ставці.

     Зокрема можна виділити умови застосування погодинної оплати праці:

1. якщо немає можливості організувати облік продукції;
2. якщо інші форми оплати є не логічними або шкодять здоров'ю працівників та якості продукції.

     Перевагою погодинної форми оплати праці є  те, що вона є зрозумілою і залежить від відпрацьованого часу. Але  також є недолік - вона не стимулює до якості та продуктивності праці. Щоб  ліквідувати ці недоліки робітникам-погодинникам встановлюється нормоване завдання або впроваджується погодинно-преміальна система виплат. 

     Пp = Зпог.*Пр%/100, грн 

     де  Пр - премія, Зпог. - погодинна заробітна плата, Пр% - розмір премії в%.

     Суть  відрядної оплати праці полягає  в тому, що вона залежить від кількості  доброякісної продукції. Умовами застосування є:

1. наявність кількісних показників виробітку;
2. наявність реальних можливостей збільшувати обсяги робіт в реальних умовах;
3. наявність необхідності стимулювання підвищення обсягу робіт або послуг;
4. відсутність негативного впливу на рівень якості продукції.

     Відрядна  форма оплати праці поділяється  на пряму-відрядну, відрядно-преміальну, відрядно-прогресивну, посередньо-відрядну, акордну системи.

     При прямій відрядній оплата праці нараховується  по розцінках за одиницю виконаних  робіт, при акордній - за обсяг робіт  по об'єкту вцілому чи за комплекс робіт. Інженерно-технічний персонал, службовці, молодший обслуговуючий персонал оплачуються погодинно. Виробничі робітники оплачуються відрядно. Лише незначна частина допоміжних робіт оплачується погодинно. При відрядно-преміальній формі оплати робітники преміюються за виконання завдання в строк чи достроково. Преміювання передбачається за роботи, які виконуються по акордних нарядах, які видаються на важливіші роботи.

     Суть  акордної оплати в тому, що розрахунки здійснюються за розцінками, які складені на комплекс встановлених завданням  робіт. Розцінки, вирахувані згідно діючих норм виробітку шляхом їх збільшення стосовно до комплексу робіт, які  входять в акордну розцінку

     У звіті Форма №1 -ПВ "Звіт з праці" наводяться дані про загальну суму коштів, що спрямовують на споживання в цілому і в розрізі окремих  складових цього фонду, зокрема, фонд основної заробітної плати і  фонд додаткової заробітної плати. 

     1.4. Норматив заробітної  плати на карбованець  продукції. Аналіз  виконання плану  по фонду заробітної  плати 

     Одним із важливих завдань статистики праці  є вивчення ступеня використання коштів на оплату праці персоналу  підрядної організації, одержання  відповіді на питання про те на скільки ефективно використовувалися  ці кошти у звітному періоді.

     До 1990 р. при аналізі використання фонду  заробітної плати передусім зіставляли фактично нарахований фонд з плановим, що дозволяло виявити його економію чи перевитрати. Визначалася абсолютна і відносна економія (перевитрата) по фонду заробітної плати робітників основної діяльності (з врахуванням ріння виконання плану по обсягу виробництва).

     Показник  по фонду заробітної плати відносився до числа директивних, тобто доводився  організації вищестоящою структурою, тому і постійно здійснювався контроль за його використанням. Установами Держбанку  здійснювали контроль за витраченням  планового фонду заробітної плати  працівників основної діяльності.

     За  перші два місяці кварталу кошти  на заробітну плату ними видавались в розмірі фактично нарахованої  суми, проте не вище затвердженого  квартального фонду. Кінцевий розрахунок за квартал проводився з урахуванням  квартального плану.

     За  тих умов підрядним організаціям дозволялося використовувати одержану відносну економію фонду на виплату  заробітної плати і премій у наступних  кварталах, а невикористаний залишок  перераховувався у фонд матеріального  заохочення.

     Водночас  перевитрати по фонду заробітної плати повинні були компенсуватися.

     Відносна  економія (перевитрати) фонду заробітної плати персоналу основної діяльності може розраховуватись: 

       

     де  Е(П) - економія чи перевитрати фонду  заробітної плати;

     F₁, F_п - відповідно фактичний і плановий фонди заробітної плани;

     TП₁, ТП_п - процент виконання плану за показником продукції, що прийнята при плануванні продуктивності праці;

     К - диференційований знижувальний коефіцієнт.

     Останній  встановлюється у певному розмірі  для окремих галузей народного  господарства (від 0.4 до 0.1). 

     1.5 Аналіз динаміки  середньої заробітної  плати за факторами 

     При вивченні динаміки оплати праці у  даний час обчислюють два показники: середній дохід працівника загалом  по підприємству, виходячи з суми засобів, які спрямовані на споживання, і  середню оплату працівників

     загалом по підприємству, виходячи із фонду  оплати праці працівників спискового складу. 

     1.5.1 Визначення середнього  рівня оплати праці

     Показники середнього рівня оплати праці обчислюють загалом по персоналу підприємства, а за даними первинного обліку можна  розрахувати рівні оплати по окремих  категоріях персоналу. На основі даних  про годинний, денний і місячний фонди і відповідні дані про затрати  праці в людино-годинах, людино-днях, людино-місяцях обчислюють середню  годинну, денну і місячну заробітну  плату.

     Середню годинну заробітну плату обчислюють шляхом ділення фонду годинної заробітної плати F_г на кількість відпрацьованих людино-годин Т_г.

     Середню денну заробітну плату визначають діленням фонду денної заробітної плати  F_д на кількість відпрацьованих людино-днів Т_д за цей період.