Трудові книжки: порядок ведення,зберігання та видачі при звільненні

Запис про звільнення у трудовій книжці працівника провадиться з  додержанням таких правил: у графі 1 ставиться порядковий номер запису; у графі 3 вказується причина звільнення; у графі 4 зазначається, на підставі чого внесено запис – наказ (розпорядження), його дата і номер.

У разі звільнення працівника всі  записи про роботу й нагороди, внесені  в трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються  підписом керівника підприємства або  спеціально вповноваженої ним особи та печаткою підприємства чи відділу кадрів.

Якщо працівник працездатного  віку протягом останніх двох років  перед звільненням підвищував кваліфікацію, то треба це зазначити.

У разі звільнення осіб, які працювали  в селянському (фермерському) господарстві за трудовим договором, або припинення членства в селянському (фермерському) господарстві після відповідних записів у трудових книжках, зроблених головою селянського (фермерського) господарства, трудовий стаж, у цьому господарстві підтверджується підписом керівника, заступника, іншої уповноваженої на це особи та засвідчується печаткою місцевого органу державної виконавчої влади.

Трудова книжка заповнюється одночасно  українською та російською мовами, й окремо завіряються обидва тексти.

Власник або вповноважений ним орган зобов’язаний видати працівникові його трудову книжку в день звільнення із внесеним у неї записом про звільнення.

У разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або вповноваженого ним органу працівникові сплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу. Днем звільнення в такому разі вважається день видачі трудової книжки. Про новий день звільнення видається наказ і виноситься запис у трудову книжку працівника. Раніше внесений запис про день звільнення визначається недійсним у встановленому порядку.

Якщо працівник був відсутній  на роботі у день звільнення, то власник  або вповноважений ним орган  у цей день надсилає йому поштове  повідомлення про необхідність одержати трудову книжку.

Пересилання трудової книжки поштою з доставкою на зазначену адресу допускається тільки з письмової згоди працівника [9,198].

У разі смерті працівника трудова  книжка видається на руки його найближчим родичам під розписку або надсилається поштою на їхню вимогу. У трудовій книжці померлого працівника в розділі “Відомості про роботу” зазначають дату запису і в графі 3 записують: “Роботу припинено у зв’язку зі смертю”. Далі заповнюють графу 4, де зазначають дату й номер наказу (розпорядження). Цей запис засвідчується в установленому порядку.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновок 

 

Отже, основним документом, який засвідчує час роботи на тій чи іншій посаді та підтверджує загальний стаж для пенсійного забезпечення, згідно зі ст.48 Кодексу законів про працю України, є трудова книжка.

Заповнення трудових книжок, вкладишів до них, видача трудової книжки у разі звільнення, розрахунки, умови зберігання та обліку трудових книжок обумовлені Інструкцією про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженою наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту України від 29.07.1993 року №58 зі змінами від 24.09.2003 року № 266/118/5.

До трудової книжки вносяться :

• дані про працівника — прізвище, ім'я, по батькові, який уперше приступає до роботи, вносяться на титульну сторінку трудової книжки без скорочень відповідно до паспорта (свідоцтва про народження).
• дані про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення.
• відомості про нагородження  і  заохочення:  про  нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх  у  роботі  та  інші  заохочення   відповідно   до   чинного законодавства України;
• відомості про  відкриття,  на   які   видані   дипломи,   про використані винаходи   і   раціоналізаторські  пропозиції  та  про виплачені у зв'язку з цим винагороди.

Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації усіх форм власності або у фізичної особи понад п'ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.

На мою думку, трудова книжка є своєрідним “паспортом” працівника. Саме вона є тим документом, який підтверджує трудовий стаж особи, дає їй право в майбутньому отримувати від держави винагороду в пенсійний період за свій трудовий стаж, тобто виступає певним гарантом  заслуженої, щасливої старості.

 

Список використаної літератури

 

1. Конституція України. – Х.: ФО-П Стеценко І.І., 2011.-48 с.
2. Кодекс законів про працю України [Електронний ресурс] .− Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/322-08
3. Закон України «Про пенсійне забезпечення» [Електронний ресурс] .-   Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1788-12
4. Постанова Кабінету Міністрів України «Про трудові книжки працівників» від 27.04.1993 № 301 [Електронний ресурс] . Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/301-93-п
5. Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої наказом Мінпраці України, Мінюстиції України, Мінсоцзахисту України від 29.07.1993 року №58 (зі змінами від  24.09.2003 року  № 266/118/5) [Електронний ресурс] . Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0110-93
6. Віденко А.Н. Сучасне діловодство: Навч. Посібник. – К.: Либідь, 2002.
7. Дрижчан С. Головне джерело трудового права // Праця і зарплата. – 2004. - №45. – С.2-3.
8. Єрьоменко В. Призначення на посаду: актуальні питання теорії та практики // Право України. – 2000. – №6. – С.39–43.
9. Мельник А. Трудовий кодекс чекають мільйони // Праця і зарплата. – 2004. - №44. – С.4-5.
10. Трудове право України: Підручник / За ред. Н.Б. Болотіної, Г.І. Чанишевої. - К.: Т-во "Знання", КОО, 2000. -564 с.
11. Трудове право України [Текст] : навч. посіб. Курс лекцій / М.Д. Бойко. - К. : Олан, 2002. - 335 с.