Санітарно-гігієнічний контроль виробництва

Автор: Пользователь скрыл имя, 25 Апреля 2012 в 23:35, реферат

Описание работы

Санітарно-гігієнічний стан виробництва, разом з якістю сировини і технологічним процесом виробництва, є важливим елементом систем контролю щодо забезпечення випуску безпечних молочних продуктів гарантованої якості за рахунок організації системи заходів і здійснення контролю за їх виконанням.

Содержание

ВСТУП
Проектування і розміщення молочних підприємств.
Водопостачання та каналізація.
Освітлення.
Опалення, вентиляція та кондиціювання повітря.
Вимоги до технологічного устаткування, апаратури, інвентарю, посуду і тари. Їхня санітарна обробка.
Організація лабораторного контролю в молочному виробництві. Сертифікація продукції.
Гігієна праці молочного виробництва.
Особиста гігієна працівників на виробництві.
Виробництво молочної продукції на прикладі кисломолочного напою – кефіру.
Технохімічний контроль виробництва кефіру.
ВИСНОВОК
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Работа содержит 1 файл

реферат.docx

— 373.56 Кб (Скачать)

Кратності повітрообмінів окремих  приміщень виробничих та підсобних  будівель допускається приймати відповідно до "Санітарних вимог до проектування підприємств молочної промисловості".

Устаткування, що є джерелом інтенсивного виділення тепла, вологи і шкідливих речовин, повинно  забезпечуватися місцевими системами  витяжної вентиляції.

Устаткування, що є джерелом пилу, повинно бути забезпечено індивідуальними  спеціалізованими системами очищення (фільтрами, циклонами і т.п.) [1].

Низ приймального отвору повітрянозбиральної шахти припливної вентиляції слід розміщувати на висоті не нижче 2 м від рівня землі. 
Повітря, що видаляється системами витяжної вентиляції, повинен виводитися через витяжні шахти висотою не менше 1 м вище рівня даху.

Викиди в атмосферу  із систем вентиляції слід розміщувати  на відстані від повітряноприймальні пристроїв припливної вентиляції не менше 10 м по горизонталі або 6 м по вертикалі, при горизонтальному відстані менше 10 м.

Пристрій припливно-витяжних загальнообмінні систем вентиляції повинно забезпечувати в будівлях в цілому повітрообмін з балансом припливу і витяжки. З метою локалізації шкідливостей в приміщеннях, в яких виділяються шкідливі речовини, аерозолі, надлишки тепла і вологи, слід встановлювати негативний дисбаланс (тобто з переважанням витяжки над припливом); в приміщеннях, де відсутні шкідливі виділення, - позитивний дисбаланс.

Вентиляційне обладнання слід розміщувати в технічних  приміщеннях (венткамерах), обладнаних для зменшення шуму та вібрації відповідно до вимог глави СНіП "Захист від шуму", гігієнічними правилами і нормами та іншими офіційними документами.

Ефективність роботи систем вентиляції слід проводити відповідно до Методичних вказівок "Санітарно-гігієнічний  контроль систем вентиляції виробничих приміщень" [5].

  1. Вимоги до технологічного устаткування, апаратури, інвентарю, посуду і тари. Їхня санітарна обробка.

 

 Технологічне обладнання, апаратура, посуд, тара, інвентар, плівка та вироби з полімерних та інших  синтетичних матеріалів, призначені для розфасовки молока і молочних продуктів, повинні бути виготовлені  з матеріалів, дозволених органами держсанепіднагляду для контакту з  харчовими продуктами.

Ванни, металевий посуд, спуски, лотки, жолоби і т.д. повинні мати гладкі, легко очищаються внутрішні поверхні, без щілин, зазорів, виступаючих болтів або заклепок, що ускладнюють очистку. Слід уникати використання дерева та інших матеріалів, які погано миються і дезінфікуються.

Робочі поверхні (покриття) столів для обробки харчових продуктів  повинні бути гладкими, без щілин  і зазорів, виготовлені з нержавіючого металу або полімерних матеріалів, дозволених органами держсанепіднагляду для контакту з харчовими продуктами.

Технологічне обладнання та апаратура повинні бути зовні  пофарбовані фарбою світлих тонів (крім обладнання, виготовленого або  облицьованого нержавіючим матеріалом), не містить шкідливих домішок. Забарвлення посуду та інвентарю фарбами, що містять свинець, кадмій, хром не допускається.

Технологічне обладнання повинно проводитися відповідно до технологічної схеми, забезпечувала, 90; ь потоковість технологічного процесу, короткі і прямі комунікації  молокопроводів, виключати зустрічні  потоки сировини і готової продукції.

При розстановці устаткування повинні бути дотримані умови, що забезпечують вільний доступ працюючих  до нього, проведення санітарного контролю за виробничими процесами, якістю сировини, напівфабрикатів і готової продукції, а також можливості миття, прибирання та дезінфекції приміщень та обладнання.

Обладнання, апаратура і  молокопроводи повинні бути змонтовані таким чином, щоб забезпечувався повний злив молока, миючих і дезінфікуючих  розчинів. Всі частини, які контактують з молоком і молочними продуктами, повинні бути доступні для чищення, миття та дезінфекції. Металеві молокопроводи повинні бути роз'ємними.

Скляні термометри без  захисної оправи до використання не допускаються.

Резервуари для виготовлення та зберігання молока, вершків, сметани  та ін молочних продуктів (крім використовуваних для вироблення сиру і сиру) повинні  бути забезпечені щільно закриваються кришками.

Апарати, ванни та інше обладнання, в яких виготовляються молочні продукти, підключаються до каналізації з  розривом струменя через воронки  з сифоном.

Безпосереднє з'єднання  устаткування з каналізацією і спуск  води з них на підлогу не допускаються.

Внутрішньозаводський транспорт і внутрішньо цехова тара повинні бути закріплені за окремими видами сировини та готової продукції і відповідно промарковані.

Обладнання, апаратура, інвентар, молокопроводи повинні піддаватися  ретельному миттю і дезінфекції  відповідно до "Інструкції по санітарній обробці обладнання на підприємствах  молочної промисловості" і "Інструкцією  по санітарній обробці обладнання при  виробництві рідких, сухих і пастоподібних  молочних продуктів дитячого харчування". Допускається використання сертифікованих імпортних миючих і дезінфікуючих засобів.

Для суворого виконання встановленої періодичності санітарної обробки  обладнання та апаратури в кожному  цеху повинен бути щомісячний графік миття і дезінфекції.

Обладнання, яке не використовується після миття і дезінфекції  більше 6 год, вдруге дезінфікується перед  початком роботи. Мікробіологічний контроль якості миття та дезінфекції здійснюється лабораторіями підприємства та територіальних центрів держсанепіднагляду безпосередньо перед початком роботи [5].

Санітарну обробку резервуарів  для виробництва і зберігання молока і молочних продуктів слід проводити після кожного їх спорожнення.

У разі вимушених простоїв обладнання з-за технічних неполадок  або перерв у подачі молока протягом 2-х годин і більше, пастеризоване  молоко або нормалізовані суміші повинні бути злиті і направлені на повторну пастеризацію, а трубопроводи та обладнання промиті та продезінфіковані.

Для миття обладнання повинно  бути передбачено централізоване приготування миючих і дезінфікуючих розчинів, для чого можуть бути використані мийні установки В2-ОЦ2-У для підприємств, які переробляють 25 - 50 тонн молока за зміну, В2-ОЦА - для підприємств, які переробляють 100 - 150 тонн молока в зміну, В2-ОЦП - для підприємств, які переробляють 200 і більше тонн молока за зміну [7].

Приготування робочих  розчинів хлорного вапна для дезінфекції  рук, прибирального інвентарю, обладнання, санвузлів і т.д. повинно здійснюватися з централізовано приготованого 10%-ного розчину хлорного вапна і щодня контролюватися на вміст активного хлору спеціально виділеним працівником.

Зниження концентрації, температури  і часу циркуляції мийних і дезінфікуючих  розчинів, а також порушення періодичності  миття, передбачених діючою інструкцією, не допускається.

При відсутності пристрою для автоматичного контролю і  концентрації миючих розчинів, вона повинна  контролюватися лабораторією не менше 2 - 3 разів на зміну і, в міру необхідності, доводитися до встановленої норми.

Для миття і дезінфекції  інвентарю, тари, транспортних засобів  і т.п. обладнують спеціальні мийні приміщення з водонепроникною підлогою, підведенням гострої пари, гарячої та холодної води, зливом для відводу стічних вод, вентиляцією.

Для ручного миття розбірних  деталей обладнання (трубопроводів, кранів, дозуючих пристроїв тощо) повинні  бути передбачені спеціальні трьохсекційне переміщення ванни зі штуцерами для зливання розчинів. Розташування штуцерів повинно забезпечувати повний злив розчинів. Ванни повинні бути обладнані полицями для сушіння деталей.

Информация о работе Санітарно-гігієнічний контроль виробництва