Обсяг реалізації продукції може здійснювати позитивний і негативний вплив на суму прибутку. Збільшення обсягу продажу рентабельної продукції приводить до пропорціонального збільшення прибутку. Якщо ж продукція є збитковою, то при збільшенні обсягу реалізації виникає зменшення суми прибутку.

      Структура товарної продукції може здійснювати  як позитивний так і негативний вплив  на суму прибутку. Якщо збільшиться  доля більш рентабельних видів продукції  у загальному обсязі її реалізації, то сума прибутку зросте, і навпаки  при збільшенні питомої ваги низькорентабельних видів то загальна сума прибутку зменшується.

          Собівартість  продукції і прибуток  знаходяться в зворотно пропорційній  залежності і зниження собівартості  приводить до відповідного росту  прибутку і навпаки.

      Зміна рівня середньо реалізаційних цін і величина прибутку знаходяться у прямо пропорційній залежності: при збільшенні рівня цін сума прибутку відповідно зросте і навпаки.

      Узагальнена інформація для аналізу фінансових результатів подана  у формі 2 для річної і квартальної бухгалтерської звітності “Звіт про фінансові результати”, у формі 1 для річної і періодичної бухгалтерської звітності “Бухгалтерський баланс”, у формі 5 для річної і квартальної бухгалтерської звітності “Примітка до балансу”. 
 

1.3 Значення аналізу показників рентабельності діяльності підприємства 

      Якщо  сума прибутку показує абсолютний ефект  від діяльності, то рентабельність характеризує міру цієї ефективності, тобто відносний ступінь прибутковості  підприємства або продукції, що виробляється. У загальній формі рентабельність як відношення прибутку до витрат чи застосованих ресурсів.

      Рентабельність  застосованих ресурсів є рентабельністю підприємства. Цей показник може бути визначений, як відношення прибутку підприємства до сукупності виробничих фондів, балансових активів, власного чи акціонерного капіталу. Останній показник цікавить насам перед акціонерів і майбутніх інвесторів, оскільки він визначає верхню межу дивідендів.

      Рентабельність  продукції характеризує ефективність витрат на її виробництво і збут. Перед усім обчислюється рентабельність усієї реалізації, як відношення прибутку від реалізації до повної собівартості реалізованої продукції. Рентабельність продукції можна розрахувати також відношенням прибутку до обсягу реалізованої продукції.

      У багато номенклатурному виробництві  в процесі аналізу рентабельності виробів слід застосовувати спосіб групування.  Насамперед усі вироби групуються за ознакою, рентабельна  чи нерентабельна продукція. При  цьому визначають кількість нерентабельних видів продукції розраховують частину у % до загальної кількості виробів, а також їхню частку в обсязі реалізованої продукції.

      Треба також визначити, чи є серед нерентабельних виробів такі, що входять до складу найважливіших профільних видів  продукції, чи є нові перспективні вироби.

      Дуже  важливо здійснити групування продукції, що виробляється, за рівнем рентабельності:

• Вироби з низькою рентабельністю;
• Вироби з середньою або нормальною рентабельністю;
• Вироби високорентабельні.

     При цьому потрібно дати оцінку частки кожної групи в загальному обсязі реалізації.

     Також здійснюють групування виробів за ознакою  ступеня та напрямку зміни рентабельності порівняно з попереднім періодом. При цьому визначають кількість  виробів, по яких:

• Рентабельність помітно зросла;
• Рентабельність суттєво не змінилась;
• Рентабельність знизилась.

      Групування  виробів за названими та іншими ознаками дає змогу краще зрозуміти  існуючі проблеми та визначити напрями  збільшення прибутковості виробництва. При цьому треба врахувати  дію на рентабельність продукції таких чинників:

• Зміну ринкових цін на продукцію даного підприємства;
• Зміну податку на додану вартість;
• Зміну рівня собівартості виробу з усіма факторами, які впливають на неї.

     Серед чинників, які впливають на собівартість продукції, треба звернути особливу увагу на час випуску продукції. Однією з причин зростання рентабельності або супровідним їй чинником може бути збільшення обсягів виробництва цієї продукції.

     Показник  рентабельності продукції в цілому по окремих видах продукції та асортиментно-структурних зрушень у реалізації продукції.

     Рентабельність  підприємства – найбільш узагальнюючий  показник його діяльності. В ньому  синтезуються всі фактори виробництва  і реалізації продукції, оборотність  господарських коштів і позареалізаційних  фінансових  результатів.(Івахненко)

       Отже показники рентабельності  більш повно ніж прибуток, відображають  кінцеві результати господарювання, тому що їх величина показує  співвідношення факту з дійсними  або використаними ресурсами.  Їх використовують для оцінки  діяльності підприємства і як інструмент в інвестиційній політиці та ціноутворенні.

     Показники рентабельності можливо об’єднати  у декілька груп:

• Показники, що характеризують окупність витрат виробництва та інвестиційних проектів;
• Показники, що характеризують прибутковість продажів;
• Показники, що характеризують прибутковість капіталу та його частин.

 

     Всі показники можуть розраховуватись  на основі балансового прибутку, прибутку від реалізації продукції та чистого  прибутку.

      Отже, рентабельність як показник дає уявлення про достатність прибутку порівняно з іншими окремими величинами, що впливають на виробництво, реалізацію і взагалі на фінансово-господарську діяльність підприємства.

 

      РОЗДІЛ 2

АНАЛІЗ  ПОКАЗНИКІВ ПРИБУТКОВОСТІ    

  ДІЯЛЬНОСТІ ВАТ  АПФ “ТАВРІЯ” 

     2.1 Аналіз складу і динаміки балансового прибутку 

      Відкрите  акціонерне товариство Агропромислова фірма “Таврія” розташоване на півдні України, в межах міста  Нова Каховка Херсонської області.

      Основу  виноградарства на Нижньодніпровських пісках було закладено в кінці VVIII сторіччя швейцарсько-німецькими колоністами. Зумовлено це було відповідними природнокліматичними умовами: легкі ґрунти та багатство сонця.

      На  базі товариства виноградарів у 1929 році був створений радгосп “Перемога  наймитів”, який у 1960 році було перейменовано в радгосп-завод “Таврія”.

      Відкрите  акціонерне товариство Агропромислова фірма “Таврія” зареєстровано Новокаховський виконкомом 2 жовтня 1998 року. ВАТ АПФ  “Таврія” засновано рішенням представництва ФДМУ м. Нова Каховка від 24 лютого 1998 року №7.

      Агропромислова  фірма “Таврія” – відкрите акціонерне товариство. Очолює підприємство голова правління Сидоренко Олександр  Миколайович .

      Голові  правління підпорядковані: заступник  по промисловості, якому в свою чергу  підпорядковані: головний інженер, головний технолог, а їм начальники виробничих цехів та допоміжних служб; заступник по комерційним справам керує начальниками відділів постачання, маркетингу та торгівлі.

       ВАТ АПФ “Таврія” є засновником  двох дочірніх підприємств, товариств  з обмеженою відповідальністю: ДП “Таврія 1” та “Таврія 2”, які займаються вирощуванням сільськогосподарської продукції, яка є сировиною для виробництва вин та коньяків. Майнова та організаційна структура побудова АПФ “Таврія” зображена на рисунку 2.1.

         Промисловість підприємства представлена:

• Первинним виноробством, виробничі потужності якого складають 20 тис. тон переробки винограду;

 

• Вторинним виноробством з обсягом обробки  та випуску вина в пляшковому розливі  до 600 тис. дал;

 

• Коньячним виробництвом з виробітком коньячних спиртів до 500тис. дал., а випуском коньяків щорічно – 350 тис. дал.;

 

• Виробництво міцних напоїв – 200тис. дал

 

     Забезпечення  виноградом для виробництва вин  і коньяків здійснюється за рахунок  власних площ та близько розташованих виноградарських господарств. Надходження вантажів на адресу АПФ “Таврія” та відправка продукції покупця здійснюється автотранспортом та по залізниці. Крім того, поблизу знаходиться річковий порт Каховка та морський порт Херсон.

 

     

 
 
 
 
 

Рис. 2.1 Майнова та організаційна структура  ВАТ АПФ "Таврія"

 

      Підприємство має загальну потужність по одночасному зберіганню:

• Виноматеріалів – 1686 тис. дал.;

 

• Коньячних спиртів – 971 тис. дал.;

 

• Спирту-ректифікату  – 100 тис. дал.

 

     В тому числі ємності для зберігання та обробки коньячних спиртів    (табл. 2.1)

                 Таблиця 2.1

     Ємності для зберігання та обробки коньячних  спиртів.

 

     Виробництво достатньо забезпечене:

• Електроенергією (потужність 4 трансформаторних підстанції 4160 кВт);
• Теплом (котельна продуктивністю 19,6 кел/год);
• Водою (4 артезіанські свердловини загальною потужністю 785 м3/год);
• Холодом (холодильно-компресорна установка потужністю 2000 ккал/год)