Вибір та обґрунтування комплексу технічних засобів для формування ТТСДВ

      Списочна  кількість ЗЗВМ: , , , де - коефіцієнт використання тари.

3. Обчислення необхідної кількості навантажувально-розвантажувальних засобів.
1. Обчислення експлуатаційної продуктивності НРЗ наданого типу:

; ,

Де  - коефіцієнт використання НРЗ у часі, - маса вантажу, який переміщує НРЗ за один цикл;

2. Кількість НРЗ:   
4. Обчислення необхідної кількості автотранспортних засобів АТЗ.

4.1. Обчислення  годинної продуктивності АТЗ: 

          ;  ;

4.2. Обчислення кількості АТЗ:   ;

;   .

Висновки:

    Розраховано час оберту для двох відстаней  доставки та встановлено принцип  безперервності операцій з ЗЗВМ.

    Визначено необхідну кількість ЗЗВМ, навантажувально-розвантажувальних засобів та автотранспортних засобів залежно від часу оберту.

    Визначено експлуатаційної продуктивність НРЗ = 18 т./год.,  та годинної продуктивності АТЗ =5,2 і 0,06 т./год.

VI. РОЗРОБКА ТРАНСПОРТО-ТЕХНОЛОГІЧНОЇ СХЕМИ ДОСТАВКИ ВАНТАЖІВ

1. Вибір виду вантажу: книги, розмір партії 12 т.
2. Технологічні вимоги щодо перевезення книг:

    При перевезенні книг та іншої целюлозно-паперової  продукції автотранспортні підприємства, вантажовідправник та вантажоодержувачі  повинні приймати міри по збереженню їх від механічних пошкоджень при навантаженні, транспортуванні і вивантаженні, а також не допускати попадання на неї атмосферних опадів і пилу.

    Перевезення здійснюються в автомобілях-фургонах або автомобілях з бортовою платформою, які повинні бути оснащені тентами.

3. Розробка трьох альтернативних варіантів способів перевезень вантажу.

Варіант І.: ручний спосіб НРР – книги в ящиках у кузові автомобіля. Особливості: навантажувальні та розвантажувальні роботи дуже трудомісткі і займають багато часу.

Варіант ІІ.: пакетування – формуємо 20 піддонів (книги в ящиках на піддоні). Особливості: найбільш простий і універсальний спосіб збільшення вантажної одиниці, дозволяє збільшити продуктивність праці в 2-4 рази

Варіант ІІІ.: контейнеризація – книги в ящиках і в універсальному контейнері АУК-0,625 (22 шт.). Особливості: дозволяє збільшити продуктивність праці в 2-4 рази, але мають високу вартість, тому використовуються при перевезеннях на далекі відстані або при перевезенні цінних вантажів.

4. Вибір засобів пакетування та контейнерів за кожним варіантом. На основі особливостей кожного з варіантів перевезень обираємо ІІ, оскільки він є оптимальним за рівнем механізації та продуктивністю праці.

    Піддони бувають плоскі, стоякові та ящикові. Розміри їх стандартизовані. Можуть бути багато обертовими та одноразовими. Останні мають масу 4…6 кг, низьку вартість. Використовуються з пластмаси, картону, фанери, дерева.

5. Розрахунок рівня механізації здійснюється за формулою: , де чисельник – кількість тон, які оброблені механізовано, знаменник – загальна кількість тон в операціях.

    Загальні  вимоги до формування транспортно-технологічних  схем: неперервність руху вантажу, погодження операцій в часі та просторі, забезпечення повного завантаження всіх ланок технологічного процесу і мінімального вантажооберту, ритмічність операцій, мінімізація ефективних НРЗ, що серійно випускається промисловістю.

    Порядок складання транспортно-технологічних  схем:

    а) у вантажовідправника;

    б) на вулично-дорожній мережі;

    в) у вантажоодержувача.

Висновки:

    Розроблено  три варіанта способів перевезення, що відрізняються рівнем механізації  навантажувально-розвантажувальних  робіт, встановлено переваги і недоліки кожного, а також обрано для складання  ТТСДВ спосіб пакетування як найбільш простий і універсальний спосіб збільшення вантажної одиниці.

    Встановлено основні вимоги до формування ТТСДВ  і розроблено два способи в  залежності від схем доставки і розраховано  рівень механізації.

    Запропоновано, оскільки рівень механізації дорівнює 0,80, використовувати ці схеми на виробництві. 
 
 
 
 
 
 

    ВИСНОВКИ

      Визначено вид стандартної тари  для кожного виду вантажу, а  також ЗЗВМ, умови перевезення  та зберігання вантажів.

      Проведено порівняльний аналіз автомобіля ГАЗ-3302 та автопоїзду МАЗ-53362+п.МАЗ-8926 на основі розрахунку техніко-експлуатаційних характеристик автомобіля. Показник собівартості перевезень вищий у автомобіля  ГАЗ-3302, ніж у автопоїзда МАЗ-53362+П.МАЗ-8926.

      Виявлено  математичні моделі для визначення коефіцієнтів коригування швидкості, витрат палива, енергетичної ефективності на розрахункових маршрутах. Показник енергетичної ефективності буде більшим для автопоїзда, ніж для ГАЗ 3302 на 9,7%.

      Встановлено, що чим більша величина показника  енергетичної ефективності транспортних засобів, тим більше він придатний до підвищення технологічного рівня перевезень, так як між ними існує лінійна залежність.

      Виявлено, що розміщення вантажу в кузові ґрунтується на двох правилах: взаємне розміщення двох вимірів – кузова і одиниці вантажу; кратність розмірів кузова і вантажу.

      Розраховано час оберту для двох відстаней  доставки та встановлено принцип  безперервності операцій з ЗЗВМ.

      Визначено необхідну кількість ЗЗВМ, навантажувально-розвантажувальних  засобів та автотранспортних засобів  залежно від часу оберту.

      Розраховано експлуатаційну продуктивність НРЗ = 18 т./год.,  та годинної продуктивності АТЗ =5,2 і 0,06 т./год.

      Розроблено  три варіанта способів перевезення, що відрізняються рівнем механізації  навантажувально-розвантажувальних  робіт, встановлено переваги і недоліки кожного, а також обрано для складання ТТСДВ спосіб пакетування як найбільш простий і універсальний спосіб збільшення вантажної одиниці.

      Встановлено основні вимоги до формування ТТСДВ  і розроблено два способи в  залежності від схем доставки і розраховано рівень механізації і становить 0,80.

      Запропоновано при перевезені малих партій вантажів в заданих умовах використовувати автопоїзд. Для спрощення навантажувально-розвантажувальних операцій використовувати пакетування вантажів.

Список  використаної літератури

1. Антонович Е.Ф. Погрузочно-разгрузочные работы: Справочник. – М.: Транспорт, 1972. – 288 с.
2. Батищев И.И., Прудниченко А.И., Жуковський Ю.К. Контейнеризація и проектирование на автомобильном транспорте. – М.: Транспорт, 1978. – 133 с.
3. Воркут А.И. Грузовые автомобильные перевозки. – К.: Высшая школа, 1986. – 447 с.
4. Заенчик Л.Г., Кисельман Р.Н., Смицкий А.А. Проектирование технологических карт доставки грузов автотранспортом. – К.: Техника, 1990. – 154 с.
5. Краткий автомобильный справочник. – М.: Транспорт, 1997.
6. Комплексная механизация и автоматизация погрузочно-разгрузочных работ на предприятиях: Справочное пособие. – М.: Транспорт, 1973. – 64 с
7. Прейскурант № 3-01-02. Единые тарифы на перевозку грузов автомобильным транспортом. -  К.: Госкомцен УССР, 1989
8. Транспортная тара: Справочник / Под ред. А.И. Телегина – М.: Транспорт, 1987. – 216 с.
9. Упаковка грузов: Справочник / Под ред. Н.В. Акимова – М.: Транспорт, 1992. – 384 с.
10. Правила перевозки грузов. – М.: ИНФРА-М, 1997. – 120 с.