Збір та обробка статистичної інформації для оцінки ступеню використання робочого часу

Автор: Пользователь скрыл имя, 09 Октября 2011 в 22:30, курсовая работа

Описание работы

Завданням курсового проекту є оцінка використання робочого часу. Об’єктом дослідження виступало автотранспортне підприємство, персонал якого налічує 173 працівника. Дослідження ведеться за вибіркою n = 27 працівників.

Работа содержит 1 файл

курсачстатистика.docx

— 270.52 Кб (Скачать)

       Як видно для рівняння : У = 183-0,9*х

       S(У – Уі)2 = 43082,07 → min

       А для рівняння :  У = 16*х2/3

      S(У – Уі)2 = 65988,3

    За  даними таблиці 15 знаходимо середньоквадратичні  відхилення, щоб визначити тісноту  зв’язку:

      sх = (1200/27)1/2 = 3,74

      sу = (44146,7/27)1/2 = 40,4 

      R = (4921,8 – 32,3*153,5) / (3,74 * 40,4) = - 0,28

      Оскільки  коефіцієнт r= - 0,28, то зв’язок між ознаками не тісний (факторна ознака впливає на результативну лише на 28 %), а знак “-” вказує на те, що зв’язок зворотно пропорційний, тобто із збільшенням віку працівника кількість відпрацьованих годин зменшується. 

      

      Графік  виявленої залежності між віком працівника та кількістю відпрацьованих годин 

      Метод кореляції рангів

      Побудуємо таблицю з факторною та результативною ознаками, а також проведемо ранжирування індивідуальних значень по мірі зростання. 

      Таблиця 18

Хi Уi Rx Ry d d2
25 200 3 27 -24 576
30 168 10 15 -6 36
45 192 25 26 -1 1
38 128 22 5 17 289
28 184 7 23 -18 324
30 24 11 1 10 100
32 184 19 22 -3 9
29 144 9 8 1 1
28 122 5 3 4 16
21 141 1 7 -6 36
25 184 2 21 -19 361
30 184 16 20 -4 16
26 126 4 4 0 0
32 135 18 6 12 144
30 166 12 13 -1 1
28 170 6 19 -13 169
29 147 8 10 -2 4
38 167 23 14 9 81
33 150 20 11 9 81
30 168 13 17 -5 25
40 144 24 9 15 225
38 168 21 18 6 36
30 168 14 16 -3 9
48 184 26 24 2 4
30 192 15 25 -10 100
48 40 27 2 25 625
32 165 17 12 5 25
        3294
 

      Щоб дослідити щільність зв¢язку розрахуємо коефіцієнт рангової кореляції. 

        

      ρ=1-6*3294/27(729-1)=0,04 

      Отже  робимо висновок, що вік працівника майже не впливає на кількість  відпрацьованого часу.

      Для перевірки істотності зв¢язку використаємо F-критерій 

      

      к1=6-1=5

      к2=27-6=21 

 

       Показники використання робочого часу

      Використання  робочого часу характеризується системою показників до яких відносять показники  використання фондів часу, показники  використання робочого часу в середині робочого періоду та робочого дня.

      Для розрахунку показників створимо допоміжну  таблицю обліку використання робочого часу.

Використання  робочого часу Відпрацьовано часу
Відроблено, люд-днів 512
Неявки  на роботу, люд-днів 101
Втому числі по наступним причинам:  
    Чергова відпустка 54
    Хвороба 32
    Неявки  з дозволу закону 0
    Неявки  з дозволу адміністрації 11
    Допоміжна відпустка 2
    Прогул 2
Вихідні та свята, люд-днів 214
Відроблено  часу, люд-год 4145
В тому числі, люд-год:  
    Понаднормові 162
    Нічні 368
 

      Для початку визначимо три фонди  робочого часу:

    1. календарний фонд;
    2. табельний фонд;
    3. максимально можливий.
 

     Календарний фонд – сумарна кількість явок і неявок на роботу:

     Фк = 512 + 101 + 214= 827 (люд-днів) 

     Табельний фонд робочого часу не враховує вихідні  та святкові дні:

     Фт = 827 – 214 = 613 (люд-днів) 

     Максимально можливий фонд робочого часу показує  максимальну кількість часу, яку  можна використати на виробництві. Для знаходження від табельного фонду віднімаємо час чергових відпусток:

     Фмв = 613 – 54 = 559 (люд-днів) 

     Для більш об¢єктивного уявлення про використання робочого часу (РЧ) розрахуємо відносні показники:

    1. коефіцієнт використання календарного фонду РЧ:

      Ккф = 512 / 827 = 0,61

    1. коефіцієнт використання табельного фонду РЧ:

      Ктф = 512 / 613 = 0,84

    1. коефіцієнт використання максимально можливого фонду РЧ:

      Кмв = 512 / 559 = 0,92

    1. нормована вага часу, невідпрацьованого по поважним причинам в максимально можливому фонді робочого часу:

      Кп = (32+2+11) / 559 = 0,08

    1. вага втрат часу по неповажним причинам:

      Кн = 2 / 559 = 0,004

    1. середнє фактичне число відпрацьованих днів одним списковим працівником:

      Дф = 512 / 27 =19 (днів)

    1. теоретично можлива кількість відпрацьованих днів одним працівником:

      Дт= 559 / 27 = 20,7 (днів)

    1. коефіцієнт використання робочого періоду:

      Крп  = Дф / Дт = 20,7 / 19 = 0,92

    1. середня повна фактична тривалість робочого дня:

      tфп = 4145 / 512= 8,1 (год)

  1. середня нормована тривалість робочого дня:

    tн = (4145 – 162) / 512 = 7,8 (год)

  1. середня встановлена тривалість робочого дня. Оскільки всі працівники мають не однакову нормативну тривалість робочого дня (25 працівників – 8,2 год, а 2 працівника – 7,2 год) то розраховують середнє значення тривалості робочого дня:

    tнс =(25*8,2 + 7,2*2) / 27 = 8,12 (год)

  1. коефіцієнт використання повної тривалості робочого дня:

    Кпрд = tфп / tнс= 8,1 / 8,12 = 0,99

  1. коефіцієнт використання нормативної тривалості робочого дня:

    Кнрд = tн / tнс= 7,8 / 8,12 = 0,96

  1. інтегральний коефіцієнт використання робочого часу. Цей показник характеризує використання робочого дня, періоду і робочого часу:

    Кі = (4145-162) / 559 * 8,12 =0,88

    або

    Кі = Крп * Кнрд = 0,92 *0,96 = 0,88 

 

        Аналіз отриманих  результатів, висновки та пропозиції по покращенню показників

       В даній курсовій роботі розглянуто автомобільний  парк АТП-1212. Загальна чисельність працівників  підприємства складає 173 чоловіки. Дослідження  проводимо по вибірковій сукупності 27 чоловік. Об¢єктивний час – травень 2004 року.

      Метою курсової роботи є визначення та оцінка ступеня використання робочого часу працівниками автотранспортного підприємства з подальшою розробкою пропозицій щодо підвищення ефективності використання робочого часу.

      В процесі обробки статистичної інформації були виконані типологічні, структурні та аналітичні групування за кількісною ознакою – кількістю відпрацьованих годин та аналітичною ознакою  – статтю, побудовані полігон, гістограми та графіки по результатам групування.

      Було  визначено відносні величини динаміки, виконання плану, структури та координації  за даними таблиць зведення. При  розрахунку відносної величини виконання  плану було встановлено, що за звітний  період план виконувався на 91%.

      При визначення середніх показників та показників варіації було розраховано для:

       1) кількісної ознаки – відпрацьованого  часу :

      -  середня арифметична Х = 176,35 год.

      -  модальне значення Мо = 108,5 год.

      -  медіанне значення Ме = 92,35 год.

      -  зміна віку R = 176 год.

      -  середнє відхилення індивідуальних  значень від середнього Л = 31,14год. 

      -  квадрат відхилення індивідуальних  значень від середнього значення s=86,7 год.

      -  відхилення індивідуальних значень  від середнього значення в  квадраті s2= 7530,76 год. 

      2) додатково згрупованої кількісної  ознаки – окладу:

       - середня арифметична Р = 512,83 грн

      -  модальне значення Мо = 448,27 грн

      -  медіанне значення Ме = 532,33 грн

      -  зміна окладу R = 250 грн

      -  середнє відхилення індивідуальних  значень від середнього Л = 37,54 грн 

      -  квадрат відхилення індивідуальних  значень від середнього значення s=57 грн

      -  відхилення індивідуальних значень  від середнього значення в  квадраті s2=3249 грн

      За  результатами обробки рядів динаміки розраховано, що:

      -  середній відпрацьований час  за кожні 6 днів за травень  2004 року становив 835,23 (год);

      -  середній приріст часу – 7,03 год;

      -  середній темп зростання склав  1,05 або 105%;

      -  середній приріст склав 0,05 або  5%.

      Розповсюджуючи  методом прямого переносу отримані дані вибіркового спостереження  на генеральну сукупність, обчислили, що загальний відпрацьований час  за звітний період для даного таксомоторного парку становить 29989,55 год, а оклад 88719,59 грн.

Информация о работе Збір та обробка статистичної інформації для оцінки ступеню використання робочого часу