Розробки програмно-апаратного комплексу тарифікації і білінга телефонних розмов та інтернету

До фізичних  чинників при роботі з ЕОМ, можна віднести:

• електромагнітні випромінювання;
• підвищена напруженість електричних і магнітних полів;
• підвищена запиленість повітря в робочій зоні;
• підвищена температура повітря в робочій зоні;
• підвищений рівень шуму на робочому місці;
• недолік або відсутність природного світла;
• неправильне розміщення джерел штучного освітлення.

Коротко розглянемо природу найбільш небезпечних фізичних чинників, що впливають на людину при роботі з  комп'ютером.

Рентгенівське випромінювання генерується внаслідок гальмування електронів в шарі люмінофор на поверхні екрана монітора. При прискорюючому анодному напруженні менше за 25 кВ енергія рентгенівського випромінювання повністю поглинається склом екрана.

Електростатичний потенціал поза монітором з'являється внаслідок високого напруження в електронно-променевій трубці (ЕПТ), а його природа аналогічна електричному полю кінескопа звичайного телевізора. Напруження, виникаюче на тілі людини, може досягати декілька кіловольтів; його величина залежить від одягу, від вогкості навколишнього повітря.

До психофізіологічних небезпечних  і шкідливих виробничих чинників відносяться фізичні (статичні і  динамічні), нервово-психічні перевантаження (розумове перенапруження, перенапруження аналізаторів, монотонність праці, емоційні перевантаження).

Застосування комп'ютерної техніки  неможливе без використання електрики. Тому питанням електробезпеки потрібно приділяти необхідну увагу. Проходячи  через організм, електричний струм  спричиняє термічну (опіки, нагрів судин, нервів), електролітичну (розкладання крові) і біологічну (збудження живих тканин організму, що супроводжується мимовільним скороченням м’язів) дії. Таке різноманіття дій електричного струму, нерідко призводить до різних електротравм, які зводять до двох видів: місцевих і загальних електротравм.

Таблиця 1 – Аналіз потенційно-небезпечних  виробничих факторів при роботі з  ЕОМ

Небезпечний фактор	Фактичне значення	Нормативне значення	Характер дії на людину
Рентгенівське випромінювання	40 мкР/год	75 мкР/год	Загальна втома, різь в очах, роздратування
Ультрафіолетове випромінювання	0,003 мкР/год	0,01 Вт/м2
Видимий діапазон	4 Вт/м2	10 Вт/м2
Яскравість	50 кД/м2	³35 кД/м2
ІЧ-випромінювання	Вт/м2	Вт/м2
Електоростатичне поле	40 кВт/м	20-60 кВт/м
Шум	20 дБ	50 дБ	Втрата слуху, головний, втомлюваність
Електричний струм	U=220 В,  I=3 А, F=50 Гц	U=220 В, I³100 мА ¦=50 Гц	Ураження електричним струмом

 

6.2 Забезпечення нормальних  умов праці

Ергономічна безпека роботи оператора  ЕОМ може бути охарактеризована вимогами:

• до візуальних параметрів засобів відображення інформації (монітори);
• до емісійних параметрів ЕОМ (параметри випромінювань дисплеїв, системних блоків, джерел живлення і інш.).

Крім того, важливою умовою ергономічної безпеки людини при роботі перед екраном монітора є правильний вибір візуальних параметрів самого монітора і світлотехнічних умов робочого місця.

Робота з дисплеєм при неправильному  виборі яскравості і освітленості екрану, контрастності знаків, кольорів знаків і фону, при наявності полисків на екрані, тремтінні і мигтінні зображення приводить до зорового стомлення, головних болів, до значного фізіологічного і психічного навантаження, до погіршення зору і т.п.

Якщо при роботі на ПК необхідно  одночасно користуватися документами, то потрібно мати на увазі, що зорова робота з друкарським текстом і  зображенням на екрані має принципової відмінності: зображення світить, мигтить, тремтить, складається з дискретних елементів, менш контрастне. Знизити або усунути стомлення можна тільки правильним вибором режиму відтворення зображення на екрані, джерела освітлення (місцевого або загального), розташування матеріалів (з метою зменшення довжини або частоти перекладу погляду).

Людина повинна так організувати своє робоче місце, щоб умови праці були комфортними і відповідали вимогам СНіП [1]:

• зручність робочого місця (ноги повинні твердо спиратися на підлогу; голова повинна бути нахилена трохи вниз; повинна бути спеціальна підставка для ніг);
• достатній простір для виконання необхідних рухів і переміщень (руки при роботі з клавіатурою повинні знаходитися перед людиною; пальці повинні володіти найбільшою свободою пересування; клавіші повинні бути досить чутливі до легкого натиснення);
• необхідний огляд (центр екрана монітора повинен бути розташований трохи нижче за рівень очей; монітор повинен відстояти від очей людини на відстані 45-60 сантиметрів; повинна регулюватися яскравість і контрастність зображення);
• раціональне розташування апаратури і її органів управління і контролю (монітор повинен бути розташований на відстані 60 сантиметрів і більш від монітора сусіда; людина повинна використовувати тримачі паперу);
• достатнє освітлення (зовнішнє освітлення повинно бути достатнім і рівномірним; повинна бути настільна лампа з регульованим плафоном для додаткової підсвітки робочої документації);
• нормальні умови відносно шуму і вібрації;
• нормальний температурний режим;
• нормальна вологість повітря;
• необхідна вентиляція.

Оптимальні параметри мікроклімату приведені в таблиці 1.

Таблиця 2 – Оптимальні параметри мікроклімату в робочій зоні приміщення для оператора ЕОМ

Категорія важкості фізичних робіт	Період року	Температура повітря, ˚С	Відносна вологість, %	Швидкість руху повітря, м3
I,a	холодний	22 – 24	60 – 40	0.1
	теплий	23 – 25	60 – 40	0.1

Таблиця 3 – Характеристика системи вентиляції

Назва приміщення	Вид вентиляції	Вентиляційне обладнання	Кратність пов. обміну (1/год)
Приміщення для оператора ЕОМ	Механічна місцева	Кондиціонер повного кондиціювання  повітря Samsung AS-2-4-HPBN	2

Таблиця 4 – Характеристика освітленості робочих мість

Назва приміщення	Розряд та підрозряд зорової  роботи	Освітленість, Лк			Типи світильників
		Загальна	Комбінована	Аварійна
Приміщення для оператора ЕОМ	IV, в	400	450	10	ЛПО-12-“Кососвітло”, 3 лампи ЛБ-40

 

Запиленість повітря не повинна перевищувати 0.75 мг/м³. На одного оператора ЕОМ повинен бути об'єм приміщення 15м³ при площі 4.5 м² (без урахування проходів і обладнання). Протягом трудового дня необхідно забезпечити повітрообмін приміщення об'ємом 25–50 м³,  відведення вологи 
350–500 г і тепла 50 кДж на кожний кілограм маси тіла працюючого.

Рівень шуму для оператора ЕОМ  складає не більше за 50 дБ.

Вимоги і норми на параметри  випромінювань дисплеїв: напруженість електромагнітного поля в 50 сантиметрах  навколо дисплея по електричній складовій рівна 2.5 В/м. Щільність магнітного потоку в 50 сантиметрах навколо дисплея становить 250 нТл в діапазоні частот 5Гц–2КГц; поверхневий електростатичний потенціал становить 500 В. Час роботи за дисплеєм не повинен перевищувати 4-х годин на добу.

Для забезпечення вимог ергономіки і технічної естетики конструкція  робочого місця, розташування і конструкція  органів управління повинні відповідати  анатомічним і психофізичним  характеристикам людини. Разом з  цим все обладнання, прилади і  інструменти не повинні викликати психологічних подразнень.

Робоче місце оператора ЕОМ  складається з монітора, системного блоку, клавіатури, миші, принтера. Клавіатура повинна бути розташована безпосередньо  перед оператором. Відстань від очей оператора до монітора повинна становити 0.5 – 0.7 м. На столі, на якому розташована ЕОМ, повинно залишатися місце для наочного, графічного матеріалу, для можливості працювати з літературою, робити які-небудь помітки.

Головними елементами робочого місця оператора ЕОМ є письмовий стіл і крісло. Основним робочим положенням є положення сидячи. Раціональне планування робочого місця передбачає чіткий порядок і постійність розміщення предметів, засобів праці і документації. Те, що потрібно для виконання робіт частіше, розташоване в зоні легкої досяжності робочого простору (рис 8.1).

Рухоме поле – простір  робочого місця, в якому можуть здійснюватися  рухомі дії людини.

Максимальна зона досяжності рук – це частина рухомого поля робочого місця, обмеженого дугами, що описуються максимально видовженими руками при згинанні їх в плечовому суглобі.

Оптимальна зона –  частина рухомого поля робочого місця, обмеженого дугами, що описуються передпліччями  при згинах в ліктьових суглобах з опорою в точці ліктя і  з відносно нерухомим плечем.

Розглянемо оптимальне розміщення предметів праці і документації в зонах досяжності рук:

• дисплей розміщується в зоні а (в центрі);
• клавіатура – в зоні г/д;
• системний блок розміщується в зоні б (зліва);
• принтер знаходиться в зоні а (праворуч);
• документація знаходиться або в зоні легкої досяжності долоні в (література і документація, необхідна при роботі), або у висувних ящиках стола (література, що використовується рідко).

До розмірів робочого місця пред'являються  вимоги:

• висота робочої поверхні 655 мм;
• висота сидіння 420 мм (бажано регульованого);
• відстань від сидіння до нижнього краю робочої поверхні 150мм;
• розміри простору для ніг 650x500x600.

а) зона максимальної досяжності;

б) зона досяжності пальців при  видовженій руці;

в) зона легкої досяжності долоні;

г) оптимальний простір для грубої ручної роботи;

д) оптимальний простір для тонкої ручної роботи.

 

Рисунок 6.1 – Зони досяжності рук в горизонтальній площині.

Перед початком роботи треба пересвідчитися в підключенні заземляючого провідника до загальної шини заземлення. Необхідно не рідше за один раз в рік проводити вимірювання опору ізоляції проводки, оскільки несправна ізоляція може привести до витоку струму, що може бути причиною виникнення пожежі або ж до поразки людей струмом. Ізоляція кабеля мережі живлення 220 В повинна витримувати без пробою дію випробувального напруження 750 В протягом однієї хвилини, опір ізоляції кабеля повинен бути не менше за 500 кОм. Як додаткові захисні засоби оператором можуть бути використані гумові килимки. При початку роботи з енергоустаткуванням людина повинна бути ознайомлена з інструкцією по техніці безпеки.

Як наведено вище, шумовий вплив  є чинником, що негативно впливає  на продуктивність. Шум виникає під  час роботи обладнання, джерелом його також можуть бути розмови в приміщенні, звуки що долинають з вулиці. Шум – це безладне поєднання звуків різної частоти і інтенсивності.

Для запобігання негативному впливу шуму необхідно дотримуватися правильної експлуатації обладнання, проводити  його профілактичне обслуговування і своєчасний ремонт. Для зниження шуму застосовують глушителі з використанням звукоізоляційних матеріалів, екрани, що захищають працюючого від прямого впливу звукової енергії. Для боротьби з шумом на шляху його поширення встановлюють звукоізолюючі конструкції, а також глушителі аеродинамічних шумів.  Найбільш дійовим способом полегшення роботи, є короткочасні відпочинки протягом робочого дня при вимкнених джерелах шуму.

Для створення в робочому приміщенні нормального мікроклімату, а також  видалення з нього шкідливих газів, пару і пилу необхідно застосовувати вентиляцію. У лабораторіях, дисплейних аудиторіях широко застосовують кондинціонування повітря. Кондиціонування – це створення і підтримка в робочій зоні виробничих приміщень постійних або параметрів повітряного середовища, що змінюються по заданій програмі, здійснюване автоматично. Для кондиціонування повітря застосовують кондиціонери.

Єдиним засобом боротьби з випромінюванням  донедавна були захисні фільтри. По технології виготовлення фільтри  бувають сіточні, плівкові і скляні. Фільтри можуть кріпитися до передньої стінки монітора, навішуватися на його верхню кромку, вставлятися в спеціальний жолобок навколо екрана або одягатися на монітор.