Шпаргалка по "Налоговому праву"

Згідно  з цивільним законодавством сторонами  в договорі купівлі-продажу виступають продавець і покупець. Суттєвими  умовами цього договору є умови  про предмет і ціну. До тих пір, поки сторони не дійдуть згоди  щодо цих умов, договір не може вважатися  укладеним, незважаючи на погодження інших  умов (строку, місця, способу виконання  тощо). Інші умови також можуть набути значення суттєвих, якщо щодо них за заявою однієї із сторін повинно бути досягнуто згоди.

Предметом договору купівлі-продажу можуть бути: товар, який є у продавця на момент укладення договору або який буде створено (придбано, набуто) продавцем  у майбутньому; майнові права (наприклад, зазначені у цінних паперах); право  вимоги, якщо вона не має особистого характеру. До договору купівлі-продажу  права вимоги застосовуються правила  про уступку вимоги, якщо інше не встановлено договором або законом.

У той же час предметом цього  договору не можуть бути авторські  права.

Ціна  як одна із суттєвих умов визначається угодою сторін, яка, в свою чергу, зумовлена  попитом і наявністю товару на ринку.

Відповідно  до цивільного законодавства форма  договору купівлі-продажу визначається характером і вартістю товару, а  також часом виконання договору. Договори, які виконуються в момент їх укладення, можуть бути також укладені в усній формі. Якщо договір виконуватиметься після його укладення, то він має  бути укладений у письмовій формі. Окремі договори потребують не тільки письмової форми, а й нотаріального  посвідчення та державної реєстрації. Це такі види договорів, як договори купівлі-продажу  земельних ділянок, цілісних (єдиних) майнових комплексів, жилих будинків (квартир) та іншого нерухомого майна.

При укладенні договору продавець зобов’язаний попередити покупця про всі права  третіх осіб на річ, що продається (право  наймача, право застави, довічного  користування тощо). Невиконання цього  правила дає покупцеві право  вимагати зменшення ціни або розірвання договору і відшкодування збитків.

У разі, коли право власності (право  оперативного управління) переходить до покупця раніше передачі речі, продавець  зобов’язаний до передачі зберігати  річ, не допускаючи погіршення її якості.

Якщо  продавець на порушення договору не передає покупцеві продану  річ, покупець вправі вимагати передачі йому проданої речі і відшкодування  збитків, завданих затримкою виконання, або, зі свого боку, відмовитись від  виконання договору і вимагати відшкодування  збитків.

При порушенні умов договору покупцем, настають такі наслідки: у разі прострочення оплати товару продавець має право  вимагати оплати товару та сплати процентів  за користування чужими коштами; якщо покупець відмовився прийняти та оплатити товар, продавець має право за своїм вибором вимагати оплати товару або відмовитися від договору.

 

24. Дайте характеристику договору найму (оренди).

За  договором майнового найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується надати наймачеві майно у тимчасове  користування за плату. Зазначений договір  є консенсуальним, оплатним і двостороннім. Особливістю договору майнового  найму є те, що на його підставі майно  переходить до наймача у користування, повне господарське відання чи оперативне управління, а не у власність.

Сторонами у договорі є наймодавець —  особа, яка передає майно у  користування, і наймач, тобто особа, яка набуває право користування річчю. В даному випадку сторонами  у цій угоді можуть бути фізичні  та юридичні особи. Право передачі майна  у найм має власник майна або  особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення такого договору.

Предметом договору найму може бути індивідуально  визначені майно або річ, які  зберігають свій первісний вигляд при  неодноразовому використанні (неспоживна річ), а також майнові права.

Законом можуть бути встановлені види майна, що не можуть бути предметом договору найму.

Договір найму укладається на строк, визначений договором. Якщо в договорі строк  найму не встановлено, вважається що він укладений на невизначений строк.

Кожна із сторін договору найму, укладеного на невизначений строк, може відмовитись  від договору у будь-який час, попередивши  про це у письмовій формі іншу сторону за один місяць, а у разі найму нерухомого майна — за три  місяці. Договором або законом  може бути встановлений інший строк  для попередження про припинення договору найму, укладеного на невизначений строк.

Законом можуть бути встановлені максимальні (граничні) строки договору найму окремого майна. У такому разі договір найму, строк якого перевищує встановлений законом максимальний строк, є укладеним  на строк, що відповідає максимальному  строку.

Якщо  до спливу встановленого законом  максимального строку найму жодна  із сторін не відмовилась від договору, укладеного на невизначений строк, він  припиняється зі спливом максимального  строку договору.

Якщо  наймач продовжує користуватися  майном після закінчення строку договору, то за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

За  договором майнового найму наймодавець  зобов’язаний надати наймачеві майно  у стані, що відповідає умовам договору і призначенню майна. Наймодавець  не відповідає за недоліки майна, які  були ним застережені при укладенні  договору.

Наймодавець зобов’язаний провадити за свій рахунок  капітальний ремонт зданого в  найм майна, якщо інше не передбачено  законом або договором. Невиконання  цього обов’язку наймодавцем  дає наймачеві право або зробити  капітальний ремонт, передбачений договором  чи викликається невідкладною необхідністю, і стягнути з наймодавця вартість ремонту чи зарахувати її в рахунок  орендної плати; або розірвати договір  і стягнути збитки, завдані його невиконанням.

За  договором майнового найму наймач зобов’язаний своєчасно вносити  плату за користування майном; користуватися  майном відповідно до договору і призначення  майна; підтримувати найняте майно  у справному стані; провадити  за свій рахунок поточний ремонт, якщо інше не встановлено законом або  договором; при припиненні договору найму повернути майно у тому стані, в якому він його одержав, з урахуванням нормального зносу, або у стані, обумовленому договором.

Договір найму припиняється у разі смерті наймача — фізичної особи, якщо інше не встановлено договором або  законом. Договір найму припиняється у разі ліквідації юридичної особи, яка була наймачем або наймодавцем.

 

 

25. Дайте характеристику договору найму жилого приміщення.

Користування  жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового  фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення, який укладається  між наймодавцем — державною  житлово-експлуатаційною організацією (а в разі її відсутності —  відповідним підприємством, установою, організацією) і наймачем — громадянином, на ім’я якого видано ордер. Підстави, умови та порядок укладення та припинення договору найму житла, що є об’єктом права державної або  комунальної власності, встановлюються спеціальним законом.

Договір найму жилого приміщення в будинках, що належать громадянам на праві особистої  власності, укладається наймачем з  власником будинку.

За  договором найму житла одна сторона  — власник житла (наймодавець) передає  або зобов’язується передати іншій  стороні (наймачеві) житло для проживання у ньому за плату на певний строк.

Законом можуть бути встановлені особливості  найму житла. Як вказувалось вище, сторонами у договорі найму житла  можуть бути фізичні та юридичні особи. Якщо наймачем є юридична особа, вона може використовувати житло лише для проживання у ньому фізичних осіб.

Предметом договору найму житла може бути помешкання: окрема квартира або її частина, жилий  будинок або його частина. Помешкання має бути придатним для постійного проживання у ньому.

Договір найму житла укладається у  письмовій формі.

При зміні власника житла, переданого у  найм, до нового власника переходять права  та обов’язки наймодавця.

У договорі найму житла мають бути вказані особи, які проживатимуть  разом із наймачем. Ці особи набувають  рівних із наймачем прав та обов’язків щодо користування житлом. При цьому  наймач несе відповідальність перед  наймодавцем за порушення умов договору особами, які проживають разом з  ним.

Договір найму житла укладається на строк, що не перевищує п’яти років. Якщо у договорі строк не встановлений, договір є укладеним на п’ять  років. Договір найму житла, укладений  на строк до одного року, вважається короткостроковим і має деякі  особливості, наприклад його наймач не має переважного права на укладення  договору найму житла на новий  строк.

Законом передбачені умови розірвання договору житлового найму. Так, наймач житла  має право за згодою інших осіб, що постійно проживають з ним, у будь-який час відмовитись від договору найму, письмово попередивши про  це наймодавця за три місяці.

Якщо  наймач звільнив помешкання негайно, наймодавець  має право вимагати від нього  сплатити плату за користування житлом за три місяці, якщо він доведе, що не міг укласти договір найму  на тих же умовах з іншою особою.

Договір найму житла може бути розірваний за рішенням суду на вимогу наймодавця у разі: невнесення наймачем плати  за житло за шість місяців, якщо договором  не встановлений триваліший строк, а  при короткостроковому наймі  — понад два рази; руйнування або псування житла наймачем або  іншими особами, за дії яких він несе відповідальність.

Наймодавець повинен попередити наймача про  розірвання договору не пізніше ніж  за два місяці, якщо строк договору, що залишився, перевищує два місяці.

Договір найму житла може бути розірваний за рішенням суду на вимогу будь-якої із сторін: 1) якщо житло стає непридатним  для постійного проживання; 2) в інших  випадках, установлених законом.

У разі розірвання договору найму житла  наймач та інші особи, що проживали  у помешканні, підлягають виселенню  з житла на підставі рішення суду, без надання їм іншого житла.

 

 

26. Дайте характеристику договору дарування.

За  договором дарування одна сторона  передає або зобов’язується передати у майбутньому іншій стороні  безоплатно майно у власність. Цей  договір направлений на безповоротне припинення права власності у  дарувальника і виникнення права  власності в обдарованої особи.

Предметом договору дарування може бути будь-яке  майно, не вилучене з товарообігу  і яке може перебувати у власності  особи, якій воно дарується: рухомі речі, в тому числі гроші та цінні  папери; нерухомі речі, а також майнові  права, якими дарівник володіє на момент укладення договору або які  можуть виникнути у нього в  майбутньому.

Договір дарування є безоплатним та двостороннім. Він не може встановлювати обов’язок  обдарованого вчинити на користь  дарувальника будь-яку дію майнового  або немайнового характеру. Однак  договором може бути встановлений обов’язок  обдарованого вчинити певну дію  майнового змісту на користь третьої  особи або утриматися від її вчинення (передати грошову суму чи інше майно  у власність, сплачувати грошову  ренту, надати право довічного користування дарунком чи його частиною, не пред’являти  вимог до третьої особи про  виселення тощо).

Він вважається укладеним з моменту  прийняття майна обдарованим, тобто  вчинення останнім дій, які свідчать про волевиявлення обдарованого отримати дарунок у власність. Прикладом  прийняття дарунку може бути прийняття  обдарованим документів, які посвідчують  право власності на річ, інших  документів, які посвідчують належність дарувальникові предмета договору, або  символів речі (ключів, макетів тощо).

Договір дарування предметів особистого користування та побутового призначення  може бути укладено усно, нерухомих  речей та валютних цінностей на суму, яка перевищує 50-кратний розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян — в  письмовій формі з нотаріальним посвідченням, а майнових прав і  речей, що мають особливу цінність —  у письмовій формі. Письмова форма  договору вимагається також у  випадку укладення договору дарування  з обов’язком передати дарунок у  майбутньому. Недодержання форми договору робить його нікчемним.

Сторонами в договорі дарування можуть бути як фізичні, так і юридичні особи, держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади.

Дарування громадянами майна державним  та іншим організаціям може бути обумовлено використанням цього майна для  певної суспільно корисної мети.

Законодавством  України передбачені умови розірвання договору дарування. Так, вказаний договір  може бути розірваним з ініціативи дарувальника у таких випадках: у  разі порушення обдарованим обов’язку  на користь третьої особи; якщо обдарований  умисно вчинив злочин проти життя, здоров’я, власності дарівника по договору дарування нерухомих речей чи іншого особливо цінного майна або  відносно його батьків, дружини (чоловіка) чи дітей; якщо обдарований створює  загрозу безповоротної втрати дарунку, що має для дарувальника велику немайнову  цінність; якщо внаслідок недбалого  ставлення обдарованого до речі, що становить історичну, наукову, культурну  цінність, ця річ може бути знищена  або істотно пошкоджена.

Якщо  обдарований вчинив умисне вбивство дарувальника, вимагати розірвання договору дарування мають право його спадкоємці.