Етика у міжнародних ділових стосунках бізнесмена

 
 

   Цікаво, що представники різних країн не тільки ведуть переговори й ділові зустрічі по різному, але також і сприймають один одного по-різному. Так німецькі соціологи провели опитування серед восьми тисяч бізнесменів п'яти країн. Опитуваним було запропоноване питання: які з десяти якостей наведених в таблиці, і в якому ступені властиві керівникам фірм, різних країн (табл. 1).

   Оцінки, отримані німецькими соціологами дають  уявлення про розходження національних характерів й їхньому впливі на ділові якості бізнесменів різних країн. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

 

   

   Розділ  3

   Проблеми  й шляхи вдосконалення (розвитку) ділової етики

   в сучасному бізнесі 

   Головною  проблемою ділової  етики  є дослідження загальних моральних передумов життя, а також включення морального вимірювання у взаєминах її учасників.

   Моральний характер ділового життя протягом досить довгого періоду її історії ставився під сумнів.

   Сучасні фахівці в області ділової  етики виходять із того, що економічне життя занадто складне й багатогранне, торкає особисті і сукупні інтереси і мотиви занадто великого числа людей, щоб до неї можна було підходити з єдиною й універсальною шкалою оцінок, з позиції тільки добра й зла. Стосовно сфери підприємництва й ділового життя не можна дати однозначного висновку про абсолютну перевагу одних типів поведінки й організації й абсолютній неприпустимості інших. Як підкреслює Д. Брейбрук у своїй відомій роботі «Етика у світі бізнесу», - оцінка вчинків у сфері ділового життя можлива не з однозначних позицій абсолютного добра або зла, а як сукупність егоїстичних й альтруїстичних тенденцій. Таку модель ділової етики Д. Брейбрук назвав «позицією триплету» .

   Основними моральними проблемами у взаємовідносинах між бізнесменами на вільному ринку є надійність і довіра між партнерами, а також коректне відношення до конкурентів.

   Довіра  між партнерами і їхня надійність є важливими передумовами успішного  бізнесу. І в історії становлення  ділової культури чесність і надійність завжди виступали як основна чеснота  ділової людини. Підтримка репутації гарантує стабільність ділових зв'язків. У сучасній діловій культурі дотримання контрактів підтримується правовими механізмами, які, однак, не можуть охопити всі аспекти й нюанси ділових відносин. Тому такі моральні якості, як чесність, надійність, довіра, зберігають свою значущість.

   Конкуренція є необхідним елементом вільного ринку, найбільше стійко пов'язаним із цінностями волі, ініціативи, успіху, з достигнутими й ліберальними цінностями взагалі. Головною передумовою конкуренції є воля й рівність можливостей, достигнуті орієнтації й прагнення до успіху.

   Разом з тим саме конкуренція проявляється у твердій боротьбі, що супроводжується  безжалісним придушенням, витисненням, руйнуванням суперника. Саме в сфері  конкуренції сутужніше всього дотримуються моральні норми, саме тут проявляється твердість ринку. Гуманізація сучасного суспільства, ріст взаємозв'язку і взаємозалежністі людей, а також відкритість і гласність, породжують прагнення пом'якшити негативні наслідки конкуренції при збереженні її позитивного впливу на ринок. Мова йде про підтримку з боку держави. Однак моральні принципи сучасного ділового життя не допускають псевдогуманної підтримки тих, хто зазнає поразки не в силу дії об'єктивних законів ринку, а через відсутність необхідної кваліфікації, рішучості й т.д.

   Слідом  за визначенням основних проблем ділової етики встає проблема можливості й способів її підтримки.

   Питання полягає в тому, чи здатний діловий  світ підтримувати етику на високому рівні, або його власні принципи постійно провокують її порушення; і яким чином може бути забезпечене стійке включення морального виміру в ділову практику.

   Часто зустрічається точка зору, що вільний ринок, як саме регулююча система, здатний сам підтримувати моральну поведінку на належному рівні, тому що той, хто порушує правила ринкової гри, відступає від норми чесності, сумлінності, справедливості, в остаточному підсумку втрачає довіру партнерів і клієнтів і зазнає поразки в конкурентній боротьбі.

   Як  підкреслює відомий американський  соціолог А.Этціоні, взаємодія між суб'єктами легального ринку ґрунтується на розгалуженій мережі довірчих відносин, сприйнятих як моральний обов'язок. Довіра й чесність, надійність у виконанні договорів полегшують й упрощують ділові взаємозв'язки, там, де надійність і довіра слабкі, доводиться удаватися до юридичного оформлення договорів, контроль за їхнім виконанням, або навіть до допомоги спеціальних служб, що здійснюють такий контроль. Вільний ринок, на думку Этціоні, процвітає там, де моральні й соціальні цінності досить сильні, щоб обмежувати й припиняти аморальну й асоціальну ділову практику, але, у той же час не прикриває здорові орієнтації.

   Однак, з іншого боку, необхідні для розвитку вільної конкуренції достигнуті цінності, орієнтації на успіх, збагачення, кар'єру, суперництво, що часто виходять за рамки «мирного змагання», роблять сферу бізнесу зоною «морального ризику», сприяють постійному відтворенню тут різноманітних порушень моральних норм.

   Багато  фірм приймають внутрішні етичні кодекси, що пропонують   певні   норми й правила поведінки, прихильність певним цінностям й обов'язкове для дотримання всіма службовцями. Етичні кодекси призначені для того, щоб зробити певні норми ділової етики не просто предметом вільного вибору службовців, а додати їм інституціональний характер.

   Наприклад, етичний кодекс компанії «Кока-кола» має чинність закону, він строго обов'язковий для всіх службовців у будь-якій країні, де є філії компанії. В основі цього кодексу лежить принцип чесності й цілісності, яким повинні керуватися працюючі, їм пропонується поважати закони й традиції будь-якої країни, але дотримувати при цьому вимоги єдності й цілісності компанії, сповідати абсолютну лояльність до неї.

   Службовцям строго забороняється мати свій приватний інтерес у справах постачальників, клієнтів або конкурентів.

   Іншою необхідною вимогою до службовців є чесність і відкритість інформації про стан справ; строго карається дача  необ'єктивної картини у фінансовій і маркетинговій звітності, навіть якщо в ній не було злого наміру.

   Часом доводиться зіштовхуватися з такою  точкою зору: якщо вже сторони співробітничають, займаються спільною справою, то які можуть бути між ними конфлікти? Насправді конфлікти бувають дуже часто й досить серйозні. Звичайно, можна звернутися в суд і там спробувати врегулювати спірні питання. Однак, легше й швидше вирішувати не через судові інстанції, а шляхом переговорів і посередництва.

   Звернення до суду небажано по двох причинах. По-перше, необхідно платити судові витрати, по-друге, що може бути, більш важливим, рішення суду обов'язкове до виконання. Сторони ж можуть шляхом переговорів знайти інше рішення, що більшою мірою задовольняє кожну з них.

   От  один із прикладів. Протягом ряду років IBM обвинувачувала Fujitsu у використанні її комп'ютерних програм. У підсумку конфлікт був урегульований за допомогою посередників. На першому етапі посередники, що виступали в ролі незалежних експертів визначили, наскільки правомірні обвинувачення IBM. У результаті сторони прийшли до висновку, що FUJITSU повинна виплатити компенсацію IBM. На другому етапі, знову таки за допомогою посередників, була встановлена сума цієї компенсації.

   Зовнішнім засобом контролю за дотриманням  загальних норм ділової етики є стихійні або організовані санкції підприємницьких кіл і широкої громадськості у випадку їхнього порушення: словесне або друковане схвалення або несхвалення, доброзичливі або недоброзичливі чутки, поліпшення або погіршення репутації й т.д.

   Практика  показує, що включення етичних норм в ділове життя визначається прагматичними мотивами: коли воно корисно й вигідно, тоді прихильність моральним цінностям втілюється в її практиці, а коли немає - етика залишається порожньою декларацією.

   І забезпечення високого морального рівня  ділового життя залежить не тільки від самих підприємців, але й  від рівня моральності в суспільстві  в цілому.

   Практично скрізь існує нелегальний кримінальний і пів кримінальний бізнес, не тільки аморальний, але й злочинний, однак займана їм соціально - економічна ніша, його частка в підприємницькому співтоваристві в цілому визначається станом суспільства. В умовах економічної й політичної стабільності, що сприяє добробуту народу, стійкій системі цінностей і норм поведінки, етика ділового світу також підтримується на високому рівні.

   У кризові й переломні моменти  історії, коли економіка перебуває  в стані занепаду, маси народу бідують, система цінностей підірвана, - у діловому світі, як і скрізь, етична поведунка спотворюється й не включається в прийняття рішень. 

 

   

   ВИСНОВОК 

   Проаналізувавши всю вищевикладену роботу, можна  зробити ряд наступних висновків:

   1. вступаючи в ділові відносини, треба завжди мати на увазі, що люди дивляться на вас, як на представника вашої держави й вашого народу; кожне неприродне й непотрібне наслідування іншим народам справляє негативний ефект, крім того, ніхто за кордоном від нас не очікує, що ми станемо поводитися точно так, як француз, араб, кожна людина є плодом свого виховання, а в остаточному підсумку, історії своєї країни;

   2. так вже склалося, що представників ділового миру України, не так вже й часто можна було зустріти в різних країнах, тому вони в найбільш повсякденних ситуаціях - у готелі, у ресторані, на вулиці і навіть на ділових прийомах - ще викликають значний інтерес; це - цілком нормальна людська цікавість, але із поглибленням співробітництва й розширенням контактів вона, очевидно, зникне;

   3. вступаючи в міжнародний бізнес, не можна залишати удома властиві нам риси і якості, навпроти, потрібно завжди поводитися як гідний представник держави; і напевно, де б людина не перебувала, найважливішим у її поведінці залишається почуття такту;

   4. однак, вступаючи в ділові контакти, необхідно проявляти також певне почуття терпимості до прав інших народів, не слід забувати про це особливо при прояві релігійних або політичних переконань.

   5. не заглиблюючись у філософські питання про істину, потрібно виходити з того, що у світі не існує однієї-однісінької, раз й назавжди даної правди й істини. Сказане стосується не тільки політичних і релігійних переконань, але й бізнесу.

 

   

   Перелік літератури: 

1. Шепель В. М. Настольная книга бизнесмена и менеджера. - М.: Фин. И статистика. - 1992 г. - с.64
2. Батавина Р.Н. Этика менеджмента. - М.: ГАУ. - 1996г. - с.30. Алехина И.В. Имидж и этикет делового человека. - М.: ЭНИ. - 1996г. - с. 33
3. Маркичева Ф. Б., Нажин Е. Н. Деловое общение. - М.: РАГС.- 1997 г. - с.30 Современный бизнес. / Под ред. Речмон Д. Дж. и др. — t.i. — М.: Республика. - 1995 г. - с. 138
4. Нестара Д.Ж. Деловой этикет. - М.:МГУ. - 1997г. - с. 136-138
5. Честара Д.Ж. Деловой этикет. -М.:МГУ. -1997г. -с.40
6. Наромина О.В..Стерпин И.А. Деловое общение. -Воронеж, -1996г. -с.75.
7. «Основ предпринимательского дела» /под редакцией Осипова Ю.М. - М. - 1992г. - с. 314-315.
8. Поддубный Ф.И. Хотите стать бизнесменом - Киев: Молодь. - 1992г. - с. 200
9. Петкевич Э. Этикет менеджера. - Махачкала. -1991г.-с.- 84-89
10. Брамли Р.Х.. Мердок Э.Дж. Как вести переговоры с американцами //Внешняя торговля. - 1990г. - с.
11. Брамм Р.Х.. Мердок Э.Дж. Как вести переговоры с американцами //внешняя тоговля.-1990г. - с. 32
12. Рыбинский Ю.И. Французы у себя дома. - М: Наука. - 1989г. - с. 232-293.
13. Холотова Т.Н.. Лебедева М.М. Протокол и этикет для деловых людей. - М.: ИНФРА - М. - 199г. - с. 163-164
14. Хойер В. Как делать бизнес в Европс.-М.: Прогресс. - 1990г. - с. 282. Андреев С.С. и др. Италия. - М.: МО. -1991г.-с. 21-22.
15. Внешнеэкономическая деятельность предприятия /под редакцией Стровского Л.Е. - М.: ЮНИТИ. -IW6r-.-c. 369
16. Холопова Т.И.. Лебедева М.М. Протокол и этикет для деловых людей.-М.-.ИНФРА. М.-1*)95г. - с. 180-182
17. Зарубина Н.Н. Социально-культурные основы хозяйства и предпринимательства. - М.: Магистр. - 1998г. - с. 287.
18. Основы предпринимательского дела / под редакцией Осинова Ю.М.

М. - 1992г. - с. 304-320

19. Резчиков Е.А. Этика делового общения. - М.? МАСИ. - 1995г. 70с.

20. Фишер П. Новичок в кресле шефа. - М.: Интерэксперт. -М.:ИНФРА-М.-1995г. с. 13-27.