Ідентифікація і оцінка відповідності продовольчих товарів

ДСТУ - Державний Стандарт України;

4492 – класифікаційне угруповання  «Олія соняшникова»;

2005 – цифри року, в якому були затверджені ДСТУ.

 

2.1.4. Спосіб штрихового  кодування

 

Спосіб штрихового кодування - відповідно до ДСТУ 3144—95 «кодування товарів - це присвоєння товарам умовних позначень у вигляді цифрового, буквено-цифрового та штрихового коду з метою їх ідентифікації».

Ідентифікація об'єктів - це процес, який дозволяє із великої кількості об'єктів виділити групу, що мають однакові властивості (фізичні, хімічні, споживчі тощо), завдяки яким вони і відрізняються від інших об'єктів.

Код - це знак або сукупність знаків, що використовуються для позначення класифікаційного угрупування об'єкта класифікації.

Метою кодування є систематизація об'єктів шляхом їхньої ідентифікації і присвоєння умовного позначення (коду), завдяки якому можна знайти і розпізнати будь-який об'єкт серед багатьох інших.

Необхідність в кодуванні товарів  і інших об'єктів існувала давно, але особливо зросла значущість кодування  в останні десятиріччя у зв'язку з впровадженням електронно-обчислювальної техніки, тому що воно (кодування) полегшує обробку техніко-економічної інформації, підвищує ефективність функціонування АСУ.

Наявність коду на товарах або упаковці піднімає до того ж авторитет фірми, відіграє роль реклами товару і самого підприємства, підвищує конкурентоспроможність товару на міжнародному ринку.

Застосування кодування об'єктів  разом з ЕОМ забезпечує:

• виробникам - автоматизований облік кількості виробленої продукції, її сортування і нарізне розміщення в складах; облік товарних запасів; автоматизоване формування замовлень і своєчасне відправлення товарів у торгову мережу;
• оптовим посередникам - швидке приймання товарів за кількістю й асортиментом; облік і контроль товарних запасів на складах; своєчасну відгрузку товарів у роздрібну торгову мережу;
• транспортним організаціям   -  скорочення часу на приймання та здачу товарів;
• працівникам роздрібної торгівлі - швидке та якісне приймання товарів за кількістю й асортиментом, їх розміщення в сховищах торгового підприємства, автоматизований облік і контроль товарних запасів, контроль за збереженням товарів, ритмічне поповнення товарних запасів в міру реалізації окремих груп товарів.

Споживчий ринок товарів і послуг є найбільшою сферою високорентабельного  використання технологій штрихового кодування. Головне функціональне призначення  цих технологій полягає в ідентифікації  товарів і використанні правдивої  інформації в оперативному режимі.

Основні технологічні операції штрихового кодування товарів складаються  з таких дій:

• нанесення штрихового коду на товар, тару, упаковку та супроводжуючі документи;
• верифікація штрихового коду (контроль якості його нанесення);
• зчитування штрихового коду спеціальними пристроями (оптико-електронні зчитувачі або сканери);
• ідентифікація товару за результатами зчитування штрихового коду (цю задачу виконує комп'ютер);
• автоматизація процесів.

Нанесений на супроводжуючу документацію штриховий код вводиться у  комп'ютерну базу даних і зберігається там під спеціальним ідентифікаційним номером, який і є символом штрихового коду. За цим номером комп'ютер виведе на екран, друкуючий пристрій або  в інформаційну мережу інформацію про  товар, що була занесена у супроводжуючі  документи.

З товару, що надійшов у продаж, зчитується штриховий код, і ця інформація передається  у контрольно-касову машину (ККМ). Водночас завдяки штриховому коду із комп'ютерної бази даних в контрольно-касову машину передається повна (або часткова) інформація про даний товар.

Далі друкуючий пристрій ККМ видає покупцю касовий чек з відомостями про виробника товару, його продавця, про оплату товару і його споживчі властивості та ін.

Використання штрихового кодування  дозволяє істотно зменшити витрати  часу на операції зі вводу первинної  інформації, значно скоротити кількість  помилок при роботі оператора  з ПЕОМ, підвищити точність та швидкість  збору і обробки інформації по всьому товарному ланцюжку: виробник — посередник — роздрібний продавець  — покупець.

Як показують статистичні дані, при ручному введенні первинної  інформації з клавіатури одна помилка  виникає у оператора у середньому на 300 символів, при введенні інформації за допомогою технічних засобів, що зчитують штрихові коди, імовірність  появи помилки зменшується у 1000 разів.

Сучасні інформаційні технології дозволяють спростувати систему товарно-грошового  обліку, перейти на якісно нові, більш  ефективні форми організації  праці і обслуговування споживачів.

Таким чином, штриховий код на товарі - це ідентифікаційне число для введення, зберігання і виведення інформації про товар в комп'ютерну мережу. Кожен штриховий код є унікальним.

Всесвітня унікальність коду гарантована  Міжнародною асоціацією товарної нумерації. В середині XX ст. на міжнародному товарному ринку з'явилися універсальні системи ідентифікації товарів за допомогою унікальних і незначних номерів, які одержали назву систем товарної нумерації.

У світі нині існує і використовується понад 50 різних систем штрихового кодування, які умовно можна розподілити  на:

• системи, що використовуються в торгівлі;
• системи, що використовуються в інших видах діяльності людини.

Системи, що застосовуються в торгівлі, використовуються тільки

для ідентифікації товарів.

Це такі системи, як:

• німецька система BAN (Bundeseinheitliche Artіkelnumber);
• американська система UPC (Universal Produkt Code);
• європейська система EAN (European Artikle Numbering);
• японська система Calra Code.

Для того, щоб вітчизняний товаровиробник міг бути рівноправним учасником  міжнародного товарного ринку, Україна  повинна бути членом EAN і керуватися в економіці держави стандартами EAN. Тоді всі категорії об'єктів  господарювання повинні прийняти до виконання міжнародні норми і  правила виробництва і реалізації товарів, які встановлені стандартами  ЕАN.

Членами Асоціації EAN зараз являються  понад 100 національних організацій.

У 1994 р. Україна була прийнята в  Міжнародну Асоціацію товарної нумерації  — ЕАN — International і їй був присвоєний префікс 482.

Кодування товарів в Україні регулює Асоціація «EAN – Україна» згідно з «Положенням про штрихове кодування товарів», затвердженим наказом Міністерства зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України від 27.08.96 р. № 530.

Першим підприємством, яке у  березні 1995 р. одержало штриховий код, був Калинівський експериментальний  завод по переробці олій і жирів. Продукцію з кодом EAN — Україна, завод експонував на виставці в Арабських Еміратах.

Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 29.05.96 р. № 574 «Про впровадження штрихового кодування товарів» з 1 січня 1997 р. було введено обов'язкове маркування товарів, що виробляються або реалізуються в Україні, кодами ЕАN

Головним принципом стандартів EAN є принцип стандартної нумерації, відповідно до якого будь-який товар  ідентифікується спеціальним номером, який являє собою символ у вигляді  штрихового коду.

Основним об'єктом штрихового кодування  є товар. Конкретні одиниці товару мають певні характеристики (розмір, масу, ціну, якість), завдяки яким один товар відрізніться від іншого, і  тому повинні мати різні коди.

Штриховий код не класифікує товар, а ідентифікує його так, щоб  будь-який інший товар, що реалізується на міжнародному ринку, не міг мати такий же код.

При цьому сам ідентифікаційний номер не несе інформації про товар (така інформація є у супроводжуючих документах на товар і в комп'ютерній  базі даних, у тому числі і в  пам'яті контрольно-касової машини). По ідентифікаційному номеру вона може бути викликана у будь-який час.

У міжнародній Асоціації основними (базовими) штриховими кодами є:

• в системі EAN - тринадцяти розрядний штриховий код (EAN— 13);

• в системі UPC - дванадцяти розрядний штриховий код (UPC— 12), який добре с умішується з кодом EAN— 13.

Штриховий код EAN—13 є основним і  використовується для кодування  всіх видів товарів.

Штриховий код EAN—8 (скорочений восьми розрядний) використовується для кодування  товарів, на яких з технічної точки  зору неможливо розташувати основний код EAN—13.

Структура штрихових кодів, що знайшли  найбільш широке впровадження в більшості  країн світу, наведена у (табл. 2.1).

Таблиця 2.1

Структура штрихових кодів EAN

Структурні елементи коду	Порядкові номери знаків
	Типи штрихового коду
	EAN-13	EAN-8
Країна, де знаходиться банк даних про ШК	1 - 2 (3)	1 - 2 (3)
Організація-виробник (продавець)	3 - 7 (4-7)	3 - 5 (4-5)
Інформація про товар	8 -12	6 - 7
Контрольна цифра	13	8

 

Структура основних штрихових кодів  Міжнародної системи товарної нумерації EAN представлена на (рис. 2.8).

      

Штрих-код EAN-8 Штрих-код EAN-13

Штрих-код ITF-14, также известный как Code 2 of 5 Interleaved

Штрих-код  Code 128

Рис. 2.8. Основні штрихові коди Міжнародної системи товарної нумерації EAN

Відповідно до стандарту EAN штриховий  код складається із двох частин (половинки  коду), які знаходяться між подовженими  тонкими штриховими лініями. Ці лінії  на початку, в середині і в кінці  коду називаються захисними. При  декодуванні вони вказують сканеру  на початок і кінець кожної частини  штрихового коду.

По кутах штрихового коду знаходяться  кутові відмітки, які враховуються при побудові коду. Вони необхідні  для додержання мінімально допустимих розмірів чистих полів при зчитуванні коду. З лівого боку в нижньому куту функцію показника поля виконує  винесена за межі коду перша цифра  штрихового коду.

Товарний код EAN—13 іноді має  додаток у вигляді штрихового коду, який складається із двох або  п'яти цифр після основного коду. Такий код називають додатковим (рис. 2.9)

Додатковий штриховий код наноситься відповідно до вимог спеціальної  угоди між товаровиробником і  оптовим покупцем товару.

Товарний код EAN—13 є універсальним, він використовується для маркування усіх груп товарів.

Рис. 2.9. Додатковий до основного штрихового коду

Для тари і упаковки використовують спеціальний упаковочний штриховий  код, структура якого дозволяє зчитувати  з нього інформацію так же надійно, як і з товарного штрихового коду. Упаковочний штриховий код має  міжнародну символіку interleaved 2 of 5" (ITF).

Це чотирнадцяти розрядний штриховий код (рис. 2.10).

Рис. 2.10. Упаковочний штриховий код ITF — 14

 

Його розміри суттєво перевищують  розміри коду EAN—13. Цей код зчитується за допомогою дистанційних пристроїв, а не контрольно-касовими машинами і використовується для ідентифікації  транспортних і складських операцій.

Код ITF—14 не має контрольного числа, кодування тари і упаковки відбувається за допомогою 13 цифр, а перша цифра  — це лідируючий 0. Код має суцільну рамку, яка забезпечує надійність зчитування інформації.

Штриховий код виконує свою роль ідентифікатора товару тільки в тому випадку, коли він правильно зчитується відповідними засобами. Гарантоване  зчитування коду залежить від того, наскільки виконуються вимоги стандартів на розміщення штрих кодових символів, їх розмір і якість виготовлення.

Розмір і місце розташування штрихового коду впливають на швидкість  обробки купленого товару біля касового апарату та в інших місцях, де цей код може зчитуватися. Код  на упаковці необхідно розташовувати  так, щоб товар було легко взяти  в руки і піднести до зчитуючого пристою.