1. Ресурсовіддача або коефіцієнт обіговості активів:

 

         (2.17)

     2007 р.  К об. а = 1404,4 / 6265,5 = 0,22

     2008 р.  К об. а = 1989,0 / 8105,7 = 0,25 

     2. Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості: 

          (2.18)

     2007 р.  К об дз = 11462,4 / 178,63 = 57,72

     2008 р.  К об дз = 17010,6 / 198,65 = 85,63 

     3. Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості: 

         (2.19)

     2007 р.  К об кз = 9596,6 / 1736,8 = 5,21

     2008 р.  К об кз = 15330,8 / 1844,3 = 8,31 

     4. Коефіцієнт оборотності запасів: 

        (2.20)

     2007 р.  К об з = 9596,6 / 36 47,41 = 2,68

     2008 р.  К об з = 1533,08 / 3667,35 = 4,25 

     5. Коефіцієнт оборотності основних засобів або фондовіддача: 

        (2.21)

     2007 р.  К осн з = 9596,6 / 2476,8 = 3,87

     2008 р.  К осн з = 15330,8 / 2587,9 = 5,92 

     Доцільно також провести розрахунки тривалості обороту дебіторської та кредиторської заборгованості, активів та запасів, що дасть можливість більш повно розкрити стан ділової активності підприємства. Розраховуються ці показники шляхом відношення кількості днів в періоді (360 днів) до відповідного коефіцієнта оборотності.

     Розраховані показники ділової активності ВАТ ПБК «Славутич» зведені в таблиці 2.7.

     За результатами розрахунків бачимо, що кожна грошова одиниця активів принесла 0,22 грн. реалізованих послуг у 2007 р. при тривалості обороту активів 1636,36 днів, та 0,25 грн. у 2008 р. при тривалості обороту 1440,0 днів, що є дуже позитивним значеннями. Позитивним моментом є зростання оборотності активів та відповідне зменшення періоду обороту на 196,4 дні. Настільки низьке значення коефіцієнту оборотності активів пояснюється важкою структурою активів. 

     Таблиця 2.7 - Оцінка ділової активності підприємства

 

     Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості на початок періоду склав 57,72 і до кінця періоду зріс на 1,48%, коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості має тенденцію зростання. Він склав у 2007 році 5,21 та 8,31 у 2008 році. Темп росту склав 159 %. Слід відмітити, що кредиторська заборгованість обертається дещо повільніше за дебіторську заборгованість. Збереження такої тенденції є негативним.

     Запаси підприємства за 84 дні перетворюються в реалізовану продукцію Коефіцієнт оборотності запасів складав 2,68 у 2007 році, і до кінця 2008 року збільшився до 4,25. В цілому ділову активність ЗАТ можна охарактеризувати як задовільну, і таку, що позитивно впливає на платоспроможність підприємства.

2.2.  Оцінка рентабельності.

     Важливим узагальнюючим показником, який характеризує кінцевий результат діяльності підприємства є прибуток. Саме від розміру прибутку, отриманого підприємством, залежить формування оборотних коштів, виконання зобов’язань перед бюджетом, платоспроможність підприємства, доходи акціонерів тощо.

     Показники діяльності підприємства групуються в розрізі видів діяльності (рисунок 2.4) 

       
 
 
 

     Рисунок 2.4 – Види діяльності підприємства 

     Аналіз прибутку проводиться методом порівняння фактичних даних за звітний період з фактичними даними за попередній період. Для цього заповнюється таблиця 2.8 і розраховуються показники питомої ваги та змін, що відбулися.

     Факторний аналіз являє собою методику комплексного системного вивчення і виміру впливу факторів на величину результативних показників.

     Одним з прийомів проведення факторного аналізу є прийом елімінування. 

Таблиця 2.8 - Звіт про фінансові результати

 

    Елімінувати означає усунути, виключити вплив всіх факторів на величину результативного показника, крім одного.

     Використовуючи цей прийом, на базі даних таблиці 2.9 визначимо вплив кожного фактора на прибуток від реалізації.

     Таблиця 2.9 - Факторний аналіз прибутку

 

     Вплив факторних показників можна надати у вигляді адаптивної моделі:

     ЧП = В-С-АВ-ЗВ-ІОВ+ФД-ФВ-ПНП  (2.22)

 

     Розмір виручки від реалізації залежить від ряду факторів (від ціни реалізованої продукції, питомої ваги кожного виду продукції в загальному обсязі реалізації, кількості реалізованої продукції): 

         (2.23) 

     Пв – показник структури реалізованої продукції;

     N – обсяг реалізації продукції;

     Ц – ціна продукції.

     Факторну модель собівартості можна надати у вигляді: 

        (2.24) 

     Де N – обсяг виробництва продукції;

     П_в – показник структури виробленої продукції;

     З_зм – змінні витрати на виробництво одиниці продукції (собівартість одиниці).

     Вплив на розмір чистого прибутку змін цін, обсягу реалізованої продукції і обсягу виготовленої продукції можна визначити і з допомогою індексу цін (Іц).

     Визначимо вплив факторів на зміну виручки від реалізації. Загальна зміна виручки від реалізації: 

        (2.25) 

     Зміна виручки є результатом впливу двох факторів: ціни реалізації і обсягу реалізованої продукції (з урахуванням структури).

     Розрахунок впливу цих факторів можна провести таким чином: 

       (2.26)

       (2.27) 

     Аналогічно можна розрахувати вплив факторів на зміну собівартості реалізованої продукції: 

       (2.28) 

     Якщо собівартість одиниці продукції змінилась тільки лише за рахунок зовнішніх факторів (а саме за рахунок загальної зміни цін), то: 

        (2.29)

        (2.30) 

     Вплив зміни цін на розмір чистого прибутку можна визначити: 

        (2.31) 

     Дослідимо вплив зміни розмірів адміністративних витрат на збут і інших операційних витрат на величину чистого прибутку. Зауважимо, що це фактор зворотного впливу по відношенню до прибутку. В зв’язку з цим у формулу розрахунку додається знак “–“. Зміна чистого прибутку за рахунок зміни величини адміністративних витрат: 

       (2.32) 

     Вплив зміни величини фінансових доходів можна визначити: 

       (2.33) 

     Вплив зміни величини фінансових витрат визначається: 

        (2.35) 

     Вплив величини сплаченого податку на прибуток: 

        (2.36) 

     Рентабельність – це показник, що характеризує економічну ефективність.

     Існує багато коефіцієнтів рентабельності, які використовуються в залежності від характеру оцінки ефективності фінансово-господарської діяльності підприємства, що в свою чергу, визначає вибір оціночного показника (прибутку). Це може бути чотири різних показники:

• валовий прибуток (стр. 050. ф.№2);
• операційний прибуток (стр.100 ф.№2);
• прибуток до оподаткування (стр.170. ф.№2);
• чистий прибуток (стр.220 ф.№2).

     В залежності від того, з чим порівнюється обраний показник прибутку, розрізняють дві групи коефіцієнтів рентабельності:

1. рентабельність капіталу;
2. рентабельність продаж.

     До першої групи відносять:

1. Рентабельність активів (R_a) – характеризує, наскільки ефективно підприємство використовує свої активи для отримання прибутку.

 

          (2.37) 

     Цей показник важливий насамперед для інвесторів.

2. Рентабельність власного капіталу (R_E) – характеризує, наскільки ефективно підприємство використовує власний капітал.

 

        (2.38) 

     Цей показник важливий насамперед для власників.

     До другої групи входять:

1. Валова рентабельність реалізованої продукції (R_G) – характеризує ефективність виробничої діяльності, а також ефективність політики ціноутворення.

 

           (2.39) 

     2. Операційна рентабельність реалізованої продукції (R_о) – показує рентабельність підприємства після відрахування витрат на виробництво та збут товарів, тобто затрат, які не відносяться до операційної діяльності.