Фінанси підприємства

-аналіз  фінансової стійкості підприємства;

-аналіз  ліквідності балансу.

Фінансовий  стан визначає місце підприємства в  економічному середовищі та наскільки ефективними і безризиковими можуть бути ділові відносини з ним комерційних банків, постачальників, потенційних інвесторів і позичальників та ін.  

2.Фінансовий  стан підприємства  як складова фінансового  менеджменту.

   Фінансовий  стан підприємства, з одного боку є результатом діяльності підприємства, а з другого – виявляє передумови розвитку підприємства. У працях зарубіжних  і вітчизняних економістів досліджено широке коло питань, пов’язаних з аналізом фінансового стану підприємств, його оцінкою та управлінням. Методичні основи кількісного виміру та оцінки фінансового стану підприємств і трактування його сутності зафіксовано і в нормативних актах відповідних міністерств (відомств). Серед науковців, які приділили значну увагу дослідженню фінансового стану підприємств, слід виділити таких як І.Т.Балабанов, Л.А.Бернстайн, Білик М.Д, І.О.Бланк, Ю.Брігхем, Л.Гапенскі, Т.Р.Карлін, А.П.Ковальов, М.Н.Крейніна, Л.А.Лахтіонова, Поддєрьогін А.М., Г.В.Савицька, В.Т.Савчук, О.С.Стоянова, Р.Холт, А.Д.Шеремет та інші.

   Водночас  є великі розбіжності у трактуванні  науковцями  й практиками поняття  „фінансовий стан підприємства”, складу показників, що його визначають, та їхніх  критеріальних значень, що не дає  змоги однозначно оцінювати реальний фінансовий стан підприємства.

   Зокрема, методикою інтегральної оцінки інвестиційної  привабливості підприємств та організацій, затвердженою наказом Агентства  з питань запобігання банкрутству  підприємств та організацій №22 від 23 лютого 1998 року, сутність цього поняття  визначено так: „Фінансовий стан підприємства – це комплексне поняття, яке є результатом взаємодії всіх елементів системи фінансових відносин підприємств, визначається сукупністю виробничо-господарських факторів і характеризується системою показників, що відображають наявність, розміщення і використання фінансових ресурсів”[9]. Положенням про порядок здійснення аналізу фінансового стану підприємств, що підлягають приватизації, затвердженим наказом Міністерства фінансів України та Фонду державного майна України №49/121 від 26 січня 2001 року, визначено „фінансовий стан підприємства” як сукупність показників, що відображають наявність, розміщення і використання ресурсів підприємства, реальні і потенційні фінансові можливості підприємств.[12] У цьому трактуванні знаходять відображення характеристики, що є найвагомішими у визначенні сутності фінансового стану – спроможність підприємств фінансувати різні види діяльності.

   Щодо  визначень  поняття „фінансовий  стан” науковцями, то переважна  більшість із них повторюють трактування  сутності „фінансового стану підприємства” за Методикою інтегральної оцінки інвестиційної привабливості підприємств та організацій. Вони визначають це поняття як комплексне, що характеризується системою показників, які відображають наявність, розміщення та використання фінансових ресурсів підприємства.

     У підручнику „Фінанси підприємств”  за редакцією проф. А.М.Поддєрьогіна  наведено таке визначення: „Фінансовий стан – це комплексне поняття, яке є результатом взаємодії всіх елементів системи фінансових відносин підприємств, визначається сукупністю виробничо-господарських факторів і характеризується системою показників, що відображають наявність розміщення і використання фінансових ресурсів” [17,с.].

   Для правильної оцінки фінансового стану  підприємства необхідне поєднання трьох складових:

   1) чого хочемо досягти у конкретному  випадку, визначаючи фінансовий  стан підприємства? (З якою метою його оцінюємо? З метою здійснення значних капітальних інвестицій чи підвищення ліквідності тощо); 2) як виміряти фінансовий стан підприємства?

3) як  його оцінити?

  Фінансовий  стан економічних систем визначається сукупністю показників, що відображають наявність, розміщення і використання їх ресурсів, реальні та потенційні фінансові можливості. Вважається, що фінансовий стан економічної системи може бути задовільний або незадовільний.

  Задовільний фінансовий стан – це стійка платоспроможність та фінансова стійкість підприємств, їх забезпеченість власними оборотними активами та ефективне використання ресурсів.

   Основним  джерелом для оцінки фінансового стану використовуємо фінансову звітність підприємства (рис.2.1).

   Фінансовий  стан- це важлива характеристика економічної  діяльності підприємства у зовнішньому  середовищі. Він значною мірою  визначає конкурентоспроможність підприємства, його потенціал у діловій співпраці, оцінює, якою мірою гарантовані економічні інтереси самого підприємства і його партнерів з фінансових і інших відносин. Цілі, з якими здійснюють аналіз та оцінку фінансового стану підприємства, будуть різними у підприємства та кредиторів й інвесторів.

  Більшість науковців вважає доцільним для оцінки фінансового стану підприємства за фінансовою звітністю виокремлення та розгляд наступних груп показників:

• стан активів;
• платоспроможність;
• фінансова стійкість;
• ділова активність;
• ефективність господарської діяльності;
• ринкова активність.

  Кожна група показників характеризує відповідний  аспект діяльності підприємства, який має безпосередній вплив на їх фінансовий стан, зокрема:

• показники стану активів відображають можливість підприємства здійснювати стабільну господарську діяльність;
• платоспроможність полягає у можливості підприємств розраховуватись за допомогою наявних активів за своїми зобов’язаннями;
• фінансова стійкість характеризує рівень самофінансування і незалежності підприємств від зовнішніх залучених джерел для формування активів;
• ділова активність характеризує результативність (ефект) використання ресурсів та обсяги господарської діяльності;
• ефективність господарської діяльності показує відношення її результату до витрат на його одержання, а збільшення цього відношення тлумачать як підвищення ефективності господарювання;
• ринкова активність характеризує рівень та результативність інвестування коштів при формуванні власного капіталу підприємств.

   Кількісно фінансовий стан вимірюється системою показників, на підставі яких здійснюється його оцінка.(рис.2.2.) 

Рис.2.2. Система показників за блоками для  оцінки фінансового стану економічних  систем . 

     Показники стану активів підприємства. Можливість підприємства здійснювати стабільну господарську діяльність характеризують показники стану його активів. Характеристика показників стану майна і алгоритм їх розрахунку наведений в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1. Система  показників для оцінки стану активів

   “п” і “к” тут і далі в табл. 2.1 – 2.6  відповідно значення показників на початок і кінець звітного періоду 

   Оцінка  майнового стану підприємства дає  змогу визначити абсолютні і  відносні зміни статей балансу за визначений період, відслідкувати тенденції їхньої зміни та визначити структуру фінансових ресурсів підприємства.

      Показники ліквідності  (платоспроможності)  підприємства. Важливою характеристикою фінансового стану підприємства є оцінка його платоспроможності, під якою прийнято розуміти спроможність підприємства розрахуватися за своїми зобов’язаннями. Платоспроможним є таке підприємство, у якого активи перевищують зовнішні зобов’язання.

   Спроможність  підприємства платити за своїми короткостроковими  зобов’язаннями називають ліквідністю. Підприємство вважається ліквідним, якщо воно в спромозі виконати свої короткострокові зобов’язання за умови реалізації поточних активів.(табл.2.2) 

Таблиця 2.2. Система показників для  оцінки ліквідності

   Показники ліквідності характеризують здатність підприємства виконувати свої короткострокові (поточні) зобов’язання за рахунок поточних активів. Ліквідність означає ступінь мобільності (або час) перетворення вартості активів підприємства в готівкову форму. При складанні балансу використовується правило, за яким активи розміщуються за мірою зростання їх ліквідності.

   Всі активи підприємства з точки зору ліквідності поділяються на фіксовані  та поточні. До фіксованих активів належать основні засоби та інші позаоборотні, в першу чергу маються на увазі важколіквідні елементи, такі як нерухоме майно підприємства (земля, будівлі, споруди, устаткування, незавершене капітальне будівництво, невстановлене устаткування, транспортні засоби), а також довгострокові фінансові вкладення в акції, облігації, статутні фонди інших підприємств.

   Поточними активами (розділи ІІ і ІІІ бухгалтерського балансу) вважаються оборотні активи, які належать до швидколіквідних і поділяються на більш ліквідні активи та менш ліквідні товарно-матеріальні цінності. В свою чергу , серед більш ліквідних активів виділяють гроші в банках та в касі, які повністю готові взяти участь у розрахунках і тому вважаються абсолютно ліквідними. З цієї ж точки зору розглядаються і короткострокові фінансові вкладення в цінні папери, які теж можна швидко реалізувати і конвертувати в безготівкову форму. Добре ліквідними активами вважаються дебіторська заборгованість, депозити, видані аванси персоналу фірми, а також кошти в авансових розрахунках з іншими підприємствами, з дочірніми підприємствами та інші неоплачені рахунки.

   У загальному випадку підприємство вважається ліквідним, якщо поточні активи перевищують поточні пасиви. Але це перевищення не характеризує ліквідність повною мірою, бо підприємство може бути більш або менш ліквідним. Тому для ефективного вимірювання ліквідності застосовується відповідна система коефіцієнтів, які відображають співвідношення статей балансу та інших видів фінансової звітності. Найбільш важливі з них наведені нижче.

    Коефіцієнт загальної  ліквідності або  коефіцієнт покриття ( ) - відношення поточних активів до поточних зобов’язань. Одержаний результат співвідноситься з одиницею :

    Поточні активи

   Поточні зобов’язання

   Цей коефіцієнт показує, якою мірою поточні  зобов’язання покриваються поточними  активами, тобто скільки грошових одиниць поточних активів припадає на одну грошову одиницю поточних зобов’язань.