Теоретичні засади аналізу оподаткування підприємств в Україні

По-перше, він  зв'язаний зі сплатою непрямих податків у процесі придбання товарно-матеріальних цінностей, оплати виконаних робіт і отриманих послуг.

По-друге, цей  вплив пов'язаний із надходженням податків на  рахунки суб'єктів господарювання, які реалізують товари, роботи, послуги.

Отже, визначну роль в оподаткування підприємств мають відігравати податки на майно, на землю і на використання природних ресурсів. Вони не залежать від обсягу виробництва, продажу і є стабільними, а значить, створюють гарантію поповнення бюджету і будуть стимулювати ефективне використання природних ресурсів і закріплених основних та оборотних фондів.

Для нормального функціонування держави повинна здійснюватися  ефективна податкова політика, яка передбачає встановлення і стягнення податків. На жаль, на сьогодні економіка України має багато вад: збільшується кількість збиткових підприємств, зростає безробіття.

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 2

В другому  розділі було здійснено аналіз впливу оподаткування на фінансовий стан підприємства ПАТ «Червона Зірка», а саме:

  1. Наведено коротку характеристику підприємства. Дане підприємство

спеціалізується на виробництві  сільськогосподарських машин: сівалок, культиваторів, навантажувачів, жаток, самохідних косарок, зчіпок для двохсівалочних агрегатів, а також товарів народного вжитку. Проаналізовано основні показники, які використовуються в процесі оцінювання фінансово-господарської діяльності підприємства. Фінансові показники дають можливість оцінити ефективність діяльності підприємства, проаналізувати джерела витрат і формування прибутку, визначити резерви підвищення рентабельності всіх видів діяльності підприємства й поліпшення якості обслуговування споживачів. Наведені дані описують ситуацію за останні роки, тому дають змогу порівняти результати діяльності за 3 роки.

2. Приділяється  значна увага ролі структурі  та порядку сплати податків  на підприємстві ПАТ «Червона  Зірка». Розрахунок податків робить безпосередньо підприємство ПАТ «Червона Зірка», він же несе відповідальність за розмір розрахунку. Підприємство  самостійно, згідно з податковою декларацією, визначає розмір сплати і до здачі податкової декларації сплачує податок і одночасно подає в податкову адміністрацію документ про сплату податку й податкову декларацію. Здійснена оцінка ліквідності та платоспроможності підприємства.

3. Проаналізовано вплив оподаткування на результати діяльності підприємства ПАТ «Червона Зірка». Вплив окремих податків на доходи бюджету і діяльність підприємств залежить, насамперед, від бази оподаткування - чим більш широка база даного податку, тим суттєвішою може бути сила його впливу. Вплив податків на фінансову діяльність, фінансовий стан суб'єктів підприємництва залежно від сфери їхньої діяльності виявляється по-різному. 

РОЗДІЛ 3.   НЕДОЛІКИ   ТА   ШЛЯХИ   ВДОСКОНАЛЕННЯ    АНАЛІЗУ ОПОДАТКУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВА

Аналіз оподаткування підприємницької діяльності в Україні потребує невідкладного реформування, оскільки значна частина суб'єктів господарювання не здатне сплачувати діючі податки та не встигає за постійними змінами в податковому законодавстві. Саме тому дослідження проблем у податковій системі України є однією з найбільших актуальних сьогодні тем. 

На сьогоднішній день існує багато недоліків при аналізі оподаткуванні підприємницької діяльності в Україні, що призводить до відтоку підприємств у тіньову сферу, тобто до ведення нелегальної діяльності і повному ухилянню від сплати податків, порушення податкового законодавства і зменшення суми податків, яку необхідно перерахувати до бюджету (виплата більшої частини заробітної плати «у конвертах») [3, с. 205].

Серед основних чинників, котрі спонукають платників уникати  сплати податків, виділяють: кількість  податків та рівень податкових ставок; складність у розрахунках податкових сум; високий рівень нестабільності (постійно змінюються не лише ставки оподаткування, а й види податків); нераціональна структура оподаткування (висока частка непрямих податків, низька частка особистого прибуткового податку і високі нарахування на фонд заробітної плати); ефективність роботи податкової служби; рівень суспільної свідомості щодо необхідності сплачувати податки; рівень довіри платників до владних структур, котрі виконують функцію розподілу коштів, отриманих від податків; рівень корупції у державі [38].

Однак варто зазначити, що існують підприємства, які попри  існуючі недоліки оподаткування  справно сплачують податки і  при цьому неухильно дотримуються податкового законодавства. Рецептом їхнього успіху є аналіз податкової оптимізації [21 c. 67-74]

Аналіз оптимізації оподаткування слід розглядати як систему заходів, здійснених у межах чинного законодавства, спрямованих на зменшення податкових платежів. До заходів мінімізації податків належать - розробка і реалізація схем спрямування фінансових потоків, господарських операцій, обрання виду діяльності, використання пільг, законодавчих прогалин, правильне формування облікової політики підприємства тощо [21].

Аналіз оптимізації оподаткування реалізується шляхом: перенесення термінів виникнення податкових зобов'язань на інші періоди; передання податкових зобов'язань іншим особам; зменшення податкових зобов'язань (шляхом переносу бази оподаткування, зменшення бази оподаткування). Уникнення сплати податків передбачає надання достовірної інформації про об'єкт оподаткування для того, щоб максимально використати передбачені законодавством пільги та можливості щодо зменшення податкових платежів. Уникання сплати податків шляхом їх законної мінімізації практикується у цілому світі. І, оскільки вжиті заходи не суперечать закону, суб'єкти господарювання використовують їх в процесі податкового планування.

Однак аналіз податкової оптимізації не є панацеєю при вирішенні наявних проблем у податковій системі України. [5, 193-198].

Концептуальним вирішенням фіскальної реформи може стати цілковите скасування ПДВ (доходи державного бюджету поповнюються в основному  за рахунок ПДВ з імпорту, який можна компенсувати митним збором).

Щоб дрібний бізнес не напружувати необхідністю вести  бухгалтерський облік і документальний облік витрат, можна зберегти нинішній єдиний податок у вигляді невеликого податку з обороту, що слугуватиме деяким компенсатором не отриманих бюджетних доходів зі скасованого ПДВ. Також для спрощення податкової системи слід прибрати дублювання податків і зборів. Наприклад, якщо скасувати податок на транспорт, і навзамін трохи збільшити акцизи на паливо-мастильні матеріали, то при незмінних бюджетних доходах зменшаться документообіг і витрата робочого часу на сплату податку. Аналогічно, можна ліквідувати збір на виноградарство і хмелярство (за рахунок акцизів на алкогольні напої).

Ну і апофеозом спрощення  українських податків міг би стати  порядок, коли податковий облік ведеться безпосередньо працівниками податкової інспекції на підставі наданих підприємцем  первинних документів. Обчислений державою податок при цьому можна оскаржувати до його сплати, але щоб після сплати будь-які претензії до підприємця були б неможливі.

Слід наголосити, що зменшення  податкового тягаря на підприємства не призведе до зменшення доходів  до бюджетів, а навпаки, може їх збільшити за рахунок виходу з «тіні» підприємств, яким стане нарешті вигідніше сплачувати податки, а не шукати обхідних шляхів, в тому числі через хабарі [6, с. 288].

  Ключовими негативними чинниками, що визначають аналіз оподаткування підприємств, є такі:

  1. Нестабільність, внутрішня суперечливість і неузгодженість податкового законодавства. Чинне до 2011 року законодавство нараховувало близько 600 законів та підзаконних актів, що регламентують податкову систему України. Деякі законодавчі акти суперечать один одному щодо нарахування чи адміністрування одного й того ж податкового платежу.

  2. Високе податкове навантаження на бізнес. Особливо це стосується оподаткування оплати праці.

  3. Нераціональний розподіл податкового тиску між факторами виробництва. В Україні основний податковий тиск здійснюється на капітал і людські ресурси, які в сучасних економічних умовах є рушіями становлення інвестиційно-інноваційної моделі економіки. Високе навантаження на фонд оплати праці і прибуток корпорацій є чинником стримування інвестицій в основні фонди та розвиток людських ресурсів.

  4. Низька рентабельність податкової системи. Затрати вітчизняної податкової системи на збирання 100 грошових одиниць податків у 3-4 рази перевищують аналогічний показник у країнах з розвиненою ринковою економікою, що свідчить про непродуктивні видатки податкової служби та про її недостатньо ефективну роботу.

  5. Низька фіскальна ефективність аналізу оподаткування підприємств. Через нездатність підвищити продуктивність податку за рахунок перекриття схем мінімізації та ухиляння від сплати податків держава втрачає значний обсяг фінансових ресурсів. За розрахунками експертів, лише від мінімізації та ухиляння від сплати ПДВ бюджет втрачає 26% даного податку від його потенційно можливого надходження.

  6. Складність системи адміністрування податків. Через недосконале законодавство, а також значний обсяг бюджетних втрат від оптимізації оподаткування податкова служба запроваджує додаткові заходи та обмеження, під дію яких досить часто потрапляють і сумлінні платники податків. Показовою є ситуація з уведенням реєстру податкових накладних, який ускладнив підготовку податкової звітності для всіх платників ПДВ, хоча був запроваджений для боротьби з недобросовісними платниками податків. 
 7. Централізація фінансових ресурсів та повноважень стосовно їх розподілу. Більшість ключових податків сьогодні закріплені виключно за державним бюджетом. Ті ж, що закріплені за місцевими бюджетами, належать до кошику доходів, що враховуються при визначенні розміру міжбюджетних трансфертів. Іншими словами, якщо доходи від сплати податку зростуть, то місцевим бюджетам від цього не буде жодної користі, оскільки на аналогічну величину скоротиться обсяг трансферту з держбюджету. У підсумку склалася дестимулююча система міжбюджетних відносин, за якої місцеві органи влади, не маючи зацікавленості, взагалі усунулися від проблем податкової політики. 
 8. Безсистемне та невиправдане надання податкових пільг і звільнень, що посилює податкове навантаження на ефективні підприємства, які сумлінно сплачують податки. Широкий перелік податкових преференцій викривлює фіскальний простір, надаючи окремим підприємствам і галузям більш вигідні вихідні позиції, автоматично знижуючи конкурентоспроможність суб’єктів підприємницької діяльності, які не мають можливості лобіювати надання їм податкових пільг [25, c. 14-15].

  Нестабільність, внутрішня суперечливість і неузгодженість податкового законодавства можуть оптимізувати такі заходи: формування єдиного концептуального правового розуміння на засадах визнання принципу верховенства права і побудованих на ньому принципів верховенства Конституції і закону, закону та підзаконних актів; суворе дотримання правил законодавчої техніки, своєчасна інформатизація законотворчого процесу та кодифікація податкового законодавства; доступність текстів законопроектів для широкого ознайомлення та обговорення серед громадськості; аналітична експертиза законопроектів, соціально-правовий експеримент, наукове прогнозування, законодавче планування, дослідження суспільної думки та апробування проектів; встановлення чітких критеріїв конституційності правових актів, що гарантують їх коректність, ефективність і захищеність конституційним визнанням, а також дотримання юридичних пріоритетів і меж відповідальності за порушення законності; заборона «пакетного» голосування у Верховній Раді України [40, с. 80-81].

  У більшості країн із розвиненою ринковою економікою основою корпоративного податкового менеджменту є аналіз оптимізації податкового навантаження, що досягається завдяки оптимальному вибору режиму оподаткування, ефективному контролю та управлінню оподаткуванням. До теперішнього часу проблеми управління оподаткуванням розглядались в основному з позицій практичних рекомендацій для керівників, бухгалтерів, фінансистів підприємств. Не маючи наукового підґрунтя, корпоративний менеджмент часто зводиться до роз’яснень законного ухилення від оподаткування, а не ефективного управління ним [29].

  Зменшити податковий тиск на платників податків, які не мають пільг і виконують свої платіжні зобов’язання може стати застосування державних форм підтримки, поширених у країнах з розвинутою ринковою економікою: звільнення деяких підприємств від необхідності ведення звітності про результати господарської діяльності та запровадження спрощеної системи бухгалтерського обліку і звітності; використання податків на оціночний дохід і мінімальних податків; податкові кредити (відрахування із суми нарахованого податку) [23, с. 215-216].

  Для підвищення ефективності діяльності податкової служби України Міжнародна фінансова корпорація пропонує провести такі заходи: 
 - скорочення кількості візитів до контролюючих органів дозволить забезпечення правових гарантій підприємствам, що надсилають звітність до контролюючих органів через Інтернет або поштою;

  - удосконалення системи контролю та скорочення кількості перевірок на основі оцінки ризиків усіма контролюючими органами згідно з найкращою міжнародною практикою відбору платників податків для перевірок – запорука поліпшення ефективності контрольно-перевірочної діяльності контролюючих органів і зменшення втручання в діяльність платників податків, зменшення витрат часу та коштів на забезпечення проходження перевірок. Інші види контролю (наприклад позапланові перевірки) мають бути мінімізовані, особливо щодо малих і середніх підприємств;

  - запобігання застосуванню санкцій через створення та активне застосовування зваженої системи швидкого та безперешкодного застосування санкцій, серед яких можуть бути і позбавлення реєстрації, і штрафи, і тимчасове закриття відповідного підприємства та інші адміністративні заходи.

 Що стосується кримінального переслідування, то інформування про перебіг розслідування невеликої кількості справ і оприлюднення вироків (винесених під час судового процесу) можуть сприяти кращому дотриманню податкового законодавства. Вдалий приклад реалізації такої політики – Канада. Оприлюднення вироків, винесених у справах про ухилення від сплати податків, дало змогу нагадати громадськості про те, що порушення податкового законодавства неприйнятні [50, с. 12-18].