Розрахунок витрат на виконання міжнародних автомобільних перевезень (калькуляція собівартості)

 

3.Розраховуємо скільки тонн готової продукції буде експортуватися:

 

4.Розраховуємо скільки тонн сировини буде експортуватися автомобільним транспортом:

 

5.Розраховуємо скільки тонн готової продукції буде експортуватися автомобільним транспортом:

 

6.Розраховуємо  кількість вантажопотоку, який  буде експортуватися:

 

 

1.2.6 Розрахункова частка вантажопотоку (імпорт) на 2010 рік

1.Прогнозований об’єм з Данією на 2010 рік:

   Сировина:

 

   Готова продукція:

 

2.Розраховуємо скільки тонн сировини буде імпортуватися:

 

3.Розраховуємо скільки тонн готової продукції буде імпортуватися:

 

4.Розраховуємо скільки тонн сировини буде імпортуватися автомобільним транспортом:

 

5.Розраховуємо скільки тонн готової продукції буде імпортуватися автомобільним транспортом:

 

6.Розраховуємо  кількість вантажопотоку, який  буде імпортуватися:

 

Загальна частка експорту та імпорту, що припадає на автомобільний  транспорт:

 

 

1.3.Аналіз попиту на  перевезення.

Розрахунковий обсяг перевезень визначається на основі одержаного річного  обсягу перевезень:

 

де  - обсяг перевезень країни,т

     - остання цифра залікової книжки.

 

З урахуванням розрахункового обсягу перевезень і даних таблиці 1.1 () визначаємо обсяг перевезення по днях тижня і місяцях року:

 

Таблиця 1.1

Розподіл надходження  обсягів перевезень по днях тижня  і місяцях року

Місяці	Дні тижня
	1	2	3	4	5
1	0,0094	0,0572	0,0444	0,0222	0,0056
2	0,0078	0,0456	0,0356	0,0178	0,0044
3	0,0067	0,0394	0,0311	0,0156	0,0039
4	0,0083	0,0444	0,0356	0,0172	0,0044
5	0,0100	0,0556	0,0456	0,0211	0,0072
6	0,0117	0,0683	0,0533	0,0267	0,0067
7	0,0094	0,0561	0,0450	0,0217	0,0056
8	0,0078	0,0450	0,0367	0,0167	0,0050
9	0,0050	0,0283	0,0222	0,0111	0,0028
10	0,0056	0,0344	0,0267	0,0133	0,0033
11	0,0072	0,0389	0,0311	0,0167	0,0028
12	0,0083	0,0511	0,0340	0,0200	0,0050

 

Таблиця 1.2

Розподіл надходжень обсягів перевезення по даних тижня та місяцях року.

Місяці (i)	Дні тижня (j)					Середнє значення обсягу перевезення, т	Дисперсія, т²
	1	2	3	4	5
1	111,44	678,15	526,39	263,20	66,39	329,12	70373,18
2	92,47	540,62	422,06	211,03	52,17	263,67	44650,96
3	79,43	467,12	368,71	184,95	46,24	229,29	33482,88
4	98,40	526,39	422,06	203,92	52,17	260,59	42420,86
5	118,56	659,18	540,62	250,16	85,36	330,78	65912,13
6	138,71	809,75	631,91	316,55	79,43	395,27	99890,48
7	111,44	665,11	533,51	257,27	66,39	326,74	69051,23
8	92,47	533,51	435,11	197,99	59,28	263,67	44400,06
9	59,28	335,52	263,20	131,60	33,20	164,56	17095,72
10	66,39	407,84	316,55	157,68	39,12	197,52	25568,03
11	85,36	461,19	368,71	197,99	33,20	229,29	33340,91
12	98,40	605,83	403,10	237,11	59,28	280,74	51212,09
∑	1152,38	6690,19	5231,94	2609,45	672,22	3271,24	597398,52

 

Аналіз обсягів перевезення  по днях тижня і місяцях року дозволяє зробити висновок про те, що часто  зустрічаються ситуації, коли не ясно, якими коливаннями обумовлена зміна  обсягу перевезень: випадковими, які  не мають циклічного характеру, або  сезонними (циклічними). При цьому  виникає необхідність перевірки стаціонарного потоку  та наявності зв’язку між послідовними подіями – обсягами надходжень.

Перевірка стаціонарності потоку здійснюється шляхом порівняння середніх та дисперсій окремих виборок  за методикою. При цьому довірча  оцінка середнього значення виконується  з використанням розподілу Стьюдента, а для порівняння дисперсій використовується критерій Кокрейна

 

 

де  - окремі оцінки дисперсії, т²

 

 

де  - обсяг вантажу в і – й вибірці для кожного j – го періоду, т

      - обсяг і – ї вибірки.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вважається, що вибірка  належить до однієї генеральної сукупності, якщо розходження між дисперсіями  незначиме:

 

де  - квантіль розподілу Кокрейна;

     - емпіричний квантіль за критерієм Кокрейна.

 

Знаходимо значення найбільшого  та найменшого середніх обсягів перевезення. Оцінка різниці між ними виконується за допомогою розподілу Стьюдента:

 

 

де  – середнє зважене квадратичне відхилення двох вибірок, т;

     - квантіль розподілу Стьюдента, який визначається з урахуванням     довірчої імовірності.

 

 

 

 

 

Якщо при 5% рівні значимості різниця між середніми обсягами перевезень є не значимою (виконується 1.3.5), то відповідне відхилення середнього та дисперсії слід розглядати не як сезонну зміну, а як результат варіювання випадкової величини. Порівняння інших пар вибірок не виконується, так як для будь – якої з них різниця середніх значень буде меншою.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2.

Обгрунтування рухомого складу

2.1. Визначення техніко  – експлуатаційних характеристик  вантажних АТЗ

Розрахунки здійснюємо по двох АТЗ:

• магістральний сідельний тягач Iveco Stralis AT440S43T з напівпричепом Van Hool
• сідельний тягач МАЗ – 5440А8 – 360 – 031 з напівпричепом МАЗ – 931010 – 3020.

2.1.1.  Номінальна вантажопідйомність:

                                                                    

Номінальна вантажопідйомність характеризує можливість ТЗ перевозити максимальну кількість вантажу  з огляду на його характеристики.

2.1.2.  Питома об'ємна вантажопідйомність:

 

де  - внутрішній об'єм кузова, м³:

 

де - відповідно внутрішні довжина, ширина і висота кузова, м.

 

 

 

 

Питома об’ємна вантажопідйомність характеризує величину використання внутрішнього об’єму кузова.

2.1.3.    Коефіцієнт  спорядженої   маси: 

 

де   -   власна   маса автомобіля в спорядженому стані, т.

 

 

Коефіцієнт спорядженої  маси характеризує відношення власної  маси до вантажопідйомності. Чим менший цей коефіцієнт, тим краще.

2.1.4.  Навантажувальна висота підлоги кузова:

                                                                                  

Навантажувальна висота підлоги  враховується при виборі НРЗ. Чим  вона менша, тим менші витрати на НРЗ.

2.1.5. Показник компактності:

 

де - відповідно довжина та ширина автотранспортного засобу, м.

 

 

Показник компактності характеризує використання площі кузова. Чим менший цей коефіцієнт, тим  краще.

2.1.6.  Коефіцієнт використання габаритної довжини :

 

 

 

Цей показник характеризує ступінь використання довжини ТЗ в залежності від внутрішніх розмірів.

2.1.7.  Найменший радіус повороту:

                                                             

Найменший радіус повороту характеризує маневреність автомобіля. Цей показник враховується при здійснені  маневрів ТЗ, щоб визначити чи впишеться  даний автомобіль в габарити дороги, поворотів і т.д. Враховується також  при розрахунку площ стоянок для  ТЗ.

2.1.8.  Контрольна витрата палива:

                                                            

Даний показник характеризує технічний рівень даного автомобіля, і розраховується експериментальним  шляхом. Встановлюється заводом-виробником для автомобіля, який рухається при  постійній швидкості на дорозі з  удосконаленим покриттям для  автомобіля повної маси.

2.1.9.  Лінійна норма витрати палива:

 

де  лінійні  норми  витрати палива тягача, ;

– норма за їздку, для автомобіля з дизельним двигуном ;

власна маса авто – потягу, т

 

 

За погодинною формою оплати праці:

 

 

Лінійна норма витрати  палива характеризує витрати палива на 100 км пробігу (визначається теоретично). В нашій країні цю норму призначає Кабінет Міністрів України для кожної марки та моделі автомобіля (порожнього).

2.1.10. Обчислення загальної норми витрат палива на 100 км пробігу:

 

де L - пробіг, що дорівнює 100 км;

                     β – коефіцієнт використання пробігу автомобіля, β = 1;

                   γ_cт – коефіцієнт використання вантажності автомобіля, γ_cт=1;

коефіцієнт врахування дорожніх умов руху,

 

 

Загальна норма витрат палива враховує лінійні витрати  в залежності від пробігу, а також  витрати пов’язані з умовами  руху і видом палива.

2.1.11. Запас ходу по паливу:

 

де корисний об'єм паливних баків, л.

 

 

Цей показник характеризує можливості автомобіля обходитись без  дозаправлення на протязі певного  пробігу з урахуванням місткості  паливного баку ТЗ.

2.1.12. Питома витрата палива:

 

 

 

Питома витрата палива вказує на витрати палива на 1 ткм.

2.1.13. Питома потужність:

 

            де    номінальна   потужність   двигуна,;

                    повна   маса автотранспортного засобу.

 

 

Питома потужність впливає  на кількість витрати палива, та на техніко-експлуатаційні показники  ТЗ. Питома потужність являє собою  відношення максимальної потужності до повної маси ТЗ.

2.1.14. Максимальна швидкість руху:

                                                                

Максимальна швидкість  руху визначає технічний рівень даного ТЗ.

2.1.15. Коефіцієнт розподілу маси за осями, %:

 

де маса, яка приходиться на і-ту вісь;

маса транспортного  засобу.

а) у разі повного завантаження:

На передню вісь:

 

На задню вісь:

 

На вісі напівпричепа:

 

б) без завантаження:

На передню вісь:

 

На задню вісь:

 

На вісі напівпричепа:

 

а) у разі повного завантаження:

На передню вісь: