Вплив маркетингових досліджень на ефективність планування діяльності підприємства

   Таблиця 3

Реалізація продукції СТОВ ім. Чкалова, ц

   Як бачимо за даними таблиці значно знизився показник реалізації зерна і склав у 2009 році 5243 ц., що є на 8548 ц менше порівняно з 2007 роком. Також знизились показники реалізації молока та м'яса ВРХ відповідно на 4599 ц та 260 ц і у 2009 році склали 8862 ц, та 1929 ц порівняно з 2007 роком.

   Негативно на доходності підприємства відобразилося зниження таких показників як реалізація цукрових буряків. Збільшились показники реалізації ріпаку, гречки та м’яса свиней.

   Подоланню негативних тенденцій на ринку зерна повинна сприяти державна політика на зерновому ринку. Проте адміністративне регулювання експортного зернового ринку спричинило кризу на ринку зерна у кінці 2008 – початку 2009 років. Через занепокоєння, викликані недосівом озимої пшениці та втратою частини озимих посівів, Уряд увів ліцензування експорту пшениці, що було спрямовано на забезпечення продовольчої безпеки держави. Постановою Уряду від 11 жовтня 2008 року було введено квотування експорту зерна, але не тільки продовольчої пшениці та жита, але й фуражних зернових: фуражної пшениці, кукурудзи та ячменю. Квотування експорту зерна було продовжено до 30 червня 2009 року. Як виявилось технологія реалізації квотування експорту зерна з України призвела до багатьох негативних наслідків:

   - істотного скорочення доходів сільськогосподарських виробників. Згідно з балансами, Україна в 2008/2009 маркетинговому році може і повинна експортувати: ячменю - 5 млн. тонн, пшениці - 3,5 млн. тонн, кукурудзи - 1,5 млн. тонн. Експортовано з початку маркетингового року: ячменю - 3,0 млн. тонн, пшениці - 2,4 млн. тонн, кукурудзи - 0,2 млн. тонн. Таким чином, ще можна відвантажити на експорт: ячменю - 2 млн. тонн, пшениці - 1,1 млн., кукурудзи - 1,3 млн. тонн. Враховуючи різницю цін на зерно в Україні та на світовому ринку, кожна з цих тонн, якщо не буде реалізована на експорт, - це скорочення доходів виробників на тисячі гривень.

    - дисконтування закупівельних цін на зерно внутрішніми та закордонними покупцями (через додаткові ризики) в майбутні маркетингові роки;o збільшення вірогідності недосіву навесні 2009 року ячменю та кукурудзи, яка є основою для розвитку біопалива;

   - обмеженості фінансових ресурсів виробників зерна напередодні весняно-польових робіт. У зв’язку з унікальними погодними умовами, які мають місце в Україні, а саме дуже теплою зимою, виробники зерна як ніколи потребують додаткових коштів для проведення дуже ранньої сівби, підживлення озимих посівів, знешкодження шкідників;

   - загибелі зерна через його перебування у непридатних для тривалого зберігання умовах (портові термінали, судна, залізничні вагони). Тільки через простої суден експортери зерна втратили вже 100 млн. доларів США. Ще 100 млн. доларів США буде втрачено через псування зерна в перевантажувальних комплексах, які не мають технічних можливостей не тільки для тривалого зберігання зерна, але й для вивантаження зерна на наземний транспорт. Зерно проростає, знищується шкідниками;

   - дефолтів за експортними контрактами та штрафних санкції за простої суден для вітчизняних експортерів зерна;o підвищення пожежо- та вибухонебезпечності у портових терміналах;

   - блокування інфраструктури зернового ринку, що унеможливлює роботу з іншими вантажами, у т.ч. з транзитом;

   - втрат від ненадання послуг перевізників, експедиторів, портів, сюрвейерів, державних інспекцій;

   - скорочення кількості експортерів зерна за рахунок невеликих компаній з українським капіталом;

   - втрати інвестиційної привабливості зернового сектора України (при цьому сааме експортери зерна є найбільшими інвесторами в АПК України);

   - втрати довіри на світових ринках до постачань товарів із України;o негативного впливу на обсяги валютної виручки, зовнішньоторговельний баланс та курс валюти, що вже підтвердив Національний банк України;

   - створення негативного іміджу Уряду України критичними заявами з боку Світового банку, МВФ, ЄБРР, послів США, Нідерландів, Німеччини, великої кількості національних та закордонних організацій аграрного спрямування;

   - негативного впливу на переговорний процес щодо вступу України до Світової організації торгівлі.

   Окрім цього, запровадження квотування та ліцензування експорту u1079 зерна не допомогло досягнути поставлених цілей: ціни на хліб і надалі зростають, здешевлення продукції тваринництва не спостерігається; Аграрним фондом та Держрезервом належних запасів (резервів) зерна не сформовано. Тому для гарантування стабільної роботи та сталого розвитку зернової галузі сьогодні, після отримання достовірної інформації та детального вивчення ситуації, необхідно приймати нові зважені рішення. Зараз кабінет міністрів розглядає питання про можливість скасування квот на експорт зерна. Частково квоти були зняті ще в лютому 2009 року – було відмінено квотування кормового зерна, проте збережено квотування продовольчої пшениці. Стратегія регулювання ринку зерна повинна бути збалансованою, відповідати інтересам всіх учасників зернового ринку (сільгоспвиробників, переробників і експортерів), та безумовно відповідати інтересам громадян України. 

   Використовуючи попередні таблиці, можна проаналізувати цін реалізації продукції підприємства, результати відобразимо у таблиці 4.

 Таблиця 4

 Аналіз цін реалізації одиниці продукції підприємства, грн/ц

   Із даної таблиці видно, що за останні 3 роки, ціни реалізації основної сільськогосподарської продукції в основному підвищувались, але збільшення собівартості виробництва продукції не дозволяє підприємству збільшувати виробництво продукції, а скоріше навпаки, помітне високе скорочення виробництва продукції сільського господарства.

   Основними каналами збуту і реалізації СТОВ ім. Чкалова є: для зерна - ДАК «Хліб України», ВАТ «Оболонь» та СП «Унісем»; для цукрових буряків – Городоцький, Чортківський, та Хмельницький цукрові заводи; для картоплі та овочів - заготівельні організації; для фруктів - Борщівський соковий завод та ВАТ «Адамс»; для молока - Хмельницька маслосирбаза, Городоцький молокозавод; для м'яса - Кам'янець-Подільський м'ясокомбінат та птахокомбінат, Вінницький м'ясокомбінат.

   Для аналізу собівартості продукції сільського господарства потрібно визначити собівартість 1 ц кожного виду продукції сільського господарства. Результати занесемо у таблицю 5.

    Таблиця 5

Аналіз собівартості продукції підприємства, грн./ц

    За даними таблиці ми бачимо що доволі сильно зросла собівартість виробництва ріпаку, зерна, ячменю. Дуже сильно підвищилась собівартість вирощування приросту ВРХ і свиней на 259,0 і 307,7 грн./ц відповідно.

    Внаслідок реалізації своєї продукції кожне підприємство отримує за неї грошову виручку, і, співставляючи її з собівартістю реалізованої продукції, визначає свій прибуток від реалізації продукції. Отримання грошової виручки від реалізації сільськогосподарської продукції СТОВ ім. Чкалова проаналізуємо за допомогою таблиці 13.

Таблиця 6

Отримання грошової виручки від реалізації

сільськогосподарської продукції