Розробки програмно-апаратного комплексу тарифікації і білінга телефонних розмов та інтернету

 

Таблиця 9 – Підключення  роз'ємів кабеля для ATC DCS

ATC		Комп'ютер
Роз'єм DB-25P		Роз'єм DB-25S		Роз'єм DB-9S
Сигнал	№	Сигнал	№	Сигнал	№
TXD	2	TXD	2	TXD	3
RXD	3	RXD	3	RXD	2
GND	7	GND	7	GND	5
DTR	20	DTR	20	DTR	4

 

Таблиця 10 – Підключення  роз'ємів кабеля для ATC VB-9

ATC		Комп'ютер
Роз'єм DB-25P		Роз'єм DB-25S		Роз'єм DB-9S
Сигнал	№	Сигнал	№	Сигнал	№
FG	1	FG	1	-	-
TD	2	RD	3	RD	2
RD	3	TD	2	TD	3
CTS  DSR  DCD	5  6  8	DTR	20	DTR	4
SG	7	SG	7	SG	5
DTR	20	CTS  DSR  DCD	5  6  8	CTS  DSR  DCD	8  6  1

 

Таблиця 11 – Підключення  роз'ємів кабеля для ATC KX-TVP100

ATC		Комп'ютер
Роз'єм DB-25P		Роз'єм DB-25S		Роз'єм DB-9S
Сигнал	№	Сигнал	№	Сигнал	№
FG	1	FG	1	-	-
TXD	2	RXD	3	RXD	2
RXD	3	TXD	2	TXD	3
DSR	6	DTR	20	DTR	4
SG	7	SG	7	SG	5
DTR	20	CTS  DSR  DCD	5  6  8	CTS  DSR  DCD	8  6  1

 

Таблиця 12 – Схема  підключення роз'ємів кабеля для ATC KX-TA308, KX-TA316, KX-TA324

ATC		Комп'ютер
Роз'єм DB-9S		Роз'єм DB-25S		Роз'єм DB-9S
Сигнал	№	Сигнал	№	Сигнал	№
-	-	FG	1	-	-
RXD	2	TXD	2	TXD	3
TXD	3	RXD	3	RXD	2
DTR	4	CTS  DSR  DCD	5  6  8	DSR	6
SG	5	SG	7	SG	5
DSR	6	DTR	20	DTR	4
RTS	7	-	-	CTS	8
CTS	8	DTR	20	RTS	7

 

Кабель виготовляють зі з'єднувального кабеля модема, або, для відстаней 10-20м, з витої пари, бажано фольгованої (UTP 3cat, UTP 5cat, FTP 5cat).

Якщо кабель готовий, то, по наявній документації до АТС  проводять наступні роботи по підготовці послідовного порту станції:

• включення послідовного порту в режим передачі даних на комп'ютер або принтер;
• настройка швидкості, парності, стоп-бітів і інших параметрів послідовного порту;
• настройка програми CDR (або SMDR);
• включення режиму передачі даних АТС в безперервному режимі.

Після цього необхідно  перевірити наявність вільного вхідного порту в комп'ютері [8], настроїти його параметри в відповідності з настройками в АТС і, вимкнувши комп'ютер, під'єднати кабель до АТС  і до комп'ютера. Потрібно уважно виконувати правила безпеки в момент з'єднання кабелем АТС і  комп'ютера.

Результатом робіт по підготовці АТС повинна стати безпосередня видача байтів даних про дзвінки з вхідного порту. Це можна перевірити програмою ATServer або незалежною термінальною програмою, наприклад, HyperTerminal (в складі Windows 95/98) або Telix (для MS DOS) [8].

 

 

2.1.4 Вимоги до апаратного забезпечення

Нижче наведено оптимальні вимоги до комп’ютера, що обслуговує програму тарифікації. Це PC Pentium IV, ОЗП 512 Mb,  1 Gb вільного дискового простору,  Windows 2000/XP.

Вищеподана конфігурація, дозволяє стійко працювати необмеженим  числом з’єднань в день.

 

2.2 Вибір середовища  розробки програми

Програмна частина комплексу  складається з двох незалежних програм. Перша програма займається тарифікацією телефонних з’єднань. Вона вимагає  мінімального інтерфейсу, проте повинна  бути дуже надійною. Друга програма аналізує отримані результати і їй потрібно зручний інтерфейс, проте швидкість роботи не є критичною.

Оскільки обидві програми мають різні характеристики, то доцільно розробляти їх в різних середовищах, які би максимально враховували  всі потреби розробника.

 

2.2.1 Вибір середовища  розробки програми тарифікації

Програму тарифікації  потрібно розробляти в середовищі, яке забезпечить високу швидкість  роботи, надійність і компактність коду.

Існує велика кількість  засобів розробки для створення  прикладних програм під Windows. Але всі вони володіють різними позитивними і негативними властивостями. Найбільш відповідним середовищем програмування, при створенні програм, є середовище Visual C++, яке дає великі переваги і реально може підвищити ефективність програмування [4].

Visual C++ – це не просто  нова версія компілятора мови  С++, а принципово новий програмний  продукт, що дозволяє створювати  широкий спектр програм для  Microsoft Windows. Він об'єднує в собі  високопродуктивний компілятор  з мови С/С++, засоби візуального створення програм і технологію управління базами даних. Він враховує багато новітніх досягнень в програмуванні і практиці створення програм і призначений для візуального програмування, коли розробник бачить значну частину результатів безпосередньо на екрані монітора вже в процесі своєї роботи по створенню програми. Візуальне програмування дозволяє швидше створити інтерфейс програми, зробити його більш якісним за рахунок найкращого розташування інформації вікна екрані монітора, уникнути багатьох помилок вже на етапі проектування.

Використання Visual C++ також  доцільне з наступних міркувань:

• операційна система DOS доживають свої останні дні на старих ЕОМ, які не підтримують системи Windows;
• мова С++ як і раніше залишається кращою мовою для програмування;
• створення програм для Windows з використанням візуальної технології розробки програм починається не від найпростіших операторів (if, while і т.п.), а від готових візуальних компонентів, для яких автоматично генерується код у вигляді значно більших синтаксичних одиниць (класів, властивостей, методів, модулів).

Для мінімальної роботи Visual C++ потрібний персональний комп'ютер з хорошими характеристиками [10]. Пакет Visual C++ посилює ці вимоги. Для роботи в цьому середовищі необхідний комп'ютер Pentium з тактовою частотою не менше за 500 МГц, оперативною пам'яттю не менше 128М (бажано 256М і більше), жорстким диском об'ємом не менше за 20Гб. Бажано, щоб монітор мав роздільну здатність не менше ніж 1024х768 точок. Можна спробувати використати Visual C++ і з менш потужним комп'ютером, але це приведе до погіршення продуктивності праці.

 

2.2.2 Вибір мови  програмування для розробки модуля  тарифікатора

Програма тарифікації  містить в собі складний модуль тарифікації. Цей модуль повинен бути розроблений  з можливістю швидкої переробки алгоритму тарифікації. Таким чином програма модуля є дуже гнучкою і дозволяє створити будь-яку систему тарифікації.

Спеціально для цього  було проаналізовано об'єкти і методи тарифікаційного процесу і створено власну мову для модуля тарифікації (додаток Б). Ця мова є дуже проста і лінійна. ЇЇ строгий синтаксис забезпечує мінімальну кількість помилок при настройці тарифного плану.  В даній записці описано одну із систем, яка вже реалізована на цій мові програмування.

Коротко розглянемо оператори мови і їх синтаксис (див. додаток А):

Програма повинна складатися з трьох секцій, що описують дані і секції процесора. Кожна секція починається своїм ключовим словом.

Секція #OUTPUT – визначає вихідні дані, їх можна проініціалізувати:

Синтаксис: <змінна>  {= '<строка>'}

Секція #INPUT – визначає вхідні дані, їх також можна проініціалізувати:

Синтаксис: <змінна>  {= '<строка>'}

Секція #LOCAL – визначає внутрішні змінні:

Синтаксис: <змінна>

Секція #PROCESSOR – визначає початок власне програми тарифікації. В цій секції можуть бути наступні оператори:

Оператор GET є основним елементом виборки даних з  таблиць на основі інших даних  і складного алгоритму мультипрохідних  таблиць даних.

Синтаксис:

GET <вихідна змінна1> [<поле таблиці1>]

{ … <вихідна зміннаN> [<поле таблиціN>] }

FROM <вхідна змінна1> <оператор> [<ключове поле таблиці1>]

{ ... <вхідна зміннаN> <операторN> [<ключове поле таблиціN>] }

TABLE <таблиця> [<поле  мульпроходу>]

Оператор GET порівнює вхідні змінні з ключовими полями таблиці  по принципу, що визначається оператором (наприклад оператор == означає точну відповідність, оператор *= означає можливість порівняння по шаблону *, оператор ~= означає рівність по побайтному шаблону, оператори ~> і ~< означають нерівності по байтовому шаблону). Якщо не вдається знайти значення, то процедура повторюється з наступним значенням поля мультипроходу. В результаті в вихідні змінні записуються значення неключових полів таблиці.

Оператор LET діє на вхідну змінну оператором зі змінною-операндом  і записує її в вихідну змінну. Оператор може бути побайтовим шаблоном (~) або процедурою розшифрування (DECODE).

Синтаксис:

LET <вихідна змінна> = <вхідна змінна>  ~|DECODE  <змінна-операнд>

Останній оператор ASSIGN просто присвоює вихідній змінній значення вхідної змінної.

Синтаксис:

ASSIGN <вихідна змінна> <вхідна змінна>

 

2.2.3 Вибір середовища  розробки програми білінга

Як основне програмне  середовище для написання програми білінга було вибрано Visual Basic, що є  найбільш прогресивним засобом для  швидкої розробки прикладних програм – RAD (Rapid Application Development) [1]. Visual Basic дозволяє писати Windows-програми швидше і простіше, ніж інші засоби розробки.

Новизна мови полягає  в:

• передусім,  у використанні технології RAD;
• створенні консольних 32-х розрядних програм Win32;
• використанні графічного інтерфейсу користувача (GUI – Graphical User Interface);
• підтримка повного циклу розробки, включаючи програмування, тестування, компіляцію і повторне використання елементів управління ActiveX;
• включенні до складу інших програм елементів, створених з допомогою Visual Basic і підтримуючих роботу з ними (Internet Explorer,  Microsoft Office 97 і інш.);
• створенні інтерфейсу користувача (меню, діалогові вікна, і інш.) з використанням технології drag-and-drop;
• оновленні і поліпшенні можливостей відладки програм: Visual Basic забезпечує розробника новими могутніми засобами, що роблять процес відладки ActiveX – елементів управління так же звичним, як і відладка звичайних програм.
• можливості вміщувати в форми елементи управління ОСХ для швидкого створення спеціалізованих програм, таких як Web-браузери, не втрачаючи швидкості виконання програм.