Формування культуротворчої особистості на уроках музичного мистецтва

Розвиває музичні здібності  учнів, а також урізноманітнює урок музики, дарує учням радість творчості, робить процес вивчення музичної грамоти  до кінця осмисленим, дає змогу  учням з вадами голосу та нечистою інтонацією повірити у свої  «  музичні сили» - гра на музичних інструментах. У музикуванні є дуже великі можливості для розвитку творчих навичок, а також відкриває для учнів можливості співпраці зі своїми ровесниками, дозволяє реалізувати природне прагнення кожної людини до спілкування, сприяє досягненню учнями високих результатів засвоєння знань та формування вмінь.  Коли діти навчаються разом грі на елементарних музичних інструментах, вони відчувають істотну емоційну та інтелектуальну підтримку, яка дає їм можливість вийти далеко за рамки їх нинішнього рівня знань і вмінь. Адже діяльність направлена на досягнення  спільної мети, об’єднує, а однакової – викликає конкуренцію, змагання. У результаті виграють всі, учні усвідомлюють, що всі члени оркестру приречені на загальну долю. Успіхи кожного визначаються не тільки ним самим, а й зусиллями його товаришів. Суттєвими компонентами такого співробітництва – гри в оркестрі є: позитивна взаємозалежність; особиста взаємодія, що стимулює діяльність; індивідуальна і групова підзвітність; навички міжособистісного спілкування і спілкування в невеликих групах – це сприяє формуванню у школярів позитивного ставлення до навчання.

Підсумок в  кінці уроку є дуже важливим етапом як для вчителя, так і для школярів. Через рефлексію учень повинен зрозуміти, чому він навчився на уроці, побачити свої особисті досягнення та недоліки, визначити межі своєї компетентності, що є необхідною умовою руху вперед. Підсумкова рефлексія може бути на уроці як груповою, так й індивідуальною. Учням наприкінці уроку пропонуються запитання, що виводять їх на усвідомлення змісту індивідуального шляху розвитку. Можна використати метод незакінчених пропозицій:

Я зрозумів, що...

Мені на уроці...

Думаю, що...

Слухали твір, який мені…

Виконували пісню, яка  справила на мене…

На закінчення відзначимо, що дітям обов'язково треба подякувати за урок.

Досвід роботи дозволяє зробити  висновок про те, що нетрадиційні типи уроків музики дають учням усвідомлення співтворчості з композитором, формують почуття причетності до прекрасного, здатність насолоджуватися тим морально-естетичним змістом, який вкладено композитором, стимулюють пізнавальну активність школярів, вміння діяти в незвичних ситуаціях, використовувати власний досвід, адаптацію до змін. Нестандартні уроки спрямовані на активізацію навчально-пізнавальної діяльності учнів, бо вони глибоко зачіпають емоційно-мотиваційну сферу, формують дух змагальності, збуджують творчі сили, розвивають творче мислення, формують мотивацію навчально-пізнавальної та майбутньої професійної діяльності. Тому такі уроки найбільше подобаються учням, викликають у них творчий інтерес. Це:урок пресс-конференція, урок-подорож, урок-дослідження,урок-фантазія,урок-гра, урок-образ, урок-вікторина, інтегрований урок, урок – екскурсія, урок-свято (Додаток: Урок №8 та 27 в 1 класі,№17 та 32 в 2 класі,№ 3,7, 9,15 – 16, 18 в 5 класі, № 9 в 6 класі, №16 та 34,  35 в 7 класі, №16  в 8 класі). Учні середнього шкільного віку беруть активну участь у підготовці таких уроків: складають програму уроку концерту, готують запитання до прес-конференції, продумують завдання до уроку КВК, готують малюнки-ілюстрації.

За визначенням. П. Подвласова, нестандартний урок - це "імпровізоване  навчальне заняття, яке має нетрадиційну структуру". Нестандартні уроки зазвичай завершують вивчення теми або починають нову.

На думку О. Антипової, В. Паламарчук, Д. Рум’янцевої та ін., суть нестандартного уроку полягає  в такому структуруванні змісту і  форм, яке б викликало насамперед інтерес учнів і сприяло їхньому  оптимальному розвитку й вихованню. Л. Лухтай називає нестандартним  такий урок, який не вкладається (повністю або частково) в межі виробленого  дидактикою, на якому вчитель не дотримується чітких етапів навчального  процесу, методів, традиційних видів  роботи. Е.Печерська бачить головну  особливість нестандартного уроку  у викладанні певного матеріалу  у формі, пов’язаній з численними асоціаціями, різними емоціями, що допомагає  створити позитивну мотивацію навчальної діяльності. О.Митник і В.Шпак наголошують, що нестандартний урок народжується завдяки нестандартній педагогічній теорії, вдумливому самоаналізу діяльності вчителя, передбаченню перебігу тих  процесів, які відбуваються на уроці, а найголовніше - завдяки відсутності  штампів у педагогічній технології . 
Як бачимо, у фаховій літературі, на сторінках періодичної преси  відбувається дискусія щодо визначення сутності нестандартних уроків та цінності нових форм занять у навчанні, розвитку й вихованні учнів.

Однак школярам це доступно лише за умови сформованості морально-естетичного ставлення до музики. Про розвиненість морально-естетичного ставлення до музики говорить те, яку музику і як глибоко сприймає людина. Враховуючи той фактор, що морально-естетичне ставлення до музики формується в практичній діяльності при сприйнятті, виконанні, оцінці музики і т.п.

Важливим у формуванні культуротворчої особистості школяра  є залучення їх до сприймання духовної музики. Шляхи введення духовної музикив  урок можуть бути різними: ознайомлення з духовними образами у світських  творах; звучання церковних наспівів; ознайомлення дітей з народними  звичаями та обрядами. Разом з народною духовна музика є найдавнішим  пластом, у якому закладені великі виховні можливості. Духовна музика – це частина нашої культурної спадщини і містить у собі твори  високого мистецтва, у яких виражені глибокі філософські думки про  життя людини, про страждання і терпіння, пізнання радості, думки про земне і вічне. Тому на уроках звучать твори Ф. Шуберта, Й.С. Баха, М. Березовського, Д. Бортнянського, , М. Лисенка, Д. Петриненка та інших композиторів. (Додаток урок №5 в 7 класі « Духовна музика»)

Цілеспрямовано проводжу роботу з учнями з розширення їхніх музичних уподобань. Ця робота виявлялася у проведенні нестандартних уроків, позакласних форм занять музики з учнями.

В. Ф. Шаталов також стверджував, що « для учня музичної школи можливість завтра взяти участь у святковому концерті, на якому будуть присутні його батьки і друзі, незрівнянно більш потужний стимул, ніж перспектива колись, через багато років, грати в оркестрі Великого театру».

Діти із задоволенням приймають  участь в концертах, які проводяться  безпосередньо в їхній школі, де їх можуть побачити однолітки, батьки, а з меншим задоволенням вони приймають  участь у заходах , що проводяться  поза школою. Разом із учнями проводимо  різні концерти, вікторини, вечори відпочинку, створюємо тематичні та ювілейні газети ,  готуємо літературно-музичні  композиції, Тижні Мистецтв , на яких проводимо  різноманітні ігри, конкурси, усні журнали, організовуємо зустрічі з музикантами,  художниками , відвідуємо вистави Вінницького драматичного театру.  (Додаток « Інтелект шоу»,«В країні Музики», КВН, « Меломан», « Засідання клубу « Юних музикознавців», Музична планета, Музичний брейн-ринг, Тиждень Мистецтв).

В школі діє гурток «Пролісок» для учнів 1 - 11 класів, на роботу якого відведено всього 2 години в позаурочний час. Всіх бажаючих співати охопити неможливо. Тому співаємо на уроках, адже  кожен клас – це невеликий хоровий колектив.  Результатом цієї роботи є те, що всі діти в школі навчені співати і коли учні класу готують свято для всієї школи, то це дійсно стає загальношкільним святом, на якому учні підтримують один одного і радіють успіхам . При анкетуванні учнів школи в 2011 – 2012 н.р. «Улюблені предмети» – уроки художньо-естетичного циклу зайняли ІІІ місце по школі.

Запровадження досвіду формування культуротворчої особистості сприяє формуванню інтелектуально розвиненої, високодуховної людини та розвитку її творчих здібностей, що підтверджується  високим рівнем навчальних досягнень: середній бал — 8,8.

ІІІ. Післямова

Переконана, що музичне виховання, яке ґрунтується на плеканні естетичних почуттів, естетичної свідомості, сенсорної культури, здатне виробити імунітет проти тотальної агресивності й підступної байдужості, художнього несмаку і засилля прагматизму. Долаючи опір розбалансованого  суспільства, ми, вчителі музики, прагнемо засобами музичного мистецтва впроваджувати ідеї та ідеали, серед яких чимало майже міфологізованих, але не закреслених часом людських чеснот, - вірності й відданості, обов’язку й відповідальності, слова честі та справи честі. Мистецтво як духовна пам’ять часу закладає почуттєві підвалини моралі. Тому проблема культуротворчого  і духовного розвитку школярів повинна стати для вчителів музики фундаментальною. Адже ніякі закони, ніяке навчання , ніякі знання, уміння, навички не зроблять того, що зробить внутрішній закон честі.

Завдання педагогіки мистецтва  – подолати межу між світом прекрасного, образ якого відтворено у музичних формах, та світом буття. Який має будуватися учнями відповідно до законів моральності, примусити працювати душу, повернути  дитину до того  внутрішнього особистісного  простору, який Л. Виготський називав совістю У цьому контексті значними є можливості уроку, які розвивають у школярів загальні і спеціальні здібності, збагачують емоційно – почуттєву сферу, стимулюють художньо-образне мислення, прояви уяви та інтуїції, формують універсальні якості творчої особистості.

 Музика , безпосередньо  впливає на почуття учня, формує його моральні риси, збагачує духовний світ. Колективний спів, пластичне інтонування, сприйняття музики, гра на інструментах повною мірою сприяють вирішенню виховних завдань , таких як: виховання естетичного ставлення до дійсності та емоційно-ціннісного ставлення до мистецтва; виховання світоглядних уявлень і ціннісних орієнтацій, розуміння учнями зв’язків музичного мистецтва з природним середовищем, життєдіяльністю людини, зокрема сучасною технікою, засобами масової інформації; виховання музичних естетичних інтересів, морально-естетичних ідеалів, потреб у художньо-творчій самореалізації та духовно-естетичному самовдосконаленні засобами музики відповідно до індивідуальних можливостей та вікових етапів розвитку. Адже школярі охоплені спільними переживаннями. А вони, у свою чергу, створюють родючий грунт для індивідуального розвитку. Приклад однокласників, загальне піднесення, радість виконання музичного твору здійснюють коригуючий вплив, активізують нерішучих, боязких. А для занадто самовпевнених успішний виступ інших дітей буде прекрасним гальмом негативних виявів завищеної самооцінки.

Уроки музики впливають і  на загальну культуру поведінки школярів. Чергування різноманітних завдань, видів діяльності вимагає від  дітей уваги, кмітливості, швидкої  реакції, організованості, вияву вольових зусиль. Наприклад, виконуючи пісню, необхідно не лише виразити емоції, а й вчасно почати і закінчити її; під час сприймання музики необхідно бути уважним, щоб мати здатність інтерпретувати та оцінити музичний твір, висловити особисте ставлення до нього, аргументуючи свої думки та оцінки.

Учитель музики прагне створити таку творчу робочу атмосферу на уроці, яка б сприяла психологічному комфорту і , водночас, зацікавленню учнів, спрямовувала б їх у певне творче русло, у світ прекрасного. Приємно, творчо, радісно працювати мені в своїй школі, маючи кабінет музики, забезпечений комп’ютером, магнітофоном, музичним інструментом тощо.

 І коли я помічаю  наприкінці уроку блиск у дитячих  очах, коли вдається викликати  здивування, глибокий роздум, розчуленість, захоплення, гордість, симпатію чи  щирість, вкотре кажу собі, що  праця моя не даремна…

 У підсумковій роботі  в 8 класі на тему « Музика  в моєму житті» учні пишуть:

• На уроках ми вчилися слухати музику всією душею, всім серцем…
• Музика допомагає мені в житті, вчить бути доброю, чуйною, милосердною…
• Музика відкриває людині світ добра, гармонії, краси…

 Мені дуже приємно,  що мої уроки надихнули 15 учнів розпочати грати на музичних інструментах, 8 – продовжили заняття в студіях,  4- поступили в педагогічний коледж на спеціальність «Початкові класи і музичне мистецтво» і працюють по спеціальності.

Отже, успішною і результативною, на мою думку, робота вчителя-творця буде за умови дотримання таких правил:

* Учитель і учень —  партнери, рівні у процесі навчання. Поважайте один одного.

* Кожен учень — унікальна  обдарована особистість. Відкрий  її.

* Не марнуй жодної хвилини  уроку. Використай їх максимально.

* Знання — це скарб. Наповни ним себе.

* Позитивні емоції —  запорука якісного навчання. Створи  ситуацію успіху.

Я впевнена, що зацікавити, повести  за собою спроможний лише той педагог, який сам перебуває у постійному пошуку. Адже ще В. О. Сухомлинський закликав: «Будьте самі шукачами, дослідниками. Якщо не буде вогника у вас, вам ніколи не запалити його в інших...».

IV.  Публікації автора:

1. «Тестові завдання з музичного мистецтва для  5 класу», ВОІПОПП, 2008р.
2. « Іноваційні технології навчання» №1, 2011р – Некрасовська ЗОШ І – ІІІ ст.,брошура
3. Урок    музики в 2 класі  «Елементи музичної мови» - « Шкільний світ» № 43, листопад 2011р.  
4. Урок музичного мистецтва в 5 класі « Хрестики – нулики» - «Шкільний світ» № 43, листопад 2011р.
5. «Методичний конструктор для моделювання уроків музичного мистецтва» відправлено в журнал « Мистецтво в школі» жовтні 2011р.
6. Видавнича група «Основа» Учительський Журнал он-лайн надруковано: