Як бачимо за даними таблиці, зменшення виручки відбулося майже по всіх видах сільськогосподарської продукції – зерна – на 238 тис. грн., цукрових буряків – 444 тис. грн., ячменю – 42 тис. грн., молока – 228 тис. грн., м’яса ВРХ - 318 тис. грн. Збільшилася виручка від реалізації ріпаку (193 тис. грн.) і гречки (65 тис. грн.), також збільшилась виручка від реалізації м’яса свиней (498 тис. грн.)

   Прибуток від реалізації - це різниця між доходом (виручкою) від реалізації та собівартістю реалізованої продукції.

   Тепер проаналізуємо зростання ринку збуту СТОВ ім. Чкалова, у таблиці 7 запишемо темпи зростання основних видів продукції сільського господарства.

Таблиця 7

Аналіз темпів зростання ринку продукції СТОВ ім. Чкалова

   Із даної таблиці видно, що порівняно із 2007 роком, у 2009 році темпи зростання ринку були від’ємні, тобто було спадання темпів ринку. Зростання було лише на ринку гречки та ріпаку (92,9% і 209,8% відповідно), із тваринництва – тільки в реалізації м’яса свиней – 28,6%.

   В сучасних умовах необхідність впровадження маркетингових прийомів для підвищення ефективності виробничо-збутової діяльності підприємств заключається в тому, що ця діяльність відбувається в умовах конкуренції. А це вимагає вивчення кон’юктури ринку і її прогнозування на перспективу, пошуку найефективніших каналів збуту продукції, створення ефективних збутових зв’язків переробними підприємствами. Важливе місце відводиться оцінці потенційних можливостей збуту конкретного товару з врахуванням планів конкурентів та місткості споживчого ринку, який регламентується обсягом та строками реалізації продукції.

   Оскільки для більшості підприємств сільського господарства доволі проблемним є пошук кількох покупців, які закупили б продукцію по високих цінах, підприємства шукають не ті фірми, при співпраці з якими буде найвищий прибуток, а з тими, де найменший збиток.

   У нижченаведеній таблиці показана ефективність виробничо-збутової діяльності СТОВ ім. Чкалова.

Таблиця 8

Ефективність виробничо-збутової діяльності підприємства

4. Аналіз  фінансових результатів  підприємства.

   Система показників фінансових результатів містить у собі не лише абсолютні, а й відносні показники ефективності господарювання. До них належать показники рентабельності. Розраховують й аналізують загальну рентабельність роботи підприємства, рентабельність продукції і ряд інших показників. Чим вищий рівень рентабельності, тим вища ефективність господарювання підприємства як самостійних товаровиробника.

   Звідси головними завданнями аналізу фінансових результатів діяльності підприємства є:

   - оцінювання динаміки абсолютних показників фінансових результатів (прибутку і рентабельності):

   - визначення спрямованості і розміру впливу окремих чинників на суму прибутку та рівень рентабельності;

   - виявлення й оцінювання можливих резервів зростання прибутку і рентабельності;

   - аналіз порогу прибутку.

   Узагальнена інформація для аналізу фінансових результатів подана у формі 2 для річної і квартальної бухгалтерської звітності "Звіт про фінансові результати", у формі 1 для річної і періодичної бухгалтерської звітності "Бухгалтерський баланс", у формі 5 для річної і квартальної бухгалтерської звітності "Примітка до балансу."

   Загальна оцінка динаміки і показників прибутку

   Методологічною основою аналізу фінансових результатів в умовах ринкових відносин є прийнята для всіх підприємств, незалежно від організаційно-правової форми і форми власності, модель їхнього формування і використання.

   Розпочинаючи аналіз фінансових результатів, варто розрізнити прибуток (збиток) звітного періоду, прибуток (збиток) від звичайної діяльності до оподаткування і чистий прибуток підприємства. Прибуток (збиток) звітного періоду - це алгебраїчна сума отриманих результатів від основної діяльності плюс фінансові й інші доходи (прибутки) і мінус фінансові та інші витрати (збитки). Насамперед аналізують динаміку показників прибутку. Інформація, що утримується у звітній формі 2, дає змогу проаналізувати фінансові результати, отримані від усіх видів діяльності підприємства, визначити структуру прибутку.

Таблиця 9

Фінансові результати від реалізації продукції в 2009 році

    Потрібно також зазначити, що на підприємстві проводиться внутрішній аналіз прибутку від реалізації продукції, основна мета якого — прийняття обґрунтованих управлінських рішень, спрямованих на систематичне збільшення балансового прибутку. При цьому необхідно наголосити, що обсяг інформації щодо формування балансового прибутку значно більший від обсягу тієї інформації, яка використовується при зовнішньому аналізі, і тому при внутрішньому аналізі можна розрахувати більше факторів, які впливають на зміну прибутку. Зокрема, за даними бухгалтерського обліку можна розрахувати вплив на прибуток, зміну цін на матеріали і тарифи на послуги, а також суму економії, одержаної внаслідок порушення виробничої дисципліни.

   Щоб зробити висновок про рівень ефективності роботи підприємства, отриманий прибуток необхідно порівняти зі здійсненими витратами. По-перше, витрати можна розглядати як поточні витрати діяльності підприємства, тобто собівартість продукції (робіт, послуг). Тут можливі різні варіанти визначення поточних витрат і прибутку, що використовуються у розрахунках. 
По-друге, витрати можна розглядати як авансовану вартість (авансований капітал) для забезпечення виробничої та фінансово-господарської діяльності підприємства. Тут також можливі різні варіанти визначення авансованої вартості й визначення прибутку, що береться для розрахунків.

   Співвідношення прибутку з авансованою вартістю або поточними витратами характеризує таке поняття, як рентабельність. У найширшому, найзагальнішому розумінні рентабельність означає прибутковість або дохідність виробництва і реалізації всієї продукції (робіт, послуг) чи окремих видів її; дохідність підприємств, організацій, установ у цілому як суб'єктів господарської діяльності; прибутковість різних галузей економіки.

   Рентабельність безпосередньо пов'язана з отриманням прибутку. Однак її не можна ототожнювати з абсолютною сумою отриманого прибутку. Рентабельність - це відносний показник, тобто рівень прибутковості, що вимірюється у відсотках. 
Різні варіанти рішень, що приймаються при визначенні прибутку, поточних витрат, авансованої вартості, для розрахунку рентабельності, зумовлюють наявність значної кількості показників рентабельності . Обчислення рентабельності окремих видів продукції (робіт, послуг) може грунтуватися на показниках прибутку від їх випуску або реалізації. При цьому поточні витрати можуть братися в таких варіантах: собівартість продукції (виробнича); собівартість продукції за виключенням матеріальних витрат (заново створена вартість); вартість продукції в цінах виробника (вартість за мінусом непрямих податків).

   Для розрахунку рівня рентабельності підприємств можуть використовуватися: загальний прибуток; прибуток від реалізації продукції (робіт, послуг), тобто від основної діяльності. При цьому прибуток зіставляється з авансованою вартістю, яку можна визначати в різних варіантах (весь капітал підприємства, власний капітал, позичковий капітал, основний капітал, оборотний капітал).

   Для розрахунку рентабельності галузей економіки береться загальна сума прибутку, отримана підприємствами, об'єднаннями, іншими госпрозрахунковими формуваннями, що входять у відповідну галузь економіки. На рівень рентабельності галузі впливатиме наявність у ній низькорентабельних і збиткових підприємств.