Вибір траси Одеса – Ізмаїл

     Аналізуються  ОВ на відсутність неоднорідностей, величина яких більше 0,1 дБ та тріщин. Типовий  вигляд рефлекторами ОВ з вище переліченими дефектами наведено на рис. 4.8.

     Висновок  про дефект оптичного волокна  в кабелі та повідомлення замовника  для прийняття рішення про  можливість подальшого використання цієї будівельної довжини ОК, або повернення її заводу виробнику приймається  в наступних випадках:

1. на рефлектограмах ОВ,що перевіряється, присутні тріщини, або неоднорідності більше 0,1 дБ, та у процесі аналізу рефлекторами визначено, що два або більше ОВ кабелю, що перевіряється мають неоднорідності на однаковій відстані від початку ОВ;

 

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

 Рисунок 4.8 – Неоднорідності ОВ зображені на рефлектограмі 

     

2. при вимірюванні  одномодового ОВ на 2-х довжинах хвилі  мають місце неоднорідності на довжині  хвилі вимірювання 1550 нм при їх відсутності  на довжині хвилі 1310 нм;
3. приріст загасання на один кілометр перевищує 0,05 дБ відносно зазначеного в паспорті на ОК;
4. різниця у виміряних оптичних довжинах всіх ОВ в кабелі, що перевіряється відрізняється на 0,5 % один від одного, та на 2 % від фізичної довжини ОК згідно паспортних даних. При цьому забороняється використання різних діапазонів вимірювання відстані для контролю довжини всіх ОВ в одному ОК;
5. спостерігається збільшення кіло метричного загасання ОВ більш ніж на 0,06 дБ відносно паспортних даних;

     Результат заноситься до протоколу вхідного контролю, при цьому про всі виявлені зауваження та невідповідності замовник інформується в письмовому виді.

     Визначення  електричного опору  ізоляції захисного  шлангу:

     Кінець  оптичного кабелю, що випробується, повинен бути підготовлений до вимірювань шляхом зняття захисної поліетиленової оболонки на довжину 100 мм та вивільненням металевої оболонки для можливості підключення до неї вимірювального приладу. Після видалення зовнішньої захисної поліетиленової оболонки здійснюється промивання кінця кабелю серветкою, змоченою бензином Б-70.

     Електричний опір ізоляції захисного шлангу ОК вимірюється шляхом прикладання  вимірювальної напруги між металевою  оболонкою та водою.

     Для проведення вимірювання необхідно  занурити барабан чи бухту з ОК у воду таким чином, щоб весь кабель крім кінців був занурений уводу. Кінці ОК, що випробуються, повинні  виступати над поверхнею води не менше ніж на 200 мм. При цьому  довжина ізольованої частини кінця ОК, до якого приєднується вимірювальний прилад, повинна виступати над поверхнею води не менше ніж на 100 мм.

     Для занурення барабана з ОК використовується автокран, до гаку якого за допомогою  стропів кріпиться барабан. Автокран здійснює підйом та опускання барабану до резервуару з водою.

     Вимірювання проводиться за допомогою засобів  вимірювальної техніки, що забезпечує проведення вимірювань з похибкою не більше 10 % при вимірюванні значень  електричного опору від 1∙10⁵  до1∙10¹⁰ Ом та не більше 20% при вимірюваннях значень електричного опору від від 1∙10¹⁰  до1∙10¹⁴ Ом.

     Відлік  значень електричного опору ізоляції при вимірюваннях проводять через 1 хв., з моменту прикладання напруги  до ОК, що вимірюється але не пізніше 5 хв., якщо у технічних умовах на не вказано інші умови.

     Після проведення вимірювань чи перед повторного вимірювання металеві елементи ОК повинні  бути розряджені шляхом їх підключення  на протязі 2 хв. до заземлення, з наступним  відключенням від нього.

     Результат вимірювань заносяться до протоколу, при цьому опір ізоляції не повинен бути менше значення 2 МОм на 1 км.

     На  кабель біля змонтованої муфти, а також на кабель в транзитних колодязях встановлюють свинцеве кільце або пластмасову бірку, на яких вказують:

• між якими ОП прокладений кабель;
• марку кабелю;
• номер кабелю.

     В оглядових пристроях на оптичному  кабелі і в середній частині змонтованої муфти роблять жовтою фарбою попереджувальну позначку розміром, приблизно 20 на 20 мм.

 

5. ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ ТА ОХОРОНА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

 

     5.1 Рекомендації техніки безпеки, громадської безпеки під час будівництва та   монтажу лінійних споруд ВОЛС 

     При роботах по будівництву, монтажу  лінії зв'язку усі робітники повинні  твердо знати і сурово дотримуватися  правил техніки безпеки (ТБ) [10]. Обов'язково знати прийоми надання першої допомоги при нещасних випадках. В кожній бригаді повинна бути аптечка першої допомоги. На початку робіт необхідно перевірити інструмент, захисні засоби, драбини, запобіжні пристосування на наявність дії строку експлуатації. Усі захисні засоби повинні перевірятися у встановленні строки, які встановленні спеціальними правилами.

     Особливу  увагу слід приділяти дотриманню правил ТБ при виконанні наступних найбільш небезпечних робіт: навантаженні і розвантаженні барабанів, залізобетонних виробів, люків та інших важких предметів; копанню траншей і котлованів поблизу силових кабелів і газопроводів.

     Вантажно-розвантажувальні роботи здійснюються, як правило, механізованими засобами за допомогою кранів, автовантажівок, блоків та інше. Механізований засіб являється обов'язковим для вантажів вагою більше 60 кілограмів, а також при підйомі вантажів на висоту більше З м.

     Всі вантажно-розвантажувальні роботи слід виконувати у рукавицях, а при  виробництві робіт за допомогою  вантажно-піднімальних обладнань - у касках. При навантажуванні та розвантажуванні барабанів з кабелем вантажним краном, маса вантажу не має перевищувати вантажнопід'ємності крану та застосованих строп. Загальна маса вантажу, які перевозять не має перевищувати вантажнопід'ємність автомашини.

     При виробництві вантажно-розвантажувальних  робіт працівникам забороняється  знаходитися у зоні можливого  падіння, зсуву чи перекидання вантажів. Розвантаження барабанів з кабелем  методом вільного змотування чи скидання на землю забороняється. Також забороняється перевезення людей у кузові автомашини, які завантажені барабанами з кабелем чи порожніми барабанами.

     При виробництві земляних робіт у  зоні розташування підземних комунікацій, ордер на розкопку видається у  тому разі, якщо є дозвіл організації, яка відповідає за експлуатацію цих споруд.

     Всі організації, які мають у районі прокладки кабельної лінії зв'язку підземні споруди, мають бути не пізніше  ніж за 5 діб до початку земляних робіт письмово повідомлені про  проведення робіт.

     При виконанні земляних робіт необхідно:

     1) виконувати роботи виключно за  кресленням, на якому повинні  бути вказані усі підземні  споруди, які проходять вздовж  траси лінії зв'язку або її  перетинають;

     2) для пішоходів і транспортних  засобів створювати міцні містки  через траншеї і встановлювати попереджуючі знаки; земляні роботи повинні здійснюватися під наглядом виконроба;

     3) при виявлені газу в траншеях  або котлованах роботи в них  повинні бути негайно зупинені, а люди виведені з небезпечної  зони.

     Прокладка кабелю кабелеукладачем, дозволяється тільки на ділянках, які не мають підземних споруд. Перед початком роботи необхідно оглядати основні елементи кабелеукладача та переконатися в їх справності. На кабелеукладачі стояти чи сидіти дозволяється тільки на спеціально призначених для цього площадках чи сидіннях. Заходити на задню робочу площадку кабелеукладача для перевірки справності кабелю можна під час зупинки колони і тільки з дозволу працівника, що відповідає за прокладку кабелю.

     При прокладці кабелю вручну на кожного  робітника повинен приходитися дільниця кабелю вагою не більше 35 кг. При піднесенні кабелю до траншеї на плечах чи в руках усі працівники повинні знаходитися по одну сторону від кабелю.

     Для монтажу та вимірів використовується спеціальна пересувна лабораторія, устаткована на базі автомашини. У автомашині розташований комплект для зварювання волокон, набір інструменту, запас розчинувача Нефрас 50/170 у металевій ємності. Нефрас 50/170 - легко запалювальна речовина, тому слід дотримувати вимоги пожежної небезпеки. При монтажних роботах особливу увагу слід приділяти виконанню вимог по роботі з паяльними лампами і газовими горілками. Працівник, що проводить монтаж волоконно-оптичного кабелю, має бути обережним зі сколотим оптичним волокном, не розкидати його, сколювати у визначене місце і слідкувати щоб волокно не попадало крізь одяг на тіло. Для цієї мети необхідно користуватися фартухом. По закінченні робіт робоче місце слід прибрати. Всі роботи, які пов'язані з вимірюванням на лінії, повинні здійснюватися двома робітниками, один з яких відповідальний за техніку безпеки.

     При роботах в оглядових установках, їх люки повинні провітрюватися протягом часу до роботи у них. Усі сусідні  люки повинні бути відкритими. При  відкритті люків потрібно дотримуватися  обережності, щоб не допустити іскру від удару лому. До спуску людей у колодязь необхідно переконатися у відсутності газу за допомогою індикаторів та аналізаторів. По обидві сторони колодязів, у яких виконується робота, повинні бути встановленні огородження. Якщо колодязь встановлений на проїзній частині дороги, огородження встановлюють назустріч руху транспорту, також мають бути встановлені попереджуючі знаки, а при поганій видимості — допоміжні світлові сигнали.

     Правила техніки безпеки при виконанні  різного роду робіт докладно вказуються у спеціальних інструкціях і правилах безпеки по даному виду робіт, котрими і слід керуватися.

     Електробезпечність  – система організаційних і технічних  засобів, що забезпечують захист людей  від шкідливого й небезпечного впливу електричного струму, електричної дуги, електромагнітного поля й статичної електрики. Небезпека електричного струму, на відміну від інших небезпек збільшується тим, що людина не в змозі без спеціальних приладів виявити напругу дистанційно. Ступінь поразки людини електричним струмом залежить від: значення величину електроструму, шляху його проходження через людину, від роду й частоти струму та опору тіла людини.

     В електроустановках застосовують наступні технічні захисні міри: малі напруги, електричний поділ мереж, контроль і профілактика ушкоджень ізоляції, захист від випадкового дотику до струмоведучих частин, захисне заземлення, захисне відключення.

     Вплив електричного струму на людський організм визначається його силою та частотою. Сила струму, що впливає на людину, залежить від напруги та електричного опору тіла. Опір тіла залежить від місць контактування і щільності зіткнення з джерелом напруги, а також від стану шкіри і її рогового шару. При порушенні рогового шару, забрудненні і зволожені опір шкіри людини знижується. Найнебезпечнішим вважається двохполюсний дотик, при якому вражаючий струм проходить через серце, а також однополюсний дотик лівою рукою. Небезпека електричних травм у значній мірі залежить від стану приміщення.

     По  ступіні небезпеки поразки електричним  струмом виробничі приміщення підрозділяють на три категорії.

     До 1-ї категорії відносять приміщення підвищеної електронебезпеки зі струмопровідними підлогами (залізобетонними, цегельними, земляними) або струмопровідним  пилом чи вогкістю, температурою яка  перевищує 30°С, або можливістю одночасного дотику людини до заземлених металоконструкцій будинків, технологічних апаратів, механізмів з одного боку, і до металевих корпусів, електроустаткування з іншої.

     До 2-ї категорії відносяться небезпечні приміщення, що характеризуються особливою вогкістю (при відносній вологості близької до 100%), хімічно активним середовищем (пари, що руйнують ізоляцію струмоведучих частин), або наявністю не менш двох умов, що визначають особливо небезпечні приміщення.

     До 3-ї категорії відносять приміщення без підвищеної небезпеки, у яких відсутні умови, що створюють підвищену або особливу небезпеку.

<