Фінанси підприємства

Загальний коефіцієнт платоспроможності розраховується за формулою, рекомендованою В.О.Мец [10 ,с.161]:   К =  ( А + 0,5 А + 0,3 А ):( П + 0,5 П +0,3 П ).

   За  балансом підприємства його поточні  зобов’язання нижче поточних активів  на 1235,8 тис. грн. на початок року і 747,3 тис. грн. на кінець, що свідчить про його платоспроможність і ліквідність. Цей висновок підтверджує величина зміни показників ліквідності.  Так, коефіцієнт абсолютної ліквідності на початок року дорівнює 1,15, що свідчить , що підприємство має вільні грошові кошти, тому поточні зобов’язання в разі потреби за рахунок грошових коштів може погасити. Станом на кінець року коефіцієнт абсолютної ліквідності знизився до 0,05 , тобто негайно можуть бути погашені тільки 5% короткострокових зобов’язаннь. В світовій практиці вважають теоретично достатнім, якщо величина цього коефіцієнту перевищує 0,2 0,3. Як видно із результатів аналізу показників ліквідності, підприємство не прагне вкладати свої грошові кошти в господарську діяльність, що в подальшому може призвести до недостатньої платоспроможності. Тому фінансовий менеджер повинен терміново розробити заходи для підвищення абсолютної ліквідності підприємства.

    Значення  коефіцієнту швидкої ліквідності  нормальним вважається в діапазоні 0,7 0,8.  На початок року цей коефіцієнт складав 6,99 ,а на кінець 2,56 відповідно. Показники значно вищі критичних значень і підприємство може на кінець року погасити всі короткострокові позичкові кошти за рахунок активів в розрахунках і грошових коштах. Це свідчить, що підприємство за умови швидкої ліквідації дебіторської заборгованості не буде відчувати фінансових затруднень. Але, достатньо виникнути труднощам з реалізацією товарів, забезпечення виробничими запасами і фінансовий стан підприємства погіршиться, тому що погашення найбільш термінових зобов’язань повністю залежить від своєчасної реалізації виготовленої продукції.

    Коефіцієнт  загальної ліквідності як на початок  так і на кінець року значно вищий  за оптимальне значення (2 2,5), тобто підприємство за рахунок поточних активів зможе покрити всі короткострокові зобов’язання, величина цього коефіцієнту на початок року складає 30,6 , а на кінець року - 19,7.

    Але ситуація потребує детального аналізу. Це може означати, що підприємство має в своєму розпорядженні більше коштів ніж може ефективно використовувати, тому надлишкові фінансові кошти перетворюються в непотрібні обігові кошти. Це тягне за собою погіршення показників ефективності використання всіх видів активів. 

    Аналіз  фінансової стійкості  підприємства. Фінансова стійкість підприємства - це здатність виконувати свої зовнішні (короткострокові та довгострокові) зобов’язання, використовуючи власні активи. Основні показники фінансової стійкості і їх розрахунок наведені  в таблиці 3.4.

    За  результатами розрахунку коефіцієнтів фінансової незалежності можна зробити  слідуючи висновки:

    Коефіцієнт  фінансової незалежності або автономії ( ) підприємства досить високий і на кінець періоду становить 0,98 , що характеризує можливість підприємства виконати зовнішні зобов’язання за рахунок власних коштів, показує незалежність підприємства від позикових джерел.

    Коефіцієнт  фінансової залежності (К ) підтверджує зроблений вище висновок. Так, на кінець звітного періоду К становив 1,02. Це означає, що в кожній 1,02 грн., вкладеній в активи підприємства, 2 коп. десь позичено. Зростання цього показника в динаміці означає збільшення частки позичених коштів у фінансуванні підприємства. Слід відмітити , що підприємство не має довгострокових зобов’язань . Тому коефіцієнт заборгованості  або фінансовий ліверідж дорівнює нулю.

    Коефіцієнт  фінансування (К ) є найбільш загальною оцінкою фінансової стійкості підприємства, так як характеризує забезпеченість заборгованості власними коштами. Якщо має місце підвищення власних коштів над позиковими ,то це свідчить про фінансову стійкість підприємства. На нашому підприємстві власний капітал значно перевищує позикові кошти.

    Коефіцієнт  забезпечення власними обіговими коштами (К ) характеризує рівень забезпечення оборотних активів власними коштами, який характеризує абсолютну можливість перетворення активів у ліквідні кошти. На кінець звітного періоду                        К становив 0,95 , що на 0,02 менше показника на початок періоду.

    Робочий капітал (Р ) – це власні оборотні засоби підприємства, який представляє різницю між оборотними активами і короткостроковими зобов’язаннями. Обсяг робочого капіталу на кінець звітного періоду становив 6704,3 тис.грн., тобто це та сума ресурсів, яка залишається після сплати короткострокових і довгострокових зобов’язань і може бути використана для розширення виробництва або інвестування.

    В порівнянні з початком періоду  Р зменшився на 36,7 тис.грн., що викликано короткостроковими кредитами банку (57,6 тис.грн.) і збільшенням кредиторської заборгованості за товари (14,0 тис.грн.) та іншими факторами.Маневреність робочого капіталу (М ) характеризує частку запасів у загальній сумі капіталу яка на кінець періоду становила 0,917 , що на 0,119 більше ніж на початок періоду.  М досить високий , чому сприяло збільшення товарних запасів, що ,в свою чергу, обмежує свободу маневру власними коштами.

    Коефіцієнт  маневреності власного капіталу (К ) показує , що частка власних оборотних коштів у власному капіталі на кінець періоду становила 0,308 проти 0,312 на початок. Динаміка зменшення К оцінюється негативно, так як характеризує недостатню маневреність власного капіталу.

Таблиця 3.4. Показники фінансової стійкості  підприємства за 2004 р..

    Зменшення маневреності власного капіталу сприяло  зростанню коефіцієнта співвідношення необоротних активів і власних коштів на 0,004. На кінець періоду відповідний коефіцієнт складав 0,692 проти 0,688 на початок періоду.

    Коефіцієнт  покриття запасів (К ) на кінець періоду показує, що на одну гривню, вкладену в запаси, проходиться 19,7 грн. оборотних активів, що свідчить про те, що підприємство має ліквідний баланс і своєчасно ліквідує борги. 

    Аналіз  ділової активності підприємства. Аналіз ділової активності підприємства передбачає розрахунок ряду показників, методика їх визначення наведена в таблиці 3.5.

      Як видно з таблиці 3.5. оборотність сукупних активів на кінець періоду в порівнянні із початком зменшилась відповідно з 0,308 до 0,196. Ці зміни свідчать, що 1 грошова одиниця активів сприяла реалізації продукції всього на 30,8 коп. на початок періоду, а на кінець – зменшилась до 19,6 коп. Ці дані підтверджують низький показник фондовіддачі, який на кінець періоду значно погіршився. Так, якщо 1  грошова одиниця основних засобів на початок періоду виробляла реалізованої продукції на 46,9 коп., то на кінець періоду відповідний показник зменшився до 29,9 коп. На суттєве погіршення ефективності використання оборотних коштів вказує коефіцієнт їх оборотності. Так, коефіцієнт оборотності оборотних коштів на кінець звітного періоду зменшився на 0,349. Тобто, кожна грошова одиниця оборотних коштів на кінець періоду реалізувала продукції на 34,9 коп. менше, ніж на початок періоду.  Це привело до значного збільшення (+212 днів) тривалості обороту оборотних коштів в кінці аналізуємого періоду, що сприяло зменшенню обсягу реалізації продукції.

    Дані  аналізу свідчать про погіршення фінансового стану підприємства, так як кошти , вкладені в аналізуємому періоді в оборотні активи знову приймають грошову форму в кінці періоду на 212 днів пізніше, ніж на початку періоду, що приведе до додаткового залучення коштів для подальшої господарської діяльності. Як свідчать розрахунки, що наведені в таблиці 3.5, такими коштами стала, в основному, дебіторська заборгованість, яка на кінець періоду зросла на 8,5 дня. Період погашення дебіторської заборгованості, навпаки, уповільнився на 8,5 днів.

    Значне  зростання тривалості одного обороту  запасів на кінець аналізуємого періоду  і зменшення коефіцієнта оборотності  з 0,88 оборота на початок періоду  до 0,54 оборота на кінець періоду  погіршило фінансовий стан підприємства.  
 
 

Таблиця 3.5. Показники ділової активності підприємства за 2004 р.