Формування моделі вибору оптимальної виробничої програми

В цьому випадку до загальних умов вирішення задачі необхідно додати:

,                                              (3.1)

де D_i – частка освоєного цільового ринку одиницею і-го виду виробу, %.

Вхідні дані, необхідні  для розв'язання даної задачі, наведені у табл. 3.2.1.

Таблиця 3.2.1

Вхідні дані для формування оптимальної виробничої програми шоколадних цукерок ЗАТ ВО «КОНТІ» за умови максимізації частки ринку

№ п/п	Види цукерок у коробках	Частка ринку однієї коробки цукерок, %
1	«Белісімо»	0,000012
2	«Від всього серця»	0,000007
3	«EsfeRo»	0,000016
4	«Пташине молоко»	0,000010
5	«Асорті»	0,000019

 

Слід відзначити, що згідно з таблицею 3.2.1 найбільша частка ринку освоєна таким видом цукерок у коробках як «Асорті». Найменшим попитом користувалися цукерки «Від всього серця».

Виходячи з даних  розрахуємо третій варіант виробничої програми ЗАТ ВО «КОНТІ» за допомогою однієї і тієї ж економіко-математичної моделі пошуку річного плану виробництва X = (x_i), але при використанні вибраного нами критерію оптимальності - максимізації частки освоєного цільового ринку. Дані, які були отримані наведено в табл. 3.2.3.

Таблиця 3.2.3

Планові обсяги виробництва  шоколадної продукції за третім варіантом формування річної виробничої програми ЗАТ ВО «КОНТІ»

№ п/п	Види цукерок у коробках	Планові обсяги виробництва  шоколадних цукерок у коробках за третім варіантом, штук
1	«Белісімо»	30258
2	«Від всього серця»	13220
3	«EsfeRo»	19547
4	«Пташине молоко»	26001
5	«Асорті»	33256
6	Разом:	122282

 

Таким чином враховуючи всі 3 критерії оптимальності отримаємо кінцеві значення (табл. 3.2.4)

Таблиця 3.2.4

Розрахунок кінцевих значень критеріїв оптимальності  за трьома варіантами розв'язання задачі формування річної виробничої програми ЗАТ ВО «КОНТІ»

Номер варіанту розв’язку планової задачі, (j)	Обсяг валового прибутку, грн., f1(X)	Обсяг реалізованих цукерок у коробках, грн., f2(X)	Загальна частка освоєного ринку, %, f3(X)
1	1985625 max	397279,7 max	1,66
2	1929830	386133,2	1,64
3	1873811	374892,4	1,69 max

 

Згідно з таблицею 3.2.4 максимальний обсяг валового прибутку та обсяг реалізованих цукерок у коробках  належить першому варіанту розв’язку задачі, а максимальна частка освоєного ринку буде при дотриманні третього варіанту.

Розрахуємо нормалізовані  значення для третього критерію за формулою 2.12

J₃₁= (1,66 – 1,64) / (1,69 – 1,64) = 0,4;

J₃₂ = (1,64 – 1,64) / (1,69 – 1,64) = 0;

J₃₃ = (1,69 – 1,64) / (1,69 – 1,69) = 1.

Результати розрахунків занесемо у табл. 3.2.5.

Таблиця 3.2.5

Розрахунок нормалізованих значень критеріїв за трьома варіантами розв'язання задачі формування річної виробничої програми ЗАТ ВО «КОНТІ»

Варіант плану виробництва, (f)	Безрозмірні величини критеріїв  оптимальності
	f(Xi=1)	f(Xi=2)	f(Xi=3)
j = 1	1	0,501	0
j = 2	1	0,502	0
j = 3	0.4	0	1

 

Далі необхідно скористатися методами рівномірної оптимізації та визначення сумарного відхилення від ідеальної точки для визначення оптимального варіанту виробничої програми. При використанні методу рівномірної оптимізації найкращим є той варіант, який відповідає умові 2.12.

max (1,501; 1,502; 1,400) = 1,502.

Застосовуючи метод  визначення сумарного відхилення від  ідеальної точки найкращим буде той варіант, сумарне абсолютне  відхилення якого буде мінімальним.

Розрахуємо сумарні  відхилення за трьома варіантами:

за першим варіантом: 0 + 0,499 + 1 = 1,499;

за другим варіантом: 0 + 0,498 + 1 = 1,498 → min;

за третім варіантом: 0,6 + 1 + 0 = 1,6.

Таким чином застосувавши два методи можна зробити висновок, що економічно вигідним є другий варіант  виробничої програми.

ВИСНОВКИ

 

Дослідивши тему роботи можна зробити певні висновки щодо формування оптимальної виробничої програми.

Виробнича програма підприємства - це завдання з виробництва і реалізації продукції, визначеної кількості, номенклатури, асортименту і якості, у встановлений термін.

Виробнича програма є тим розділом плану економічного і соціального розвитку підприємства, на основі якого визначається потреба в трудових, матеріальних і інших виробничих ресурсах. Вона значно впливає на плани розвитку техніки, капітального будівництва, на рентабельність виробництва й фінанси підприємства.

Для того, щоб вірно сформувати виробничу програму підприємства, у його бізнес-плані повинна бути представлена така важлива інформація, як характеристика пропонованої продукції, оцінка можливих ринків збуту та конкурентів, стратегія маркетингу.

В основу планування виробничої програми покладена система показників обсягу виробництва, яка включає натуральні і вартісні показники. Натуральними показниками виробничої програми є обсяг продукції в натуральних одиницях за номенклатурою і асортиментом. Вартісними показниками виробничої програми є обсяги товарної, валової, реалізованої, чистої, валового і внутрізаводського обороту, обсяг незавершеного виробництва.

В умовах переходу України до ринкової економіки, від віджилих форм розподілу готової продукції до попиту на неї, відбувається зародження інших методів планування виробничої програми, заснованих на новому для нас економічному мисленні - знанні теорії й методів маркетингової стратегії у виробництві.

Серед принципів, застосовуваних при розробці виробничої програми, слід зазначити:

• напруженість виробничої програми - максимальне використання ресурсів, які приймають участь у виробництві;
• взаємна погодженість усіх розділів виробничої програми, їхнє економічне обґрунтування;
• взаємна погодженість виробника з постачальниками і споживачами продукції;
• систематичне відновлення виробленої продукції (номенклатура, асортимент);
• безперервне нарощування випуску і збуту продукції.

На основі проведених економіко-математичних розрахунків виробничої програми ЗАТ ВО «КОНТІ» визначено, що найбільш оптимальним варіантом є випуск продукції (шоколадних цукерок) в розмірі 133843 штук, вартість реалізованої продукції буде становити 1985625 грн. Визначено, що при цьому підприємство ефективно використовує свої виробничі потужності.

Активне використання джерел пiдвищення ефективностi виробництва передбачає здійснення комплексу заходiв, якi за змiстом характеризують основнi напрямки розвитку та вдосконалення формування оптимальної виробничої програми. Визначальними напрямами є:

1. ефективна маркетингова діяльність;
2. раціонально організовані матеріально-технічне забезпечення і збут;
3. обґрунтованість виробничої програми  виробничими потужностями;
4. впровадження досягнень науково-технiчного та органiзацiйного прогресу;
5. пiдвищення якостi та конкурентноспроможностi продукцiї;
6. ефективний менеджмент підприємства тощо.

 

 

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

 

1. Бабацький А. Економіка виробництва: теоретичні і практичні аспекти // Економіка України. – 2007. - №9. – с.71-82.
2. Бойчук І.М. Економіка підприємства: Навчальний посібник. – Вид.      2-ге, доповн. і перероб. – К.: Атіка, 2006. – 528 с.
3. Бондар Н.М. Економіка підприємства: Навч. Посіб. – К.: Видавництво А.С.К., 2004. – 400с.
4. Володькіна М.В. Економіка промислового підприємства. Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 196с.
5. Гетьман О.О., Шаповал В.М. економіка підприємства: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. – Київ, Центр навчальної літератури, 2006. – 488с.
6. Гукалюк А.Ф. Моделювання процесу розробки оптимальної виробничої програми // Актуальні проблеми економіки. – 2006. –  № 9. – с. – 204-211.
7. Должанський І.З., Загорна Т.О. Бізнес-план: технологія розробки. Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури. – 2006. – 384с.
8. Економіка та організація виробництва: Підручник/ За ред. Герасимчука, А.Е. Розенплентера. - К.: Т-во «Знання», 2007. – 678с.
9. Економіка підприємства: теорія і практикум/ За редакцією доц.. Міщенко Н.Г., доц. Ященко О.І.: Навчальний посібник. – Львів: «Магнолія 2006», 2008. – 688с.
10. Економіка підприємства: Підручник/ За заг. Редакцією Й.М. Петровича. – 2-ге вид., виправл. – Львів: «Магнолія 2006», 2008. – 580с.
11. Економіка підприємства: Підручник/ За заг. ред. С.Ф. Покропивного. – Вид. 2-ге, перероб. та доп. – К.: КНЕУ, 2001. – 528с.
12. Жнякін Б. О., Краснова В. В. Економіка підприємства: Навч. посіб. – Донецьк: Альфа-прес, 2005. – 160с.
13. Ковальчук І.В. Економіка підприємства: Навч. посіб. – К.: Знання, 2008. – 679с.
14. Масленіков О.Ю., Савуляк С.І. Оптимізація виробничої програми підприємства // Науковий вісник НЛТУ України. – 2010. − Вип. 20.2. – с. - 264-266.
15. Орлов О.О. Планування діяльності промислового підприємства: Підручник. – К.: Скарби, 2000. – 328с.
16. Примак Т.О.Економіка підприємства: Навч. посіб. – 3-тє вид., перероб. і доп. – К.: Вікар, 2008. – 219с.
17. Сідун В.А., Пономарьова Ю.В. Економіка підприємства: Навч. Посіб.: Вид. 2-ге, перероб. та доп. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 356 с.
18. Тарасюк Г.М., Шваб Л.І. Планування діяльності підприємства. Навч. посіб. – К.: «Каравела», 2003. – 432с.
19. Царев В.В. Внутрифирменное планирование. – СПб.: Питер, 2002.
20. Чайковська В.П. Планування ресурсного забезпечення як важливий елемент бізнес-плану промислового підприємства // Актуальні проблеми економіки. – 2010. –  № 2. – с. – 161-166.
21. Шваб Л.І. Економіка підприємства. – Львів: Вид-во "Світ", 2007. – 356 с.
22. Швайка Л.А. Планування діяльності підприємства: Навчальний посібник. 4-те видання. – Львів: «Новий світ 2000», 2007. – 268с.
23. Яковлєв О.І., Устич  А.О. Планування діяльності підприємства: Навч. посібник. – Харків: Консул, 2005. - 324с.
24. Янковий О.Г., Гура О.Л. Вдосконалення планування на підприємстві за допомогою математико - статистичних методів прогнозування // Актуальні проблеми економіки. – 2009. - № 1. – с. – 229-239.
25. http://www.konti.com
26. http://www.ukrkonditer.kiev.ua