Вибір траси Одеса – Ізмаїл

p align="justify">     При експлуатації електроустановок правилами  передбачено застосування основних і додаткових захисних засобів. Основні  захисні засоби - засоби, які довгостроково витримують робочу напругу електроустановок, дозволяють дотикатися до струмоведучих частин, що перебувають під напругою понад 1000 В. Всі захисні ізолюючі засоби, що перебувають в експлуатації, періодично піддають контрольному огляду та електричним випробуванням.

     Основа  пожежної безпеки - систематичне проведення профілактичних протипожежних заходів  щодо усунення причин можливої пожежі. По ступіні пожежної небезпеки всі  об'єкти класифікуються по шести категоріях: А, Б, В, Г, Д та Е. Найбільше небезпечні об'єкти категорії А, найменш - категорії Е. Підприємства зв'язку віднесені до категорії В. Підприємства зв'язку повинні бути обладнанні пожежною сигналізацією, а також засобами для гасіння пожежі (вогнегасники, пісок та інше).

     При нещасних випадках варто негайно вжити заходів по наданню потерпілому першої допомоги, а при необхідності направити його в найближчий медичний пункт або викликати лікаря. Основними умовами успіху при наданні першої допомоги є швидкість дій, спритність і вміння надавати допомогу. 

     5.2 Заходи що до охорони навколишнього середовища 

     З ціллю захисту навколишнього  середовища при будівництві ліній  зв'язку прийнято рішення прокладування  кабелю на заміських дільницях за допомогою кабелеукладача, при роботі якого не руйнується верхній шар ґрунту. При переході через автомобільні шляхи та залізниці використовують метод гідравлічного горизонтального буріння, а при переході крізь річки, озера та заболочені місця - метод горизонтального направленого буріння. Також проводиться рекультивація земель, посів трави, посадка дерев та кущів [8].

     Технічна  рекультивація земель при будівництві  лінійних споруд складається в знятті родючого шару ґрунту до початку будівельних  робіт, транспортуванні його в місце  тимчасового зберігання і нанесення  на відновлювальні землі після закінчення будівельних робіт. Рекультивація земель, порушених при будівництві, проводиться відповідно до проекту, в якому з урахуванням місцевих природо-кліматичних особливостей визначається:

     1) межа угідь по трасі кабельної  лінії зв'язку, в яких необхідне проведення рекультивації;

     2) товщина родючого шару ґрунту  який необхідно зняти по кожній ділянці, яка належить рекультивації;

     3) ширина зони рекультивації в межах полоси відведення;

     4) місце розташування відвалу для тимчасового зберігання знятого родючого шару ґрунту;

     5) спосіб зняття, транспортування  і нанесення родючого шару ґрунту та відновлення її родючості;

     6) допустиме перевищення нанесеного  родючого шару ґрунту над рівнем непорушених земель.

     Роботи  по зняттю, транспортуванні, організації зберігання і нанесення родючого шару ґрунту проводяться силами будівельної організації; відновлення родючого шару ґрунту (орання, внесення добрив, посів трави та інше) - силами користувачів земель.

     Зняття, транспортування і нанесення  родючого шару ґрунту здійснюється до похолодання.

     Родючий шар ґрунту знімається із полоси, яка  рівна ширині траншеї поверху  плюс бірми, а також з місць  можливого забруднення. Розміри  приймаються в залежності від  типу механізму, способу розробки траншеї, кількості кабелів, які прокладатимуть.

     При прокладці кабелів ножовими кабелеукладачами рекультивація земель не проводиться.

 

      6 Кошторисно-фінансовий  розрахунок будівництва

       лінійних споруд 

     6.1 Розробка відомостей обсягу робіт 

     Кошторисно-фінансовий розрахунок складається із відомості обсягу робіт та самого кошторису .

     Вартість  основних робіт при будівництві  лінії зв’язку розраховується по узагальненим показникам [10].

     Відомість об’єму робіт наведена в табл. 6.1 

Таблиця 6.1 – Відомість об’єму робіт ВОЛЗ

 

     6.2 Кошторисно-фінансовій  розрахунок 

     Кошторисна  вартість кабельної лінії представлена в табл. 6.2 

Таблиця 6.2 – Кошторисна вартість кабельної лінії

Продовження таблиці 6.2

 

     Визначаємо  вартість будівництва на 100 км. траси: 

       , (6.1) 

     де  – кошторисна вартість будівництва кабельної лінії;

      244 км – довжина кабельної лінії.

     Згідно  з формулою [6.1] вартість будівництва на 100 км. траси становить: 

       грн. 

     Визначаємо  вартість одного ПЦП на 1 км траси: 

       , (6.2) 

     де  – кошторисна вартість будівництва кабельної лінії;

      200 – кількість ПЦП.

     Отже, за формулою [6.2] вартість одного ПЦП на 1 км траси становить: 

       грн.

 

       ВИСНОВКИ та ПРОПОЗИЦІЇ 

      У даному дипломному проекті була спроектована лінія передавання Одеса – Ізмаїл з використанням апаратури STM-4, яка працює на довжині хвилі 1,55 мкм по одномодовому оптичному кабелю.

      В техніко-економічному обґрунтуванні вибору типу кабелю наведено розрахунок затрат на будівництва лінії зв'язку, в якому капітальні витрати на придбання обладнання і будівництво лінії передавання склало для кабелю ОКЛБг – 6166,4 тис.грн; очікувані доходи за рахунок введення в дію проектованої мережі – 7568,64 тис.грн. Термін окупності капіталовкладень проектованої мережі  становить ОКЛБг – 3,13 роки.

      Проектування  ЛП проводилось в декілька етапів. На першому етапі проектування, методом зрівнювання двох можливих варіантів проходження кабельної лінії зв'язку обрано найліпший та економічно доцільний варіант.

      Для організації зв'язку між проектованими  пунктами прийнято необхідну кількість  первинних цифрових потоків, яка  складає 200 ПЦП. На основі отриманих даних, обрано синхронний транспортний модуль STM-4.

      Вибрано варіант траси, визначена максимальна  довжина дільниці регенерації, яка складає 94,1 км. Також були розглянуті основні будівельні рішення та захист оптичної лінії зв’язку від впливу ЛЕП та можливої вірогідності пошкодження її блискавками.

 

       ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ 

1. Топографічна карта. України. – К.: Київська військово - картографічна фабрика, 2001.
2. Слепов Н.Н. Современные технологии цифровых оптоволоконных сетей связи. – М.: Радио и связь, 2000. – 496 с.
3. Оборудование СЦИ компании „Siemens”. Системное руководство. Сборник схем и диаграмм. – К.: ОАО „Укртелеком”, 2003. – 37 с.
4. Каталог продукції ЗАТ „Одесакабель”. Паспортна документація на кабелі ВОК. – О.: 2001. – 181 с.
5. Корнейчук В.И., Макаров Т.В., Панфилов И.П., Проживальский О.П. Проектирование волоконно-оптических систем передачи. Учебное пособие. – О.: УГАС им. А.С. Попова, 1999. – 118 с.
6. Иоргачёв Д.В., Бондаренко О.В., Дащенко А.Ф., Усов А.В. Волоконно-оптические кабели. – О.: Астропринт, 2000. – 536 с.
7. Гроднев И.И., Гумеля А.Н., Климов М.А. и др. Инженерно-технический справочник по электросвязи. – М.: Связь, 1964. - 768 с.
8. Борисевіч Є.Г., Молдованова О.А. Оцінка техніко-економічної ефективності використання ВОЛЗ на місцевих телефонних мережах. Методичний посібник для курсового та дипломного проектування. – Од.: УДАЗ ім. О.С.Попова, 2000. – 38 с.
9. Збірник методичних вказівок до лабораторних робіт по курсу “Лінії передачі”, частина перша. – О.: 2004. – 120 с.
10. КНД 45-136-99 Інструкція по захисту ОК зв’язку від ударів блискавки та електромагнітних впливів. – К.: Держкомзв’язку , 1999. – 70 с.
11. Справочник строителя кабельных сооружений связи./ Под редакцией И.С. Равича и др. – М.: Связь, 1997. – С. 626-635.