+++МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ,МОЛОДІ І СПОРТУ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

"ХЕРСОНСЬКИЙ  ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ  УНІВЕРСИТЕТ" 
 
 
 
 
 

Кафедра технології виробництва 

продукції тваринництва 
 
 

КУРСОВОЙ  ПРОЕКТ

на  тему: “ТЕХНОЛОГІЯ ПОТОКОВОГО ВИРОБНИЦТВА СВИНИНИ” 
 

з дисципліни: ТЕХНОЛОГІЯ ВИРОБНИЦТВА ПРОДУКЦІЇ СВИНАРСТВА

Виконав: Кардаільський І.О.

студент 4 курсу   2   групи 
 

Перевірив: 
 
 

ХЕРСОН  – 2012    

 

ЗМІСТ

 

ВСТУП

 

  _{Свинарство - галузь сільськогосподарського виробництва, що забезпечує населення багатьох країн світу цінними продуктами харчування. У результаті високої плодючості і доброї скороспілості свиней від кожної свиноматки шляхом відгодівлі її приплоду можна мати 2-2,5 т свинини на рік.}

  _{Аналіз  сучасного стану  виробництва м'ясної  продукції свідчить, що швидке нарощування  його темпів неможливе  без інтенсивного розвитку традиційної  в Україні галузі свинарства.}

  _{У нас в Україні  свиня споконвіку вважалась годувальницею та джерелом прибутку селянської родини і майже ніколи не була збитковою у дбайливого господаря. Не перебільшуючи, можна сказати, що свинарство значною мірою є національною галуззю нашого сільськогосподарського виробництва.}

  _{На  превеликий жаль, всупереч обґрунтованій практиці більшості країн світу і нашим національним традиціям ця важлива галузь тваринництва в Україні в останні десять років катастрофічно занепадала. В більшості господарств генетичний потенціал наших порід зараз використовується за репродуктивними якостями лише на 45--50 %, а за відгодівельними навіть на 20--25 %.}

  _{Серед господарств, які  займаються свинарством, нині нараховується  в основному чотири категорії: державні; колективні підприємства, створені внаслідок  проведення реформ; індивідуальні підсобні і фермерські. За різними джерелами інформації їх доля у виробництві свинини визначається приблизно таким співвідношенням: 10, 25, 64 і 1 відсоток.}

  _{Як  свідчить практика високорозвинених країн, розповсюдженою формою ведення свинарства що виправдала себе, є фермерське господарство з сучасною технологією виробництва і відповідними об'єднаннями для більш ефективної та керованої їх діяльності. Немаловажним є і той факт, що фермерством дозволяється тут займатися відповідно підготовленим особам.}

       _{Інтенсифікація свинарства полягає в ефективному використанні основних засобів виробництва ( кнурів та свиноматок), підвищення їх продуктивності, поліпшенні відгодівельних і м'ясо-сальних якостей одержаного приплоду, зниженні собівартості виробленої продукції.} 
 
 
 

 

1. ХАРАКТЕРИСТИКА УКРАЇНСЬКОЇ М’ЯСНОЇ ПОРОДИ СВИНЕЙ

1.1 Історія виведення  української м’ясної породи

    Українська  м’ясна порода виведена в 1993 р. методом складного відтворного схрещування свиней полтавського м’ясного типу (ПМ-1), білоруської (БМ), харківської (ХС), асканійської (АМ) селекції.

    Порода  виведена в результаті цілеспрямованої  спільної роботи вчених Інституту свинарства УААН, Інституту тваринництва УААН та Інституту тваринництва степових районів «Асканія-Нова» УААН із спеціалістами базових господарств і плем об’єднань України.

    У створенні нового м’ясного генотипу приймали участь свині 12 порід вітчизняного та зарубіжного походження, велика біла, миргородська, ландрас, Уельс, п’єтрен, уессекс-седлбекська, українська степова біла, дюрок, естонська беконна, українська степова ряба і йоркшир.

    Порода  об’єднує в собі три внутрипородні  заводські типи ( центральний полтавський, харківський і асканійський), 12 заводських ліній кнурів та 25 родин свиноматок.

    Апробація породи проведена експертною комісією в грудні 1992 р. і затверджена наказом Міністерства сільського господарства і продовольства України від 31 грудня 1993 р. № 367 «Про виведення української м’ясної породи свиней» [1].

1.2 Біологічні особливості української м’ясної породи свиней

      Особливості екстер’єру свиней української м’ясної породи є довгий тулуб, широкі та глибокі груди, широка спина, виповнені окости. Голова легка, з горизонтально поставленими вухами злегка вигнутим профілем. Свині білої масті, міцного типу конституції з добре вираженими м’ясними формами.

      Дорослі кнури мають живу масу 300-310 кг, довжину  тулуба 180 – 185 см.;свиноматки 230 -240 кг. , довжину тулуба 165-170 см. За результатами контрольної відгодівлі скоростиглість молодняку становить 180-190 дн. Тварини мають також і високі показники м’ясності. При забої живою масою 100 кг довжина туші 96-99 см, маса окосту 10,8-11,1 кг., вихід м’яса 60-61%.

      Підсвинки досягають живої маси 100 кг за 175 – 185 днів. При цьому середньодобовий  приріст становить 740 – 820 г, витрати  корму на 1 кг приросту 3,5 – 3,8 к. од., довжина туші — 96 см, товщина шпику — 24 – 26 см, маса окосту — 11 – 11,2 кг, площа «м’язового вічка» — 36 см2. Свиней зазначеної породи можна відгодовувати до м’ясних кондицій, одержуючи живу масу 130 кг і більше [2].

1.3 Зв’язок продуктивності української м’ясної породи свиней з конституцією

     Конституція розвивається в процесі розвитку організму, протягом ряду пов’язаних факторів: умов годівлі і утримання, характеру господарського використання тварин і племінної роботи з ними.

     Важливе значення має конституція при  вдосконалені існуючих та створення  нових порід, вдосконалення існуючих. Конституція тісно пов’язана  з здоров’ям свиней. Вона відображає відповідність фізіологічних особливостей організму  тими умовами в яких існує тварина і поряд з тим є показником здоров’я, міцності тварин.

     Порода  характеризується міцною конституцією, будова тіла не груба, голова легка, не значно вигнутий профіль, вуха середньої  величини, прямостоячі; тулуб гармонійно побудований, достатньо довгий і глибокий; плечі та окости добре розвинуті, м’ясисті;  кінцівки сухі, міцні; шкіра еластична, масть біла,  щетина рівномірно вкриває все тіло. Одним із основних факторів під дією яких формуються конституціональні особливості свиней – спадковість  та умови зовнішнього середовища, і особливо годівля. Незбалансований раціон годівлі холостих та поросних свиноматок є причиною народження відсталих в рості поросят, а в подальшому сприяє розвитку тварин з ніжним типом конституції [3].

1.4 Племінна робота  з тваринами української м’ясної породи

      Продуктивність  свиней значною мірою залежить від  рівня селекційно-племінної роботи в стаді, тобто систематичного виконання  комплексу зоотехнічних заходів  щодо якісного поліпшення тварин.

      У цей комплекс входять: цілеспрямоване вирощування ремонтного молодняку з використанням сучасних методів відбору та добору батьківських пар, підвищення відтворної здатності свиноматок та кнурів, скороспілості молодняку, зменшення витрат кормів на одиницю продукції й поліпшення м’ясних якостей свиней на відгодівлі.

      На  сучасному етапі розвитку свинарства за рівнем племінної роботи визначено  чотири типи господарств: племінні заводи, племінні господарства, племінні ферми (племінні репродуктори) та виробничі  репродуктори господарств і комплексів. У племзаводах та племрепродукторах використовують чистопородне розведення, в племінних репродукторах — чистопородне розведення та двопородне схрещування, у товарних репродукторах — трипородне схрещування й гібридизацію.

      Племінні  заводи: «За мир», «Самарський», «Родіна» Дніпропетровської, «Еліта» Київської, ім. Леніна Одеської, «Чувирине» Харківської, «Асканія-Нова», «Україна» Херсонської областей. Кнурів і свиноматок використовують у всіх регіонах України для одержання породно-лінійних гібридів, молодняк яких характеризується вищими м’ясними якостями (вихід м’яса з туші 61 – 62 %), коротшим періодом відгодівлі (на 2 – 12 днів) та витратами кормів меншими на 0,15 – 0,34 к. од. на 1 кг приросту живої маси, а в гібридних свиноматок спостерігається вища багатоплідність, краща збереженість поросят та більша їхня жива маса при відлученні [4].

 

2. ТЕХНОЛОГІЯ  ПОТОКОВОГО ВИРОБНИЦТВО  СВИНИНИ

 

    Спеціалізовані  свинарські підприємства були створені внаслідок необхідності рівномірного збільшення виробництва свинини, зниження трудових та матеріальних витрат на її виробництво[5].

    На  свинарських  комплексах виробничий процес ґрунтується на принципі цілорічного  безперервного виробництва, при  якому за одиницю часу, незалежно  від сезону, виробляється однакова кількість продукції. З  цією метою у технології передбачається розробка графіків руху поголів’я свиней та використання виробничих приміщень. Циклограма є одним з основних робочих документів технолога, при допомозі якої триває планування виробничого процесу та контроль за його виконанням [6].

    На  свинарських комплексах всі процеси  виробництва виконуються на спеціалізованих  виробничих ділянках, що дозволяє забезпечити  оптимальні стандартні умови утримання  тварин при високому рівні механізації  трудомістких процесів [7].

    У спеціалізованих свинарських господарствах обов’язковою умовою нормального процесу виробництва свинини є використання виробничих приміщень за принципом « все зайнято-все пусто»[8].

    У цих господарствах використовують агрегати для виготовлення і роздавання кормів, автоматизовані установки для створення мікроклімату в приміщеннях, напування тварин, прибирання гною, а також станкове обладнання[9].

    Система машин та устаткування, які застосовують, відповідає зоотехнічним вимогам[10].

    Колгоспні і радгоспні ферми та комплекси, як правило, забезпечуються кормами власного виробництва, виготовлення комбікормів здійснюється у кормоцехах або на районних комбікормових заводах[11].

    Великі  промислові свинарські підприємства в  основному не мають власних земель і всі корми одержують з державних фондів[12].

2.1 Основні параметри  роботи підприємства

 

    Щоб виконати завдання підприємства ─ 45950 ц свинини в живій масі, необхідно з відгодівлі зняти та здати на м’ясо , голів з середньою живою масою 90 кг:

    4595 т / 0,9 = 51106 голів

    На  відгодівлю повинно бути поставлено, голів (санітарний брак - 2%, а збереженість - 98%):

51106 – 98%

х – 100%                                         

    Санітарний  брак підсвинків за період дорощування-11%, відповідно збереженість-92%. Кількість відлучених поросят, що буде переведено на дільницю дорощування становить:

52149 голів – 92 %

х – 100 %                                        

    Щорічне одержання поросят при опоросі  визначаємо з урахуванням їх санітарного браку в підсисний період (9%).

56684 голів – 91%

х – 100%                            

    Одержана  величина є вихідною для визначення кількості нормальних опоросів. Згідно з проектним завданням, багатоплідність  технологічних ♀ дорівнює 10 голів  на опорос, тому протягом року буде одержано: