Розробки програмно-апаратного комплексу тарифікації і білінга телефонних розмов та інтернету

Алгоритм модуля тарифікації  абсолютно лінійний і може зміняватися  користувачем. На рис. 4.5 наведено базовий  варіант алгоритму:

• поступлення вхідних даних (таблиця 4.1);
• визначення Тарифної моделі з таблиці Line (таблиця 4.4);
• визначення Затримки набору з таблиці DialDelay (таблиця 4.5);
• визначення Типу дзвінка з таблиці Kindcall (таблиця 4.6);
• визначення Транка і Шаблона номера з таблиці Trunk (таблиця 4.7);
• видалення зайвих цифр Транка з Номера за Шаблоном;
• визначення Міста і Ключа захисту з таблиці Dialtown (таблиця 4.8);

Рисунок 4.4 – Алгоритм програми тарифікації

Рисунок 4.5 – Алгоритм модуля тарифікатора

• розкодування Міста по Ключу захисту;
• визначення Напрямку і Географічної зони з таблиці Dialdirection (таблиця 3.9);
• розкодування Напрямка по Ключу захисту;
• розкодування Географічної зони по Ключу захисту;
• визначення Назви географічної зони з таблиці Dialzone (таблиця 3.10);
• визначення Часової зони з таблиці Timezone (таблиця 3.11);
• визначення Тарифу і часових параметрів з таблиці Tariff (таблиця 3.12);
• визначення Курсу валюти з таблиці Course (таблиця 3.13);
• вивід вихідних даних (таблиця 3.2).

 

4.2 Розробка  функціональної схеми програми  білінга

 

Розробка функціональної схеми програми білінга включає  розробку зовнішніх форм і форм для  друку і схему взаємодії цих елементів інтерфейсу [11,12].

Вся потрібна інформація заноситься в форми за допомогою  стандартних елементів інтерфейсу операційної системи Windows. Розглянемо функціональну схему програми білінга  на рисунку 4.6.

Робота завжди починається з головного вікна. В нього користувач може вносити інформацію про абонентів і натискати одну з трьох кнопок:

• кнопка Рахунок (така кнопка є на рядку кожного абонента) відкриває вікно рахунку по даному абоненту за певний період;
• кнопка Сумарна відомість відкриває вікно сумарної відомості;
• кнопка Настройка відкриває вікно настройки;

Повернення назад в  головне вікно відбувається або  переключенням активного вікна, або закриванням поточного.

Рисунок 4.6 – Функціональна  схема програми білінга

Вікно рахунку дає можливість переглянути виборку по абоненту і або переглянути друковану форму рахунку, або надрукувати її.

Аналогічно, вікно сумарної відомості дає можливість ввести період формування і або переглянути, або надрукувати її.

Вікно настройки окрім  настройки основних параметрів програми має можливість викликати таблицю для вказання відповідностей між покоями (кімнатами) і абонентами (внутрішніми лініями).

 

4.2.1 Форми вводу/виводу  інформації

При запуску програми білінга на екрані з'являється головне  вікно програми білінга (рис. 4.7)..

В середній частині розташовано  список Покоїв (кімнат) і виведено відповідні їм Абоненти (внутрішні номери телефонів). Далі ідуть поля для вводу часу прибуття чи вибуття клієнта з  покою. Для прискореного вводу поточної дати і часу розміщено кнопки Прибуття і Вибуття. Кнопка Рахунок служить для переходу в вікно рахунку по даному Абоненту (покою) за вказаний період.

В нижній частині розташовано  кнопки Сумарна відомість і Настройка  для відкривання і переходу в  відповідні вікна.

Вікно рахунку (рис. 4.8) показує  всю тарифну інформацію з таблиці Bill (табл..3.16).

Зліва внизу є кнопка Знищити рядок для вилучення  дефектних і зайвих рядків з рахунку. При цьому з бази даних вони, звичайно, не видаляються. Далі розміщено  поле з сумою за весь рахунок і кнопки для перегляду і друку рахунку.

Вікно сумарної відомості (рис. 4.9) використовується для аналізу  всіх телефонних дзвінків по вхідних  лініях і абонентах.

 

 

Рисунок 4.7 – Головне  вікно програми білінга

 

Рисунок 4.8 – Вікно  рахунку програми білінга

В вікні треба ввести період часу і натиснути одну з  кнопок, щоб переглянути, або надрукувати  відомість.

В вікні настройки  програми білінга (рис. 4.9) можна змінити  наступні параметри:

• націнка, вводиться як відсоток;
• кількість копій рахунку;
• пароль адміністратора;
• заголовок рахунку.

Внизу вікна розташована  кнопка, що відкриває таблицю настройки  абонентів (рис. 4.10).

Таблиця настройки абонентів  потрібна для приведення у взаємовідповідність  номер покою (кімнати) до абонента (внутрішньої  телефонної лінії).

Всі форми розроблено в середовищі Microsoft Access XP. В основу розробки форм покладено кнопочний  інтерфейс. При натисканні відповідної  кнопки спрацьовує підпрограма обробки  події. Підпрограми написані в середовищі Microsoft Visual Basic.

 

Рисунок 4.9 – Вікно  настройки програми білінга

Рисунок 4.10 – Таблиця  настройки абонентів

 

4.2.2 Звіти (друковані  форми)

На рисунках 4.11 і 4.12 показано як виглядають надруковані на папері вихідні форми.

Друковані форми сформовані редактором звітів Microsoft Access. Форма рахунку в скороченій формі відтворює інформацію про дзвінки і подає необхідні додаткові поля (сума, ПДВ, місце для печатки, сума прописом тощо).

Форма Сумарна відомість  є хорошим інструментом для аналізу  телефонних дзвінків по абонентах і сумарно по лініях. Вона дає можливість звірятися з провайдером телефонних послуг і контролювати правильність алгоритму тарифікації.

Рисунок 4.11 – Друкована  форма рахунку

Рисунок 4.12 – Друкована  форма сумарної відомості

 

 

5 РОЗРАХУНОК НАДІЙНОСТІ СИСТЕМИ

 

Період життя будь-якої системи, чи комплексу характеризується почерговими  інтервалами, коли вона виконує покладені  на нього функції і коли вона не може через внутрішні причини  їх виконувати.

Надійність є складною властивістю, яка об'єднує безвідмовність, довговічність, ремонтопридатність і збереження. Завданням розрахунку надійності є визначення показників, які характеризують безвідмовність та ремонтопридатність системи.

Враховуючи специфіку розробки програмно-апаратного комплексу тарифікації  і білінгу вирахуємо ймовірність його безвідмовної роботи протягом заданого напрацювання.

Джерелом помилок програмного  забезпечення є логічні помилки  в проекті, неправильне кодування  і помилки при компонуванні. Оскільки в даний час відсутні стандартні методи розрахунку надійності програмного забезпечення, тому можна використовувати експериментально-аналітичні методи прогнозування надійності.

Одним із цих методів є використання моделі Шумана [16]. Дана модель виходить з наступних передумов:

• в початковий момент  компонування програм в систему програмного забезпечення в них міститься Е₀ помилок; в процесі коректування нові помилки не вносяться,
• загальне число І машинних команд в програмах постійне,
• інтенсивність відмов програми λ пропорційна числу помилок, що залишилися в ній після відлагодження  протягом часу τ, тобто:

,  (5.1)

де ε_с(τ) – відношення числа помилок, що усунені впродовж часу відлагодження τ , до загального числа команд на машинній мові.

Таким чином, в моделі розрізняють  два значення часу: час відлагодження τ (звичайно становить декілька місяців) і час роботи програми t – сумарне напрацювання програми (звичайно становить декілька годин). Час відлагодження містить затрати на виявлення помилок за допомогою тестів, контрольні перевірки і т.п. Час справного функціонування при цьому не враховується.

Таким чином, значення інтенсивності  відмов λ вважається постійним впродовж всього часу  напрацювання  (0, t) і визначається співвідношенням

p(t, τ) =exp(–λt) . (5.2)

Cереднє напрацювання програми до відмови:

  (5.3)

Для практичного використання вищенаведених  формул необхідно оцінити С і Е₀ за експериментальними даними. Для цього використаємо метод моментів.

Застосовуючи метод моментів і, розглядаючи два періоди відлагодження програми τ₁ і τ ₂ , отримаємо наступні співвідношення:

 (5.4)

де n₁ і n₂ – кількість помилок у програмному забезпеченні, виявлених відповідно в періодах τ₁ і τ₂ ;

Т₁ і Т₂ – тривалості роботи системи, що відповідають τ₁ і τ_2..

Застосуємо вищенаведені міркування для розрахунку показників надійності програми.

Оцінимо кількість команд програми. Загальний об'єм вихідних текстів  складає 250 кілобайт. Якщо рахувати по 40 строк на кілобайт, то отримаємо 250*40 = 10000 строк програмного коду. В одній строці знаходиться в середньому 2 команди. Таким чином, сумарна кількість команд складає I = 20000 команд на мові високого рівня.

Для оцінки надійності програмної частини  комплексу було проведено два  тестування тривалістю 20 днів і 30 днів. Під час цих тестувань було за перший період усунено 3 критичні помилки, а за другий лише одну. Оскільки програма працювала в цілодобовому режимі, то:

Т₁ = 480 год, T₂ = 720 год, n₁ = 3, n₂ = 1.

Тому:

,

.

Врахувавши отримані значення, знайдемо згідно (5.4):

,

.

Звідси знаходимо коефіцієнт С^*, згідно з (5.4):

.

За період тестування в програмі усунено n = n₁ + n₂ помилок, тому:

n = 3 + 1 = 4,

.

Інтенсивність відмов програми згідно з (5.1):

.

Середнє напрацювання програми до відмови (5.3):

160 (год).

Ймовірність відсутності помилок  програми впродовж періоду напрацювання від 0 до t за формулою (5.2):

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

6 ОХОРОНА ПРАЦІ

 

В розділі розглянуто питання важливості охорони праці на місці розробки і експлуатації програмно-апаратного комплексу, проаналізовано потенційні небезпеки для здоров'я операторів і описано як забезпечити нормальні умови праці. В останньому підрозділі розраховано освітлення для приміщення оператора ЕОМ.

 

6.1 Аналіз потенційних  небезпек виробничого середовища

 

Потенційну небезпеку  для працюючих становлять: несприятливі метеорологічні умови, недостатня освітленість, шум, ультразвук, електричний струм, електромагнітні поля, іонізуючі та теплові випромінювання та інші шкідливі фактори [3].

При роботі з комп'ютером основна  небезпека криється в погіршенні зору. Численні дослідження виявили наступні основні чинники ризику виникнення  розладів стану здоров'я у користувачів комп'ютерів:

• особливості екранного зображення, що відрізняють його від традиційного паперового тексту (самопідсвітка, дискретність, мерехтіння, тремтіння, наявність полисків);
• особливості роботи зорового апарату, пов'язані з двома взаємодоповнюючими (для виникнення зорового стомлення) чинниками: тривалою фіксацією погляду на екран монітора і періодичною інтенсивною перефокусовкою ока з клавіатури (паперу) на екран і назад;
• особливості власне діяльності, що полягає в монотонному, тривалому її характері, часто в умовах дефіциту часу і нервово-емоційних навантажень внаслідок високої ціни за допущену помилку;
• особливості рухової активності, пов'язані зі статичністю пози і постійним напруженням невеликої групи м'язів.

Практична реалізація вказаних чинників ризику може приводити до зорового і загального стомлення, болевих  відчуттів в хребті і різних групах м'язів. Цих порушень можна уникнути, людина повинна залишатися здоровою і працездатною під час тривалої роботи з комп'ютером і після неї.

У ГОСТ 12.0.003-74  "ССБТ. Небезпечні і шкідливі виробничі чинники. Класифікація" приводиться класифікація елементів  умов праці, виступаючих в ролі небезпечних  і шкідливих виробничих чинників. Вони поділяються на чотири групи: фізичні, хімічні, біологічні, психофізіологічні.

При роботі з ЕОМ ми зіштовхуємось, в основному, з фізично і психофізіологічно-небезпечними виробничими чинниками. Біологічно і хімічно-небезпечні чинники при  цій роботі не зустрічаються.