Формування граматичної системи мовлення у дітей із ЗНМ

З радістю і цікавістю  діти відповідали на такі питання:

- Чому Вовк прибіг швидше  Червоної Шапочки до будинку  її бабусі?

- Чому семеро козенят  відкрили двері Вовкові?

- Хто з трьох поросят  не боявся Вовка у своєму  домі? Чому?

- Можна сказати, що  Мишка витягнула ріпку? А хто  витягнув?

З метою подальшого розвитку розуміння мови дітей вчили розрізняти значення приставок в пасивних дієприкметниках; по закінченню дієслова минулого часу визначати особу, до якого належить скоєне дію; визначати взаємини дійових  осіб по синтаксичної конструкції (наприклад, пред'являються парні картинки, на одній з яких зображено «нестандартна »ситуація:« заєць тікає від дівчинки »,« дівчинка тікає від зайця »); розуміти просторові відносини предметів, виражених приводами; об'єднувати предмети за їх загальним призначенням (відбери все, що тобі потрібно для шиття); розрізняти відмінкові закінчення (покажи книжку олівець -ом, олівець, - ручкою), іменники в зменшувально-лагідної формі (собі візьми гриб, дай мені грибок)

Цю ж роботу з дітьми рекомендували проводити батькам  і вихователям в групах.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.3. Динаміка розвитку  граматичного ладу мовлення у  дошкільників із ЗНМ 3 рівня

 

В процесі корекційної  роботи з дітьми ЗНМ 3 рівня матеріалом для збагачення мовлення дітей служила навколишня дійсність, вивчення якої відбувалося на основі тематичного циклу. Уточнювалися і накопичувалися конкретні поняття, формувалася предметна співвіднесеність слова, виділення і назва дій, ознак і назва дій, ознак, якостей і т.д.

Систематична робота по розширенню пасивного і активного словника, розвиток свідомого сприйняття мови дозволила наростити і узагальнювати  мовні спостереження над смисловими, звуковими, морфологічними і синтаксичними  сторонами мови.

У процесі роботи діти навчилися  відповідати на питання, складати пропозиції щодо демонстрації дій до картинок, об'єднувати пропозиції в маленьке оповідання.

Успішна корекція мовного  недорозвинення здійснювалася в  результаті багатоаспектного впливу, спрямованого на мовні і немовні процеси, на активізацію пізнавальної діяльності дошкільників.

Основна робота по корекції мовного недорозвинення здійснювалася  логопедом на заняттях.

Результати роботи з розвитку розуміння мови: діти вслухаються  в звернену мову, виділяють назви  предметів, дій, ознак, розуміють узагальнену  значення слова, вміють вибирати з двох слів найбільш підходяще до даної  ситуації (ламає - рве, маже - клеїть, стрибає - скаче).

Формується вміння виділяти частини предмета. Предметний лексичний  матеріал пов'язаний з вивченням  предметів, що оточують дітей. На основі розуміння ознак предметів вони навчилися їх групувати у практичній діяльності. Визначають значення іменників  з зменшувально-пестливими суфіксами.

Особлива увага зверталася на точне розуміння сенсу пропозицій, які включають слова, подібні  за своїм звуковим складом, але різні  за значенням. У цих пропозиціях  вживаються особисті і зворотні дієслова (покажи, де хлопчик катається на санках, де хлопчика катають на санках), іменники в непрямих відмінках (покажи, де малюк надягає шубу, де маляті надягають шубу), присвійні прикметники (дай Даші олівець - дай Ірин олівець).

Одночасно із збагаченням  словникового запасу відбувалося граматичне його оформлення. Спеціально створені ситуації, використання режимних моментів допомагали в практичному плані  засвоювати значення предметів, розрізняти закінчення відмінкових форм, правильно узгоджувати прикметники і числівники з іменниками. Вся робота по формуванню граматично правильного мовлення спиралася на реальні уявлення дитини і постійно вдосконалюється слухове сприйняття. Нова граматична форма закріплювалася у вправах по словозміни і словотвору, зі складання словосполучень і пропозицій.

Складаючи пропозиції з опису  різних дій, за змістом картин, діти навчилися зв'язно розповідати про  побачене, складати прості оповідання слідами виконаної серії дій.

Протягом усього корекційного навчання робота поєднувалася з розвитком  чіткості мови і усуненням труднощів  у відтворенні слів, складних за складовому складом і звуконаповненості.

У результаті зменшилася кількість  помилок

З 10 заданих питань:

 

№№	Ф.І.	Утворення іменників множини	Утворення іменників множини  родового відмінка	Узгодження іменників  з числівниками	Вживання прийменників	Утворення відносних прикметників	Рід іменників
11.	Даша С.	3 (-)	3 (-)	2 (-)	2 (-)	3 (-)	2 (-)
22.	Іра І.	2 (-)	3 (-)	2 (-)	1 (-)	3 (-)	3 (-)
33.	Гліб Д.	4 (-)	4 (-)	3 (-)	3 (-)	4 (-)	4 (-)
44.	Максим Ч.	4 (-)	3 (-)	2 (-)	4 (-)	3 (-)	3 (-)
55.	Сергій П.	2 (-)	3 (-)	3 (-)	1 (-)	5 (-)	2 (-)

 

 

Помилки дошкільнят ОНР 3 рівня  до початку корекційної роботи в%

 

Види помилок	%
- В словотворенні	40%
- У вживанні відмінків  іменників	60%
- У вживанні іменників	50%
- У вживанні прийменників	90%
- У вживанні роду іменників	80%
- У вживанні відносних  прикметників	80%

 

Після проведення корекційної роботи:

 

Види помилок	%
- В словотворенні	20%
- У вживанні відмінків  іменників	30%
- У вживанні іменників	20%
- У вживанні прийменників	30%
- У вживанні роду іменників	30%
- У вживанні відносних  прикметників	30%

 

 

      У результаті  логопедичної роботи діти навчилися:

• розуміти звернену мову відповідно до параметрів вікової норми;

      • користуватися  в самостійній мові простими  поширеними і складними реченнями,  володіти навичками об'єднання  їх в оповідання;

      • володіти  елементарними навичками переказу;

      • володіти  навичками діалогічного мовлення;

      • володіти  навичками словотворення: продукувати  назви іменників від дієслів,  прикметників від іменників і  дієслів, зменшувально-пестливим  і збільшувальних форм іменників  та ін.;

      • граматично  правильно оформляти самостійну  мова відповідно до норм мови. Відмінкові, родових закінчення  слів повинні проговорюватися  чітко; прості і майже всі  складні прийменники - вживатися  адекватно;

      • використовувати  у спонтанному спілкуванні слова  різних лексико-граматичних категорій  (іменників, дієслів, прислівників, прикметників, займенників і т.  д.);

      • володіти  елементами грамоти: «навичками  читання та друкування деяких  букв, складів, слів і коротких  речень в межах програми.

Отже, з проведеного дослідження  можна зробити висновок, що мова дошкільника з ОНР носить переважно  ситуативний характер і має форму  діалогу, у дітей немає навичок  і вмінь складно викладати  свої думки, для них характерна підміна  зв'язного висловлювання односкладовими відповідями на питання або розрізненими непоширених пропозиціями

 

 

 

 

 

 

Висновок

Таким чином, динаміка розвитку граматичного ладу мовлення у дошкільників із ЗНМ 3 рівні в ході констатуючого  експерименту змінився наступним чином: розширився словниковий запас дошкільнят, діти засвоїли значення нових предметів, розрізняють закінчення відмінкових  форм, менше помилок допускають у  погодженні прикметників і числівників  з іменниками.

Але до певного моменту  дитяча мова рясніє неточностями, які  свідчать про оригінальний, неімітованим використанні такого будівельного матеріалу  мови, як морфологічні елементи. Поступово  змішуються елементи слів розмежовуються за типами відміни, дієвідміни і іншим  граматичним категоріям і поодинокі, рідко зустрічаються форми починають  використовуватися постійно. Поступово  вільне використання морфологічних  елементів слів йде на спад і вживання форм слів ставати стійким, тобто  здійснюється їх лексикализація.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВОК

 

 

Майже всі особисті якості: смаки, звички, характер, темперамент  закладаються в людини у дитинстві. І чималу роль у становленні особистості  відіграє мова.

Мова - це складна функція, і її залежить від багатьох моментів.

Велику роль тут відіграє вплив оточуючих - дитина вчиться  говорити на прикладі мови батьків, педагогів, друзів. Оточуючі повинні допомогти  дитині у формуванні правильної, чіткої мови. Дуже важливо, щоб дитина з  раннього віку чув мова правильну, чітко  що лунає, на прикладі якої формується його власна мова.

 Порушення звукової  культури мови, що виникли в  дошкільному віці, надалі можуть  спричинити за собою цілий  ряд вторинних порушень мови: недорозвинення фонематичного слуху,  затримана формування навичок  звукового, складового і буквеного  аналізу слів, збіднення словника  дитини, порушення граматичного  ладу рідної мови. Будь-яке порушення  мови в тій чи іншій мірі  може відбитися на діяльності  та поведінці дитини в цілому.

Якщо у дитини мовні  дефекти, то найчастіше піддається глузуванням  однолітків, образливим зауважень, в  концертах і дитячих святах не бере участь. Дитина скривджений, не відчуває себе рівним серед інших дітей.

Поступово така дитина віддаляється від колективу, замикається в  собі. Він намагається відмовчатися чи відповісти однозначно, не брати  участь у мовних іграх Тому так  важливо дбати про своєчасне  розвитку мовлення дітей, приділяти  увагу її чистоті і правильності.

Результати проведених досліджень підтверджують гіпотезу констатирующего  експерименту про те, що оволодіння граматичною будовою мови дошкільників з порушенням мови буде ефективним, якщо в системі корекційного навчання застосувати індивідуально-диференційований підхід, заснований на рівні мовного  розвитку і ступеня сформованості  мовлення дошкільнят.

Процес формування словосполучень у дітей при порушеному мовному  розвитку на відміну від нормального  протікає в сповільненому темпі  і вимагає до себе спеціального логопедичного  підходу. Так як у мові дітей спостерігаються  неправильні форми поєднання  слів у реченні, що виражається в  неправильному вживанні різних закінчень, зокрема, родового відмінка і іменника множини.

Використання в логопедичній роботі продуктивної та ігрової діяльності дозволяло ненав'язливо, опосередковано здійснювати корекційна вплив у  цікавій та захоплюючій формі.

Діти з ЗНМ не можуть спонтанно стати на онтогенетичний шлях розвитку мови, властивий нормальним дітям, потрібен тривалий спеціальне корекційне вплив.

         Надалі слід здійснювати вдосконалення  всіх компонентів мовної системи.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури:

 

1. Алексєєва М.М. Яшина  В.І. Методика розвитку мови  і навчання рідної мови дошкільнят. - М., 1997. - 400 с.

2. Арушанова А.Г. Мова  і мовне спілкування дітей:  Книга для вихователів дитячого  садка. - М., 2004р.

3. Арушанова А.Г. Формування  граматичного ладу мови. - М., 2005. - 296 с.

4. Ахутина Т.В., Фотекова  Т.А. Діагностика мовних порушень  школярів з використанням нейропсихологічних  методів: Посібник для логопедів  і психологів. М.: аркто, 2002. - 64 с.

5. Вершина О.М. Особливості  словотворення у дітей із загальним  мови 3 рівня / / Логопед. - 2004. № 1, с. 34 - 40