Аналіз фінансового стану підприємства на прикладі ПАТ "Дніпроенерго"

Звіт про власний капітал (форма №4) – звіт, який відображає зміни у складі власного капіталу підприємства протягом звітного періоду [15, c. 400].

Метою складання Звіту  про власний капітал є розкриття  інформації про зміни у складі власного капіталу підприємства протягом звітного періоду.

Дані звіту про власний  капітал використовують як джерело  інформації для прийняття рішень щодо управління власним капіталом.

Аналіз капіталу підприємства передбачає визначення змін його обсягу, структури, динаміка власного капіталу, причини та наслідки цих змін, оцінку факторів, які впливають на співвідношення власного і позикового капіталу з метою отримання інформації для прийняття управлінських рішень щодо оптимізації структури капіталу, поліпшення використання капіталу та підвищення ефективності діяльності підприємства.

Примітки до фінансових звітів (форма №5) – сукупність показників і пояснень, яка забезпечує деталізацію  і обґрунтованість статей фінансових звітів, а також інша інформація, розкриття якої передбачено відповідними положеннями (стандартами) [15, c. 404].

У примітках до фінансових звітів слід розкривати:

облікову політику підприємства;

інформацію, яка  не наведена безпосередньо у фінансових звітах, але є обов’язковою за відповідними положеннями (стандартами);

інформацію, що містить додатковий аналіз статей звітності, потрібний для забезпечення її зрозумілості та доречності.

Фінансова звітність  є комплексом показників, яким притаманні як логічний, так і інформаційний  взаємозв’язок. Логічний взаємозв’язок  полягає у взаємодоповненні та взаємній кореспонденції розділів і статей звітних форм. Регулярність формування на підприємствах фінансової звітності дає можливість проводити аналіз оперативно, без витрачання додаткових зусиль на пошук інформації. Крім цього можна говорити про динаміку показників, про  визначення загальних тенденцій розвитку підприємства. Окрім перерахованих форм, необхідно мати додаткову інформацію про підприємство, яку не завжди можна виділити з фінансової звітності. Зміст та обсяг інформації визначається характерними особливостями галузі або конкретного підприємства.

Проте, перш ніж  користуватися інформацією бухгалтерських звітів, треба переконатися в її достовірності, впевнитися у правильності їх заповнення і точності зроблених  арифметичних підрахунків при виведенні окремих показників. Узгодженість показників різних форм звітності, в основному, перевіряють зіставленням. Деякі показники входять до різних звітних форм і, отже, при правильному складанні звіту обов’язково повинні збігатися.

Необхідно пам’ятати, що будь-який висновок та найбільш ефективна рекомендація, зроблені за результатами аналізу, можуть бути поставлені під сумнів, якщо документи не перевірені та належним чином не підготовлені.

Економічний аналіз фінансового стану, за Ф. Ф. Бутинцем, базується, по-перше, на повному розумінні бухгалтерського обліку, його мови, значення, важливості та обмеженості фінансової інформації, що міститься у звітності, по-друге, на спеціальних методичних прийомах (інструментарії) аналізу, за допомогою яких вивчаються найважливіші питання для отримання обгрунтування висновків.

Методичні прийоми  аналізу інформації, яка міститься  у фінансовій звітності, наведені в  табл. 2.2.

Таблиця 2.2

Основні методичні  прийоми аналізу фінансової звітності

Назва	Зміст	Значення
1	2	3
Аналіз абсолютних показників	Оцінка найважливіших  результативних статей звітності (доходів, чистого прибутку, суми активів, величини власного капіталу, зобовязань тощо)	Дозволяє оцінити  статті звітності в статиці та динаміці, визначити питому вагу статей балансу
Горизонталь-ний аналіз	Порівняння  кожного значення звітності з  попереднім роком, розрахунок темпів їх зростання (індексний аналіз)	Надає можливість виявити тенденції зміни окремих  статей (груп статей) звітності в  динаміці
Вертикальний аналіз	Розрахунок  структури узагальнюючих підсумкових  статей звітності та складання динамічних рядів (відсотковий аналіз)	Дозволяє визначати  та прогнозувати структурні зрушення у складі майна та капіталу і напрямах його використання. Перевагою цього виду аналізу є можливість зіставлення вираженої у відсотках структури показників одного звітного періоду з іншими незалежно від зміни їх розмірів. Структурні зрушення дають змогу вивчити внутрішні негативні та позитивні зміни, які відбуваються на підприємстві з його активами та зобовязаннями. Порівнюючи структуру змін в активах та зобовязаннях, можливо зробити висновок про те, через які джерела поповнювалося майно і в які активи це майно було вкладене

 

 

Продовження табл.2.2

1	2	3
Аналіз коефіцієнтів (відносних показників)	Розрахунок  співвідношень між окремими статтями звітності підприємства, визначення взаємозвязку між показниками	Надає можливість провести порівняння з: аналогічними  даними за попередні періоди для  вивчення тенденцій зміни фінансового  стану підприємства; аналогічними  даними інших підприємств для  виявлення можливостей підприємства і негативних моментів діяльності; теоретично  обгрунтованими або одержаними в  результаті експертного опитування величинами, які характеризують оптимальні або критичні значення відносних показників

 

Методика аналізу  фінансового стану, деталізація  її процедурної сторони залежить від поставлених цілей, а також  різноманітних факторів інформаційного, часового, методичного, кадрового та технічного забезпечення. Передусім, аналітик дослідним шляхом визначає пріоритетні напрями дослідження, а після цього їх послідовність. Аналітична робота може проводитися у два етапи:

попередня оцінка або експрес-аналіз фінансового  стану;

деталізований аналіз фінансового стану.

Завдання експрес-аналізу полягає у простій і наочній оцінці фінансового стану господарюючого суб’єкту. Деталізований аналіз фінансового стану – більш детальна характеристика майнового та фінансового стану підприємства, результатів його діяльності у звітному періоді, а також прогнозування розвитку на перспективу. Він конкретизує, доповнює і розширює окремі процедури експрес-аналізу. При цьому ступінь деталізації залежить від потреб користувачів.

Основна мета експрес-аналізу  – загальна оцінка майнового стану  господарюючого суб’єкта, обсягу і структури залучених ним засобів, його ліквідності та платоспроможності, виявлення основних тенденцій їх зміни [7,        c. 222].

Експрес-аналіз проводиться за даними фінансової звітності, а отже, орієнтований в основному  на зовнішніх користувачів (покупців, кредиторів, інвесторів, акціонерів, постачальників).

Етапи проведення експрес-аналізу:

Перший етап – проводиться перевірка показників фінансової звітності за формальними  та якісними ознаками, наявність усіх необхідних форм і додатків (відповідність підсумків, взаємна ув’язка показників різноманітних форм звітності).

Другий етап – встановлюється характер змін, які  мали місце в періоді, що аналізується, у складі засобів підприємства та в їх джерелах.

Таблиця 2.3

Сукупність  аналітичних показників для експрес-аналізу

№	Напрям аналізу		Показники
1.		Оцінка майнового  стану	Загальна сума засобів, що знаходяться в розпорядженні  підприємства
			Величина основних засобів та їх частка в загальній  сумі активів
			Коефіцієнт  зносу основних засобів
2.		Наявність «хворих» статей звітності	Збитки
			Прострочена дебіторська  та кредиторська заборгованість
			Векселі видані (отримані) прострочені
3.		Оцінка ліквідності  і платоспроможності	Коефіцієнт  покриття
			Коефіцієнт  абсолютної ліквідності
4.		Оцінка фінансової стійкості	Величина власних  засобів та їх частка в загальній  сумі джерел
			Коефіцієнт  автономії
			Частка довгострокових зобов’язань в загальній сумі джерел засобів
5.		Оцінка ділової  активності	Оборотність активів
			Тривалість  операційного і фінансового циклу
			Коефіцієнт  погашення дебіторської заборгованості
6.		Оцінка ефективності діяльності	Прибуток
			Рентабельність  загальна
			Рентабельність  основної діяльності
			Рентабельність  авансового капіталу
			Рентабельність власного капіталу

 

Третій етап – здійснюється розрахунок та оцінка динаміки ряду відносних показників (коефіцієнтів), які характеризують фінансовий стан господарюючого суб’єкта [7, c. 222].

Суть експрес-аналізу, на думку Ф. Ф. Бутинця, полягає у  відборі невеликої кількості найбільш істотних та порівняно нескладних в розрахунку показників і постійному від слідкуванні їх динаміки. Відбір суб’єктивний і проводиться аналітиком.

Для проведення експрес-аналізу характерні обмеження  щодо обсягу досліджуваних показників. Розрахунки при цьому є не стільки складними, скільки рутинними. Саме тому з метою ефективного проведення експрес-аналізу, скорочення часу для розрахунку показників доцільно використовувати персональні комп’ютери (див. табл.2.3).

Експрес-аналіз може завершуватися висновком про доцільність чи необхідність більш глибокого і детального аналізу фінансового стану підприємства.

Отже, експрес-аналіз дає миттєвий погляд на ситуацію на підприємстві і призначений для  пошуку і виділення найбільш важливих і складних проблем у керуванні фінансовим станом підприємства. Експрес-аналіз дає наочну і просту оцінку фінансового стану та динаміки розвитку суб'єкта господарювання.

 

 

3. Економічна  характеристика фінансово-господарської  діяльності             підприємства

 

Написання курсової роботи носить прикладний характер. Об’єктом дослідження виступає діяльність ПАБ "Дніпроенерго" — провідної енергогенеруючої компанії України, основний вид діяльності якої — виробництво електричної та теплової енергії. ПАБ «Дніпроенерго» починає свій історичний шлях 7 червня 1931 р. У цей день організоване Придніпровське Районне Управління Державних електричних мереж «Дніпроенерго» з розміщенням у м. Дніпропетровську. У 1995 р. шляхом корпоратизації створена генеруюча компанія ПАБ «Дніпроенерго». 24 березня 1998 року відбулися перші загальні збори акціонерів «Дніпроенерго», де було затверджено нову редакцію Статуту товариства, нова назва товариства - відкрите акціонерне товариство «Дніпроенерго». Статут ПАБ «Дніпроенерго» було зареєстровано в Ленінській районній адміністрації м. Запоріжжя 8 квітня 1998 року. Статутний фонд був встановлений у розмірі 98099950 грн. і склав 3923998 простих іменних акцій номінальною вартістю 25 гривень кожна.

До складу ПАБ "Днiпроенерго" входять:

Криворізька ТЕС (встановлена потужнiсть - 2820 МВт), розташована та територiї Днiпропетровської областi;

Запорізька  ТЕС (встановлена потужнiсть - 3600 МВт), розташована у м. Запоріжжі;

Енергодарський  КСПП, розташованi на територiї Запорiзької  областi;

Придніпровська  ТЕС (встановлена потужнiсть - 1740 МВт), розташована на територiї Днiпропетровської областi.